Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №560/19243/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19243/25

РІШЕННЯ

іменем України

01 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, у якому просить: визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (далі – відповідач, МОН) щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»; зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Ухвалою суду від 12.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №560/19243/25, залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс», справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із позовною заявою, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю з таких підстав.

Зазначає, що на його ім`я сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №712247 від 01.09.2025, у якій у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”» зазначено: «Ні, порушує».

На думку позивача, такі відомості є неправомірними, оскільки він раніше не здобував освітній рівень, який є рівним або вищим за поточний рівень здобуття освіти.

Позивач вказує, що у 2017 році він був зарахований на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, однак був відрахований за власним бажанням і відповідного документа про освіту не отримав.

Тому, як стверджує позивач, факт попереднього навчання без успішного завершення освітньої програми та без отримання документа про освіту не може вважатися раніше здобутим рівнем освіти.

Позивач наголошує, що визначальним критерієм для встановлення послідовності здобуття освіти є саме здобутий рівень освіти, підтверджений документом про освіту, а не факт попереднього зарахування на навчання, перебування у статусі здобувача освіти чи подальше відрахування.

Позивач також зазначає, що спірні відомості в ЄДЕБО мають для нього юридичне значення, оскільки довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО використовується для підтвердження обставин, пов`язаних із реалізацією права здобувача освіти на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

У відповіді на відзив позивач, зокрема послався на постанову Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №620/16629/24, провадження №К/990/34773/25, вважаючи, що викладені у ній висновки підтверджують протиправність позиції відповідача у цій справі.

У відзиві на позов Міністерство освіти і науки України проти позову заперечило та просило у його задоволенні відмовити повністю з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що довідка про здобувача освіти формується за даними ЄДЕБО відповідно до алгоритму визначення послідовності здобуття освіти, запровадженого з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

МОН посилається на лист від 03.06.2024 №1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», відповідно до якого, якщо в ЄДЕБО наявна інформація про навчання особи на рівні, не нижчому за рівень поточного навчання, у довідці зазначається «Ні, порушує».

Відповідач вказує, що згідно з інформацією, наявною в ЄДЕБО, у 2017 році ОСОБА_1 навчався у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету» за спеціальністю «Облік і оподаткування» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» та був відрахований за власним бажанням.

Стверджує, що у серпні 2025 року позивача зараховано до Луганської державної академії культури і мистецтв за спеціальністю «Організація соціокультурної діяльності» для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр».

На думку відповідача, повторне зарахування особи на навчання на тому самому або нижчому рівні Національної рамки кваліфікацій свідчить про непослідовне здобуття освіти.

Тому, як зазначає відповідач, відображення у довідці ЄДЕБО №712247 відомостей «Ні, порушує» відповідач вважає правомірним.

Крім того, МОН зазначає, що функції щодо внесення відомостей про здобувачів освіти до ЄДЕБО покладені на суб`єктів освітньої діяльності, а Міністерство як розпорядник ЄДЕБО здійснює організаційні та контрольні функції щодо ведення цієї бази.

Третя особа правом на подачу пояснень не скористалися, а тому, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

На ім`я ОСОБА_1 сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі – ЄДЕБО) №712247.

Із зазначеної довідки вбачається, що її сформовано в Єдиній державній електронній базі з питань освіти 01.09.2025 о 16:17:12.

У довідці зазначені такі відомості щодо поточного здобуття освіти позивачем: заклад освіти - Луганська державна академія культури і мистецтв; рівень освіти - фахова передвища освіта; освітньо-професійний ступінь - фаховий молодший бакалавр; форма здобуття освіти - денна; спеціальність - В14 Організація соціокультурної діяльності; дата початку здобуття освіти - 01.09.2025; дата завершення здобуття освіти - 30.06.2028; дата наказу про зарахування - 18.08.2025; РНОКПП позивача - НОМЕР_1 .

У графі довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”» зазначено: «Ні, порушує».

Також у матеріалах справи міститься історія навчання здобувача освіти щодо ОСОБА_1 .

З історії навчання вбачається, що у 2017 році позивача було зараховано до Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету».

У цьому записі зазначені такі параметри навчання: перший статус навчання - «Зараховано»; дата першого статусу навчання - 01.09.2017; поточний статус навчання - «Відраховано із ЗО (за власним бажанням)»; дата поточного статусу навчання - 02.11.2017;

освітньо-кваліфікаційний рівень - молодший спеціаліст; форма навчання - денна; джерело фінансування - бюджет; спеціальність - 071 Облік і оподаткування; дата початку навчання - 01.09.2017; дата завершення навчання, зазначена у картці, - 30.06.2019.

З тієї ж історії навчання вбачається, що у 2025 році позивача зараховано до Луганської державної академії культури і мистецтв.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач успішно завершив навчання за програмою молодшого спеціаліста у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету» та отримав диплом молодшого спеціаліста або інший документ про здобуття відповідного рівня освіти.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач через свого адвоката звертався до МОН щодо внесення змін до даних ЄДЕБО в частині відомостей про порушення послідовності здобуття освіти.

За результатами розгляду звернення МОН повідомило про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки.

Мотивом такої відмови було те, що у 2017 році позивач навчався за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» та був відрахований за власним бажанням, а у 2025 році зарахований для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр».

Саме з цих підстав, за позицією МОН, у довідці сформовано висновок «Ні, порушує».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (далі – Закон №2145-VIII, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до статті 40 цього Закону, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

За запитом здобувача освіти (особи з порушенням зору) документ про освіту виготовляється з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля).

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту визначаються законодавством.

Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, передбачених спеціальними законами, вимоги до їх форми та/або змісту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням вимог спеціальних законів.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно зі частинами першою і другою статті 74 цього Закону, у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про фахову передвищу освіту» від 06.06.2019 №2745-VIII (далі – Закон № 2745-VIII, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми.

Згідно з частиною першою статті 10 цього Закону, документ про фахову передвищу освіту - диплом фахового молодшого бакалавра видається особі, яка успішно виконала відповідну освітньо-професійну програму.

За підпунктом 4 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), установлено, що після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.

Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (у редакції, чинній станом на дату виникнння спірних правовідносин) передбачено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

Особи, зараховані на навчання до інтернатури, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи (копії документів, засвідчених в установленому законодавством порядку), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС, Мін`юсту, Національної поліції, ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою згідно з додатком 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Додатком 9 до вказаного Порядку затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Така довідка містить графу щодо того, чи поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620 «Про затвердження Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі – Положення № 620 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Абзац перший пункту 1 розділу I Положення №620 визначає, що це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до пункту 5 розділу I Положення №620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

За підпунктом 5 пункту 2 розділу II Положення №620, ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти (документів про освіту та наукові ступені і вчені звання, студентських (учнівських) квитків державного зразка, а також для видачі суб`єктам освітньої діяльності ліцензій на провадження освітньої діяльності, сертифікатів про акредитацію освітніх програм, спеціальностей, напрямів підготовки, свідоцтв про атестацію суб`єктів освітньої діяльності у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 12 розділу III Положення №620, уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Відповідно до підпунктів 1, 3, 6 пункту 1 розділу IV Положення №620, розпорядник ЄДЕБО, серед іншого: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

За пунктом 2 розділу IV Положення №620, технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; організацію та підтримання доступу уповноважених суб`єктів до ЄДЕБО на підставі укладеного з ним договору; тимчасове припинення (блокування) та анулювання доступу уповноважених суб`єктів до ЄДЕБО; можливість доступу у форматі відкритих даних до інформації, що міститься в ЄДЕБО, у порядку, встановленому законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; ведення в ЄДЕБО обліку даних про органи управління у сфері освіти; здійснення комплексу заходів щодо забезпечення захисту інформації, що міститься в ЄДЕБО; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; ведення обліку операцій, пов`язаних з обробкою персональних даних суб`єкта та доступом до них, зберігаючи інформацію про дату, час та джерело збирання персональних даних суб`єкта, зміну персональних даних, перегляд персональних даних, будь-яку передачу (копіювання персональних даних) суб`єкта, дату та час видалення або знищення персональних даних, користувача ЄДЕБО, який здійснив одну з указаних операцій, мету та підстави зміни, перегляду передачі та видалення або знищення персональних даних; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Положення №620, суб`єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, засновники яких не мають органів управління освітою (суб`єкти освітньої діяльності приватної форми власності), а також професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти: 1) вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб`єктів освітньої діяльності; 2) підтверджують зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; 3) здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

У постанові від 29.10.2025 у справі №200/5372/24 Верховний Суд дійшов висновку, що попереднє навчання без отримання документа про освіту не свідчить про здобуття відповідного рівня освіти, а лист МОН від 03.06.2024 №1/9758-24 не є нормативним актом і не може змінювати зміст законодавчого регулювання спірних правовідносин.

Верховний Суд також критично оцінив посилання на лист МОН від 03.06.2024 №1/9758-24, зазначивши, що такий лист не належить до нормативних актів, має лише рекомендаційний характер і не врегульовує спірні правовідносини.

Окремо суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.11.2025 у справі №620/16629/24, щодо того, що спір у подібній категорії справ стосується правомірності відображення в ЄДЕБО відомостей про порушення або відсутність порушення послідовності здобуття освіти, а Міністерство освіти і науки України як розпорядник ЄДЕБО має відповідні повноваження щодо забезпечення коректності таких відомостей.

Верховний Суд також зазначив, що особа, яка була відрахована та фактично не завершила попередній рівень освіти, не може вважатися такою, що здобула цей рівень освіти.

Так, предметом судового розгляду в цій справі є не питання надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не перевірка рішень чи дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд перевіряє правомірність дій Міністерства освіти і науки України щодо внесення та відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти стосовно позивача відомостей про те, що поточне здобуття ним освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №712247 від 01.09.2025 враховується судом як доказ того, які саме відомості були відображені в ЄДЕБО щодо позивача, однак самостійним предметом позовних вимог у цій справі питання формування або видачі нової довідки не є.

Суд оцінює спірні дії ретроспективно, тобто з урахуванням тих обставин, які існували на момент формування довідки №712247 від 01.09.2025 та на момент надання МОН відповіді на звернення позивача.

Суд також виходить лише з тих мотивів, які були покладені відповідачем в основу спірного висновку, а саме: наявність в ЄДЕБО відомостей про попереднє навчання позивача у 2017 році за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», його відрахування за власним бажанням та подальше зарахування у 2025 році для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр».

З огляду на викладене вище, ключовим питанням для вирішення спору є те, чи може сам факт попереднього зарахування позивача на навчання у 2017 році за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» та подальше відрахування без отримання документа про освіту вважатися раніше здобутим рівнем освіти у розумінні пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини другої статті 10 Закону України «Про освіту».

Суд дійшов висновку, що ні з огляду на таке.

Так, законодавець у пункті 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» використовує формулювання «раніше здобутий рівень освіти», а не «рівень освіти, на який особа була зарахована», «рівень освіти, на якому особа навчалася», «рівень освіти, на якому особа отримувала освітні послуги», або «рівень освіти, здобуття якого було розпочато».

Отже, для цілей застосування цієї норми юридичне значення має саме факт здобуття відповідного рівня освіти.

Пункт 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» визначає рівень освіти як завершений етап освіти.

Частина перша статті 40 цього Закону пов`язує отримання документа про освіту з успішним завершенням навчання за освітньою програмою.

Частина перша статті 10 Закону України «Про фахову передвищу освіту» також пов`язує документ про фахову передвищу освіту - диплом фахового молодшого бакалавра - з успішним виконанням відповідної освітньо-професійної програми.

Тобто системний аналіз пункту 23 частини першої статті 1, частини другої статті 10, частини першої статті 40 Закону України «Про освіту», а також частини другої статті 7 та частини першої статті 10 Закону України «Про фахову передвищу освіту» дає підстави для висновку, що здобутим рівнем освіти є завершений особою етап освіти, що підтверджується відповідним документом про освіту, виданим після успішного виконання освітньої програми.

Водночас, матеріали справи підтверджують, що позивач у 2017 році був зарахований на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», однак 02.11.2017 був відрахований із закладу освіти за власним бажанням.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач успішно завершив навчання за програмою молодшого спеціаліста, пройшов відповідну атестацію та отримав диплом молодшого спеціаліста або інший документ про здобуття відповідного рівня освіти.

За таких обставин, суд виходить з того, що попереднє навчання позивача у 2017 році не може вважатися раніше здобутим рівнем освіти.

Одночасно суд відхиляє доводи відповідача про те, що саме по собі перебування позивача в освітньому процесі у 2017 році свідчить про здобуття ним відповідного рівня освіти або про непослідовність його поточного навчання з таких міркувань.

По-перше, такий підхід фактично ототожнює процес здобуття освіти із результатом здобуття освіти, однак закон не містить такого ототожнення.

По-друге, якби законодавець мав намір враховувати для цілей послідовності здобуття освіти будь-який факт попереднього навчання незалежно від його завершення, у пункті 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було б використано інше формулювання.

Натомість закон прямо вказує саме на раніше здобутий рівень освіти.

Суд також відхиляє посилання відповідача на підпункт 4 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» з огляду на таке.

Зазначена норма передбачає, що диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.

Проте ця норма стосується саме диплома молодшого спеціаліста, тобто документа про освіту, отриманого після успішного завершення відповідної освітньої програми.

Суд вказує на те, що у цій справі відсутній доказ отримання позивачем диплома молодшого спеціаліста.

Тому положення Закону України «Про вищу освіту» про прирівнювання диплома молодшого спеціаліста до диплома молодшого бакалавра не можуть застосовуватись до позивача як до особи, яка такого диплома не отримувала.

Суд бере до уваги, що позивач станом на дату формування довідки №712247 здобував фахову передвищу освіту за освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр», що належить до рівня фахової передвищої освіти.

За відсутності доказів здобуття позивачем раніше рівня освіти, рівного або вищого за фахову передвищу освіту, відомості про порушення ним послідовності здобуття освіти є необґрунтованими.

Також суд окремо оцінює посилання відповідача на лист МОН від 03.06.2024 №1/9758-24.

Так, зі змісту цього листа вбачається, що МОН роз`яснило алгоритм визначення послідовності здобуття освіти для формування довідки в ЄДЕБО.

Зокрема, у листі зазначено, що якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема в Реєстрі документів про освіту, є чинний документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, або якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижчий за рівень поточного навчання, у довідці зазначається «Ні, порушує».

Разом з тим, суд зазначає, що лист МОН не є нормативно-правовим актом, не може встановлювати нові правові норми, змінювати зміст законів України або розширювати поняття «раніше здобутий рівень освіти» до випадків, коли особа була лише зарахована на навчання, але не завершила освітню програму та не отримала документ про освіту.

Верховний Суд у постанові від 29.10.2025 у справі №200/5372/24 прямо зазначив, що лист МОН від 03.06.2024 №1/9758-24 не належить до нормативних актів, має рекомендаційний характер і не врегульовує спірні правовідносини.

Тому, суд виходить з того, що алгоритм, викладений у листі МОН, не може застосовуватись усупереч положенням Закону України «Про освіту» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд також оцінює доводи відповідача про те, що МОН не є належним суб`єктом відповідальності, оскільки відомості про здобувачів освіти вносяться до ЄДЕБО закладами освіти, а довідка формується закладом освіти.

При цьому, суд не погоджується з цим доводом з таких підстав.

З аналізу статті 74 Закону України «Про освіту» та Положення №620 вбачається, що МОН є розпорядником ЄДЕБО і володільцем інформації, яка міститься в цій базі.

Саме МОН вживає організаційних заходів щодо забезпечення функціонування ЄДЕБО, використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, для виконання повноважень, визначених законодавством, і встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Технічний адміністратор ЄДЕБО - ДП «Інфоресурс» - забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником, тобто МОН.

Суб`єкти освітньої діяльності вносять та підтримують відомості в ЄДЕБО, однак не визначають алгоритм автоматичного формування висновку про порушення чи непорушення послідовності здобуття освіти.

У постанові від 29.10.2025 у справі №200/5372/24 Верховний Суд дійшов висновку, що формування довідки з ЄДЕБО здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює МОН як розпорядник ЄДЕБО; заклад освіти не має технічної можливості сформувати довідку з іншим змістом відомостей, оскільки такий документ формується автоматично.

Верховний Суд також зазначив, що хоча формування довідки з ЄДЕБО здійснюється автоматично, порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення цієї системи.

Тому формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання МОН закріплених за ним у законі повноважень.

З урахуванням зазначеного, суд вказує на те, що саме МОН є належним відповідачем у цій справі, оскільки спір стосується не лише технічного внесення окремим закладом освіти відомостей про навчання, а правомірності автоматизованого формування в ЄДЕБО висновку про порушення позивачем послідовності здобуття освіти.

Суд також зазначає, що спірні відомості мають юридичне значення для позивача.

Так, довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, прямо передбачена пунктом 62 Порядку №560 та додатком 9 до цього Порядку як документ, що використовується здобувачами освіти для підтвердження відповідних обставин у процедурі оформлення відстрочки.

Водночас, суд у цій справі не вирішує питання про наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову, оскільки це не є предметом цього спору.

Предметом спору є достовірність та правомірність відображення в ЄДЕБО і довідці №712247 відомостей щодо послідовності здобуття освіти.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що на момент формування довідки №712247 від 01.09.2025 у відповідача не було правових і фактичних підстав для формування та відображення у ній відомостей про те, що поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Такі дії МОН не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки вчинені без належного врахування змісту застосовних норм матеріального права, необґрунтовано та непропорційно.

Отже, позовна вимога про визнання протиправними дій МОН є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо належного способу захисту, то суд виходить із таких міркувань.

Позивач просить зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Суд враховує, що спір у цій справі виник саме у зв`язку з внесенням відповідачем в ЄДЕБО щодо позивача відомостей про порушення ним послідовності здобуття освіти.

Отже, належне поновлення порушеного права позивача потребує не лише констатації протиправності дій відповідача, а й усунення з ЄДЕБО неправильного відображення відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти.

За встановлених у справі обставин, ефективним способом захисту є зобов`язання Міністерства освіти і науки України як розпорядника ЄДЕБО забезпечити внесення до ЄДЕБО стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомостей про відсутність порушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Такий спосіб захисту відповідає змісту заявлених позовних вимог, не змінює предмета позову, не виходить за межі спірних правовідносин та забезпечує ефективне поновлення порушеного права позивача відповідно до частини другої статті 5, частини другої статті 9 та пункту 10 частини другої статті 245 КАС України.

З урахуванням викладеного, позовна вимога про зобов`язання Міністерства освіти і науки України вчинити дії підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача забезпечити внесення до ЄДЕБО правильних відомостей щодо відсутності порушення позивачем послідовності здобуття освіти.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги в цій справі підлягають задоволенню повністю.

Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів сторін, то суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомостей про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України забезпечити внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомостей про відсутність порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ,01135 , код ЄДРПОУ - 38621185)

Третя особа:Державне підприємство "Інфоресурс" (вул. Олександра Довженка, 3, м. Київ, 03057 , код ЄДРПОУ - 37533381)

Головуючий суддя Є.В. Печений