Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №148/1388/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1388/26

Провадження №2/148/1276/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У травні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 01.09.2025 уклали Кредитний договір (оферти) № 01.09.2025¬100000675. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору № 01.09.2025-100000675 від 01.09.2025 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 01/09/2025; 2. Сума Кредиту: 18000 грн.; 3. Строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 05.04.2026; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором; 6. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; 7. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт"; 8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 9% від суми Кредиту та дорівнює 1620 грн.; 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 1620 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

Сторони домовились, що Позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28XX-XXXX-9557.

Відповідно до Договору від 01.09.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 18000 грн.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 59760 грн., що складається з: тіла кредиту - 18000 грн.; процентів - 27900 грн.; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 1620 грн.; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 3240 грн.; відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України - 9000 грн.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому він просить стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та понесені у справі судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В позовній заяві просить розгляд даної справи проводити за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами законодавства.

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію») визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що на підставі кредитного договору №01.09.2025 - 100000675 від 01.09.2025 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 18000 гривень на строк 217 днів.

Водночас, кредитний договір № 01.09.2025 -100000675 від 01.09.2025, який, за твердженням позивача, був укладений між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , у матеріалах справи відсутній.

За відсутності кредитного договору суд позбавлений можливості встановити факт його укладення, перевірити дотримання передбаченої законом форми правочину, а також з`ясувати його істотні умови, зокрема щодо розміру кредиту, строку його повернення, порядку нарахування процентів, комісій та інших платежів.

Надані позивачем Інформація, отримана з центрального вузла Системи BankID НБУ про ідентифікацію ОСОБА_1 (а.с. 15 зв.бік), копія листа вих. №301-0405 від 04.05.2026 ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яким повідомлено ТОВ «Споживчий центр» про те, що 01.09.2025 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 18000 грн., номер картки НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту №01.09.2025- 100000675 від 01.09.2025 (а.с. 22), копія договору на переказ коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , що підтверджує здійснення еквайрінгу (а.с. 17-21), та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 01.09.2025 - 100000675 від 01.09.2025 (а.с. 24-26) самі по собі не є належними та достатніми доказами укладення кредитного договору № 01.09.2025 100000675 від 01.09.2025 та не дають можливості встановити його зміст і погоджені його сторонами умови.

Оскільки факт укладення кредитного договору не підтверджений позивачем, суд вважає недоцільним у межах даної справи досліджувати обставини щодо заявленого позивачем розміру заборгованості, оскільки за відсутності кредитного договору та належних доказів його укладення і змісту неможливо встановити правову підставу виникнення зобов`язання, а також перевірити порядок та умови нарахування заявлених до стягнення сум та їх обґрунтованість.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави.

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Наявні у справі сумніви щодо факту виникнення зобов`язання не можуть тлумачитися на користь позивача, який не виконав покладений на нього обов`язок доказування.

Оскільки позивач не довів наявності у нього права вимоги до відповідача за кредитним договором № 01.09.2025 100000675 від 01.09.2025, а отже, й порушення свого права, суд не вбачає підстав для задоволення його позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в позові, судові витрати суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 202, 205, 207, 626, 628, 638, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 01.09.2026.

Суддя Л.А. Штифурко