Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №460/9564/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 вересня 2026 року м. Рівне№460/9564/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Військової частини НОМЕР_1

доОСОБА_1

про повернення безпідставно сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно сплачених коштів.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язків військової служби та незабезпечення збереження закріпленого за ним речового майна виникла його нестача на загальну суму 35527,95 грн. Позивач вважає, що наявні всі передбачені законом підстави для притягнення відповідача до повної матеріальної відповідальності, а саме: наявність шкоди, протиправність поведінки, причинний зв`язок між нею та заподіяною шкодою, а також вина відповідача. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 35527,95 грн на відшкодування шкоди, завданої державі.

Ухвалою суду від 05.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд справи.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2026 року № 34, солдат ОСОБА_1 призначений на посаду солдата резерву 38 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

07.02.2026 від командира 38 запасної роти військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт на імя командира військової частини НОМЕР_1 про відсутність станом на 09 год. 00 хв. у тимчасовому місці дислокації у Житомирській області на території військової частини НОМЕР_2 базового табору " ІНФОРМАЦІЯ_1 " солдата ОСОБА_1 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2026 № 39 солдат ОСОБА_1 вважається відсутнім на військовій службі без поважних причин з 07.02.2026 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2026 № 1238/нагд було призначено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини. За змістом пункту 3.5 акту службового розслідування від 08.04.2026 за №1709/92038-в за солдатом ОСОБА_1 було закріплене наступне інвентарне майно:

- Мішок спальний – 1 шт.;

- "HAGOR" – комплект: бронежилет ІV Sa класу та шолом ІІІ А класу;

- Сумка-підсумок розкладна універсальна В6 – 1 шт.;

- Сумка-підсумок бойова-А В5 ТА-30 – 2 шт.

- Сумка-підсумок бойова-Г В5 – 1 шт.;

- Рюкзак бойовий інд. В5 – 1 шт.;

- Ремінь розвантажувальний тактичний захисний – 1 шт.

Згідно відомості визначення залишкової вартості майна речової служби тилу логістики від 12.03.2026 № 9 вартість військового майна, яке було видано солдату ОСОБА_1 , становить 23273 (двадцять три тисячі двісті сімдесят три) грн. 33 коп. (пункт 3.6 Акту службового розслідування).

Згідно книги обліку військового майна, що видається у тимчасове користування 38 запасної роти військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2025 інв. 1802 солдату ОСОБА_1 06.02.2026 була видана у тимчасове користування цифрова портативна радіостанція Motorola DP2400e № 446TYD8774 (пункт 3.7 Акту службового розслідування).

Згідно з відомості визначення залишкової вартості військового майна відділення зв`язку та кібербезпеки (S-6) штабу військової частини НОМЕР_1 залишкова вартість військового майна, а саме цифрової портативної радіостанції Motorola DP2400e № 446TYD8774 становить 12254, 62 грн (пункт 3.8 Акту службового розслідування).

За результатами службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 був складений Акт службового розслідування.

Після складання Акту службового розслідування був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2026 №1688 "Про результати службового розслідування".

Пунктом 3 Наказу про результати службового розслідування солдата ОСОБА_1 було притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 35527 ,95 грн.

Підпунктом 11.2 пункту 11 Наказу про результати службового розслідування начальнику фінансово-економічної служби-головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 було наказано занести до Книги обліку нестач військової частини НОМЕР_1 суми втрат: по речовій службі тилу логістики в/ч НОМЕР_1 – 23273, 33 грн; по відділенню зв`язку та кібербезки (S-6) штабу військової частини НОМЕР_1 – 12354,62 грн.

Пунктом 3.10 Акту службового розслідування встановлено, що випадок втрати військового майна, яке було у користуванні відповідача стався внаслідок порушення військової дисципліни, недбалого ставлення до обов`язків військової служби, а саме у самовільному залишенні військової частини НОМЕР_1 07 лютого 2026 та безпідставної відсутності на службі по теперішній час.

Відповідно до пункту 3.11 Акту службового розслідування, зважаючи на те, що військове майно втрачено внаслідок порушення військової дисципліни, недбалого ставлення до обов`язків військової служби, солдат ОСОБА_1 підлягає притягненню до підвищеної матеріальної відповідальності.

Надаючи правову оцінку обставинам що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Конституцією України (стаття 17) передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. За необхідності виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, у відношенні військовослужбовців.

При вирішенні даного спору по суті, суд враховує правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 22.01.2020 у справі №813/1045/1, згідно з якими, спори щодо відшкодування державі в особі Військової частини шкоди, завданої особою, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові дійшла висновку, що спір з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої особою державі під час проходження військової (публічної) служби, є публічно - правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби, врегульовані Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Статтею 1 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, зазначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).

Статтею 11 Статуту передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Статутом (стаття 26) передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Законом України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 03.10.2019р. №160-IX (далі - Закон №160-IX) передбачено підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону №160-IX передбачено, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Закон №160-IX (пункт 5 частини 1 статті 1) також зазначає, що пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Статтею 3 Закону №160-IX передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди. Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Особа, згідно пункту 1 частини 1 статті 6 Закону №160-IX, несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі, зокрема, виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Статтею 12 Закону №160-IX, зазначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Правове регулювання спірних обставин дає підстави для висновку, що до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки у зв`язку з неналежним виконанням ним обов`язків військової служби або службових обов`язків, та наявності взаємозв`язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди.

Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2026 № 1688 "Про результати службового розслідування", яким ОСОБА_1 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 35527,95 грн.

Враховуючи наявність у відповідача матеріальної відповідальності за завдані збитки державі, суд вважає позовні вимоги про стягнення завданої шкоди обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки судові витрати позивача складаються лише із сум сплаченого судового збору, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 повернення безпідставно сплачених коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 завдані державі матеріальні збитки у розмірі 35527,95 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Н.В. Друзенко