Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №208/5478/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/5478/26

провадження № 2/208/4884/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 208/5478/26 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради, третя особа: перша Кам`янська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 за допомогою системи "Електронний суд" звернулась до Заводського районного суду міста Кам`янського із позовною заявою до Кам`янської міської ради про визнання права власності.

У позовній заяві позивач просить визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на б/н гараж загальною площею 24,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що дає право на вчинення реєстраційних дій, спрямованих на проведення державної реєстрації права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді гаража б/н розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 24,6 кв. м. Інших спадкоємців, окрім позивача, немає.

У вересні 2011 року позивач звернулася до третьої особи із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька. Однак 08 вересня 2011 року Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Підставою для відмови стало те, що відповідно до відповіді ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» № 2097 від 22 серпня 2011 року правовстановлюючий документ на вищевказаний гараж не зареєстрований.

Позивач зазначає, що вказаний гараж був побудований її батьком на підставі рішення виконавчого комітету Заводської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 21 вересня 1982 року № 363 «Про будівництво гаражів». Разом із тим батько позивача не звернувся з питання введення гаража в експлуатацію та отримання свідоцтва про право власності на нього.

09 лютого 2006 року за замовленням позивача на вказаний гараж було виготовлено технічний паспорт.

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю зареєстрованого правовстановлюючого документа на гараж вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим звернулася до суду із цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін для усунення виявлених судом недоліків.

18.05.2026 року недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 28.05.2026 року відкрито провадження у справі №208/5478/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, також витребувано у Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області належним чином засвідчену копію спадкової справи № 138/211, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22 червня 2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів Перша Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області надала суду належним чином засвідчену копію спадкової справи № 138/211, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, державним нотаріусом подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області.

05 липня 2026 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій вона зазначила про допущену помилку у прохальній частині позовної заяви щодо зазначення імені батька. У зв`язку з цим позивач просила задовольнити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з б/н гаража загальною площею 24,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що дає право на здійснення реєстраційних дій, спрямованих на проведення державної реєстрації права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 16 липня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі № 208/5478/26 закрито та справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

25 червня 2026 року від представника Кам`янської міської ради надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій представник просив ухвалити рішення відповідно до норм чинного законодавства.

16 липня 2026 року від позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у якій вона підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

24 липня 2026 року від Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьком зазначений ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно з випискою з рішення № 363 виконавчого комітету Заводської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 21 вересня 1982 року «Про будівництво гаражів» вирішено дозволити будівництво гаражів для автомобілів громадянам, у тому числі ОСОБА_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказаним рішенням зобов`язано ОСОБА_4 , якому виділено земельну ділянку для будівництва гаража, закінчити будівництво протягом року, згідно викопіровки, виданої управлінням головного архітектора міста.

Згідно з викопіровкою з генерального плана м. Кам`янського, що є додатком до рішення № 363 від 21.10.1982 року місце розміщення гаража громадянина ОСОБА_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_3 , погоджено головним архітектором.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали шлюб 19 серпня 2006 року, про що складено актовий запис № 314.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що 29 жовтня 2010 року в книзі реєстрації смертей зроблено актовий запис № 1300. Зазначене підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області 29 жовтня 2010 року, серії НОМЕР_3 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 23 березня 2011 року звернулася із заявою, у якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно, у тому числі гараж б/н, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеній заяві позивач повідомила про прийняття спадщини у повному обсязі.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 07 вересня 2012 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається із земельної ділянки, а також автомобіля.

08 вересня 2011 року державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Полянським Ю.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що відповідно до відповіді Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» вих. № 2097 від 22 серпня 2011 року правовстановлюючі документи на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровані. Для подальшого вирішення питання рекомендовано звернутися до Головного управління архітектури міста Дніпродзержинська міської ради з метою присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості. У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж без номера, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_4 , ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 , у зв`язку з чим 26 вересня 2023 року складено відповідний актовий запис № 16. Таким чином, після державної реєстрації зміни імені її прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_2 .

Згідно з технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна - гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж без номера, на замовлення ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_8 виготовлено технічний паспорт. Загальна площа гаража становить 24,6 кв. м.

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 09 лютого 2026 року № 3079 гаражу, розташованому в Дніпропетровській області м. Кам`янське (станом на 01 січня 2021 року) АДРЕСА_1 , гараж б/н адреса згідно експериментального порядку не присвоювалась.

Відповідно до висновку про вартість майна, складеного ТОВ «Віконт-Консалтинг», вартість гаража загальною площею 24,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , гараж без номера, становить 94100 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, серед іншого, видають свідоцтва про право на спадщину.

У главі 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Отже, оформлення спадкових прав з видачею свідоцтва про право на спадщину здійснюють нотаріуси.

Суди ж розглядають спори з приводу захисту спадкових прав у разі їх порушення, оспорення чи/та невизнання (частина перша статті 4 ЦПК України) або в разі оскарження особою відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії (статті 49, 50 Закону України «Про нотаріат»).

У пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 у справі № 359/3373/16-ц сформульовано висновок про те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 закріплено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи. Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, постанови Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, від 06 жовтня 2021 року у справі № 910/13574/20).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12, постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц (провадження № 61-19875св18).

Станом на 1982 рік, діяла постанова Ради Міністрів УРСР від 12 березня 1981 року № 125 «Про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» (втратила чинність згідно з постановою КМУ від 15 жовтня 1992 року № 587 у зв`язку з прийняттям постанови КМУ від 5 серпня 1992 р. №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення»).

Відповідно до п.п. «к» п.2 Постанови передбачалось прийняття в експлуатацію державними приймальними комісіями (призначеними виконкомами районних, міських або районних у містах Рад народних депутатів) жилих будинків, гуртожитків, будинків дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, незалежно від їх відомчої належності, а також усіх інших об`єктів житлово-цивільного призначення, які збудовані на кошти міжгосподарських підприємств/організацій у сільському господарстві, а також колгоспів, інших кооперативних та інших організацій або замовниками/забудовниками яких є виконкоми районних, міських або районних у містах Рад народних депутатів.

У свою чергу, до 05.08.1992 закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при цьому введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05.08.1992, не передбачалося.

Належним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Згідно з листом-роз`ясненням Міністерства юстиції України від 23.02.2016 «Щодо державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні, будинки, господарчі (присадибні) будівлі і споруди, збудовані до 05.08.1992, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування такого об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на об`єкт.

Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 у справі № 557/1209/16-ц (провадження № 61-19875св18) вказав, що фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23.02.2016 № 8.4-35//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 № 19-32/319).

Отже, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

На підтвердження права спадкодавця на спірний гараж позивач надала рішення виконавчого комітету Заводської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області № 363 від 21 вересня 1982 року «Про будівництво гаражів», яким ОСОБА_3 було дозволено будівництво гаража та погоджено місце його розміщення, а також технічний паспорт на гараж без номера загальною площею 24,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно дост. 1223 цього Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ч. 1 ст. 1268, ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Отже, позивач у справі, звернувшись із заявою про прийняття спадщини, є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та прийняла спадщину у встановленому законом порядку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Встановивши, що ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Заводської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області № 363 від 21 вересня 1982 року було надано дозвіл на будівництво гаража та погоджено місце його розміщення, а на час відкриття спадщини за вказаним місцем фактично існував гараж без номера, технічні характеристики якого підтверджуються технічним паспортом, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що спірний гараж є об`єктом, щодо якого спадкодавцю було надано дозвіл на будівництво.

При цьому відсутність державної реєстрації права власності на гараж за ОСОБА_3 та відсутність оформленого правовстановлюючого документа унеможливили оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку, що підтверджується постановою державного нотаріуса від 08 вересня 2011 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

З огляду на те, що рішенням компетентного органу ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво гаража із визначенням місця його розташування, фактичне існування гаража за відповідним місцем та його технічні характеристики підтверджуються технічним паспортом, а зазначений гараж включений до складу спадкового майна у спадковій справі після смерті ОСОБА_3 , суд вважає доведеним зв`язок спірного об`єкта зі спадкодавцем.

Відтак права позивача підлягають захисту шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Отже, позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, позовна вимога в частині зазначення про те, що визнання права власності на спірний гараж «дає право на здійснення реєстраційних дій, спрямованих на проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості», задоволенню не підлягає, оскільки така вказівка не є самостійним способом захисту цивільного права та не потребує окремого встановлення судом.

Однією з підстав для державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

При цьому державна реєстрація права власності не породжує такого права, оскільки право власності не виникає в силу самої державної реєстрації. Державна реєстрація лише визначає момент, з якого право власності виникає за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для його виникнення. Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні та підтвердженні державою цього факту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22).

Отже, зазначення у резолютивній частині рішення про надання позивачу права на здійснення реєстраційних дій не є необхідним.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задовленню.

Враховуючи відсутність висловленого позивачем бажання стягнути з відповідачів судовий збір у відповідності до ст.13,141 ЦПК України, суд відносить його на рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1220, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Кам`янської міської ради, третя особа: перша Кам`янська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності - задовольнити частково.

Визнатиза ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно яке складається з гаражу б/н загальною площею 24,6 м.кв. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 );

Відповідач - Кам`янська міська рада (код ЄДРПОУ 24604168, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, 2)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перша Кам`янська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 02890995, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Медична, буд. 3)

Суддя В.Г. Гречана