Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №580/4124/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №580/4124/26

Суддя: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року справа № 580/4124/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальчатки» до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальчатки» до Черкаської, в якій позивач з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів, прийняте 08.04.2026 №UA902000/2026/000010/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення №10 про взяття проб (зразків) товарів від 04.03.2026, підписаного в.о. начальника митного поста «Черкаси» Костянтин Підчіс.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно дійшов висновку про необхідність коригування митної вартості товарів у бік збільшено до суми з 306 639,61 грн до 414 582,88 грн, так як в інвойсі від 23.09.2025 №23/09 та контракті від 20.09.2025 №20/09 зазначено умову поставки DAP – Черкаси (відповідно до правил Інкотермс 2020), отже на думку позивача, витрати на транспортування, страхування, пакування та маркування включені в ціну товару, зазначену в інвойсі, та не підлягають окремому додаванню до митної вартості. Вказано, що відповідач протиправно не надав обґрунтованих підстав для коригування митної вартості товарів, не надав джерел інформації та неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товару. Також позивачем зазначено, що рішення №10 про взяття проб (зразків) товарів від 04.03.2026 підписано неуповноваженою особою та оформлено з порушенням встановленої форми.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, в якому вказав, що на момент подання митної декларації невідомо чи здійснювалась оплата Покупцем - Продавцю за партію оцінюваного товару. Декларантом не надано митниці банківські платіжні документи, що стосуються партії оцінюваного товару. Крім того, декларантом не надано митниці документи, що підтверджуються вартість страхування, які відповідно до ч. 2 статті 53 МК України є обов`язковими документами для надання митниці. Оскільки за відсутності в наданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом відомостей про числові значення витрат транспортування до ввезення на митну територію України та відсутності відомостей щодо їх включення/додавання до ціни товару, у митниці наявні обґрунтовані підстави вважати, що вартість послуг транспортування до ввезення на митну територію України не були включені та не додавались декларантом до ціни товару, тим самим не були заявлені митниці. Зважаючи на вищевикладене, під час визначення та заявлення митної вартості за основним методом, декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість, а саме надані декларантом документи не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) Декларантом не заявлено митниці у повному обсязі відомості щодо числових значень всіх обов`язкових складових митної вартості (витрати на страхування, пакування та маркування, навантаження/вивантаження, обробку, зберігання, та пов`язані із транспортуванням), а також в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості про числові значення всіх обов`язкових складових митної вартості, тим самим декларантом не підтверджено документально повноту їх включення та/або додавання до ціни товару. Також вказано, що позиція представника позивача, що в.о. начальника митного поста «Черкаси» не є керівником митного органу у розумінні ст. 356 МКУ є передчасною та хибною, оскільки згідно п. 2 Положення про митний пост «Черкаси» Черкаської митниці, затвердженого наказом Черкаської митниці від 25.06.2021 №18 - митний пост «Черкаси» Черкаської митниці є митним органом, який входить до складу Черкаської митниці як структурний підрозділ. Додатково вказано, що та обставина, що законодавством не встановлено конкретної форми письмового рішення про взяття проб і зразків, не звільняє митний орган від виконання встановлених ч. 2 ст. 356 МК України обов`язків, тобто, в.о. начальника митного поста «Черкаси» Підчіс К.О. виконав вимоги ч. 2 ст. 356 МК України та виніс вмотивоване письмове рішення про взяття проб (зразків) товарів. Отже, відбір проб було здійснено під час виконання митних формальностей посадовими особами митного органу відповідно до вимог митного законодавства та на підставі необхідності проведення додаткової перевірки характеристик задекларованих товарів.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до повного задоволення.

Ухвалою суду від 24.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальчатки» про витребування доказів.

Ухвалою суду від 24.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальчатки» про збільшення позовних вимог залишено без руху

Ухвалою суду від 24.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника Черкаської митниці про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 22.07.2026 прийнято до розгляду заяву ТОВ «Пальчатки» про збільшення розміру позовних вимог від 08.06.2026 (вх. № 30573/26 від 08.06.2026).

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 03.03.2026 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці було подано митну декларацію №26UA902040401451U0.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених, за МД типу ДТ №26UA902040402343U0 (відмовлена), митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості.

В.о. начальника митного поста «Черкаси» Підчіс К. 04.03.2026 прийнято рішення №10 про взяття проб (зразків) товарів та направлено їх на експертизу до СЛЕД Держмитслужби.

Після отримання висновку СЛЕД Держмитслужби №1420003102-0053 від 01.04.2026 та рішення про класифікацію товарів №26UA90200000013-КТ від 06.04.2026, позивачем 07.04.2026 було подано нову митну декларацію ІМ 40 ДТ № 26UA902040402420U1, в якій сума митних платежів визначено (основний метод) у розмірі 306 639,61 грн.

Черкаською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте 08.04.2026 №UA902000/2026/000010/2, яким митну вартість товарів було збільшено до суми 414 582,88 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача про взяття проб (зразків) товарів та про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм суд приходить до висновку, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Матеріалами справи підтверджено, що Черкаською митницею було запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) ; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6)копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

08.04.2026 о 08 год. 20 хв. декларантом повідомленням від 07.04.2026 № 0704/1 проінформовано Черкаську митницю, що надати додаткові надаватись не будуть. Таким чином, станом на 08.04.2026 термін надання митниці додаткових документів у декларанта зупиняється відповідно до вимог статті 255 МК України.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача про те, що митний орган безпідставно витребував додаткові документи є необґрунтованими та спростовуються вищезазначеним.

Крім того, судом із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Пальчатки» на виконання зовнішньоекономічного контракту від 20.09.2025 № 20/09, укладеного з Shanghai BPC Technology Co., LTD (Китай), здійснило імпорт товарів на митну територію України.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених, за МД типу ДТ № 26UA902040402343U0 (відмовлена), в порядку та відповідно до пункту 5 статті 54 (митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю), пункту 1,4 статті 337, 320 МК України митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості, а саме: декларантом визначено та заявлено митну вартість партії оцінюваних товарів за основним методом визначення митної вартості на підставі відомостей з/е договору купівлі продажу від 20.09.2025 № 20/09 (далі – з/е договір), інвойса від 23.09.2025 № 23/09/.

Відповідно умов з/е договору Продавець продає а Покупець купує товар, асортимент та ціна якого вказуються в інвойсі. Умови оплати вказуються в інвойсі Продавця.

Відповідно відомостей інвойса від 23.09.2025 № 23/09/ умови оплати зазначені як «оплата з розстроченням без зобов`язань».

Таким чином, на момент подання митної декларації були відсутні відомості про те, чи здійснювалась оплата Покупцем - Продавцю за партію оцінюваного товару, так як декларантом не надано митниці банківські платіжні документи, що стосуються партії оцінюваного товару.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Судом встановлено що декларантом не надано митниці відповідні ліцензійні/авторські договори з власником торгівельної марки, які б встановлювали правовідносини між покупцем та продавцем щодо використання та реалізації товарів торгівельної марки YJGF, WORLDEN.

Відповідно умов з/е договору передбачено надання сертифікатів якості, разом з тим, декларантом не надано у повному обсязі зазначені документи, тим самим у митниці відсутнє документальне підтвердження якісних характеристик товарів. Якісні характеристики товарів значною мірою впливають на вартість товару, та відповідно, на митну вартість.

Згідно п. 5 контракту від 20.09.2025 № 20/09 передбачено пакування та маркування партії оцінюваного товару.

У наданому митниці інвойсі від 23.09.2025 №23/09/ відсутні відомості про числові значення вищезазначених витрат, окремі рахунки щодо вартості зазначених витрат декларантом митниці не надавались, тим самим не відомо чи були вони враховані у вартості партії оцінюваного товару, зазначеній в інвойсі від 23.09.2025 №23/09/, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом – за ціною угоди.

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням, є обов`язковими складовими митної вартості та відповідно до ч.10 статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Згідно відомостей товаросупровідних документів, а саме коносамента від 03.01.2026 № MEDUKZ941486, CMR від 26.02.2026 б/н транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом NANSHA GUANGDONG (Китай) – Гданськ (Польща) – Ягодин (Україна) – Черкаси.

Таким чином, логістичний маршрут транспортування поєднує морський та автомобільний види транспорту, що свідчить про наявність додаткових послуг пов`язаних з транспортуванням партії оцінюваних товарів (навантаження/вивантаження, обробка, зберігання, страхування тощо).

В наданих документах, на підставі яких декларантом визначалась та заявлялась митниці митна вартість за основним методом, відсутні відомості про включення до ціни товару вартості страхування, в митній декларації декларантом не заявлено митниці відомості про страхові документи та витрати на страхування, які є обов`язковою складовою митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 МК України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Матеріалами справи підтверджено, що декларантом не надано митниці документи, що підтверджуються вартість страхування, які відповідно до ч. 2 статті 53 МК України є обов`язковими документами для надання митниці.

Відповідно до інвойсу від 23.09.2025 №23/09/ вказано умови поставки DAP – Черкаси. Термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) Постачання в пункті (... назва пункту) «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Даний термін може застосовуватися при поставках будь-яким видом транспорту.

Необхідно зазначити, що сфера дії Інкотермс розповсюджуються тільки на визначення обов`язків сторін щодо поставки товару та переходу ризиків щодо втрати чи пошкодження товару та не визначають всі положення щодо зовнішньоекономічної операції, зокрема і тих, що стосуються формування ціни товару.

Отже, всі положення, на які не розповсюджується сфера дії Інкотермс, визначаються положеннями зовнішньоекономічної угоди. Положеннями Контракту не встановлено підстави формування ціни товару, відомості щодо складових митної вартості, які продавцем включено у ціну товару, відсутні.

Враховуючи, що надані позивачем контракт та інвойси не містять інформації щодо складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, отже відсутня інформація щодо включення усіх обов`язкових складових митної вартості до ціни товару.

Так, митниці заявлено умови поставки DAP – Черкаси, який означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення (Черкаси, Україна). Митниці заявлено відомості про продавця товару - Shanghai BPC Technology Co., LTD (Китай) на підставі умов зовнішньоекономічного договору від 20.09.2025 № 20/09, що означає за заявлених умов поставки DAP – Черкаси, компанія Shanghai BPC Technology Co., LTD (Китай) виконала свої зобов`язання по постачанню, коли надала покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення та мала понести всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення.

Разом з тим, відповідно відомостей CMR від 26.02.2026 б/н надання послуг транспортування партії оцінюваних товарів за маршрутом Гданськ-Черкаси здійснювалось підприємством – резидентом - ПП «ДВМ-Транс» автомобільним транспортом № AC1546HE/ AC0360XF. Вартість зазначених послуг щодо партії оцінюваних товарів відображена в інформаційно-телекомунікаційній системі «Податковий блок», а саме наявна зареєстрована податкова накладна, що вказує на наявність розрахунків за надані послуги транспортування між резидентами України.

Таким чином, за відсутності в наданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом відомостей про числові значення витрат транспортування до ввезення на митну територію України та відсутності відомостей щодо їх включення/додавання до ціни товару, у митниці наявні обґрунтовані підстави вважати, що вартість послуг транспортування до ввезення на митну територію України не були включені та не додавались декларантом до ціни товару, тим самим не були заявлені митниці.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час визначення та заявлення митної вартості за основним методом, декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість, а саме надані декларантом документи не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) декларантом не заявлено митниці у повному обсязі відомості щодо числових значень всіх обов`язкових складових митної вартості (витрати на страхування, пакування та маркування, навантаження/вивантаження, обробку, зберігання, та пов`язані із транспортуванням), а також в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості про числові значення всіх обов`язкових складових митної вартості, тим самим декларантом не підтверджено документально повноту їх включення та/або додавання до ціни товару.

Враховуючи наявні у митниці відомості, станом на 08.04.2026 за результатом контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею встановлено наявність обставин, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом, щодо яких було повідомлено декларанта електронним повідомленням та які не було усунуто.

Згідно п. 21 статті 58 МК України використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Відповідно статті 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Зважаючи на вищевикладене, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 МК України, а також наявні обставини, визначені ч. 2 статті 58 МК України, у зв`язку з чим відповідач обґрунтовано дійшов висновку про те, що застосування методу за ціною договору неможливо.

Відповідно до п.п.2, 3 ч. 6 статті 54 МК України митний орган відмовляє у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю якщо декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та/або невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями МК України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

На виконання вимог ч. 3,4 ст. 57 МК України, між декларантом та митницею проведено консультацію з додержанням вимог щодо її конфіденційності. Декларанту було запропоновано надати митниці об`єктивні, документально підтверджені данні, що піддаються обчисленню, які можливо використати для визначення митної вартості за другорядними методами згідно з положеннями ст. 59 і 60 МК України, на що декларантом не було повідомлено митницю про наявність у нього такої інформації.

Зважаючи на вищевикладене, в ході проведення консультації встановлено, що у митниці та декларанта відсутня інформація щодо митних вартостей ідентичних та подібних товарів щодо оцінюваних товарів, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період з часом експорту в Україну партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59-61 МК України. Крім того, методи на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути застосовані так як у митниці та декларанта відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог ст.ст. 62, 63 МК України.

Відповідно статті 64 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, визначених в статтях 58- 63 МК України, митна вартість оцінюваного товару визначається з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами та положеннями МК України та Генеральної угоди з тарифів та торгівлі.

Матеріалами справи підтверджено, що у Черкаської митниці була наявна інформація щодо митної вартості товарів з подібними характеристиками щодо товарів №1-12 на рівні: Товар №1: 1,75 дол.США/кг; Товар №2: 2,02 дол.США/кг; Товар №3: 4,22дол.США/кг; Товар№4: 9,85 дол.США/кг; Товар №5: 11,84 дол.США/кг; Товар №6: 17,31 дол.США/кг; Товар №7: 2,86 дол.США/кг; Товар №8: 13,49 дол.США/кг; Товар №9: 500,17 дол.США/кг; Товар №10: 113,07дол.США/кг; Товар №11: 176 дол.США/кг; Товар №12: 46,29 дол.США/кг.

По відношенню до оцінюваних товарів мають однакову країну виробництва, країну походження, подібні за фізичними характеристиками, завдяки чому можуть виконувати однакові функції та бути комерційно взаємозамінними, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період з часом експорту в Україну партії оцінюваних товарів на співставних умовах поставки та комерційних рівнях, митну вартість яких було визнано митницею.

Відповідно до статті 64 МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митна вартість партії оцінюваних товарів визначається за резервним методом визначення митної вартості та ґрунтується на раніше визнаній митницею митній вартості товару відповідно до положень статті 64 МК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ввезена позивачем партія товарів правомірно була оформлена Черкаською митницею саме за митною декларацією типу ДТ від 10.04.2026 № 26UA902040402420U1, за митною вартістю, заявленою на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2026 №UA902000/2026/000010/2, яке є правомірним та скасуванню не підлягає, відповідно, позов у цій частині позовних вимог не підлягає до задоволення.

Суд звертає увагу, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товар.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №804/2708/18.

Стосовно позовних вимог позивача про скасування рішення №10 про взяття проб (зразків) товарів від 04.03.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Порядку якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення: необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень. У такому разі Підрозділ або підрозділ митних компетенцій готує та надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з`ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з пунктом 16 розділу ІІ Порядку взяття проб (зразків) товарів та операції із ними здійснюються відповідно до статей 356 та 357 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Правила частини другої статті 356 МК України передбачають, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Судом встановлено, що в.о. начальника митного поста «Черкаси» Підчіс К. 04.03.2026 прийнято рішення №10 про взяття проб (зразків) товарів та направлено їх на експертизу до СЛЕД Держмитслужби.

Необхідно зазначити, що згідно п. 2 Положення про митний пост «Черкаси» Черкаської митниці, затвердженого наказом Черкаської митниці від 25.06.2021 №18 - митний пост «Черкаси» Черкаської митниці є митним органом, який входить до складу Черкаської митниці як структурний підрозділ, тому необґрунтованим є посилання позивача на те, що в.о. начальника митного поста «Черкаси» не є керівником митного органу у розумінні ст. 356 МК України.

За змістом пункту 1 розділу IV Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1058 від 02.12.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2016 р. за № 1693/29823 (зі змінами) взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) проводять уповноважені посадові особи митного органу на підставі вмотивованого рішення керівника цього органу або його заступника у вигляді нанесення резолюції на їх службових записках з цього питання за правилами законодавства з питань документування управлінської діяльності в електронній чи паперовій формі (крім випадків прийняття рішення щодо зобов`язуючої інформації) або постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил.

Так, матеріалами справи підтверджено, що після отримання висновку СЛЕД Держмитслужби №1420003102-0053 від 01.04.2026 та рішення про класифікацію товарів №26UA90200000013-КТ від 06.04.2026, позивачем 07.04.2026 було подано нову митну декларацію ІМ 40 ДТ №26UA902040402420U1, в якій сума митних платежів визначено (основний метод) у розмірі 306 639,61 грн.

Окрім того, суд зауважує, що оспорювані дії митного органу щодо відбору проб (зразків) товарів, оформлених рішенням про взяття проб (зразків) товарів від 04.03.2026 - самі по собі безпосередньо не утворюють правових наслідків для позивача, оскільки результатом таких дій є ухвалення митним органом рішення про коригування митної вартості товару, правомірність якого є предметом цього спору.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги ТОВ «Пальчатки» про визнання протиправним та скасування рішення №10 про взяття проб (зразків) товарів від 04.03.2026.

Крім того, посилання представника позивача на те, що рішення про коригування митної вартості не є самостійним документом, а є результатом послідовних дій відповідача, які взаємопов`язані між собою – не приймається судом до уваги, оскільки рішення про коригування митної вартості та рішення про класифікацію товарів є самостійними актами індивідуальної дії, які приймаються за результатом виконання митницею окремих митних формальностей: «перевірка правильності класифікації товарів» та «перевірка правильності визначення митної вартості товарів», мають різний предмет правового регулювання, різні підстави прийняття та регулюються різними положеннями МК України. Зокрема, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до положень глав 8,9 МК України, контроль правильності класифікації товарів здійснюється відповідно до статті 69 МК України та норм розділу IV, що регулює ведення УКТЗЕД і класифікацію товарів. Предметом рішення про класифікацію є встановлення правильного коду товару згідно з УКТЗЕД, тоді як предметом рішення про коригування митної вартості товарів є перевірка правильності визначення декларантом митної вартості та наявності підстав для її визнання або коригування.

Твердження позивача про ненадання джерел інформації є необґрунтованим, оскільки у рішенні про коригування митної вартості Черкаською митницею зазначено реквізити митних декларацій, які були використані як джерело інформації, чим виконано вимоги статті 55 МК України. Водночас, інформація, що міститься в митних деклараціях інших суб`єктів господарювання, стосується їх зовнішньоекономічної діяльності, комерційних умов поставки, цінових показників та інших даних, що мають конфіденційний характер та охороняються законом.

Усі митні вартості, які були взяті митницею як основу для визначення митної вартості за резервним методом за наведеними в рішенні джерелами інформації, включають витрати на транспортування та пов`язані з транспортуванням витрати з Китаю до ввезення на митну територію України, що нівелює можливість не врахування відповідних витрат, які є обов`язковими складовими митної вартості та які повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Таким чином, під час визначення митної вартості товарів за резервним методом митницею у повному обсязі дотримано вимоги ч. 2 статті 55, ч. 3,4 статті 57 МК України, а також про все зазначене вище було повідомлено декларанту шляхом направлення електронних повідомлень.

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2026 №UA902000/2026/000010/2 та рішення №10 про взяття проб (зразків) товарів від 04.03.2026, які скасуванню не підлягають.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua