Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №320/49513/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 320/49513/25

РІШЕННЯ

іменем України

01 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач), у якому просить: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервісти щодо не виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом: здоров`я на підставі довідки військово- лікарської комісії від 30.06.2022 № 97/823, якою ОСОБА_1 , визнаний непридатним до військової служби; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я на підставі довідки військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 97/823, якою ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та записів в тимчасовому посвідченні офіцера запасу № 1/2046.

Позивач також просив поновити строк звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 адміністративну справу 320/49513/25 передати за підсудністю до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2025 позовну заяву залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2025 продовжено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) днів, з дня вручення цієї ухвали, шляхом надання до суду документів читабельної якості, а саме: додатку №4. "Копія тимчасового посвідчення офіцера запасу" та доказів надсилання їх копій відповідачу з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі;

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи №320/49513/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін - відмовлено.

Ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно із позовною заявою, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю з таких підстав.

Позивач зазначає, що 30.06.2022 він пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатами якого його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На підтвердження цього позивач посилається на довідку військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 97/823, тимчасове посвідчення офіцера запасу № 1/2046 та запис у цьому посвідченні про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних за станом здоров`я.

Позивач вказує, що 31.07.2025 під час перевірки відомостей у застосунку «Резерв+» виявив розбіжність між паперовим військово-обліковим документом і відомостями Реєстру, а саме відсутність у Реєстрі інформації про виключення його з військового обліку.

Стверджує, що у зв`язку з цим 06.08.2025 він звернувся до відповідача із заявою про внесення відповідних відомостей до Реєстру, однак відповідач фактично відмовив у внесенні цих відомостей, посилаючись на необхідність підтвердження/затвердження висновку ВЛК та проходження повторного медичного огляду.

Позивач вважає таку позицію відповідача протиправною, оскільки факт виключення його з військового обліку був оформлений у 2022 році, відповідні документи не скасовані, а зміни до Положення про військово-лікарську експертизу, внесені наказом Міністерства оборони України від 18.08.2023 № 490, не можуть автоматично нівелювати правові наслідки постанови ВЛК та запису у військово-обліковому документі, які виникли 30.06.2022.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Щодо строку звернення до суду із позовом у цій справі, суд зазначає про таке.

Позивач у позовній заяві просив поновити строк звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, у редакції, чинній на час звернення до суду, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, у редакції, чинній на час звернення до суду, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивач пов`язує момент виявлення порушення з 31.07.2025, заяву до відповідача подав 06.08.2025, відповідь відповідача надана 10.09.2025, а позовну заяву подано 03.10.2025.

Отже, позов подано в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 123 КАС України, немає.

Тому клопотання про поновлення строку звернення до суду окремому задоволенню не підлягає, оскільки цей строк не пропущено.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

У у матеріалах справи наявна копія тимчасового посвідчення офіцера запасу № НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 .

На сторінці посвідчення щодо придатності до проходження військової служби за станом здоров`я міститься запис про непридатність до військової служби.

У графі 12 тимчасового посвідчення офіцера запасу, яка стосується відміток про військовий облік, міститься запис про те, що у 2022 році позивача виключено з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК.

Також у матеріалах справи наявна довідка військово-лікарської комісії, оформлена ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка стосується медичного огляду позивача у 2022 році.

З відповіді відповідача вбачається, що відповідач не заперечує самого факту існування довідки ВЛК від 30.06.2022 № 97/823.

Навпаки, відповідач прямо посилається на цю довідку та зазначає, що вона, на його думку, потребує підтвердження.

Водночас відповідач не надав суду доказів того, що: довідка ВЛК від 30.06.2022 № 97/823 скасована у спосіб, встановлений законодавством; постанова ВЛК від 30.06.2022 була змінена або визнана недійсною; запис у тимчасовому посвідченні офіцера запасу № 1/2046 про виключення з військового обліку анульований або виправлений у спосіб, встановлений законодавством; штатною 11 Регіональною ВЛК ухвалено рішення, яким скасовано або змінено висновок ВЛК 2022 року.

Отже, наявні у справі докази підтверджують, що у паперовому військово-обліковому документі позивача міститься запис про його виключення з військового обліку військовозобов`язаних за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК від 30.06.2022 № 97/823.

Суд також встановив, що між сторонами існує публічно-правовий спір не щодо встановлення нового медичного стану позивача, а щодо обов`язку відповідача внести до Реєстру дані, які відповідають наявному у справі військово-обліковому документу позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Частина перша статті 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

До оцінки правових наслідків медичного огляду, проведеного 30.06.2022, суд застосовує Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII) у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною третьою статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Пункт 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII передбачає, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, суд вказує на те, що юридично значимою підставою для виключення особи з військового обліку на той час була постанова ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

До оцінки правових наслідків медичного огляду, проведеного 30.06.2022, суд застосовує Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі – Положення № 402), у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин.

При цьому, суд жодним чином не оцінює правильність медичного діагнозу позивача, не перевіряє відповідність діагнозу конкретній статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) та не підміняє собою військово-лікарську комісію.

Суд перевіряє лише наявність документів, їх правові наслідки та правомірність поведінки відповідача щодо внесення відомостей до Реєстру.

Такий підхід відповідає сталій практиці Верховного Суду, зокрема постановам від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 та від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20, у яких Верховний Суд виходив із того, що адміністративний суд не перебирає на себе медичну дискрецію ВЛК, але перевіряє компетенцію, процедуру прийняття та юридичні наслідки відповідних документів.

До оцінки обов`язку відповідача щодо внесення та актуалізації відомостей у Реєстрі суд застосовує Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII) у редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача та надання відповідачем відповіді.

Стаття 1 Закону № 1951-VIII визначає, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частина перша статті 6 Закону № 1951-VIII передбачає, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII, до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

Пункт 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII передбачає, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Стаття 14 Закону № 1951-VIII встановлює, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: 1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону; 2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону. 3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону; 4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону; 5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону; 6) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону; 7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону; 8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону; 9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону; 10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону; 11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону; 12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону; 13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону; 14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону; 15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону; 16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону; 17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону; 18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Реєстр здійснює отримання даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним демографічним реєстром для: 1) проведення зіставлення, звірки та верифікації інформації про фізичну особу відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри"; 2) використання при наданні публічних (електронних публічних) послуг відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг"; 3) внесення до Реєстру унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Реєстр отримує дані, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону, шляхом електронної інформаційної взаємодії з електронною системою охорони здоров`я з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Реєстр здійснює електронну інформаційну взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів.

У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії електронних ресурсів електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством, інших захищених методів, у тому числі з використанням змінних носіїв.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

До спірних правовідносин щодо усунення невідповідності між паперовим військово-обліковим документом і відомостями Реєстру суд застосовує Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» (далі – Порядок № 559), у редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача та надання відповідачем відповіді.

Пункт 1 Порядку № 559 передбачає, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Пункт 4 Порядку № 559 передбачає, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пункт 8 Порядку № 559 передбачає, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність); 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов`язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв`язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Отже, суд зазначає, що відомості про результат медичного огляду ВЛК і відомості про виключення особи з військового обліку є юридично значимими відомостями військового обліку, які мають відображатися у Реєстрі за наявності належних документальних підстав.

До оцінки повноважень відповідача суд застосовує Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі – Положення № 154), у редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача та надання відповідачем відповіді.

Відповідно до пункту 7 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до пункту 8 Положення № 154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Отже, відповідач є належним суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах щодо внесення та актуалізації відповідних відомостей стосовно позивача у Реєстрі.

Як зазначено вище, адміністративний суд перевіряє правомірність поведінки суб`єкта владних повноважень ретроспективно, тобто виходячи з тих фактичних обставин і мотивів, які існували на час прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

У цій справі суд перевіряє не актуальний медичний стан позивача і не правильність діагнозу, а правомірність поведінки відповідача у 2025 році після отримання заяви позивача про приведення відомостей Реєстру у відповідність до паперового військово-облікового документа.

Предметом доказування у справі є: чи підтверджують докази у справі наявність у позивача військово-облікового документа із записом про виключення з військового обліку; чи звертався позивач до відповідача із заявою про внесення відповідних відомостей до Реєстру; чи були у відповідача законні підстави не внести такі відомості; чи довів відповідач правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах.

Щодо факту виключення позивача з військового обліку, то суд зазначає про таке.

Наявні у справі докази підтверджують, що у тимчасовому посвідченні офіцера запасу № 1/2046 міститься запис про виключення позивача у 2022 році з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК.

Суд виходить з того, що цей запис є юридично значимим, оскільки він міститься у військово-обліковому документі, виданому органом військового обліку, і відповідач не довів, що такий запис був скасований, анульований, виправлений або визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Відповідач також не надав рішення штатної 11 Регіональної ВЛК, яким було б змінено або скасовано постанову ВЛК, оформлену довідкою від 30.06.2022 № 97/823.

За таких обставин, суд виходить із того, що у матеріалах справи наявні належні докази існування військово-облікового документа з відміткою про виключення позивача з військового обліку.

Із приводу наявності публічно-правового спору між сторонами, то суд вказує на таке.

З відповіді відповідача від 10.09.2025 вбачається, що відповідач не заперечує існування довідки ВЛК від 30.06.2022 № 97/823, однак вважає, що така довідка потребує підтвердження, а тому не може бути підставою для внесення відомостей до Реєстру.

Отже, між сторонами існує публічно-правовий спір щодо реалізації відповідачем повноважень у сфері військового обліку та актуалізації відомостей Реєстру.

Цей спір не є спором про відображення інформації виключно у застосунку «Резерв+».

Застосунок «Резерв+» є лише способом доступу особи до відомостей електронного військово-облікового документа.

Суть спору полягає у відповідності відомостей Реєстру паперовому військово-обліковому документу позивача.

Щодо мотивів відповідача, то суд виходить із такого.

Єдиним фактичним мотивом невнесення відомостей до Реєстру є твердження відповідача про те, що довідка ВЛК від 30.06.2022 № 97/823 потребує підтвердження/затвердження після змін внесених Наказом Міністерства оборони України від 18.08.2023 № 490, а позивач має прибути для проходження ВЛК.

Суд вважає цей мотив необґрунтованим з огляду на таке.

По-перше, відповідач не довів, що на час розгляду заяви позивача довідка ВЛК від 30.06.2022 № 97/823 або запис у тимчасовому посвідченні офіцера запасу № 1/2046 були скасовані.

По-друге, відповідач не надав доказів існування рішення штатної ВЛК, яким було б відмовлено у затвердженні постанови ВЛК 2022 року або змінено її зміст.

По-третє, саме по собі посилання на зміну нормативного регулювання у 2023 році не спростовує юридичний факт внесення у 2022 році до військово-облікового документа позивача запису про виключення його з військового обліку.

По-четверте, відповідач не навів конкретної норми права, яка б прямо передбачала, що наявний у паперовому військово-обліковому документі запис про виключення з військового обліку не може бути перенесений або відображений у Реєстрі до моменту його скасування у встановленому порядку.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2023 у справі № 420/14943/21 зазначив, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є, зокрема, логічність та структурованість викладення мотивів, пов`язаність таких мотивів із конкретними нормами права, наявність правової оцінки фактичних обставин, відповідність висновків фактичним обставинам справи та відсутність немотивованих висновків.

У той же час, відповідь відповідача від 10.09.2025 цим критеріям не відповідає, оскільки фактично зводиться до твердження про необхідність повторного проходження ВЛК без належного пояснення, чому вже оформлений військово-обліковий документ позивача не може бути врахований для актуалізації відомостей у Реєстрі.

Із приводу дії нормативно-правових актів у часі у спірних правовідносинах, то суд зазначає про таке.

Суд виходить з того, що правові наслідки медичного огляду ВЛК, проведеного 30.06.2022, та внесення запису до тимчасового посвідчення офіцера запасу слід оцінювати за правовим регулюванням, чинним на момент вчинення цих дій.

Натомість обов`язок відповідача розглянути заяву позивача та внести або актуалізувати відомості Реєстру оцінюється за законодавством, чинним на момент звернення позивача до відповідача у 2025 році.

Такий підхід не означає, що законодавство 2025 року не застосовується до спірних правовідносин.

Воно застосовується до процедури актуалізації Реєстру.

Однак це законодавство не може автоматично нівелювати правові наслідки постанови ВЛК та запису у військово-обліковому документі, які виникли у 2022 році, якщо такі документи не скасовані у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене вище, за результатами розгляду справи, суд встановив наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я на підставі довідки військово- лікарської комісії від 30.06.2022 № 97/823 та зобов`язання відповідача забезпечити внесення зазначених відомостей до Реєстру.

При цьому, суд не зазначає у резолютивній частині самостійно встановлений медичний діагноз позивача та не підміняє постанову ВЛК власним медичним висновком.

Обов`язок відповідача формулюється через внесення до Реєстру відомостей на підставі постанови ВЛК, оформленої довідкою ВЛК від 30.06.2022 № 97/823, та запису в тимчасовому посвідченні офіцера запасу № 1/2046.

Отже, позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду справи, то суд зазначає про таке.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211, 96 грн.

Суд зазначає, що цей позов подано фізичною особою до адміністративного суду та він містить вимоги немайнового характеру.

За подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору у 2025 році становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

Отже, належний розмір судового збору за подання цього адміністративного позову становить 1211,20 грн.

Сплачена сума судового збору перевищує належний розмір на 0,76 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у належному розмірі - 1211,20 грн.

Щодо надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 0,76 грн, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка її сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У такому випадку судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Отже, суд вказує на те, що надмірно сплачена сума судового збору в розмірі 0,76 грн може бути повернута особі, яка її сплатила, за її клопотанням за ухвалою суду в порядку, визначеному статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не забезпечення внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я на підставі довідки військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 97/823 та запису в тимчасовому посвідченні офіцера запасу № 1/2046.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 забезпечити внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я на підставі довідки військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 97/823 та запису в тимчасовому посвідченні офіцера запасу № 1/2046.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя Є.В. Печений