Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №480/90/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Справа № 480/90/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/90/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.11.2025 № 3194 «Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби позивача;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.11.2025 №342 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивача;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби позивача та виключити його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що 30.10.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про продовження раніше наданої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Однак до прийняття рішення за вказаною заявою 23.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 його було протиправно призвано на військову службу та направлено для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 09.01.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечила та зазначила, що позивач був зарахований до списків особового складу військової частини на підставі іменного списку, наданого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказала, що військова частина не наділена повноваженнями перевіряти наявність у направленої для проходження військової служби особи права на відстрочку, а тому наказ про зарахування позивача до списків особового складу прийнятий у межах наданих повноважень.

ІНФОРМАЦІЯ_4 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що станом на 23.11.2025 позивач не мав чинної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки строк раніше наданої відстрочки закінчився 05.11.2025. Також вказав, що 13.02.2026 позивача звільнено з військової служби за сімейними обставинами, а 03.03.2026 йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Представник позивача подав відповіді на відзиви, в якому з доводами відповідачів не погодився та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 171/2026 від 24.02.2026 та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 № 12-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 2045 від 06.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/90/26.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., який своєю ухвалою від 12.03.2026 прийняв справу до свого провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Позивачу була оформлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, строк дії якої відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів закінчувався 05.11.2025.

30.10.2025, до закінчення строку дії відстрочки, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про її продовження.

Станом на 23.11.2025 рішення за вказаною заявою прийнято не було.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.11.2025 № 3194 позивача призвано на військову службу під час мобілізації та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

На підставі відповідних документів ІНФОРМАЦІЯ_6 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.11.2025 № 342 позивача зараховано до списків особового складу військової частини.

13.02.2026 позивача звільнено з військової служби за сімейними обставинами та виключено зі списків особового складу військової частини.

03.03.2026 позивачу оформлено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Не погоджуючись із правомірністю свого призову на військову службу 23.11.2025, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Одним із видів військової служби відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Частиною першою статті 39 Закону № 2232-XII встановлено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XIІ.

За визначенням статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація являє собою комплекс заходів, що здійснюються, зокрема, з метою переведення Збройних Сил України та інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу.

Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період та направлення для проходження медичного огляду.

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 3543-XII передбачено, що особливості проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначаються Кабінетом Міністрів України.

Водночас законодавець установив категорії військовозобов`язаних, які за наявності визначених законом обставин не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації.

Так, статтею 23 Закону № 3543-XII визначено перелік військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, право держави здійснювати призов військовозобов`язаних під час мобілізації кореспондує з обов`язком уповноважених органів до прийняття рішення про призов перевірити відсутність у конкретного військовозобов`язаного передбачених законом підстав, які виключають можливість такого призову.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За змістом Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, які забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

До завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить, зокрема, забезпечення організації та проведення заходів з призову громадян на військову службу під час мобілізації, ведення військового обліку та реалізація інших повноважень у сфері мобілізації відповідно до законодавства.

Відтак, здійснюючи призов особи на військову службу під час мобілізації, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний дотримуватись не лише загальних приписів законодавства щодо мобілізації, а й установленої Кабінетом Міністрів України процедури перевірки наявності у військовозобов`язаного права на відстрочку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 560 він визначає механізм реалізації повноважень та взаємодію органів і посадових осіб під час організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, організацію їх медичного огляду, процедуру оформлення призову та механізм відправлення до місць проходження військової служби.

Пунктом 2 Порядку № 560 визначено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову з підстав, установлених статтею 23 Закону № 3543-XII.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється у порядку, визначеному Законами № 3543-XII, № 2232-XII та Порядком № 560.

При цьому призов громадян на військову службу під час мобілізації оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, видання керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки наказу про призов є завершальним юридично значущим рішенням у процедурі призову конкретної особи, а його прийняття можливе лише після встановлення наявності передбачених законодавством умов для призову та відсутності обставин, які його виключають.

Пунктом 56 Порядку № 560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону № 3543-XII.

Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки утворюються відповідні комісії.

Пунктом 58 Порядку № 560 врегульовано порядок звернення військовозобов`язаних для оформлення відстрочки та подання документів, які підтверджують наявність визначених законом підстав для її надання.

Заява військовозобов`язаного про надання відстрочки підлягає реєстрації та розгляду в установленому Порядком № 560 порядку.

За наявності технічної можливості відповідно до пункту 59 Порядку № 560 відстрочка може оформлятися та надаватися автоматично через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста на підставі відомостей, отриманих із державних реєстрів та баз даних, які підтверджують право особи на відстрочку.

Пунктом 60 Порядку № 560 визначено процедуру розгляду заяв про надання відстрочки.

Комісія зобов`язана вивчити подану військовозобов`язаним заяву та підтвердні документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки та, у разі необхідності, отримати додаткову інформацію від органів державної влади або з відповідних державних реєстрів.

За результатами розгляду документів комісія ухвалює рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки, яке оформлюється протоколом.

У разі необхідності направлення запитів до органів державної влади для отримання інформації, яка підтверджує право військовозобов`язаного на відстрочку, строк розгляду заяви не може перевищувати 15 календарних днів.

У разі неотримання відповіді на відповідний запит комісія не пізніше п`ятнадцятого дня з дати реєстрації заяви зобов`язана прийняти рішення на підставі поданих заявником документів.

У разі прийняття позитивного рішення відомості про надання відстрочки, строк її дії та строк існування відповідної законної підстави вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті військовозобов`язаного.

У разі прийняття рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові повідомляється про це із зазначенням відповідного рішення та причин відмови.

Водночас абзацом пункту 60 Порядку № 560 прямо передбачено, що до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки породжує для відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки обов`язок забезпечити її розгляд у визначеному порядку, а до завершення такого розгляду та прийняття комісією рішення законодавством встановлено пряму заборону на призов цієї особи на військову службу під час мобілізації.

Крім того, пунктом 60 Порядку № 560 передбачено, що відстрочка надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.

У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

З 01.11.2025 Порядок № 560 також передбачав, що відстрочка, надана та оформлена відповідно до пунктів 57-58-1 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується шляхом автоматичної зміни дати закінчення відстрочки засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів за умови збереження законних підстав для її надання.

Таке автоматичне продовження здійснюється на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких військовозобов`язаний втрачає законні підстави для відстрочки.

Перевірка збереження законних підстав для відстрочки здійснюється на підставі раніше поданих військовозобов`язаним документів та відомостей, отриманих шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами та базами даних.

Отже, сама по собі дата закінчення раніше оформленої відстрочки, відображена в Реєстрі, не звільняє територіальний центр комплектування та соціальної підтримки від обов`язку перевірити наявність у військовозобов`язаного законних підстав для її продовження та результати розгляду поданої ним заяви.

Додатково пунктом 63 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов`язані, які звернулися із заявою про надання відстрочки відповідно до пункту 58 цього Порядку, до прийняття рішення відповідною комісією, за загальним правилом, не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Наведене нормативне регулювання свідчить про послідовність установленої законодавством процедури: подання заяви про відстрочку - її реєстрація - перевірка наявності законних підстав - прийняття комісією рішення - і лише у разі відсутності права на відстрочку вирішення питання щодо призову особи на військову службу.

При цьому територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не наділений повноваженнями ігнорувати подану та нерозглянуту заяву про відстрочку з мотивів відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про чинну відстрочку, оскільки саме до компетенції відповідної комісії віднесено прийняття рішення за такою заявою.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу була оформлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, строк якої у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів був зазначений до 05.11.2025.

Водночас ще 30.10.2025, тобто до закінчення зазначеного строку, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про продовження відстрочки.

Доказів того, що до 23.11.2025 відповідною комісією за результатами розгляду цієї заяви було прийнято рішення про відмову у наданні або продовженні відстрочки, відповідачами суду не надано.

Отже, на момент прийняття ІНФОРМАЦІЯ_4 наказу від 23.11.2025 № 3194 питання щодо наявності у позивача права на відстрочку остаточно вирішено не було.

При цьому пункт 60 Порядку № 560 містить імперативну норму, відповідно до якої до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, саме факт перебування на розгляді заяви позивача про продовження відстрочки унеможливлював його призов до прийняття відповідною комісією рішення за результатами розгляду такої заяви.

Посилання ІНФОРМАЦІЯ_6 на те, що відповідно до відомостей Реєстру строк відстрочки позивача закінчився 05.11.2025, суд відхиляє, оскільки саме по собі відображення у Реєстрі такої дати не свідчить про відсутність у позивача права на відстрочку та не припиняє встановленої пунктом 60 Порядку № 560 заборони на його призов до завершення розгляду поданої заяви.

Крім того, на час виникнення спірних правовідносин Порядком № 560 вже було передбачено механізм автоматичного продовження раніше оформленої відстрочки у разі продовження строку мобілізації за умови збереження законних підстав для її надання.

Відповідачем не надано доказів того, що станом на 23.11.2025 позивач втратив законні підстави для відстрочки, які існували раніше, або що за результатами перевірки таких підстав було прийнято відповідне рішення.

Натомість подальше оформлення позивачу відстрочки 03.03.2026 додатково свідчить про те, що питання наявності відповідних законних підстав вимагало належної перевірки та вирішення у встановленому Порядком № 560 порядку, а не могло бути вирішене виключно на підставі технічної дати, відображеної в Реєстрі.

За таких обставин суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , приймаючи 23.11.2025 рішення про призов позивача на військову службу під час мобілізації, не дотримався встановленої законодавством процедури та здійснив призов особи, щодо якої на той момент не було завершено розгляд питання про відстрочку.

Отже, наказ ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.11.2025 № 3194 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, після призову позивача на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 він був направлений до військової частини НОМЕР_1 та на підставі відповідних документів наказом командира військової частини від 23.11.2025 № 342 зарахований до списків особового складу.

При цьому військова частина не була суб`єктом, уповноваженим вирішувати питання щодо наявності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а діяла на підставі документів про його призов та направлення для проходження військової служби, оформлених територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Отже, встановлена судом протиправність призову позивача не свідчить автоматично про протиправність дій військової частини щодо його зарахування до списків особового складу.

Крім того, 13.02.2026 позивача звільнено з військової служби за сімейними обставинами та виключено зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, на час вирішення справи позивач військову службу у військовій частині НОМЕР_1 не проходить, а вимога про зобов`язання виключити його зі списків особового складу фактично втратила своє практичне значення та не може забезпечити додаткового відновлення його прав.

При цьому звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами є самостійною юридичною підставою припинення військової служби та не є скасуванням чи виправленням ІНФОРМАЦІЯ_4 допущеного порушення під час його призову.

З огляду на викладене суд визнає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 щодо скасування наказу від 23.11.2025 № 342 та зобов`язання виключити позивача зі списків особового складу.

Відповідно до викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у цій частині не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.11.2025 № 3194 "Про призов на військову службу під час мобілізації" в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал