Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №460/9514/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 вересня 2026 року м. Рівне№460/9514/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Військової частини НОМЕР_1

доОСОБА_1

про стягнення надмірно виплаченого грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченого грошового забезпечення в розмірі 8146,00 грн.

Ухвалою суду від 03.06.2026 року позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченого грошового забезпечення залишено без руху.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзив відповідачем не подано, а відтак у відповідності до вимог ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 30.10.2025 №670-ВВ солдату ОСОБА_1 , інспектору прикордонної служби 2 категорії – навіднику-оператору першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування, надано частину щорічної основної відпустки за 2025 рік, тривалістю 15 календарних днів з 05.11.2025 та надано 3 дня на дорогу. До виконання службових обов`язків приступити 23.11.2025.

22.11.2025 від заступника начальника другого відділу прикордонної служби (тип С) з морально-психологічного забезпечення третьої прикордонної комендатури швидкого реагування капітана ОСОБА_2 надійшла доповідь черговому третьої прикордонної комендатури швидкого реагування капітану ОСОБА_3 про нез`явлення до місця розосередження особового складу другого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування ( АДРЕСА_1 ) після частини щорічної основної відпустки солдата ОСОБА_1 .

Наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.11.2025 №6418-АГ «Про призначення службового розслідування» проведено службове розслідування по факту нез`явлення з відпустки інспектора прикордонної б служби 2 категорії – навідника-оператора першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування солдата ОСОБА_1 (Висновок від 19.12.2025 № 27/1896/25-Вн).

Відповідно до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 20.12.2025 №6950-АГ «Про результати службового розслідування»: факт нез`явлення інспектора прикордонної служби 2 категорії – навідника оператора першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування солдата ОСОБА_1 з частини щорічної основної відпустки до тимчасового місця розташування підрозділу ( АДРЕСА_1 ) та перебування без поважних причин поза межами військової частини, тривалістю понад 10 діб, підтвердився; факт надмірно виплаченого грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 за період з 23.11.2025 по 30.11.2025 (8 днів) на загальну суму 8146 грн. 68 коп. в ході проведення службового розслідування, мав місце та знайшов своє підтвердження; у зв`язку із порушенням вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що виразилося в надмірно виплаченому грошовому забезпеченні солдату ОСОБА_1 за період з 23.11.2025 по 30.11.2025 (8 днів) у загальній сумі 8146 грн. 68 коп., призвело до завдання матеріальної шкоди в особі НОМЕР_2 прикордонного загону та у відповідності до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» солдата ОСОБА_1 притягнути до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 8146 грн. 68 коп. (вісім тисяч сто сорок шість гривень шістдесят вісім копійки).

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.11.2025 № 1259-ОС солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, інспектора прикордонної служби 2 категорії – навідника-оператора першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування, вважати таким, що залишив військову частину (місце проходження служби), з 23.11.2025. Не зараховувати період військової служби до строку військової служби, вислугу у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії з 23.11.2025. Виплату грошового, здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення на них пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, припинити з 23.11.2025 до дня повернення до виконання військового обов`язку. Тобто, солдата ОСОБА_1 знято зі всіх видів забезпечення.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 04.12.2025 №1303-ОС солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, інспектора прикордонної служби 2 категорії – навідника-оператора першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування, зараховано в розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, з 23.11.2025.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 15.11.2025 №1217-ОС в тому числі і солдату ОСОБА_1 було здійснено виплату грошового забезпечення за поточний місяць, а саме листопад 2025 року.

Відповідно до довідки №09/100646/25-Вн, солдату ОСОБА_1 було надмірно виплачено грошове забезпечення за період з 23.11.2025-30.11.2025 (8 дні) в загальній сумі – 8146,68 грн.

З метою добровільного відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі, посадовими особами НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України було направлено листа солдату ОСОБА_1 .

Станом на момент подання позову місцезнаходження солдата ОСОБА_1 невідоме, до місця тимчасового розташування НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України останній не повернувся.

Позивач вважає, що вказані кошти відповідачем отримані незаконно і вони підлягають стягненню як завдану шкоду державі в особі позивача, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25 березня 1992 року №2232 здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженим Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” від 24 березня 2019 року № 548-XIV (далі - Статут № 548-XIV).

За змістом ст. 11 Статуту № 548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим: беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю, ввести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до ст. 16 Статуту № 548-XIV кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно статей 26, 27 Статуту № 548-XIV військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” №160-IX (далі - Закон №160-ІX) визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Відповідно до ст. 1 цього Закону матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону № 160-IX визначено, що пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Так, за матеріалами службового розслідування підтверджено, що відповідачу нараховано та виплачено грошове забезпечення за період з 23.11.2025-30.11.2025 (8 днів) в загальній сумі – 8146,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 160-ІХ відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті (ч. 2 ст. 10 Закону №160-IX).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 160-ІX, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

На день подачі даного позову відповідачем у добровільному порядку не було відшкодовано надмірно виплачене грошове забезпечення за період з 23.11.2025-30.11.2025 (8 днів) в загальній сумі – 8146,68 грн., з огляду на що вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність у позивача заходів, передбачених ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченого грошового забезпечення задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) надмірно виплачене грошове забезпечення за період з 23.11.2025 - 30.11.2025 (8 днів) в загальній сумі – 8146 грн.68 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Н.В. Друзенко