Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №480/8930/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Справа № 480/8930/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8930/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи - Головне управління Національної Поліції в Сумській області, Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та перебування у розшуку ТЦК та СП щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та перебування у розшуку ТЦК та СП щодо ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не повідомленні органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставления ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставления ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до вимог п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210, ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у ОСОБА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що у військово-обліковому документі, сформованому в мобільному застосунку "Резерв+", відображено відомості про порушення ним правил військового обліку. Водночас протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього не складався та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася, у зв`язку із чим позивач вважає внесення таких відомостей до Реєстру протиправним.

Ухвалою суду від 27.11.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Головне управління Національної поліції в Сумській області у поясненнях зазначило, що станом на 28.11.2025 ОСОБА_1 у базі даних "Розшук" не перебував. Водночас в інформаційній підсистемі "Єдиний облік" містилося звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 № Е2547604 від 19.06.2025 щодо порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Міністерство оборони України у поясненнях проти позову заперечило та зазначило, що відомості у застосунку "Резерв+" відображають інформацію з Реєстру "Оберіг", яка вноситься відповідним ТЦК та СП. Статус "у розшуку" свідчить про наявність звернення до органів Національної поліції щодо адміністративного доставлення особи, а не про кримінальний розшук. Також Міністерство оборони України вказало, що уточнення даних через "Резерв+" не звільняє особу від виконання інших обов`язків військового обліку.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 171/2026 від 24.02.2026 та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 № 12-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 1892 від 05.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/8930/25.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., який своєю ухвалою від 12.03.2026 прийняв справу до свого провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У військово-обліковому документі, сформованому 17.11.2025 у мобільному застосунку "Резерв+", міститься позначка "Порушення правил військового обліку", а також зазначено причину звернення до Національної поліції: "Не уточнили дані до 16.07.2024" і дату звернення 19.06.2025.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Частиною десятою статті 1 Закону № 2232-XII встановлено обов`язки громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі чи проходять службу у військовому резерві.

Такі громадяни, зокрема, зобов`язані уточнювати свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, прибувати за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду та виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно зі статтею 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і поділяється за призначенням на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням обсягу та деталізації на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Організація та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, повноваження органів державної влади та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII.

Статтею 22 Закону № 3543-XII передбачено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, військовозобов`язані зобов`язані уточнювати свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IХ, який набрав чинності 18.05.2024, внесено комплексні зміни до законодавства у сфері мобілізації та військового обліку.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3633-IX установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-IX уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані.

Для громадян, які перебували на території України, таке уточнення могло бути здійснено шляхом прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за місцем проживання, до центру надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Отже, законодавцем безпосередньо встановлено обов`язок осіб, які перебувають на військовому обліку, вчинити активні дії щодо уточнення своїх військово-облікових даних протягом визначеного законом 60-денного строку, який закінчився 16.07.2024.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку № 1487, на громадян покладено обов`язок перебувати на військовому обліку, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, проходити медичний огляд у випадках, передбачених законодавством, а також уточнювати свої персональні дані у визначеному законодавством порядку.

Крім того, пунктом 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, встановлено обов`язок резервістів та військовозобов`язаних уточнити свої облікові дані, зокрема адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані, через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIIІ.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створеною для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України. Органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

До повноважень органів ведення Реєстру належить забезпечення ведення Реєстру та актуалізація його бази даних, зокрема внесення та зміна відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів у межах повноважень, визначених законом.

Законом № 1951-VIII також передбачено електронну інформаційну взаємодію Реєстру з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних державних органів з метою одержання та актуалізації відомостей, необхідних для ведення військового обліку.

Постановою КМУ від 30.07.2024 № 879 затверджено Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.

Відповідно до пунктів 45, 46 цього Положення електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста функціонує, зокрема, у формі мобільного додатка "Резерв+" та призначений для надання і отримання інформації про персональні та службові дані особи, уточнення облікових даних та отримання інших електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.

Засобами електронного кабінету особа за результатами уточнення даних отримує відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та військово-обліковий документ в електронній формі.

Таким чином, мобільний додаток "Резерв+" є засобом доступу особи до електронного кабінету та відображає відомості, що містяться у Реєстрі, а не є самостійним джерелом формування військово-облікової інформації.

Відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку передбачена статтею 210 КУпАП, а за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - статтею 210-1 КУпАП.

Законом України від 09.05.2024 № 3696-IX статтю 210 КУпАП викладено у новій редакції та, зокрема, встановлено посилену адміністративну відповідальність за відповідні порушення, вчинені в особливий період.

Водночас приміткою до статті 210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи.

При цьому наведена примітка регулює питання застосування адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП та не скасовує встановленого Законом № 3633-IX самостійного обов`язку військовозобов`язаного протягом 60 днів уточнити свої військово-облікові дані одним із визначених законодавцем способів.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, а від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати такі справи та накладати адміністративні стягнення мають право їх керівники.

Частиною третьою статті 38 Закону № 2232-XII передбачено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки доставляти до таких центрів осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Аналогічні повноваження Національної поліції закріплено у частині п`ятій статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, відповідно до якої за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки органи та підрозділи поліції здійснюють адміністративне затримання та доставлення до таких центрів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Статтею 262 КУпАП передбачено можливість адміністративного затримання органами Національної поліції, зокрема, у разі вчинення порушень призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку та порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Порядком № 560 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

У свою чергу органи та підрозділи Національної поліції за такими зверненнями організовують адміністративне затримання та доставлення військовозобов`язаних та резервістів до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також забезпечують внесення до реєстрів та баз даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, інформації про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, законодавством передбачений механізм інформаційної взаємодії між територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і Національною поліцією у випадку виявлення порушень правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, який включає направлення відповідного звернення, внесення інформації до інформаційних систем органів поліції, а у передбачених законом випадках - адміністративне затримання та доставлення особи.

Застосовуючи наведені норми до спірних правовідносин, суд враховує, що обов`язок уточнити військово-облікові дані у строк до 16.07.2024 був прямо встановлений Законом № 3633-IX та покладався безпосередньо на громадян України, які перебували на військовому обліку.

При цьому законодавець передбачив декілька альтернативних способів виконання такого обов`язку, а саме шляхом звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, центру надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Як встановлено судом, у військово-обліковому документі позивача, сформованому засобами електронного кабінету, відображено відомості про порушення правил військового обліку із зазначенням причини - "Не уточнили дані до 16.07.2024". Водночас датою уточнення даних позивача зазначено 31.10.2025.

Отже, наявні у матеріалах справи документи підтверджують, що встановлений законом обов`язок щодо уточнення військово-облікових даних позивачем у визначений 60-денний строк виконаний не був.

Доказів того, що до 16.07.2024 позивач уточнив відповідні відомості в інший передбачений законом спосіб, матеріали справи не містять.

Також судом встановлено, що 19.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 сформовано звернення № Е2547604 щодо порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке засобами електронної інформаційної взаємодії було передано до інформаційної підсистеми "Єдиний облік" Національної поліції України.

Таким чином, на дату формування вказаного звернення позивачем не було усунуто порушення, пов`язане з невиконанням обов`язку щодо уточнення військово-облікових даних у встановлений законом строк.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відсутність складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення виключала можливість внесення відповідних відомостей до Реєстру та звернення до органів Національної поліції.

Як убачається з наведеного правового регулювання, законодавством передбачено окремий механізм взаємодії ТЦК та СП з органами Національної поліції з метою адміністративного затримання та доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП. Такий механізм за своєю суттю передує або супроводжує здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, а тому сам по собі не залежить від попереднього прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення.

Крім того, з пояснень Головного управління Національної поліції в Сумській області вбачається, що позивач не перебував у базі даних "Розшук" як особа, що переховується від органів досудового розслідування. Наявні щодо нього відомості стосувалися виключно звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесеного до інформаційної підсистеми "Єдиний облік".

Отже, відображення у застосунку "Резерв+" статусу "у розшуку" у спірних правовідносинах не свідчить про здійснення щодо позивача кримінального розшуку, а є відображенням наявності чинного звернення ТЦК та СП до органів Національної поліції в межах механізму, передбаченого законодавством про військовий облік та адміністративну відповідальність.

Щодо посилання позивача на примітку до статті 210 КУпАП суд зазначає, що відповідно до її положень статті 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи.

Разом з тим наведена норма не скасовувала встановленого Законом № 3633-IX обов`язку громадянина протягом 60 днів з дня набрання ним чинності уточнити свої військово-облікові дані одним із прямо визначених законом способів.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач до 16.07.2024 виконав такий обов`язок. Навпаки, відповідно до відомостей військово-облікового документа датою уточнення його даних є 31.10.2025.

Крім того, позивачем не доведено, що станом на момент виникнення спірних правовідносин усі відомості, які він був зобов`язаний уточнити, могли бути отримані держателем Реєстру шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними ресурсами без вчинення ним передбачених законом дій.

За таких обставин посилання позивача на примітку до статті 210 КУпАП не спростовує встановленої судом обставини невиконання ним у визначений законом строк обов`язку щодо уточнення військово-облікових даних.

Оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності, суд враховує, що на момент формування 19.06.2025 звернення до органів Національної поліції в інформаційних системах відповідача містилися відомості про невиконання позивачем обов`язку щодо уточнення даних до 16.07.2024, тоді як документально підтверджене їх уточнення відбулося лише 31.10.2025.

Отже, відповідачем доведено наявність фактичних та правових підстав для внесення до Реєстру відповідних відомостей та направлення звернення до органів Національної поліції, а позивачем не наведено обставин і не надано доказів, які б свідчили про протиправність цих дій.

На підставі вищевикладеного, суд визнає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи - Головне управління Національної Поліції в Сумській області, Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал