Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №148/762/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/762/26

Провадження №3/148/308/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила:

31.01.2026 16:30 год. в с. Заозерне по вул. Молодіжна водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volvo ХС90», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано за допомогою відеозапису, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні адвокат Рудницька А.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , заперечила щодо вини останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зауважила, що належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння відсутні.Пояснила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить службу у ВЧ НОМЕР_3 , тому керування транспортними засобами і службові поїздки є складовою його військових обов`язків. Під час події ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про те, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України. Водночас законодавець встановив окрему спеціальну процедуру проведення огляду військовослужбовців, які виконують обов`язки військової служби. Вважає, що встановивши, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, працівники поліції не мали права просто проігнорувати цю обставину. Вони повинні були належним чином з`ясувати, чи виконував він на момент події обов`язки військової служби, та, залежно від встановлених обставин, застосувати передбачену законом спеціальну процедуру огляду військовослужбовця та кваліфікувати дії за ст.172-20 КУпАП.

Крім того, адвокат Рудницька А.В. вважає, що у даному випадку працівниками поліції було порушено норми статті 35 ЗУ «Про національну поліцію», яке мало місце під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Працівниками поліції не було названо ОСОБА_1 конкретних ознак сп`яніння, більш того ознаки алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 відрізняються в протоколі та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В протоколі зазначені в ОСОБА_1 такі ознаки алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, хитка хода, а в направленні - лише запах алкоголю з порожнини рота.

Також представник звертає увагу суду на неповноту відео з нагрудних боді камер працівників поліції. Вважає, що факт руху транспортного засобу «Volvo ХС90» та момент його зупинки працівниками поліції на відео з нагрудних боді камер працівників поліції відсутні. Відео з нагрудних бодікамер починається о 16.32 і це вже момент розмови між ОСОБА_1 та працівниками поліції. Крім того, вважає, що звук відеофіксації події неналежної якості, оскільки майже не можливо розібрати мову учасників події, та зрозуміти всі обставини події. На запитання працівників поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння взагалі не чутно відповіді ОСОБА_1 (час на відеореєстраторі - 16.34, 16.36). Вважає, що відсутня відеофіксація моменту зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та фіксація факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 працівниками поліції свідчить про неповноту та недостовірність відеофіксації.

Працівники поліції підвели ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і пропозиція ОСОБА_1 відмовитися від огляду на стан сп`яніння, розцінюється стороною захисту як провокація на вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, на думку представника, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке міститься в матеріалах справи, є неінформативними та такими, що не підтверджує фактичних обставин справи, а саме факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

У звязку з чим просить визнати направлення та відео з нагрудних боді камер працівників поліції неналежними та недопустимими доказами.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутній Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який є додатком до Інструкції, та є обов`язковим документом по справі.

Також ОСОБА_1 не було роз`яснено працівниками поліції його наслідків відмови від проходження огляду на стан спяніння.

Вислухавши пояснення адвоката Рудницької А.В., дослідивши матеріали справи, доходжу наступних висновків.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров`я і Міністерства внутрішніх справ за № 1452/735 від 09.11.2015 , п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

У п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 №1103 зазначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Із системного аналізу наведених вище положень слідує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться в два етапи: проведення огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомого спеціальних технічних засобів, а в разі відмови від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу водій направляється поліцейським до закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

В ході судового розгляду з досліджених доказів суд дійшов переконання,що при оформленні адміністративного матеріалу за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 дотримано вимог встановлених законом та Інструкцією.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вона доведена наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №580109 від 31.01.2026. З вказаним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений, його копію отримав, про що наявний його підпис, своїх зауважень чи заперечень не висловив (а.с. 1);

- направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Гайсинської ЦРЛ (а.с. 3);

- копією постанови серії ЕНА № 6595803 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП від 31.01.2026 (а.с. 4);

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського №798057, на якому зафіксовано факт повідомленням поліцейським ОСОБА_1 підстав зупинки транспортного засобу у звязку з іноземною реєстрацією, наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в медичному закладі, відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння та визнання ним самого факту вживання алкогольного напою (а.с. 6).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суд доходить висновку, що підстави для визнання їх недопустимими відсутні.

Наявні докази є достатніми та такими, що поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Посилання представника ОСОБА_1 на те, що наявний в справі оптичний диск з відеозаписом із боді камер поліцейського є неналежним доказом, оскільки даний відеозапис не є безперевними, необґрунтовані, оскільки, суд при розгляді справи аналізує лише той об`єм доказів, який наданий суду. Факт ненадання суду 2 хвилин відеозапису, не змінює відомостей та даних в тій частині, які були надані для дослідження суду та узгоджуються з іншими доказами у справі в їх сукупності.

Окрім того, обов`язок поліцейського вести відеозйомку безперервно не є абсолютним та відповідно до вимог п. п. 5, 8 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису поліцейський має право відступити від цих вимог за певних умов. ОСОБА_1 клопотання про витребування відсутнього відеозапису не заявлялися.

З оглянутого відеозапису встановлено, що в зв`язку з наявними в ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, про що йому було повідомлено, поліцейським висунута вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 жодних заперечень щодо факту керування автомобілем, не висловив, факт перебування в стані алкогольного сп`яніння також не заперечив, особисто зазначивши, що він випив «чекушку». Жодних активних дій на вимогу поліцейського для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , не проявив та не вчинив. При цьому, така вимога була поставлена йому неодноразово. Він не висловив ні бажання, ні наполягання на проведення огляду на стан спяніння ні на місці зупинки транспортного засобу, ні в закладі охорони здоров`я, куди було видане направлення.

В подальшому поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснено право його оскарження та повідомлено, що даний протокол буде направлено до суду.

З даного відеозапису також судом встановлено, що ОСОБА_1 власноруч підписав протокол про адміністративне правопорушення, отримав його копію та не висловив жодних заперечень щодо його змісту. Жодного тиску або ж примусу до цього з боку працівників поліції, які на думку його представника підвели ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, з дослідженого відеозапису не встановлено.

Натомість встановлено, що поліцейський запропонував пройти огляд на стан спяніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, або в медичному закладі, якщо він відмовляється на проходження огляду на місці зупинки, а також розяснив право відмовитись від проходження огляду.

Доводи представника ОСОБА_1 про те, що поліцейським не розяснено наслідки відмови від проходження огляду, суд відхиляє з огляду на таке.

Як встановлено із наявних у справі доказів, зокрема, довідки від 02.07.2025 № 627/3910 (а.с. 50), копії військового квитка серії НОМЕР_4 (а.с. 62-63), копій посвідчення про відрядження від 05.06.2026 та від 26.08.2026 (а.с. 121, 147), ОСОБА_1 є військовослужбовцем - старшим водієм автомобільного відділення підвозу боєприпасів ВЧ НОМЕР_5 . Дана обставина свідчить про те, що ОСОБА_1 , як водій, повинен знати та дотримуватись Правил дорожнього руху України, в тому числі і пункту 2.5 щодо обовязку проходження такого огляду. Незнання цих правил, а також закону, яким передбачена відповідальність за їх невиконання, не звільняє від юридичної відповідальності (такий принцим закріплено ст. 68 Конституції України).

Доводи представника ОСОБА_1 про те, що порядок огляду останнього на стан алкогольного сп`яніння було порушено, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому його огляд на стан спяніння мав відбуватися в порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, та відповідно до Порядку направлення військовозобовязаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння ... не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Так, згідно розяснень Верховного суду, наданих на запит окремих місцевих судів, щодо застосування приписів КУпАП під час розгляду проваджень про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців, Суд вказав наступне.

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій військовослужбовця, який керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та/або відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, крім іншого, суди в кожному конкретному випадку мають встановлювати факт виконання обов`язків військової служби на момент вчинення діяння з урахуванням положень частини четвертої статті 24 Закону № 2232-ХІІ.

З огляду на викладене в разі керування військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп`яніння, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дії такої особи підлягають кваліфікації за статтею 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців (розмежування за спеціальним суб`єктом).

Наявність у цій категорії адміністративних правопорушень спеціального суб`єкта - військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби зумовлює застосування спеціального порядку його огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого статтею 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Натомість у разі невстановлення судом факту виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби під час керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння дії військовослужбовця мають кваліфікуватися за статтею 130 КУпАП, а його огляд на стан сп`яніння має здійснюватися за правилами статті 266 цього Кодексу.

Підсумовуючи наведене, питання стосовно кваліфікації діяння військовослужбовця та порядку проведення його огляду на стан сп`яніння пропонуємо вирішувати судом у кожному конкретному випадку з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

З копії довідки №627/3910 від 02.07.2025 судом встанволено, що солдат ОСОБА_1 в період з 21.04.2025 по 26.05.2025 дійсно брав участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с. 50).

З копії довідки № 627/4203 від 16.07.2025 та № 621/666 від 08.04.2026 командира військової частини НОМЕР_5 , встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_5 (а.с.51, 52).

З копії посвідчень про відрядження від 05.06.2026 та від 26.08.2026 судом встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 06.06.2026 по 13.06.2026 (а.с. 121), та перебуватиме у відрядженні з 27.08.2026 по 03.09.2026 (а.с. 147).

Водночас, жодних доказів того, що 31.01.2026 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volvo ХС90», д.н.з. НОМЕР_2 , прямував на військову службу або зі служби, перебував у службовому відрядженні у звязку з виконанням обовязків військової служби, матеріали справи не містять.

Не повідомлено про такі докази та не надано таких ОСОБА_1 працівникам поліції під час зупинки та складання відносно нього протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, що слідує із відео боді камер поліцейського, не надано таких суду в ході розгляду справи. При цьому, як вбачається з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, навіть не був одягнутий у військову форму, щоб працівники поліції мали змогу ідентифікувати його як військовослужбовця, лише зазначив, що повернувся з Покровська.

Таким чином, оскільки суду не доведено, що на момент вчинення діяння, а саме 31.01.2026, ОСОБА_1 виконував обовязки військової служби: перебував у відрядженні чи прямував на службу, доходжу висновку про правомірність кваліфікації його дій саме за ч.1 ст. 130 КУпАП та дотримання правил щодо огляду на стан спяніння згідно ст. 266 КУпАП.

Посилання адвоката Рудницької А.В. на те, що направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до Гайсинської ЦРЛ від 31.01.2026 є недопустимим неінформативним доказом, оскільки не підтверджує фактичних обставин справи, а саме факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння, суд вважає безпідставними та необгрунтованими.

Так, фактичними обставинами даної справи є не факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, а відмова від проходження огляду на визначення такого стану. І саме направлення містить посилання лише на те, які ознаки алкогольного спяніння виявлено поліцейським, у звязку з чим його направлено до медичного закладу. Крім того, функція цього документу не в доведенні факту керування транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, а саме направлдення особи до медичного закладу для проходження огляду.

Так само, на переконання суду, безпідставні доводи адвоката Рудницької А.В. про порушення поліцейськими вимог статті 35 ЗУ «Про національну поліцію» під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Вони повністю спростовуються матеріалами справи, в тому числі відеозаписом боді камери поліцейського, з якого вбачається, що поліцейським повідомлено причину зупинки, а саме перевірка транспортного засобу у звязку з його іноземною реєстрацією.

Відповідно до ч. 10 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується також постановою серії ЕНА 6595803 від 31.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме п. 2.3 в за керування транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки. Вказана постанова, як встановлено, ОСОБА_1 не оскаржувалася та не скасована.

Після зупинки транспортного засобу працівником поліції ОСОБА_1 повідомлено про причину зупинки відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».

З огляду на викладене вище суд не погоджується з доводами адвоката Рудницької А.В. про незаконність дій поліцейських, порушення ними при зупинці т/з під керуванням ОСОБА_1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».

Вище зазначені доводи адвоката Рудницької А.В. не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а позиція щодо заперечення вини розцінюється судом як захист, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаю, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень його слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком один рік.

За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч. ст. 130, ст.ст. 283, 287, 289 КУпАП, суддя,

постановила:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), (Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 418999980313080149000002001) з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.(шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок)(Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у вказаний строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повна постанова складена 01.09.2026.

Суддя Л.А.Штифурко