Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №136/842/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/842/26

провадження № 2/136/417/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 позивач ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 стягнення аліментів на дитину.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Сторони перебувають у шлюбі. Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. На даний час сторони проживають окремо. Відповідач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а позивачка не може сама на належному рівні забезпечити усі першочергові її потреби. Відповідач є особою працездатного віку без вад здоров`я, тому позивач вважає, що він може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів. Просила суд стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 21.05.2026 призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Сторони не подали до суду своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, утім 09.06.2026 через систему «Електронний суд» відповідач через свого представника подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначено наступне.

На розгляді в Лебединському районному суді Сумської області, перебуває заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця починаючи стягнення аліментів з часу звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття з 08.05.2026 до 18 років. 20.05.2026 року судом у справі (наказне провадження) №950/1284/26 прийнято рішення про видачу судового наказу. Таким чином, наразі існує судове рішення яким вирішено спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 . У зв`язку з тотожністю позовних вимог позову заявленого ОСОБА_1 у цивільній справі №136/842/26, з метою уникнення подвійного стягнення, керуючись п. 4. ч. 1 ст. 257 ЦПК України, представник відповідача просив залишити позовну заяву ОСОБА_1 у справі №136/842/26 без розгляду.

10.06.2026 через систему «Електронний суд» позивач через свого представника подала клопотання, якому просила суд відхилити та не розглядати клопотання від 09.06.2026 про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що цивільна справа №950/1284/26, на яку посилається представник відповідача, не має жодного відношення до даної справи №136/842/26, та стосується інших осіб.

З огляду на вищевикладене, суд, скориставшись Єдиним державним реєстром судових рішень, переконався, що судовий наказ, виданий Лебединським районним судом Сумської області 20.05.2026 у справі №950/1284/26 стосується зовсім інших осіб та не має жодного відношення до даної цивільної справи, яка розглядається судом. За таких обставин клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду не підлягає до задоволення.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

На дату подання позову до суду 28.04.2026, сторони перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 4). Утім, із Єдиного державного реєстру судових рішень, суду стало відомо, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва, справа №369/1244/26 від 06.05.2026 шлюб між сторонами було розірвано.

Від спільного шлюбу у сторін народилась дитина –донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 3).

Дитина знаходиться на утриманні позивача, що не заперечується відповідачем та підтверджується свідоцтвом про народження, а також довідкою органу місцевого самоврядування (а.с. 9).

Відповідно до довідки Липовецької міської ради від 11.03.2025 за №115 (а.с. 9) слідує, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає разом з дітьми – донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що позивач одна несе витрати по утриманню дитини, тому не має достатніх коштів для забезпечення першочергових витрат по задоволенню її потреб.

Відповідач відомостей про свої доходи суду не надав та не спростував доводи позивачки.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім`ї.

В силу вимог ч. 5 ст. 183 СК України передбачено стягнення аліментів на одну дитину у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Отже, стягнення з відповідача 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не суперечить вимогам закону та буде достатнім для належного забезпечення фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Нормами ч. 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням обставин встановлених судом та обставин, які визначені ст. 182 СК України, рівного обов`язку батьків щодо утримання їх спільної дитини, а також виключного права того з ким проживає дитина на вибір способу стягнення аліментів, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання їх неповнолітньої дитина у розмірі 1/4 його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат керується правилами Глави 8 ЦПК України. Враховуючи те, що позов задоволено, а при пред`явлені його до суду позивачка була звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що його слід стягнути із відповідача в дохід держави.

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 264, ч. 1 п. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення сум платежу за один місяць з метою забезпечення інтересів дитини.

На підставі ст.ст. 84, 180-184 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 259, 263-265, 279, 280, 281, 285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову 28.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Д. Іванець