Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №278/4327/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/4327/26

В И Р О К

Іменем України

01 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42026062020000048 стосовно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тальки Новоград-Волинського району Житомирської області, зареєстрована та мешканка АДРЕСА_1 , громадянки України, не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 Кримінального кодексу України (далі – КК),

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Ягнятин Ружинського району Житомирської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК,

в с т а н о в и в:

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира № 296/1250/26 від 05.02.2026, яке набрало законної сили 12.03.2026, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видано обмежувальний припис, яким їм на строк три місяці заборонено особисто і через третіх осіб переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи ознайомленими із рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05.02.2026, діючи умисно, знехтували обов`язковими до виконання приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішенню суду, вирішили порушити обов?язки, покладені на них.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 всупереч вимогам ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, в період часу з 20.02.2026 по 25.05.2026, використовуючи належні їм сім-карти, за допомогою мобільного месенджеру зв`язку «WhatsApp» неодноразово спілкувалися з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження, що слідує з їхніх заяв, долучених до обвинувального акту. Крім того, зазначені обставини підтверджуються зібраними в ході дізнання та долученими до обвинувального акта доказами, зміст та перелік яких не наводиться в силу ч. 2 ст. 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК).

Обвинувальний акт надійшов разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, обвинувачені не проти такого порядку розгляду обвинувального акта, останні беззаперечно визнають винуватість у вчиненні інкримінованого їм діяння. Суд не вбачає підстав для призначення судового розгляду обвинувального акта та виклику учасників кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного діяння доведена, і кваліфікує його за ст. 390-1 КК як умисне невиконання обмежувального припису.

При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК, є кримінальним проступком проти правосуддя.

Обвинувачена ОСОБА_2 не судима, за місцем проживання характеризується посередньо. Обвинувачений ОСОБА_3 не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченим, є щире каяття. Обставин, що обтяжують їм покарання, не встановлено.

Враховуючи наведене, відомості про осіб обвинувачених, суд вважає, що покаранням, достатнім для виправлення та перевиховання обвинувачених, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, буде пробаційний нагляд.

Цивільний позов у провадженні не пред`явлено.

Даних про процесуальні витрати та речові докази матеріали провадження не містять.

Підстав для обрання відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 382 КПК, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК, і призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК покласти на ОСОБА_2 протягом вказаного строку наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, а у разі працевлаштування – роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з цим органом.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік і два місяці.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК покласти на ОСОБА_3 протягом вказаного строку наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, а у разі працевлаштування – роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з цим органом.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не обирати.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з дня його отримання. Вирок не може бути оскаржений з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати прокурору, обвинуваченим та захиснику.

Суддя ОСОБА_1