Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №522/5911/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тищука В.В.

захисника - Панова В.С.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

28.03.2026 року о 23:52 год. у м. Одеса, вул. Преображенська,46, керував електросамокатом Jet № 200386, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення заперечив та пояснив, що 28.03.2026 року він разом із друзями гуляли по центру м. Одеси та пройшовши трохи по центру міста побачили електросамокат, сіли на нього, та електросамокатом весь час керувала його дівчина, а не він. Оскільки вони з дівчиною вже під`їхали та були майже в двох хвилинах від дому, та запаркували електросамокат там, де це було можливо та підійшли до друга якого зупинили працівники поліції. А в момент його зупинки вони проходили пішохідний перехід. З цим другом вони познайомилися в той вечір на вул. Дерибасівська. Коли працівники поліції запропонували пройти огляд він пояснив, що електросамокатом він не керував, а керувала дівчина та повідомив працівників поліції що не буде проходити, бо не був за кермом. Також він пояснив, що його з дівчиною не зупиняли, а зупинили хлопця який їхав попереду.

В судовому засіданні захисник Панов В.С. зазначив, що ОСОБА_1 , не керував електросамокатом та докази вини ОСОБА_1 в матеріалах відсутні, протокол складено на припущеннях та під час повітряної тривоги, та просив закрити провадження у справі.

Заслухавши ОСОБА_1 , захисника, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив докази, зібрані у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 , своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Так, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626728 від 29.03.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 , 28.03.2026 року о 23:52 год. у м. Одеса, вул. Преображенська,46, керував електросамокатом Jet № 200386, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОМЦПЗ» ООР від 29.03.2026 року, відповідно до якого, у результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів;

- відеозаписом з нагрудних реєстраторів працівників поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 , було зупинено працівниками патрульної поліції, під час спілкування з яким у нього було виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або в медичному закладі, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі – Порядок), а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за № 1413/27858 (далі – Інструкція).

Зі змісту ч.1 ст.266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У п. 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп`яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння, серед яких визначено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, які і були виявлені поліцейськими у притягуваного ОСОБА_2 , а тому були підстави для проведення його огляду.

Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З урахуванням вищевикладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження такого огляду відмовився.

Посилання сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суд визнає голослівними та такими, що спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що саме ОСОБА_1 керував електросамокатом, а дівчина лише трималася за кермо електросамоката. Більш того, сам притягуваний не заперечував перебування самокату у русі та вживання ним алкогольних напоїв. Факт того, що поліцейські висунули вимогу пройти огляд після того, як ОСОБА_1 та його дівчина залишили самокат і переходили дорогу в напрямку до поліцейських не спростовує факту законності вимоги, висунутої ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп`яніння, в сукупності з тим фактом, що він керував транспортним засобом, що зафіксовано було поліцейськими. Також слід зауважити, що ОСОБА_1 не одразу заявив, що транспортним засобом не керував, а заявив про те, за кермом була дівчина, лише як дійшов розуміння про відповідальність за вчинені ним дії.

Крім того, щодо заперечень сторони захисту керування притягуваним транспортним засобом під час подій, що розглядаються, суд виходить з того, що на уповноважену особу підрозділу поліції під час оформлення адміністративних матеріалів покладено обов`язок зафіксувати всі обставини скоєння правопорушення з визначенням особи, яка за встановленими обставинами та з високим ступенем вірогідності вчинила адміністративне правопорушення, скласти стосовно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та надіслати його до суду. Суд констатує, що в даній ситуації, поліцейські, діючи у відповідності до положень ст.ст.32, 33, 40 Закону України «Про Національну поліцію», ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції № 1452/735, шляхом спостереження за дорожньою обставновкою та після опитування присутніх на місці події осіб, встановили, що керував транспортним засобом саме ОСОБА_1 та склали відносно нього протокол, що розглядається. При цьому, поліцейськими також розглядалась і версія притягуваного про нібито керування транспортним засобом дівчиною, яка була з ОСОБА_1 і, така версія, в свою чергу не знайшла свого підтвердження на місці події.

В свою чергу, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 на вимогу поліцейських повідомляв свої дані, пояснював, що вживав алкогольні напої, сперечався з приводу того, що його не зупиняли, після вимоги пройти огляд на стан сп`яніння та повідомлення про відповідальність за вчинене, висунув версію, що електросамокатом керувала дівчина, тому суд визнає, що всі ці дії притягуваного на місці події є такими, що підтверджують факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 і законність вимоги поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння саме цій особі, як особі водія, який керував транспортним засобом. При цьому, сам ОСОБА_1 не зміг суду раціонально пояснити, чому саме йому, як водію, поліцейські висунули вимогу пройти огляд на стан сп`яніння.

За таких обставин така позиція притягуваного непослідовна і суперечлива, тому не береться судом до уваги, вона спростовується іншими дослідженими доказами, аналіз яких наведений судом вище. Таку позицію ОСОБА_1 суд визнає як обрану на переслідування мети уникнути від відповідальності за вчинене.

Суд зазначає, що вина може встановлюватись не лише прямим доказами а й сукупністю непрямих, які у своїй взаємодії утворюють чітку та послідовну картину поді. Європейський суд з прав людини (справа «Коробов проти України») зазначає, що при оцінці доказів суд може спиратися на критерій доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій фактів.

Досліджені судом докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, а також відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксований хід подій, які відбувались на місці, процесуальна поведінка поліцейських, якими зафіксовано всі обставини скоєння правопорушення, опитано безпосередніх учасників події, а також поведінка самого ОСОБА_1 , яка описана вище, визнаються судом узгодженими між собою і, які у своїй сукупності виключають будь-який розумний сумнів у тому, що саме ОСОБА_1 28.03.2026 року о 23:52 год. у м. Одеса, вул. Преображенська,46, керував електросамокатом Jet № 200386, з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду у встановленому порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, порушивши п.2.5 ПДР України, а твердження притягуваного про те, що він не був водієм, суд розцінює виключно як намір уникнути відповідальності за вчинене.

Суд відхиляє доводи сторони захисту, що складання протоколу під час оголошення сигналу «повідтряна тривога» є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях притягуваного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на те, що факт тривоги жодним чином не нівелює склад правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд підкреслює, що чинне законодавство України не містить жодних обмежень щодо виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків під час сигналу сирени. Більш того, суд зверта\ увагу, що як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими не виглядає розгубленим, навпаки з ними сперечається, не виконує їх законні вимоги, клопотань про відкладення складання протоколу під час повітряної тривоги від нього не надходило. Крім того, оголошення в місті Одеса повітряної тривоги не заважало ОСОБА_1 переміщатися містом, тобто в укритті водій транспортного засобу не перебував, якщо боявся за своє життя та здоров`я, а про повітряну тривогу вже стверджував у судовому засіданні.

Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність в діях притягуваного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.

Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1 ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/5911/26

Номер провадження №3/522/2644/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.