Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №127/22632/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22632/26

Провадження № 2/127/6193/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

31.08.2026 року м. Вінниця

Віницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

за участі секретаря Карпенка А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Позов мотивоваий тим, що сторони являються батьками двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка зазначає, що діти з часу свого народження та по даний час проживають з нею та повністю перебувають на її утриманні.

Відповідач не надає позивачці допомоги в утриманні дітей, тому вона вимушена була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Згідно судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2020 р. по справі №127/10333/20 з відповідача на користь позивачки на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходів.

На даний час, судовий наказ перебуває на виконанні в Другому відділі ДВС м.Вінниці.

Позивачка уклала шлюб та змінила прізвище з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ".

Оскільки донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла повноліття то в даний час з відповідача стягуються аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходів, але дана сума аліментів є недостатньою та не відповідає інтересам дитини.

Оскільки матеріальне становище відповідача покращилось, він на даний час офіційно працевлаштований, отримує високий дохід, проте, відмовляється повідомляти позивачку про точне місце своєї роботи (служби) та про розмір отримуваної заробітної плати, позивачка звернулася до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 , на її користь на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх доходів відповідача, але не менше як 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року відкрито проваджененя та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб. Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 20.08.2026 витребувано з Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС інформацію про доходи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.01.2018 року по даний час.

27.08.2026 року до суду надоно витребувані докази з Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС.

Позивачка до судового засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання повторно не з`явився із невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судову повістку із ухвалою про відкриття провадження, копією позовної заяви з додатками отримав 31.07.2026 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про отримання поштового відправлення. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою (ч. ч. 1, 2 ст. 281 ЦПК України).

За наявності існуючих умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд приходить до висновку про проведення розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2020 року у справі № 127/ 10346/20 було розірвано.

Також судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 є: ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.04.2015 року.

Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2020 року у справі №127/10333/20 стягнуто з відповідача на користь позивачки на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходів.

Старша дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, а тому стягнення аліментів на неї припинилось.

29.01.2026 року позивачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 та змінила своє прізвище з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ", що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 29.01.2026 року.

Із довідки з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію, виданої ОСББ "Садове-22" №5 від 24.06.2026 вбачається, що місцем проживання спільної неповнолітньої дитини сторін ОСОБА_4 , зареєстроване разом із матір`ю - позивачкою по справі, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відносно ОСОБА_2 вбачається, що за період з листопада 2023 року по червень 2026 року останній отримує виплати як військовослужбовець від військової частини НОМЕР_4 , що свідчить про покращення матеріального становища відповідача.

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов`язку батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Приписами ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дітей.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Виходячи з вищенаведеного, сторони мають рівні права та обов`язки по утриманню та матеріальному забезпеченню дітей, а отже не тільки позивачка, але й відповідач зобов`язаний утримувати свою неповнолітню дитину.

Відповідно до ст.12 ЗаконуУкраїни «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Згідно із ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна вимога міститься і в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.

Тобто зазначена законодавча норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства, суд дійшов висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.

Керуючись принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини, враховуючи те, що відповідач є людиною середнього віку, матеріально забезпечений, беручи до уваги наявність законодавчо визначеної підстави для зміни розміру аліментів, суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог та зміну розміру стягуваних з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки від усіх доходів відповідача, але не менше як 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Отже, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

На вище викладене звернув увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.08.2020 по справі № 336/1488/19.

Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів суд виходить з того, що стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів.

Судом, також, прийнято до уваги, що обов`язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей покладено на обох батьків.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернув увагу в п. 23 Постанови Пленуму №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачка відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а позов задоволенню, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1 331,20 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265, 280-284 ЦПК України ст.ст. 150, 181, 182, 183, 184, 191, 192, Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначений на підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2020 року по справі №127/10333/20.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх доходів відповідача, але не менше як 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення на підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2020 року по справі №127/10333/20, припинити з дня набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. в дохід держави.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 01.09.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: