Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №501/2055/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

31 серпня 2026 року Єдиний унікальний № 501/2055/26 Провадження № 2/501/1948/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В..

номер справи № 501/2055/26 провадження № 2/501/1948/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до відповідача ОСОБА_1 предмет та підстава позову про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Стислий виклад обставин правовідносин.

01 травня 2026 року до Чорноморського міського суду Одеської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» ( далі по тексту ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позові вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 березня 2020 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ « ІДЕЯ БАНК» ( далі по тексту АТ «ІДЕЯ БАНК») та ОСОБА_1 укладено Договір № Z54.20951.006520796 кредиту та страхування.

Умовами Договору визначено, що шляхом нанесення власноручного підпису під цим договором позичальник акцептував публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ІДЕЯ БАНК» (надалі за текстом – Договір) у редакції, чинній на момент його укладення. Текст зазначеного Договору було розміщено на офіційній інтернет-сторінці Банку в розділі «Архів публічних договорів» за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6a870a-5c4d 49a8-8071-b978c5ec881b. Відповідач підтвердив ознайомлення з усіма умовами кредитного договору, їх зрозумілість та добровільність прийняття, що підтверджується укладенням договору у формі, визначеній чинним законодавством України. Умови кредитного договору є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнані та є обов`язковими для виконання сторонами. Згідно з умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 24800.00 грн під 15.50 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів.

Банк належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів надання (видачі) кредитних коштів.

Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач, усупереч умовам кредитного договору та взятим на себе договірним зобов`язанням, не здійснив повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором і графіком щомісячних платежів, а також не сплатив у повному обсязі нараховані відповідно до узгоджених умов договору платежі.

11 грудня 2025 року було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АТ «ІДЕЯ БАНК» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z54.20951.006520796 від 16 березня 2020 року.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за Договором № Z54.20951.006520796 від 16 березня 2020 року.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений договором, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у договорі, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за

користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлений з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором№ Z54.20951.006520796 від 16 березня 2020 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, становить 62579. 60 грн , з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 20447.47 грн .; заборгованість за комісією 32079.90 грн.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору.

Окрім суми заборгованості просить також стягнути судовий збір сплачений при зверненні до суду 2662,40 грн. а також витрати в сумі 16000,00 грн. за отриману правову допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась. З позовної заяви вбачається, що просить проводити розгляд справи за своєю відсутністю за правилами спрощеного позовного провадження, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач, повідомлена належним чином про дату та час судового засідання, в судове засідання не з`явилась, поважної причини своєї неявки суду не повідомила, заяву про зміну місця проживання суду не надіслала.

Процесуальні дії

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

26 травня 2026 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Заперечень (заяв) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін по справі не надходило.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась. З позовної заяви вбачається, що просить проводити розгляд справи за своєю відсутністю за правилами спрощеного позовного провадження, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення. ( а.с. 5).

Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлялась в установленому законом порядку за останнім відомим місцем реєстрації, до судового засідання не з`явилась, поважної причини неявки Суду не повідомила, правом на подання відзиву не скористалась.

Судова повістка у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного

процесуального кодексу України, надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с. 75,79).

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису за приписами п. 11 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (а.с. 79,80).

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання sms повідомлення на мобільний телефонний номер визначений як контактний НОМЕР_1 (а.с. 76-77,83) .

Повідомлення відповідача про розгляд справи 27 серпня 2026 року відбулось на веб сайті судової влада 29 червня 2026 року відповідно до положень ст. ст. 128, 131 Цивільного процесуального кодексу України (а.с. 85 ).

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За положеннями ст.ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений Цивільного процесуального кодексу України. Таким чином відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідчин ості її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.

Зі згоди позивача (представника) суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позиція суду

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

16 березня 2020 року ОСОБА_1 та АТ «ІДЕА БАНК» уклали Договір кредиту та страхування № Z54.20951.006520796 за умовами якого , остання отримала 24800.00 грн. зі зміною процентною ставкою 15.5 % строком на 18 місяців до 16 березня 2021 року.

Згідно п. 1.5. Договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі -ДКБОФО- https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts), за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку як Плата за обслуговування кредитної заборгованості". Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку, інші

комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід'ємною частиною Договору, та розміщені на веб-сайті Банку: https://ideabank.ua.

Умовами п.1.6. Договору дата повернення Кредиту – 16 вересня 2021 року. Повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок НОМЕР_2 , відкритий у Банку далі Рахунок) відповідно до Графіку, викладеного в Додатку №1 до даного Договору.

Відповідно до п.1.7. Договору Банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом

переказу коштів в розмірі 20000.00 rрн. на рахунок НОМЕР_3 позичальника, який відкритий в АТ «АЛЬФА-БАНК», МФО 300346, та позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 4800.00 (чотири тисячі вісімсот ) гривні згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього Договору. Спосіб оплати - переказ кошті• на рахунок ТДВ «СК»АРКСЛАЙФ» в АТ •Ідея Банк• НОМЕР_4 через транзитний рахунок. відкритий в АТ •ІДЕЯ БАНК•.

Умовами п.1.8 Договору змінювана процентна ставка визначається як змінна частина

ставки в розмірі 9.5% збільшена на маржу Банку в розмірі 6%.

Згідно п.2 Договору нанесенням власноручного підпису під цим Договором страхувальник (Застрахована особа) акцептує оферту ТДВ «СК «АРКСЛАЙФ»,, код ЄДРПОУ 35692536, https://arx.com.ua/life/ (надалі - Страховик), від імені якого діє страховий агент, та укладає Договір добровільного страхування життя №Z54.20951.006520796 від 16 березня 2020 року для клієнтів АТ «ІДЕЯ БАНК» (надалі -ДСЖ), який є Договором приєднання» згідно ст. 634 Цивільного кодексу України та складається з наступних невід'ємних частин: частини 1 Основні умови» ДСЖ. що зазначена у п. 2.1 цього Договору, та частини 2 Загальні умови. ДСЖ затвердженої Страховиком форми (оферта), яка містить всі істотні умови, передбачені ст. 16. Закону України «Про страхування», та розміщена на офіційному веб-сайті Страховика https://arx.com.ua/life/ (роздруковується Страхувальником самостійно), з якими Страхувальник погоджується шляхом підписання цього Договору.

Відповідно до п. 3,3.11, 8 Договору нанесенням власноручного підпису під цим Договором, позичальник підтверджує, що ознайомився з інформацію, необхідною для отримання споживчого кредиту, з наявними та можливими видами кредитування у Банку, для прийняття усвідомленого рішення, а також самостійно обрав страхову компанію з переліку трьох запропонованих Банком.

Договір набуває чинності: в частині споживчого кредиту з моменту списання коштів з позичкового рахунку для виконання n. 1.7.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, перерахувавши 16 березня 2020 року грошові кошти у сумі 24800,00 грн. на платіжну картку відповідача (а.с. 20).

Позичальник своїх зобов`язань з повернення грошових коштів не виконав, внаслідок чого у виникла заборгованість.

11 грудня 2025 року було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АТ «ІДЕЯ БАНК» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № Z54.20951.006520796 від 16 березня 2020 року.

Таким чином, до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло правом вимоги до відповідача за Договором № Z54.20951.006520796 від 16 березня 2020 року, що підтверджується актом приймання-передачі та реєстром боржників (а.с. 3654).

Згідно розрахунку, наданого позивачем, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № Z54.20951.006520796 від 16 березня 2020 року , що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 62579. 60 грн , з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 20447.47 грн .; заборгованість за відсотками станом на час відступлення права вимоги 10052.23 грн. , заборгованість за комісією 32079.90 грн. (а.с. 35)

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе за це відповідальність.

За приписами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Приписами ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України встановлено ,що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ст. 639 Цивільного кодексу України: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Таким чином, істотними умовами кредитного договору відповідно до вимог ст.ст. 638, 1054 Цивільного кодексу України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено ,що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно позикодавцям, кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Суд вважає доведеним права ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» щодо вимоги, а також те що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за укладеним договорам.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Перевіряючи доводи позивача щодо відповідності умов кредитного договору, в частині нарахування процентів за користування кредитними коштами, та комісії Суд зауважує про таке.

Згідно з частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір 16 березня 2020 року , відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 24800,00 грн. строком на 18 місяців до 16 березня 2025 року Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом визначена п.1.3. Договору у розмірі 15.5% річних .

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитом у розмірі 10052.23 грн. які нараховані станом на час відступлення права вимоги .

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів продовження (пролонгації) строку дії кредитного договору після спливу визначеного сторонами у Договорі.

Після спливу строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені Договором проценти припиняється.

Враховуючи, що умовами договору передбачено сплату процентів за користування кредитом у сумі 3311.55 грн., а доказів продовження строку кредитування суду не надано, вимоги позивача про стягнення процентів у розмірі 10052.23 грн. є необґрунтованими в частині, що перевищує 3311.55 грн.

За таких обставин Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитом лише в розмірі 3311.55 грн., а в іншій частині позовних вимог щодо стягнення процентів слід відмовити.

Згідно із частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу

України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п.3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону.

Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду має бути врахований під час розгляду даної справи.

З врахуванням вищенаведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «ідея банк» та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що останній встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, пункти кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за

обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме прострочена плата за обслуговування кредиту в розмірі 32079.00 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Протилежного суду не надано в судовому засіданні не встановлено.Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Висновки суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, Суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за укладеним кредитним Договором підлягають частковому задоволенню в загальній суму 23759.02 грн.

Судові витраті.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ « ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» при подачі позову до суду сплатило судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Враховуючи факт часткового задоволення Судом позовним вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1009.04 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат професійну правничу допомогу в розмірі 16000.00 грн., Суд виходить з наступного.

У відповідності до положень частин першої-четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно вимог ч. 4 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано: копія Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, прайс-лист, заявка юридичної допомоги №1524 від 02 березня 2026 року, витяг з акту №31 від 31 березня 2026 року (а.с.63-70).

Суд враховує, що дана категорія справ не відноситься до складних тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пропорційне до розміру задоволених позовних вимог.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин

справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Таким чином, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, Суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 137, 141, 223, 247, 274, 280, 282, Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 207, 512, 514, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 614, 615, 626-628, 638, 639, 641, 642, 1048-1050, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , відомості про місце роботи відсутні, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Код ЄДРПОУ: 42640371, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150) заборгованість за Договором № 2795132 від 27 липня 2020 року у розмірі 23759.02 грн. та судові витрати у розмірі 1009.04 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 3000.00 грн.

В іншій частині позовні вимоги, вимоги про стягнення витрат на правову допомогу - залишити без задоволення.

Повний текст рішення виготовлено 31 серпня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянутим судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони у справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС(Код ЄДРПОУ: 42640371, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , відомості про місце роботи відсутні, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий