Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №145/1424/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1424/26

Провадження №2/145/1281/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І.

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , НОМЕР_2

про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 24 листопада 2009 року вона уклала шлюб з відповідачем в даній справі. ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилась донька ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народилась донька ОСОБА_4 . Шлюб між нею та відповідачем не розірвано, в даний час вона звернулась до Тиврівського районного суду Вінницької області з позовом про розірвання шлюбу, так як вони не можуть знайти взаєморозуміння в їхніх відносинах (справа №145/1303/26). Відповідач взагалі не займається вихованням дітей, не цікавиться їх розвитком та ухиляється від матеріальної допомоги, добровільно надавати кошти на утримання дітей він відмовляється, тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом. Діти проживають з нею і перебувають на її утриманні.

Вона працює кранівником на Гніванському заводі «Спецзалізобетону», її доходів не вистачає для того, щоб належним чином забезпечувати дітей самим необхідним і забезпечувати свою власну життєдіяльність. Відповідач працездатний, працює, на даний час він проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 ), отримує доходи і може допомагати їй в утриманні їхніх дітей. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частки з всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше встановленого законом рекомендованого розміру аліментів, на утримання доньок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Такий розмір аліментів є реальним для нього і він не погіршить його матеріального стану, тим паче, що інших утриманців у відповідача немає. Саме такий розмір аліментів буде достатній для того, щоб вона могла забезпечити дітей самим необхідним.

Враховуючи викладене позивачка просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти, в розмірі 1/3 частки з всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального рекомендованого розміру аліментів, на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 до їх повноліття, починаючи з дня подачі даної заяви. Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі за один місяць просить звернути до негайного виконання.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін 31.08.2026.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, причин неприбуття суду не повідомила, про розгляд справи була належно повідомлена. 31.08.2026 надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи. Позов підтримує. Додала довідку про доходи з місця роботи.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про розгляд справи належно повідомлений. 31.08.2026 надав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності. Позов визнає і не заперечує проти його задоволення.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.11.2009 (а.с. 2).

Сторони мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_4 від 15.02.2010, серії НОМЕР_5 від 04.09.2017, (а.с.3,4).

Діти проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 29.07.2026 (а.с.7).

З позовної заяви вбачається, що батько участі в утриманні дітей не приймає, а позивачка не в змозі самостійно забезпечити дитину найнеобхіднішим.

Згідно довідки ПАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" №105 від 17.08.2026 ОСОБА_1 працює на ПрАТ "Гніванський завод СЗБ" машиністом крану, її заробітна плата за 12 місяців складає 238372,41 грн. (а.с. 16).

Відповідач позов визнав повністю.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку.

Відповідно до положень ст. 1-3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Статтею 51 Конституції України та статтями 180, 191 Сімейного Кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками чи проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 1,2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 СК України до обставин, які суд досліджує при визначенні розміру аліментів на дитину відносяться: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум на час розгляду справи для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень на місяць (ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” від 03.12.2025 № 4695-ІХ ).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду, але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином суди не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 № 490/4522/16-ц.

Враховуючи, що діти проживають разом з матір`ю, а позивач наполягає на визначенні стягнення аліментів у частці від доходу, суд дійшов висновку про визначення способу стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу), батька.

Відповідач на підтвердження своїх доходів і матеріального стану у встановленому порядку докази суду не надав. Як і доказів на підтвердження інших обставини, що мають істотне значення, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

При визначені розміру аліментів судом враховується, що аліменти стягуються на дітей, які проживають з матір`ю і перебувають на її утриманні. Відповідач є молодою людиною, працездатного віку, розмір його доходів невідомий, інших утриманців не встановлено.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні усіх обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

Обов`язок відповідача утримувати своїх неповнолітніх дітей випливає з положень діючого законодавства.

При визначенні розміру аліментів суд враховує факт проживання неповнолітніх дітей з матір`ю, вік дітей, матеріальний стан позивача, вартість життя на теперішній час та необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб, розвитку, здоров`я дітей, матеріальне становище та стан здоров`я платника аліментів, який є молодою людиною працездатного віку, інших утриманців не встановлено, а тому, з урахуванням визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітній дітей повністю та стягнути аліменти з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітній дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Саме такий розмір аліментів, на переконання суду, з урахуванням усіх встановлених обставин справи, відповідатиме критерію справедливості та пропорційності.

Доказів, які б спростовували вищевикладене, сторонами не надано.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає об`єктивним та справедливим розмір аліментів на утримання дітей сторін у вигляді 1/3 частини доходу відповідача щомісячно, в межах позовних вимог, і таким, що відповідатиме загальновстановленому розміру аліментів на дітей при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) батьків (ч. 5 ст. 183 СК України).

Згідно ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Враховуючи положення ст. 191 СК України стягнення аліментів слід розпочати з часу пред`явлення позову, а саме з 10.08.2026.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

На підставі ст. 141, 180, 181, 184, 191 СК України та керуючись ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.

Стягувати зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 10.08.2026 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України, № рахунку: UA908999980313111256000026001, код та найменування класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір (стягувач Державна судова адміністрація України).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 31 серпня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , НОМЕР_2

Суддя Патраманський І. І.