Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №127/28162/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28162/26

Провадження № 3/127/5469/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 173 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144230 від 23.07.2026: «22.07.2026 близько 23 год 50 хв громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи на території АЗС «ОККО» за адресою: місто Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 141, у громадському місці умисно з явною неповагою до суспільства гучно прослуховувала музичні твори російських виконавців, чим порушила норму Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора».

У судове засідання ОСОБА_1 з`явилась, свою вину заперечила, пояснивши суду, що того дня святкувала своє день народження, та з друзями пішли до АЗС «ОККО» за покупками. Біля АЗС «ОККО» трішки затрималась, адже, була весела атмосфера, у інших людей поруч в автомобілі грала українська музика. Пізніше, підійшла компанія з кількох жінок, які почали замовляти музику у власника автомобіля. Згодом почали грати пісні російських виконавців, однак, ОСОБА_1 самостійно музику не вмикала, не замовляла, у виборі композицій участі не брала, а просто сиділа з подругами поруч.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян. Означені, передбачені диспозицією ст. 173 КУпАП стани: «порушення громадського порядку» та «порушення спокою громадян» – є обов`язковими альтернативними елементами об`єктивної сторони дрібного хуліганства.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, працівниками поліції до суду, крім протоколу про адміністративне правопорушення, надано лише пояснення очевидців.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22.07.2026, що містяться в матеріалах справи вбачається, що останні, перебуваючи на АЗС «ОККО», зустріли групу невідомих осіб жіночої статті, з яким деякий час відпочивали. Під час святкування одна з дівчат попросила увімкнути музику, тому дали їй ключі від автомобіля щоб вона зробила це самостійно. Однак, хто була ця дівчина, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не запам`ятали.

Згідно пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 23.07.2026, що містяться в матеріалах справи вбачається, що останні, ввечері заїхали на заправку, сіли за столик та стали заручниками ситуації. Музика грала в іншої компанії, яку вони не знають, самостійно музику не вмикали та не обирали, під російську музику не танцювали.

Інших доказів матеріали справи не містять. Наявний в матеріалах справи відеозапис пошкоджений та не відкривається.

Отже, доказів, що діями ОСОБА_1 22.07.2026 о 23 год 50 хв було порушено громадський порядок, або порушено спокій громадян – не надано.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок або спокій громадян і прагне до цього.

З пояснень ОСОБА_1 наданих у судовому засідання вбачається, що вона дійсно перебувала на території АЗС 22.07.2026 о 23 год 50 хв, однак, самостійно музику не вмикала, у виборі музичних творів участі не брала, а лише сиділа з подругами поруч. Автомобіль з якого лунала музика належав людям, яких вона не знала, та з ними не спілкувалась.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144230 від 23.07.2026, зазначено: «громадянка ОСОБА_1 гучно прослуховувала музичні твори російських виконавців».

У той час як об`єктивна сторона означеного адміністративного правопорушення може бути виражена у відтворенні музичних творів, фонограм, відеограм чи музичних кліпів виконавців, які є громадянами держави-агресора, у публічних місцях або громадському просторі, що створює умови для їх сприйняття необмеженим колом осіб»

Тому, враховуючи пояснення ОСОБА_1 у яких остання заперечує свою причетність до відтворення музичних творів, виконавцями, яких є громадяни держави-агресора, а також наявні в матеріалах справи пояснення інших осіб, у яких відсутня чітка вказівка на особу, яка здійснювала відтворення музичних творів, виконавцями, яких є громадяни держави-агресора, суд дійшов висновку, що факт участі ОСОБА_1 у відтворення музичних творів, виконавцями, яких є громадяни держави-агресора, документально взагалі нічим не підтверджений.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Зазначені у протоколі обставини не розкриті з точки зору їх відповідності диспозиції статті 173 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 і не є підтвердженими відповідними доказами.

Слід зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів, не може бути достатнім доказом винуватості особи.

Таким чином, при наявності двох протилежних версій, одна з яких жодним чином не підтверджена матеріалами справи, а інша жодним чином не спростована, приймаючи до уваги норми статті 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: