Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №520/33750/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року, м. Харків справа № 520/33750/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Холодногірського відділу у місті Харкові (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61093, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Холодногірського відділу у місті Харкові від 17.11.2025 року про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України»;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області прийняти рішення про встановлення належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» з 24 серпня 1991 року.

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач народився у м. Харкові. 09.04.1979 році позивач був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. Рішенням суду від 15.04.2025 року по справі № 635/12227/24, було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України за станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.

19.06.2025 року позивачем до відповідача було подано заяву № 6316-000083932 про встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України».

Відповідач, листом № 1146/6316-25 від 18.09.2025 року, повідомив позивача, що вивченням справи встановлено, що документи не приведені у відповідність, а саме: всупереч п. 5 Порядку провадження до матеріалів справи не надані документи, що посвідчують особу заявника. У зв`язку з вищезазначеним прошу Вас прибути до Холодногірського відділу у м . Харкові ГУ ДМС у Харківській області, для приведення документів у відповідність.

Листом № 6316.1-2913/6316-25 від 19.11.2025 року, відповідач повідомив, що 17.11.2025 було прийнято рішення про припинення провадження за заявою позивача, у зв`язку з не усуненням виявлених недоліків.

Позивач стверджує, що вказані листи відповідача не отримував. Вважає, рішення від 17.11.2025 року про припинення провадження за заявою позивача про встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», не відповідає фактичним обставинам справи, є хибним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, та таким, що порушує права позивача, а відтак підлягає скасуванню.

Заперечення відповідача

Відповідач із поданим позовом не погодився та надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Зазначає, що позивач народився у місті Харкові. Позивачем отримано паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. Проведеною перевіркою встановлено, що позивач не документовувався паспортом громадянина України. Рішенням суду від 15.04.2025 у справі № 635/12227/24 встановлено факт постійного проживання позивача на території України станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.

19.06.2025 позивач звернувся із письмовою заявою до Холодногірського відділу у місті Харкові ГУ ДМС у Харківській області про встановлення належності до громадянства України.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку незгодою ОСОБА_1 із прийнятим Холодногірським відділом у м. Харкові рішенням про припинення провадження за заявою ОСОБА_1

Абзацом шостим пункту 5 Порядку № 215 встановлено, що під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

18.09.2025 Холодногірським відділом у м. Харкові складено на адресу позивача лист за вих. № 1146/6316-25, у якому було повідомлено про наявність недоліків заяви, а саме відсутності всупереч п. 5 Порядку № 215 документа, що посвідчує особу заявника.

З урахуванням вказаного ОСОБА_1 запрошено до Холодногірського відділу у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області для приведення документів у відповідність вимогам законодавства України.

Однак, заявник на вказане запрошення не прибув, про причини неявки Холодногірський відділ у м. Харкові не повідомив. Вказане стало підставою для реалізації Холодногірським відділом у м. Харкові повноважень, визначених абзацом другим пункту 89 Порядку № 215 та прийняття 17.11.2025 рішення про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 . Про вказане було повідомлено заявнику листом № 6316.1-2913/6316-25 від 19.11.2025.

Враховуючи вказане, вважаємо необґрунтованою та недоведеною позовну вимогу щодо визнання рішення від17.11.2025 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 протиправним.

Щодо зобов`язальної частини вимог, вказує, що такі є передчасними, оскільки відповідачем не приймалось остаточне рішення у провадженні позивача.

Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин

Судом встановлено, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15.04.2025 року по справі № 635/12227/24, провадження № 2-0/635/42/2025, було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України за станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.

Відповідно до довідки від 12.06.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, станом на 24 серпня 1991 року перебував в громадянстві колишнього СРСР та був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 , виданим 09.04.1979 ВВС Московського РВК м. Харкова. Довідку видано у зв`язку з порушенням клопотання про встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» на підставі заяви на отримання паспорта громадянина колишнього СРСР (форма 1) чи інших документів, що засвідчують особу та належність до громадянства колишнього СРСР: заяви на отримання паспорта громадянина колишнього СРСР (форма 1).

19.06.2025 року позивачем до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Холодногірського відділу у місті Харкові було подано заяву № 6316-000083932 про встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», до якої додано вказані вище довідку та судове рішення.

Відповідач, листом від 16.09.2025 повідомив позивача, що вивченням справи встановлено, що документи не приведені у відповідність, а саме: всупереч п. 5 Порядку провадження до матеріалів справи не надані документи, що посвідчують особу заявника. У зв`язку з вищезазначеним запропоновано прибути до Холодногірського відділу у м . Харкові ГУ ДМС у Харківській області, для приведення документів у відповідність.

Відповідач, 17.11.2025 прийняв рішення про припинення провадження за заявою позивача, у зв`язку з тим, що в матеріалах справи відсутні документи, що посвідчують особу заявника.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно припинено провадження за заявою позивача про встановлення належності до громадянства України, звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, які застосовує суд: Конституція України, процесуальні та процедурні положення

У Кодексі адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

Закон України "Про адміністративну процедуру" № 2073-IX від 17.02. 2022 (далі Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час: 1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин; 2)конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції, 3)державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби; 4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) оскарження процедур публічних закупівель; 6) нагородження державними нагородами та відзнаками; 7) здійснення помилування; 8) здійснення оцінки впливу на довкілля (ст. 1 Закону № 2073-IX ).

Принципи адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4)безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9)ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12)гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту (ст. 4 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (ст. 10 Закону № 2073-IX).

Норми права, які застосовує суд та висновки суду

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст.229 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Згідно зі статтею 3 цього Закону громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Статтею 6 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України передбачено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215 (далі - Порядок №215).

Пунктом 1 Порядку №215 зазначено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи передбачені розділом II цього Порядку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №215 заява з питань громадянства подається у письмовій формі із зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Згідно з пунктом 4 Порядку №215 заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні; особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи; особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що встановлення належності до громадянства України стосується:

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі:

осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України;

осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України;

б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту;

в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

Оформлення належності до громадянства України стосується осіб, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та дітей таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття.

Перевірка належності до громадянства України стосується осіб, які перебувають за кордоном і в яких відсутні документи, що підтверджують громадянство України, або якщо виникла необхідність перевірки факту перебування таких осіб у громадянстві України.

Відповідно до пункту 10 Порядку №215 для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію свідоцтва про народження;

в) один з таких документів:

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Якщо документи про встановлення належності до громадянства України подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року була неповнолітньою та проживала в Україні не з батьками (одним із них), а з іншим законним представником, подається також копія документа про встановлення опіки чи піклування.

Так судом встановлено, що позивачем для встановлення належності до громадянства України подано передбачені Порядком №215 документи.

Так позивачем подано рішення Харківського районного суду Харківської області від 15.04.2025 року по справі № 635/12227/24, провадження № 2-0/635/42/2025, яким було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України за станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.

Відповідно до п. 1 розділу І "Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень", для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Згідно з приписами п. 2 розділу І "Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень", заяви з питань громадянства оформлюються, зокрема, про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім`я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.

Розділом II "Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень" визначено вичерпний перелік документів, що подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.

Так, відповідно до змісту п. 8 "Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень", для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

На виконання зазначених вище вимог, позивачем було подано повний пакет документів, надання якого передбачено пунктом 8 розділу II "Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень", для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України".

При цьому, у зв`язку з відсутністю у позивача оригінала паспорта громадянина колишнього СРСР, саме відповідачем було видано довідку вих. № 6316.1-1206/6316-25 від 12.06.2025 року про встановлення особи позивача та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року він перебував в громадянстві колишнього СРСР. Вказана довідка є чинною та ніким не скасована. Тобто, саме відповідачем було встановлено особу позивача, на підтвердження чого ним було видано відповідну довідку.

Також, слід зауважити, що п. 89 розділу IV "Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень" передбачено, що територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

Згідно з п. 90 розділу IV «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.

Таким чином, у разі, якщо під час перевірки встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків.

Аналізуючи наведені вище норми, можна зробити висновок, що за результатом розгляду заяви про встановлення громадянства територіальний підрозділ Державної міграційної служби України може прийняти такі рішення:

- про повернення заявникові для усунення недоліків;

- про припинення провадження за цією заявою;

- про надіслання до територіального органу Державної міграційної служби України.

Разом з тим, відповідач лише через три місяці після подачі заяви позивачем сформував лист № 1146/6316-25 від 16.09.2025 року про невідповідність поданих документів.

Позивач стверджує, що вказаний лист відповідача не отримував. Натомість, відповідачем не надано доказів надсилання вказаного листа позивачу.

Таким чином, рішення від 17.11.2025 року про припинення провадження за заявою позивача про встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Однак, оскільки належного рішення за результатами розгляду заяви прийнято не було, суд зазначає про наявність порушення процедури розгляду заяви. Таким чином, належна перевірка поданих документів органом, до дискреційних повноважень якого віднесені спірні питання, не проведена.

Як наслідок, позовна вимога про зобов`язання встановити належність позивача до громадянства України є передчасною, оскільки рішення про відмову відповідачем не приймалось.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати оскаржуване рішення та зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про громадянство України» та прийняти рішення, з урахуванням правової позиції викладеної судом у цьому рішенні.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір, який сплачено позивачем у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Холодногірського відділу у місті Харкові (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61093, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Холодногірського відділу у місті Харкові від 17.11.2025 року про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України».

3. Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 № 6316-000083932 про встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про громадянство України» та прийняти рішення, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Холодногірського відділу у місті Харкові судові витрати у вигляді судового збору, а саме 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Cуддя А.А. Ширант