Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №420/4718/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4718/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 28.01.2026 №UA500500/2026/000022/1 про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.01.2026 №UA500500/2026/000044.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки під час декларування товарів, ТОВ «ОДЄТЕКС» було подано повний пакет документів, необхідний для митного оформлення товару. Разом із тим, не дивлячись на подання позивачем повного пакету необхідних, передбачених МК України документів, відповідачем прийняті спірні рішення відповідно до якого митна вартість товарів була визначена за другорядним методом, та картка відмови. У той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Ухвалою від 24.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте з передбачених чинним законодавством підстав, правомірно, обґрунтовано та вмотивовано.

У своїх доводах митний орган зазначив, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №26UA500500002298U4 26.01.2026, контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2026 р. № UA500500/2026/000022/1.

Відповідач вказує, що зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості. Втім, декларантом на вимогу митного органу жодного документу додатково надано не було.

На думку відповідача, у рішенні про коригування митної вартості від 28.01.2026 р. № UA500500/2026/000022/1 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Позивач надав відповідь на відзив відповідача, у якому зазначив про хибність наведених відповідачем обґрунтувань своїх заперечень проти позовних вимог Товариства, навів відповідні свої мотиви, які на його думку спростовують доводи відповідача у справі щодо правомірності спірних рішень про коригування митної вартості та картці відмови в прийнятті митної декларації, та просить задовольнити позов. Вказує, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають стандартам обґрунтованості та повторно зазначає, що ТОВ «ОДЄТЕКС», через уповноважену особу було подано достатній обсяг документів, які підтверджували правильність визначення декларантом митної вартості товару, зазначеного у МД №26UA500500002298U4 від 26.01.2026.

У відповідь відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач звертає увагу суду на невідповідності у поданих декларантом документах для митного оформлення товару та на відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості товару.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» (ТОВ «ОДЄТЕКС») зареєстроване як юридична особа 21.02.2005 р., а основним видом діяльності Товариства є виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу (основний КВЕД: 13.95).

22.10.2025 між ТОВ «ОДЄТЕКС» (Покупець) та компанією «PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO» (Постачальник) було укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку №PION025US-ODETEX1022, відповідно до умов п. 1.1, 1.2 якого, Постачальник продає, а Покупець приймає та оплачує полімерну сировину (поліетилен високого та низького тиску, лінійний поліетилен, поліпропілен та інші) для виробництва різноманітної продукції, в подальшому іменовану Товар.

Асортимент, кількість, ціна, умови (строки) оплати та поставки, та інші умови поставки вказуються в Проформах-Інвойс на кожну окрему поставку або серію поставок.

Пунктами 2.1 – 2.7 Договору передбачено, що ціна на Товар встановлюється в доларах США з урахуванням базису поставки, включаючи вартість тари, пакування, маркування, а також, з урахуванням інформації про перевезення.

Ціна одиниці Товару та його загальна вартість може бути змінена лише за згодою Сторін.

Загальна ціна даного Контракту складається з вартості всіх окремих партій Товару та складає до 2 000 000,00 (двох мільйонів) доларів США.

Всі розрахунки здійснюються безготівковим шляхом.

Всі витрати, пов`язані з перерахунком коштів в країні Постачальника, сплачуються Постачальником, а в країні Покупця, сплачуються Покупцем.

Ціна партії Товару, закріплена у відповідній Проформі є твердою та не може бути змінена в односторонньому порядку.

У разі, якщо протягом 15 календарних днів з моменту здійснення авансової передоплати Покупцем на рахунок Постачальника, не здійснюється відвантаження товару з якихось причин, Покупець має право вимагати повернення цієї авансової передоплати від Постачальника. В цьому випадку, Постачальник повинен організувати повернення авансової передоплати Покупцю протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання такої вимоги від Покупця.

Згідно п.3.2 Договору, Умови поставки за даним Контрактом визначаються Сторонами у відповідності з Інкотермс-2010 та вказуються в проформі-інвойс на кожну окрему поставку.

У розділі 8 Контракту сторони узгодили умови прийомки товару, за якими Товар вважається прийнятим Покупцем за якістю, якщо він відповідає сертифікату аналізу, виданому Виробником, а за кількістю, якщо кількість Товару відповідає кількості, зазначеній у проформі-інвойс. Товар має супроводжуватись такими документами: - Інвойс; - Пакувальний лист; - Сертифікат аналізу.

22.10.2025 ТОВ «ОДЄТЕКС» з компанією «PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO» укладено додаткову угоду №1 до Контракту PION025US-ODETEX1022 від 22.10.2025 щодо зміни пункту 13 (поле Банківські реквізити).

16.10.2025 «PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO» направило позивачу комерційну пропозицію щодо наступних Товарів: «HDPE GF 7750 M2 H.S. code 390120000», вартість одиниці (за 1 т.) – 1090 доларів США; «POLYPROPYLENE HP550J H.S. code 3902100000», вартість одиниці (за 1 т.) – 930 доларів США. Умови поставки – CIF-Odesa.

У зв`язку з прийняттям ТОВ «ОДЄТЕКС» комерційної пропозиції, у відповідності до вимог п.п.1.3, 2.3, 2.4 Контракту, 22.10.2025 PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO було направлено ТОВ «ОДЄТЕКС» проформу інвойс за №PION025US-ODETEX102201, яким встановлювалася загальна кількість Товару: HDPE GF 7750 M2 H.S. code 390120000 – 56т, загальною вартістю 61040 доларів США; POLYPROPYLENE HP550J H.S. code 3902100000 – 168 т, загальною вартістю 156 240 доларів США. Загальна вартість товару – 217280 доларів США, умови поставки CIF-Odesa, Ukraine. Умови оплати: 65184 долари США до 24.10.2025, залишок – 152 096 доларів США протягом 7 днів, після отримання копії коносамента.

23.10.2025 ТОВ «ОДЄТЕКС» здійснило грошовий переказ на користь «PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO» за проформою-інвойсом у сумі 65184 доларів США.

06.11.2025 Компанією «PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO» сформовано комерційний інвойс №PION025US-ODETEX102202 на Товар, а саме: POLYPROPYLENE HP550J H.S. code 3902100000, вартістю 930 доларів США за 1 т, у кількості – 168 т, загальною вартістю 156 240 доларів США.

Зазначено, що поставка здійснюється на умовах CIF Odesa, Ukraine.

Також, Компанією «PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO» складено пакувальний лист від 06.11.2025 до інвойсу :PION025US-ODETEX102202 на Товар POLYPROPYLENE HP550J (загальною вагою 168672 кг, упакований в 6720 мішків).

Продавець здійснив постачання Товару у порт призначення: Одеса, Україна, що підтверджується, зокрема, коносаментом №MEDUKP731723.

04.12.2025 ТОВ «ОДЄТЕКС» після отримання коносаменту здійснило оплату решти вартості товару у сумі 109368 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №467 від 04.12.2025.

26.01.206, у зв`язку з прибуттям Товару на митну територію України, ТОВ «ОРІКС ЮГ», в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС» на підставі Договору № СМ-28, було подано митну декларацію за № 26UA500500002298U4 на Товар: Полімери пропілену в первинних формах: поліпропілен типу raffia Марка HP550J - 168000кг (6720 мішків) Сировина у первинній формі у вигляді гранул. Індекс текучості розплаву 3,14 г/10хв, відповідно до сертифікату аналізу від виробника товару № PP1HP550J2025102411A від 29.10.2025. Використовується у виробництві поліпропіленової нитки. Торгівельна марка JINPP. Виробник "JINNENG CHEMICAL (QINGDAO) CO., LTD". Країна виробництва CN.

У графі 22 МД заявлена ціна Товару: 156240 дол. США, курс валюти 43,1391, у графі 12 зазначено митну вартість товару 7682210,93 грн.

Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення імпортованого в Україну товару та підтвердження заявленої митної вартості товару, разом з митною декларацію №26UA500500002298U4 було додано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) Б.н. від 06.11.2025; Рахунок-проформа (Proforma invoice) PION025US ODETEX102201 від 22.10.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) PION025US ODETEX102202 від 06.11.2025; Коносамент (Bill of lading) MEDUKP731723 від 06.11.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 609506 від 25.01.2026; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 609605 від 25.01.2026; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 609607 від 25.01.2026; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 609608 від 25.01.2026; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 609609 від 25.01.2026; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 609610 від 25.01.2026; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 25C522000184/00438 від 11.11.2025; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) PION025US ODETEX102202 від 06.11.2025; платіжні інструкції в іноземній валюті № 448 від 23.10.2025, № 467 від 04.12.2025; Страховий поліс AQID54024225QAA564XH від 05.11.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №PION025US-ODETEX1022 від 22.10.2025 з доповненнями №1 від 22.10.2025, №1 від 24.04.2025; Договір про надання послуг митного брокера СМ-28 від 24.02.2015; Електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат 25C522000184/00438 від 11.11.2025; Довідка про склад товару б.н. від 26.01.2026; Сертифікат аналіза №PP1HP550J від 29.10.2025.

За результатами перевірки МД №26UA500500002298U4 та поданих з нею документів, 27.01.2026 відповідачем направлено ТОВ «ОДЄТЕКС» повідомлення, у якому відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у зв`язку із встановленням митницею розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: 1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

28.01.2026 у відповідь на повідомлення митного органу декларантом надано лист-відповідь від 27.01.2026 №20 у якому зокрема були надані пояснення щодо виявлених розбіжностей у вигляді різниці між сумами за Товар, що вказані в проформі – інвойсі та комерційному інвойсі, тощо.

Разом з вищевказаними поясненнями, ТОВ «ОДЄТЕКС» надало митному органу докази, що підтверджують наведену інформацію: - Комерційна пропозиція від PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO від 16.10.2025 р.; Страховий поліс AQID54024225QAA564XH.

28.01.2026 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA500500/2026/000022/1 про коригування митної вартості товарів, підставою для прийняття якого стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, яким додаткові документи не надані та виявлені розбіжності не усунуто, а саме:

«за ЕМД від 26.01.2026 № 26UA500500002298U4 подано до митного оформлення товар « 1.Полімери пропілену в первинних формах: поліпропілен типу raffia Марка HP550J- 168000кг(6720 мішків) Сировина у первинній формі у вигляді гранул. Індекс текучості розплаву 3,14 г/10хв, відповідно до сертифікату аналізу від виробника товару № PP1HP550J2025102411A від 29.10.2025. Використовується у виробництві поліпропіленової нитки, торгівельна марка JINPP. Виробник "JINNENG CHEMICAL (QINGDAO) CO., LTD". Країна виробництва Китай». За результатами контролю правильності визначення митної вартості оцінюваної партії товарів встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та невідповідності заявленим відомостям: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Заявлені комерційні умови поставки CIF Одеса. Згідно п.4 ч.2 ст.53 МКУ, якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Відповідно до проформи-інвойсу від 22.10.2025 № PION025US-ODETEX102201 передплата в розмірі 65184 дол. США здійснюється банківським переказом до 24.10.2025р., решта у розмірі 152096 дол. США здійснюється банківським переказом протягом 7 днів після пред`явлення копії коносаменту. Проте надані до митного оформлення платіжні інструкції в іноземній валюті від 23.10.2025 № 448 та від 04.12.2025 № 467 не відповідають зазначеним умовам оплати товару, зокрема сума сплачених коштів за вказаними документами є меншою, ніж передбачено проформою-інвойсом від 22.10.2025 № PION025US-ODETEX102201, та більшою, ніж вартість товарів за інвойсом від 06.11.2025 № PION025US-ODETEX102202. Згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.10.2025 № PION025US-ODETEX1022, повинно було надано до митного оформлення сертифікат якості, в якому має бути наявне посилання на партію товару з номером який відсутній в даній партії товару згідно акту огляду 26UA500500002298U4 від 27.01.2026. Також, не надано експортної митної декларації країни відправлення.».

Одеською митницею не визнано заявлену митну вартість. Застосовано резервний метод. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала ЕМД від 12.12.2025 №UA209050/2025/2377, згідно з даними якої, по товару №1 встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить 1,0663 дол.США/кг, ніж заявлено декларантом 0,93 дол.США/ за кг.

В рішенні відповідач також зазначив інформацію щодо зроблених коригувань: по товару №1 митне оформлення співставне з оцінюваним товаром з урахуванням заявленого коду товару 3902100000 згідно УКТЗЕД, опису товару та фізичних характеристик: товар «полімери пропілену у первинних формах: поліпропілен гомополімер у вигляді гранул, марка HP550J», Торговельна марка: JINNENG, виробник :Виробник "JINNENG CHEMICAL (QINGDAO) CO., LTD", вагою нетто- 108000 кг, країна походження та відправлення– Китай, умови поставки CIF Gdansk випущено у вільний обіг за ціною угоди.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2026 №UA500500/2026/000022/1, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2026/000044.

28.01.2026 товар випущено у вільний обіг за МД №26UA500500002613U1 та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Митного кодексу, фінансовою гарантією у розмірі 196726,11 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено в ч. 1, 2 ст.52 МУ України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані зокрема подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком наведеним у цій нормі).

При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК України).

Відповідно до приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

В свою чергу, для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано ряд документів, зокрема: Пакувальний лист (Packing list) Б.н. від 06.11.2025; Рахунок-проформа (Proforma invoice) PION025US ODETEX102201 від 22.10.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) PION025US ODETEX102202 від 06.11.2025; Коносамент (Bill of lading) MEDUKP731723 від 06.11.2025; Автотранспортні накладні (Road consignment note) №609506 від 25.01.2026, №609605 від 25.01.2026, №609607 від 25.01.2026, №609608 від 25.01.2026, №609609 від 25.01.2026, №609610 від 25.01.2026; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 25C522000184/00438 від 11.11.2025; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) PION025US ODETEX102202 від 06.11.2025; платіжні інструкції в іноземній валюті № 448 від 23.10.2025, № 467 від 04.12.2025; Страховий поліс AQID54024225QAA564XH від 05.11.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №PION025US-ODETEX1022 від 22.10.2025 з доповненнями №1 від 22.10.2025, №1 від 24.04.2025; Договір про надання послуг митного брокера СМ-28 від 24.02.2015; Електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат 25C522000184/00438 від 11.11.2025; Довідка про склад товару б.н. від 26.01.2026; Сертифікат аналіза №PP1HP550J від 29.10.2025.

Указані надані платником документи містили числові показники ціни товару. Подання указаних вище документів Товариством не заперечує й відповідач Одеська митниця, проте вважає, що вони містять розбіжності та не підтверджують митну вартість імпортованого товару, та не підтверджують та не містять всіх відомостей щодо ціни товару, яка була фактично сплачена.

Втім, на думку суду такі доводи відповідача є хибними, та спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.

Дослідивши надані позивачем документи, які містяться у матеріалах справи та надавались на розгляд до митного органу разом з митною декларацією, в контексті оцінки доводам митного органу щодо виявлених розбіжностей суд звертає увагу, що на підставі контракту на поставку № PION025US ODETEX1022 від 22.10.2025 р. укладеного між ТОВ “ОДЄТЕКС” та PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO, 16.10.2025 року ТОВ “ОДЄТЕКС” отримало від PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO комерційну пропозицію на поставку гранульованого полімеру пропілену в первинній формі марки HP550J, типу raffia, виробника JINNENG CHEMICAL (QINGDAO) CO., LTD, країни походження – Китай, торгової марки JINPP по ціні 930 доларів США за тону на умовах СIF Одеса.

На підставі отриманої пропозиції ТОВ “ОДЄТЕКС”, як свідчать матеріали справи, зробило замовлення на поставку поліпропілена HP550J по ціні 930 доларів США за тонну на умовах СIF Одеса, загальною кількістю 168 тон згідно з ІНКОТЕРМС 2010 від виробника JINNENG CHEMICAL (QINGDAO) CO., LTD, країни походження – Китай, торгової марки JINPP. 22.10.2025 р. компанією PIONEER COMMODITY COMPANY FZCO була оформлена проформа-інвойс № PION025US- ODETEX102201. Умови проформи були дійсні до 29.10.2025 р.

23.10.2025 р. ТОВ “ОДЄТЕКС” була організована передплата відповідно до умов проформи-інвойс № PION025US- ODETEX102201 у розмірі – 65184.00 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 448 та 04.12.2025 року – 109368 долларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 467.

З досліджених судом наявних у матеріалах справи документів, суд установив, що проформа-інвойс від 22.10.2025 № PION025US-ODETEX102201 була складена на дві окремі товарні позиції (дві різні марки товару), у зв`язку з чим загальна сума проформи інвойсу включала вартість обох позицій.

Водночас, фактично, згідно інвойсу від 06.11.2025 № PION025US ODETEX102202 частина товару, передбаченого проформою-інвойсом, не була поставлена в межах даної партії та товар.

Відтак, зазначена у проформі-інвойсі вартість, є більшою, ніж вартість товарів, оформлених за інвойсом від 06.11.2025 № PION025US-ODETEX102202.

Відповідно до умов проформи-інвойсу, передплата у розмірі 65184.00 дол.США була здійснена своєчасно та у встановленому розмірі, з урахуванням загальної вартості двох товарних позицій.

Надалі була здійснена друга оплата по проформі-інвойс №PION025US-ODETEX102201 від 22.10.2025 у розмірі 109368.00 дол. США.

Таким чином, загальна сума оплати по платіжним інструкціям в іноземній валюті від 23.10.2025 № 448 та від 04.12.2025 № 467 перевищує вартість товару, поставленого позивачу та поданого до митного оформлення.

Втім, наявність переплати по контракту на поставку № PION025US-ODETEX1022 від 22.10.2025 не свідчить про те, що вартість поставленого товару не відповідає заявленій у митній декларації. Суд враховує, що така вартість погоджена сторонами та визначена в інвойсах.

Здійснивши аналіз змісту проформи-інвойсу від 22.10.2025р. №PION025US-ODETEX102201, комерційного інвойсу 06.11.2025р. №PION025US-ODETEX102202, митної декларації №26UA500500002298U4 суд виснує, що різниця між сумами за Товар, що вказані в цих документах, обумовлена тим, що частина Товару, передбаченого проформою-інвойсом від 22.10.2025 р. №PION025US-ODETEX102201, не була поставлена в межах даної партії.

З приводу ненадання експортної декларації суд, враховуючи доводи позивача, вказує, що ненадання Експортної митної декларації до митного оформлення, не підтверджує та не спростовує ціну товару, відповідно не впливає на числові значення митної вартості товару. Згідно з ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Відтак, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Також, суд зазначає, що відсутність визначених митним органом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

До того ж, виходячи із встановлених судом обставин справи, у спірному випадку, митний орган не обґрунтував підстав, передбачених ч.3 ст.53 МК України для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей, а ті, на які вказав відповідач, поза розумним сумнівом, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Оскільки основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд прийшов до висновку, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Також суд зауважує, що відповідач ні у оскаржуваному рішенні ні у відзиві не посилається на невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, що свідчить про те, що для митного оформлення фактично були надані товари, які за описом відповідали тим товарам, що зазначені у супровідних документах.

У розглядуваному випадку, позивачем доведено, що усі надані до митного органу разом із митною декларацією документи, поза розумним сумнівом, підтверджували вартість товару, який ввозиться, визначену за основним методом, є достатніми та містять усю необхідну повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Також суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є не обґрунтованим в частині наявності підстав для застосування другорядного методу резервного для визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вказувалось вище, митна вартість товарів скоригована та визначена за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, на підставі інформації, наявної у митного органу, що міститься в спеціалізованому програмно інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), Автоматизованій системі митного огляду (АСМО) «Інспектор».

Як зазначає митний орган в оскаржуваному рішенні, рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближеній до митного оформлення час з урахуванням вагових характеристик є більшим та становить по товару №1 – 1,0663 долСША/кг (ЕМД від 12.12.2025 №UA209050/2025/2377).

Проаналізувавши наведене, суд відзначає, що згідно сталої практики Верховного Суду, наведеної, зокрема, у постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Отже, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «ОДЄТЕКС», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Також слід врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, за наслідком розгляду даної справи встановлено, що відповідачем не доведено правомірності та наявності підстав для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, адже позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Усе викладене вище у сукупності свідчить на користь обґрунтованості заявлених ТОВ «ОДЄТЕКС» позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості від 07.02.2025 № UA500500/2025/000075/2 та картки відмови №UA500500/2025/000112, а відтак і про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 2662,40 грн.

З приводу стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч.1,3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин, сторона, яка клопоче про розподіл таких витрат, подає до суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), акт приймання-передачі виконаних робіт, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду копії:

-Договір про надання правової допомоги від 11.09.2023 р. № 1-109, укладений між Адвокатським об`єднанням «ЩИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС», за умовами якого АО «ЩИТ» прийняв доручення ТОВ «ОДЄТЕКС» та взяв на себе зобов`язання надати Товариству за плату правову допомогу з представництва його інтересів з приводу оскарження рішень митного органу, з додатковими угодами від 01.05.2024, від 27.12.2024 та від 03.12.2025.

-Акт №40 від 23.03.2026 приймання-передачі наданих правових послуг, відповідно до якого, ТОВ «ОДЄТЕКС» отримало від АО «ЩИТ» наступні послуги за договором від 11.09.2023 №1-109: проведення усної консультації – 1 год; підготовка та подання до Одеського окружного адміністративного суду позову, в тому числі аналіз та дослідження наданих Клієнтом документів, пошук та вивчення судової практики Верховного Суду з аналогічних правовідносин, копіювання та засвідчення документів, які долучаються до позову – 12 год; підготовка та подання відповіді на відзив – 2 год. Загальна вартість яких складає 15000 грн.;

-платіжна інструкція №17823 від 23.03.2026 про сплату Товариством позивача 15000,00грн «зг. Акту № 40 вiд 23.03.2026р. за надання правових послуг до Дог. № 1-109 вiд 11.09.23р. Без ПДВ.».

Проаналізувавши наведені приписи чинного законодавства та надані позивачем документи на підтвердження витрат на правничу допомогу суд вважає, що обставина понесення позивачем таких витрат є підтвердженою належними доказами, а відтак, вимога про їх стягнення є обґрунтованою.

Відповідач надав заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, вважаючи гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 15 000 грн. завищеним. У своїх доводах представник відповідача звертає увагу, що гонорар у розмірі 15000,00 грн є неспівмірним із даною категорією спору та виконаною адвокатом роботою. Дана справа є справою незначної складності. Обсяг матеріалів опрацьованих адвокатом, а саме документів, що подавалися декларантом позивача до митного оформлення є незначним.

Суд погоджується із твердженнями відповідача та зауважує, що враховуючи складність справи, обсяг її матеріалів, предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони суд дійшов висновку про неспівмірність витрат на правову допомогу у розмірі 15000 грн, а відтак вимога про їх відшкодування підлягає частковому задоволенню.

На переконання суду, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, також враховуючи предмет позову, виходячи з критерію пропорційності суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України 28.01.2026 №UA500500/2026/000022/1 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.01.2026 №UA500500/2026/000044.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» 2662,40 грн сплаченого судового збору та 5000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС», код ЄДРПОУ 33387508, адреса: вул.Бригадна, 131, м.Одеса, 65010.

Відповідач: Одеська митниця, код ЄДРПОУ 44005631, адреса: вул.Лип Івана та Юрія, 21 А, м.Одеса, 65078.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА