Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №734/3228/23 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/3228/23

Провадження № 2/734/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 серпня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – Чумак Н.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Лущик О.М.,

представника відповідача – адвоката Савицького І.О. (в режимі ВКЗ),

відповідача – ОСОБА_2 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні залу суду в с-щі Козелець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, звернувся ОСОБА_1 , мотивуючи позов зокрема наступним.

На підставі свідоцтва про право на спадщину, які видані в.о. державного нотаріуса Козелецької державної нотаріальної контори 06 червня 2000 року, зареєстрованого в реєстрі за №408, 403, позивач у справі, ОСОБА_1 є власником домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач у справі ОСОБА_2 є власником сусіднього з ним домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 . Їхні домогосподарства межують між собою по лінії межі господарств, огороджені парканом з сітки рабиці, що дає можливість добре бачити де безпосередньо розміщені і будинок та господарські будівлі, двір.

З часу, коли відповідач у справі, сусід, придбав вказане житло, це починаючи приблизно з 2020 року, між ними були добрі, сусідські відносини, вони спілкувались, підтримували дружні товариські стосунки, не один раз бували один в одного в дворі, телефонували та спілкувались телефоном, до часу, доки не сталася біда.

Позивач ще додає, що сусідська господарська будівля, яку він самостійно збудував і облаштував під свою майстерню, досить близько була ним збудована до однієї зі стель їхнього будинку, фактично її відгороджувала лише сітка рабиця - паркан, а в середині цієї майстерні, а також прямо попід сіткою між їхніми домогосподарствами, відповідач у справі, зберігав мастильні матеріали, оскільки він відчував запах, що характерний для запаху паливно-мастильних матеріалів, а також бачив каністри, що стояли наповнені рідиною, і про це не заперечував і ОСОБА_3 , відповідач у справі, що зберігає там дизель. Ця господарська будівля, яку він змайстрував, являла собою навіс, що стоїть на вкопаних балках, дах був накритий тентом, стіни оббиті старим деревом та обтягнуті зовні стрейчплівкою. Як казав сусід, він там зберігає свої інструменти. Крім того, до його господарської будівлі, навісу-майстерні, що також розміщений був неподалік межі з двором позивача, він бачив, як був протягнутий провід з будинку, тобто в цій майстерні можна було користуватись електроенергією, що він і робив.

Однак, сталась непоправна прикрість, спочатку розпочалось збройне вторгнення військових російської федерації на нашу територію, всі перебували у стресовому стані через такі події, починаючи з 24 лютого 2022 року, він особа похилого віку, його дружина також, донька через такі обставини переїхала до них разом з малолітньою дитиною і зятем, пізніше зять пішов служити до територіальної оборони, в подальшому до лав ЗСУ, вони залишись у будинку самі, без нього.

В зв`язку з військовою агресією, була надана рекомендація мешканцям нашого містечка завішувати вікна, щоб зовні не видно було світла, і саме в такий час, він помітив, а також і члени його родини, як у тій збудованій господарській будівлі - майстерні, мерехтить червоним світлом вогник. Такі вогники, що мерехтіли, були помітні і десь за місяць до того, як сталась пожежа, навіть інколи було чути і гул якогось приладу, але що то за прилад, позивач сказати не може, бо він його не бачив, тільки чув і бачив мерехтіння.

З часу початку військового вторгнення, сусід, відповідач у справі, до свого двору не приїжджав, хоча в телефонному режимі вони з ним спілкувались. Та мерехтіння вогника у дворі сусіда його постійно тримало в напрузі, бо він тривалий час не з`являвся. І у вечері 25 березня 2022 року близько 19 години 40 хвилин, тобто в темну пору доби сталося загорання в його дворі і в подальшому полум`я швидко перекинулося на їхній будинок. Вони всі були в паніці, викликали пожежних. Тривалий час пожежні приборкували вогонь, зокрема місце загорання, це його двір, застосували заливання водою пожежу, таким способом і обливаючи їх будинок. Його будинок має високий дах, будинок був цілком придатний для проживання в ньому, всі необхідні роботи по його облаштуванню були виконані. В результаті пожежі в його будинку пошкоджено перекриття площею 80 кв.м., залито водою дах, потолки-стеля в кімнатах обвалились, залито водою стелі, частково пошкоджено обої, цілком згорів утеплювач даху (пінопласт), товщиною 10 см, який був придбаний для утеплення даху, і зберігався на горищі, обгорів телевізор, пилосос, дитячі речі, які зберігались на даху, залито матраци ліжок і вони цілком не придатні для використання, диван залито водою, пошкоджено та знищено скло, яким було застеклено віконні рами на горищному приміщенні будинку, загальна площа даху будинку складає 120,84 кв.м., на даху пошкоджено один лист металу, з середини вигорів ввесь оргаліт, яким був підбитий потолок, пошкоджено дерево фасаду будинку площею 25,88 м2, а загальна площа пошкоджених вікон складає 8,73 кв.м.. Вони всі, члени його родини – дружина, донька з малолітньою дитиною, вискочили на вулицю з палаючого будинку, одягнені хто в чому був, отримали негативні емоції, він відчув страх за своє життя та життя своїх близьких, відчув великий біль від побаченого та пошкодження свого будинку, в якому прожив тривалий час свого життя, на душі була порожнеча та відчай.

Йому через декілька хвилин від початку пожежі зателефонував сусід ОСОБА_3 і позивач повідомив про те, що сталось, він вже був обізнаний про пожежу, однак його реакція на такі події позивачу не була цілком зрозумілою, він в розмові не заперечував про те, що дійсно в нього там було щось ввімкнено.

Двір сусіда також досить постраждав від пожежі, знищено його авто, згорів наш паркан, однак його будинок не постраждав. Пожежа в його будинку сталась через те, що загорання в його дворі сталося через ввімкнений електричний прилад у прибудові-майстерні, а також наявність каністр з паливно-мастильними матеріалами, балони з газом, лежали якісь кабелі, військові думаю, акумулятори, а також через наявність таких матеріалів у його прибудові та попід парканом, який розділяє їхні домоволодіння, а потім «перейшла» пожежа на дах його будинку.

Наступного дня, вже після пожежі, ближче до обіду сусід ОСОБА_2 , відповідач у справі, приїхав до свого двору, і коли його зять спитав у нього, що в нього було ввімкнено у його самовільно збудованій майстерні, ОСОБА_3 відповів, що напевне був ввімкнений (у електричну розетку) зарядний пристрій і він його перед від`їздом забув вимкнути.

В зв`язку з неправомірними діями його сусіда, відповідача у справі, позивач вважає, що він в порушення будь-яких норм моралі та норм безпеки, зберігав під забором у прибудові – самостійно збудованій ним майстерні паливно-мастильні матеріали та тримав ввімкненим електричний прилад, який був постійно у ввімкненому стані до електромережі, через провід, який бачив він особисто. Йому заподіяно матеріальних збитків, а також він поніс витрати за відновлення пошкодженого майна, отримав душевні переживання та біль, позивачу заподіяно і моральну шкоду.

Позивачем вже понесено витрати на відновлення пошкодженого майна, тільки ті, що він має довести документально це є витрати на придбання вагонки, мінеральної вати - такого будівельного матеріалу, для утеплення, виконання робіт по монтажу натяжної стелі, монтаж люстри у кімнатах, які пошкоджені, такі витрати складають 48 425 (сорок вісім тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень.

Крім зазначеного, внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була спричинена також моральна шкода. Осягнути в повній мірі рівень моральних страждань, пов`язаних з ушкодженням та зі знищенням його майна, а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень.

Після таких вчинків відповідача та його поведінки, яка свідчить про насмішку з його горя, та горя його родини, відповідач у справі, ОСОБА_2 навіть не вибачився, він отримав душевну травму, від якої не може відійти навіть зараз, поведінка відповідача тримає його у постійній тривозі.

Декілька днів після пожежі він взагалі не розумів, що відбувається навколо нього. Усім цим йому було завдано значної моральної шкоди, що призвело до порушення встановленого образу його життя та виникненню напруження у відносинах з оточуючими, він відчуваю занепокоєння, нервозність, сором, через безкарність дій відповідача, приниження, відчай. Такий стан занепокоєння триває і досі.

Все це завдає йому болю та важких душевних страждань з приводу безкарності поведінки щодо нього.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених в позові та наданих суду доказів стороною позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві, на підставі наданих доказів та показань свідків допитаних в судовому засіданні.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що він користується домоволодінням дружини, що межує з домоволодінням позивача, він не є власником. Між домоволодіннями огорожа з сітки рабиці. В будинку є і його речі і речі дружини, вони використовують будинок як дачу для відпочинку. Там знаходиться його одяг, електроінструменти, запчастини до автомобіля. З 23 лютого 2022 року і по день пожежі там ніхто не проживав. Він ту будівлю розширював, нарощував, переробив дах, ширше стало з однієї сторони на три метри і з іншої сторони на три метри. Одну частину він використовував як гараж, але не для автомобіля, там був електроінструмент, балон для вуглекислоти, він використовував зварювальний апарат. Електропостачання забезпечувалося за допомогою переноски з будинку. 25.03.2022 року він був у Сумський області, йому зателефонувала дружина і повідомила, що сталася пожежа в Козельці. Потім він зателефонував позивачу, який йому сказав «Боря ти нас спалив». 26.03.2022 року він приїхав і побачив, що згоріла прибудова, якою він користувався. Біля прибудови зберігалися три повні каністри по 20 літрів кожна з дизпаливом. Провід переноску він залишив, вона не була під`єднана до електромережі. Він з 23 лютого по 26 березня 2022 року не був на території домоволодіння його дружини, що в селищі Козелець. Електроенергія до прибудови була потрібна, щоб для проведення ремонту автомобіля і підключення електроінструменту, болгарки, паяльника і інших, там також перебували автомобільні акумулятори.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просив в їх задоволенні відмовити, так як стороною позивача не доведено, що пожежа сталася з вини відповідача.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання, що позивач її чоловік, відповідач сусід. Коли розпочалася війна в лютому місяці 2022 року, дочка з дитиною і зятем переїхали до них. Близько восьмої години вечора почало щось горіти, чоловік вискочив на вулицю, вона за ним, побачили полум`я від сусіда і гупає, чоловік почав кидати пісок в полум`я, там почали зриватися каністри з пальним. Прибудова дуже швидко горіла, так як була з дерева і плівки. Потім полум`я перекинулося на горище їхнього будинку, де зберігалися і дітей і їх цінні речі. Приїхала пожежна, збіглися люди і почали тушити. Вона раніше перед пожежею бачила в прибудові сусіда якісь вогники, було видно так як прибудова була обтягнута прозорою плівкою, невеликі червоні мигали. В цей же день відповідач зателефонував, вона сказала, що він їх спалив.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання, що позивач батько. Перед вечором того дня почалася тривога. Вона прийняла душ, батьки були вдома, сусіди зателефонували і сказали, що у вас там щось вибухає, батьки вибігли з будинку. Вона почула глухі вибухи і з вікна будинку побачила зарево і велике вогнище. Зателефонувала чоловіку, щоб викликав пожежну, так як у сусідів горіла прибудова. Якби не війна вона б не звернула уваги, але так як було світломаскування, ще до пожежі в прибудові сусідів, яка була обтягнута стрейчплівкою, вона бачила якісь вогники, було схоже на світіння зарядного пристрою від акумулятора. Раніше хотіли купити домоволодіння відповідача для теплиць, але потім в цьому потреба відпала. Про переноску розповіли пожежники вже після тушіння пожежі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання, що на пожежу вони прийшли одними з перших. Вона побачила пожежу з свого двору. Горів сарай у сусідів позивача, полум`я було велике, почало доставати хату і вона загорілася. У двір відповідача вона не заходила. Чула декілька вибухів.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що подія відбулася 25.03.2022 року, вже стемніло. Почули потріскування, і так як було вторгнення, боялися виходити, коли вийшли то побачили що горить прибудова і почав вогонь перекидатися на будинок ОСОБА_8 і їх будинок на другому поверсі почав горіти. Вони живуть через будинок від позивача. Прибудова, що загорілася розташована була дуже близько до будинку позивача, якийсь каркас дерев`яний, обтягнутий коврами, целофаном. Прибудову було важко загасити, бо там були дрова і шифер стріляв. Відстань від сітки до будинку позивача 1-1.5 метрів.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання, що він проживає через один будинок від позивача. Почув тріск, всі злякалися, вибіг на вулицю, побачив зарево, так як вже був не день. ОСОБА_10 тимчасове приміщення і так як був вітер в сторону будинку позивача то вогонь перекинувся на його будинок. Будівля, що горіла була на території сусіда позивача. В день пожежі він відповідача не бачив.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, що позивач його тесть. Близько 7-8 години вечора дружина зателефонувала і сказала, що у сусіда горить прибудова, коли він приїхав то побачив, що дійсно в сусіда горить прибудова. Доступу до прибудови не було щоб мати змогу її гасити і зняли прольоти паркану і гасили полум`я. Коли зайшли на подвір`я відповідача, то там палав автомобіль і провід який він від палаючої прибудови до будинку відповідача і коли на нього попадала вода то йшли іскри, говорили щоб не чіпали провід, бо він під напругою. Полум`я перекинулося на будинок тестя і пошкодило будинок. З будинку тестя ще до пожежі було видно, що щось в прибудові відповідача червоним світиться, звернув увагу, бо була війна. Відповідач сказав, що було включене зарядне до акумулятора і підключена переноска, але пізніше це почав заперечувати.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дала показання, що вони знайомі. За тиждень до пожежі бачила як воно там щось мигало, досить часто, вона ще про це говорила своєму співмешканцю. Бачила дріт жовтого кольору, що йшов від веранди будинку ОСОБА_2 до тієї його прибудови. Вона проживає неподалік і часто проходила біля будинку відповідача. Вогники були наче хтось сваркою варить. Будівля та була обмотана якоюсь плівкою. Під час пожежі присутньою не була. Пізніше відповідач просив її сказати, що позивач зривав замок у нього, але вона сказала, що цього не було.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання, що позивач його сусід, відповідача не знає. Пожежу побачив зі свого двору і побіг на пожежу. Побачив, що горить сарай і вітер на будинок позивача і горіли дерева, вогонь доставав до будинку позивача. Було видно, що горить прибудова сусіда і якісь балки біля тієї прибудови. Приїхали пожежні і гасили пожежу, будинок позивача загорівся. Коли був на подвір`ї відповідача, то бачив, що від будинку до будівлі, що згоріла йшла переноска.

ОСОБА_14 в судовому засіданні дав показання, що він в той день знаходився на чергуванні в пожежній частині, виїхали по виклику, приїхали на пожежі і коли гасили то виявили, що підключена електрика до будівлі, що горіла і в ході розвідки виявили, що одна переноска виходить з під коробки будинку, інша йшла від будинку до палаючої прибудови і була під напругою. На момент приїзду слідів зламу, проникнення не було, двері і вікна буди закриті. Все було замкнено, паркан був цілий. Коли почали гасити прибудову, що палала, почало іскрити, зупинили воду, він пішов подивитися чому іскрить і з розетки витягнув вилку, іскрити перестало.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дав показання, що він їхав на велосипеді, почув що десь щось горить. Коли приїхав то пожежників ще не було. В нього ліхтар добре світить і коли він посвітив, то побачив що провода лежать, провода йшли до прибудови, що горіла, звідки йшли провода він не знає, вони лежали на землі.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання, що відповідач його зять. ОСОБА_17 люто поїхав до своєї матері і там пробув десь місяць, на ранок сповістили про пожежу. Він там був бачив згорілий автомобіль. В будинку було все перевернуто, відкрито. Вони також з дочкою приїжджали десь всередині березня, але не змогли зайти, не було ключів.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні дав показання, що відповідач його батько. Ділянка належить матері, батько не часто там буває. Він бачив все вже після пожежі, майно в будинку було перевернуто. В прибудові що згоріла не було електрики, кидали переноску з будинку.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дала показання, що 23.02.2022 року до неї приїхав син ОСОБА_20 , а 24 почалася війна, місяць він в неї був. Приїхали, хата відкрита і дерева погоріли. До пожежі вона в тому домоволодінні у Козельці не була ні разу.

Згідно свідоцтва про право на спадщину, які видані в.о. державного нотаріуса Козелецької державної нотаріальної контори 06 червня 2000 року, зареєстрованого в реєстрі за № 408,403, позивач у справі, ОСОБА_1 є власником домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 10-11 т.1/.

Згідно акта про пожежу, 25 березня 2022 року 0 19 год. 40 хв. виникла пожежа на об`єкті господарча будівля по АДРЕСА_2 , власники ОСОБА_2 . Пожежею господарську будівлю знищено. Пожежею пошкоджено перекриття на площі 80 м. кв. в житловому будинку гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , /а.с. 12 т.1/.

Згідно акту виконаних робіт від 04.07.2022 року, виконано роботи по монтажу натяжної стелі та монтаж люстр на суму 25400 грн. /а.с. 15 т.1/.

Згідно товарного чеку № 50 від 03.08.2022 року, оплачено вагонка ПВХ та мінвата на загальну суму 23025 грн. /а.с. 32 т.1/.

Згідно запису телефонного дзвінка, відбулася розмова між позивачем та відповідачем. В ході якої відповідач пояснив позивачу, що господарську будівлю, що згоріла під час пожежі 25.03.2022 року він використовував для різних господарських цілей та зберігав різні речі, в тому числі і легкозаймисті /а.с. 33 т.1/.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 164252765 від 19.04.2019, власником земельної ділянки з кадастровим номером 7422055100:72:111:0010 площею 0,145 га. за адресою : АДРЕСА_2 , є ОСОБА_21 /а.с. 65 т. 1/.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 164256810 від 19.04.2019 року, власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_21 /а.с. 66 т. 1/.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 22.12.2023 року в кримінальному провадженні № 12022270350000192 внесеного до ЄРДР 04.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що в даному випадку, пожежа житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та пошкодження внаслідок неї частини вказаного домоволодіння трапилось внаслідок випадкового загорання господарчої будівлі, яка знаходилася на території сусіднього господарства за адресою: АДРЕСА_2 , яким користувався ОСОБА_2 .

З матеріалів провадження та здобутих доказів встановлено, що загорання господарської будівлі, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , виникла внаслідок порушення правил експлуатації електроприладів та електромережі.

Також в постанові зазначено, що звіт про причини виникнення пожежі, що виникла 25.03.2022 року в господарчій будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , не є коректним /а.с. 92-94 т.1/.

Статтею 6 Закону України «Про пожежну безпеку» регламентовано, що громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов`язані: виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем; повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вживати заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про пожежну безпеку», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані у зв`язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства.

З огляду на викладене вище, обов`язок відшкодувати збитки завдані пожежею, покладається на громадян, якщо ці збитки завдані у зв`язку з порушенням ними протипожежних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, аналізуючи вищевикладене, в судовому засіданні було встановлено, що саме відповідач по справі користувався господарською будівлею, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , і підключав електроенергію до даної господарської будівлі від будинку за допомогою подовжувача (переноски), що в судовому засіданні підтвердив і сам відповідач в своїх поясненнях та проводив там певні роботи за допомогою електроінструмента.

В судовому засіданні на підставі досліджених доказів, зокрема з показань свідка ОСОБА_14 було встановлено, що під час гасіння пожежі господарська будівля, що загорілася була підключена до електричної мережі за допомогою подовжувача від будинку на тій же земельній ділянці. Також в постанові про закриття кримінального провадження від 22.12.2023 року в кримінальному провадженні № 12022270350000192 внесеного до ЄРДР 04.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, зазначено, що з матеріалів провадження та здобутих доказів встановлено, що загорання господарської будівлі, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , виникла внаслідок порушення правил експлуатації електроприладів та електромережі.

Наведені вище обставини є для суду переконливими, що відповідач під час користування електричними приладами допустив порушення їх використання та експлуатації, і пожежа виникла внаслідок порушення відповідачем правил експлуатації електроприладів та електромережі, тому позов в частині задоволення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розмір стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 23 та ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Практика ЄСПЛ з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.

Суд приймає до уваги доводи сторони позивача про заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки позивачу спричинені моральні страждання неправомірними діями відповідача, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у його життєвих стосунках.

В зв`язку з цим, суд вважає за необхідне, виходячи з принципів розумності, справедливості та доцільності, враховуючи характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань та виходячи з вимог ст. 23 та ч. 1 ст. 1167 ЦК України, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача суму у розмірі 55000 грн., вважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог, характеру діяння відповідача та характеру і глибині моральних страждань позивача.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст. 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), у відшкодування матеріальної шкоди 48 425 (сорок вісім тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), у відшкодування моральної шкоди 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення в повному обсязі виготовлено 31 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО