Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №420/9149/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛІ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛІ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000057/1 від 24.03.2026 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що 18.07.2022 р. між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd та ТОВ "СТІЛЛІ" укладено контракт № 1. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd здійснило на адресу ТОВ "СТІЛЛІ" поставку товару. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2026 р. № UA500110/2026/000057/1, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "СТІЛЛІ" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 02.04.2026 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву

17.04.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що 18.03.2026 р. декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № 26UA500110002186U1. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, оцінювана партія товару декларується на підставі угоди з виробником RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), відправник RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), торговельна марка STILLI. Згідно п.2.6 договору транспортного експедирування умови і особливості перевезення сторони взаємно узгоджують в заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору, і згідно п.2.7 цього договору - остаточна вартість і перелік послуг можуть уточнюватись Актом і рахунками із зазначенням фактичного обсягу наданих послуг. Наразі, в пакеті документів наданих декларантом, відсутня заявка та Акт щодо умов та обсягу фактично наданих послуг. В наряді від 12.03.2026 р. № 26343 зазначено, що контейнер HAMU5027890 з заявленим вантажем прибув в Україну на морському судні HARRISON, а в поданому коносаменті зазначено судно SPEED 603W, що свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів. У наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі SHENZHEN (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару NINGBO (Китай) - Chornomorsk (Україна), і інформація щодо витрат на перевезення товару з пункту SHENZHEN (Китай) до порту NINGBO (Китай) - відсутня у товаросупровідних документах. В МД зазначено зовнішньоекономічний контракт від 18.07.2022 р. № 1 із заявленим виробником (код 4104). В електронному інвойсі митної декларації декларантом зазначений виробник товарів - RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD. У графі 1 "ЕКСПОРТЕР" наданого Сертифікату походження від 19.03.2026 р. № 26C700001262/00116 зазначена китайська компанія, відомості про яку не зазначені декларантом у ЕМД та не підтверджені документально, при цьому зазначені реквізити наданого комерційного рахунку 315 від 31.12.2025 р., який укладено в рамках контракту та є конфіденційною інформацією. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 24.03.2026 р. у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, та не спростовано наявні розбіжності у документах. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою від 01.09.2026 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.07.2022 р. між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та ТОВ "СТІЛЛІ" (Покупець) укладено контракт № 1, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах цього Контракту. Товаром за цим Контрактом є взуття (п.п.1.1, 1.2 контракту).

Пунктом 1.5 контракту встановлено, що номенклатура Товару та ціна визначаються у Додатках до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.1 контракту всі ціни визначаються у пропозиціях Продавця і встановлюються у доларах США. Продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції.

За приписами п.п.3.1, 3.2, 3.3 контракту умови поставки: (базові умови) СРТ. Детальні умови визначаються сторонами у Додатках. Поставка Товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень Покупця та наявності Товару на складі Продавця. Замовлення вважається прийнятим, якщо Продавець виставив Покупцю попередній інвойс.

Пунктом 5.5 контракту передбачено, що Покупець сплачує 100 % суми, зазначеної в інвойсі, протягом 90 календарних днів з дня завершення оформлення документів з митного очищення вантажу. Авансові платежі можливі за згодою сторін.

Відповідно до додаткової угоди від 19.07.2022 р. до контракту № 1 сторони вирішили викласти п. 3.1 контракту № 1 в новій редакції: "3.1 Умови поставки: (базові умови) FOB. Строки поставки визначаються у додатках".

На виконання умов контракту RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd поставлено ТОВ "СТІЛЛІ" товар, а саме:

товар № 1 - взуття чоловіче, на підошві з гуми, пластмаси та з верхом з натуральної шкіри, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття, з устілкою завдовжки 24 см або більше: арт. Q10-4, розм. 41-45 - 320 пар.; арт. Q10-1, розм. 41-45 - 104 пар.; арт. Q20-6, розм. 41-45 - 320 пар.;

товар № 2 - взуття жіноче, халявки якого нижче щиколотки, на підошві з гуми, пластмаси, та з верхом з натуральної шкіри, з устілкою завдовжки менш як 24 см: арт. U10-1, розм. 36-37 - 160 пар.; арт. U10-2, розм. 36-37 - 300 пар.; арт. U10-3, розм. 36-37 - 160 пар.; арт. U10-4, розм. 36-37 - 100 пар.; арт. U20-1, розм. 36-37 - 160 пар.; арт. U20-3, розм. 36-37 - 300 пар.; арт. U20-2, розм. 36-37 - 160 пар.; арт. U20 4, розм. 36-37 - 100 пар.; арт. U40-1, розм. 36-37 - 120 пар.; арт. U40-2, розм. 36-37 300 пар.; арт. U40-3, розм. 36-37 - 120 пар.; арт. U40-4, розм. 36-37 - 100 пар.;

товар № 3 - взуття жіноче, халявки якого нижче щиколотки, на підошві з гуми, пластмаси, та з верхом з натуральної шкіри, з устілкою завдовжки 24 см або більше: арт. U10-1, розм. 38-41 - 480 пар.; арт. U10-2, розм. 38-41 - 900 пар.; арт. U10-3, розм. 38-41 - 480 пар.; арт. U10-4, розм. 38-41 - 300 пар.; арт. U20-1, розм. 38-41 - 480 пар.; арт. U20-3, розм. 38-41 - 900 пар.; арт. U20-2, розм. 38-41 - 480 пар.; арт. U20 4, розм. 38-41 - 300 пар.; арт. U40-1, розм. 38-41 - 360 пар.; арт. U40-2, розм. 38-41 900 пар.; арт. U40-3, розм. 38-41 - 360 пар.; арт. U40-4, розм. 38-41 - 300 пар.;

товар № 4 - взуття чоловіче, халявки якого нижче щиколотки, на підошві та з верхом з пластмаси, з устілкою завдовжки 24 см або більше, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття: арт. L190-1, розм. 41-45 - 664 пар.;

товар № 5 - взуття дитяче, на підошві з гуми, пластмаси, з верхом з текстильних матеріалів, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття: арт. TQ60-1, розм. 32-37 - 128 пар.; арт. TQ60-4, розм. 32-37 - 120 пар.; арт. TQ60-7, розм. 32-37 - 528 пар.; арт. TQ70-2, розм. 32-37 - 40 пар.; арт. TQ70-7, розм. 32-37 - 40 пар.; арт. TQ70-5, розм. 32-37 - 56 пар.; арт. TQ70-1, розм. 32-37 - 8 пар.; арт. TQ80-10, розм. 32-37 - 320 пар.; арт. TQ30-10, розм. 32-37 - 472 пар.; арт. TQ30 3, розм. 32-37 - 8 пар.; арт. TQ30-4, розм. 32-37 - 8 пар.

18.03.2026 р. декларантом подано електронну митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - ЕМД № 26UA500110002186U1. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 15.01.2026 р.; рахунок-фактуру (інвойс) від 15.01.2026 р. № 227; домашній коносамент від 23.01.2026 р. № ВW26010250D; навантажувальний документ від 12.03.2026 р. № 26343; сертифікат про походження від 19.03.2026 р. № 26С700001262/00116; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.03.2026 р. № 721; документ, що підтверджує вартість перевезення від 18.03.2026 р. № 1803/4; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.07.2022 р. № 1 з додатковими угодами від 19.07.2022 р., від 26.12.2022 р., від 02.01.2023 р., від 06.01.2023 р., від 06.02.2023 р., від 31.12.2024 р., від 20.02.2025 р.; договір (контракт) про перевезення від 21.07.2023 р. № 21072023-01; акт зважування від 18.03.2026 р. № 176010.

За результатами перевірки МД № 26UA500110002186U1 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 24.03.2026 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

24.03.2026 р. позивачем повідомлено, що інших документів надано не буде.

24.03.2026 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000057/1, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 10,03 дол. США за пару, товару № 2 - 9,51 дол. США за ару, товару № 3 - 9,69 дол. США за пару, товару № 4 - 10,36 дол. США за пару, товару № 5 - 9,71 дол. США за пару.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: оцінювана партія товару декларується на підставі угоди з виробником RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), відправник RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), торговельна марка STILLI. Згідно п.2.6 договору транспортного експедирування умови і особливості перевезення сторони взаємно узгоджують в заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору, і згідно п.2.7 цього договору - остаточна вартість і перелік послуг можуть уточнюватись Актом і рахунками із зазначенням фактичного обсягу наданих послуг. Наразі, в пакеті документів наданих декларантом, відсутня заявка та Акт щодо умов та обсягу фактично наданих послуг. В наряді від 12.03.2026 р. № 26343 зазначено, що контейнер HAMU5027890 з заявленим вантажем прибув в Україну на морському судні HARRISON, а в поданому коносаменті зазначено судно SPEED 603W, що свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів. У наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі SHENZHEN (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару NINGBO (Китай) - Chornomorsk (Україна), і інформація щодо витрат на перевезення товару з пункту SHENZHEN (Китай) до порту NINGBO (Китай) - відсутня у товаросупровідних документах. В МД зазначено зовнішньоекономічний контракт від 18.07.2022 р. № 1 із заявленим виробником (код 4104). В електронному інвойсі митної декларації декларантом зазначений виробник товарів - RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD. У графі 1 "ЕКСПОРТЕР" наданого Сертифікату походження від 19.03.2026 р. № 26C700001262/00116 зазначена китайська компанія, відомості про яку не зазначені декларантом у ЕМД та не підтверджені документально, при цьому зазначені реквізити наданого комерційного рахунку 315 від 31.12.2025 р., який укладено в рамках контракту та є конфіденційною інформацією. Таким чином, у митного органу відсутнє документальне підтвердження заявленого виробника товарів, а також характеру зовнішньоекономічної угоди. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Отже, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складових митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. "Дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що стандартне розуміння "умов повної конкуренції" дозволяє стороні не враховувати при розгляді ціни, які включають спеціальні знижки лише для ексклюзивних агентів. Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор" (далі - АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися цим резидентом на митну територію України. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом. Враховуючи зазначене, імпортером не дотримані положення умов повної конкуренції при формуванні ціни товару передбачені положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відповідно до с.2 та ч.3 ст.53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів спростувати розбіжності та надати (за можливості0 такі додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 24.03.2026 р. у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МКУ. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим. Митну вартість скориговано: товару № 1 з 7,4831 дол. СШ/пару до 10.03 дол. США/пару (МД від 01.09.2025 р. № UA408020/2025/32422); товару № 2 з 7,0381 дол. США/пару до 9,51 дол. США/пару (МД від 01.09.2025 р. № UА209140/2025/22420); товару № 3 з 7,0401 дол. США/пару до 9,69 дол. США/пару (МД від 02.09.2025 р. № UА408020/2025/32544); товару № 4 з 6,2865 дол. США/пару до 10,36 дол. США/пару (МД від 01.09.2025 р. № UА100380/2025/636921); товару № 5 з 5,7746 дол. США/пару до 9,71 дол. США/пару (МД від 01.09.2025 р. № UА205050/2025/33855).

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності:

- не надано до митного оформлення передбачених договором транспортного експедирування заявки на перевезення та акту щодо умов та обсягу фактично наданих послуг;

- в наряді від 12.03.2026 р. № 26343 зазначено, що контейнер HAMU5027890 з заявленим вантажем прибув в Україну на морському судні HARRISON, а в поданому коносаменті зазначено судно SPEED 603W, що свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів;

- у наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі SHENZHEN (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару NINGBO (Китай) - Chornomorsk (Україна), і інформація щодо витрат на перевезення товару з пункту SHENZHEN (Китай) до порту NINGBO (Китай) відсутня у товаросупровідних документах;

- в електронному інвойсі митної декларації декларантом зазначений виробник товарів - RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD. У графі 1 "ЕКСПОРТЕР" наданого Сертифікату походження від 19.03.2026 р. № 26C700001262/00116 зазначена китайська компанія, відомості про яку не зазначені декларантом у ЕМД та не підтверджені документально, при цьому зазначені реквізити наданого комерційного рахунку 315 від 31.12.2025 р., який укладено в рамках контракту та є конфіденційною інформацією;

- не надано документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України;

- не надано всіх додатково витребуваних документів.

Суд вважає вказані підстави для коригування митної вартості товарів безпідставними виходячи з наступного.

Так, 21.07.2023 р. між ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" (Експедитор) та ТОВ "СТІЛЛІ" (Клієнт) Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надавати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта, у відповідності до Стандартів надання послуг.

За приписами п.2.2 договору Експедитор надає Клієнту, на умовах, передбачених цим договором, всі види допоміжних і супутніх послуг, пов`язаних з належним здійсненням транспортного експедирування та перевезенням вантажів, в тому числі, але не обмежуючись, виконує роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, сортуванням, складуванням, зберіганням вантажу; веде облік руху вантажу по маршруту слідування; організовує спеціалізовану охорону вантажу, а також його супровід силами Експедитора; здійснює перевірку і оформлення товаросупровідної документації, а також її розсилання за належністю; надає інші види супутніх послуг.

Підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 договору передбачено, що при виконанні своїх зобов`язань за цим договором Експедитор: зобов`язаний відповідно до предмету Договору представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими третіми особами, пов`язаними з перевезенням, перевалкою і транспортно-експедиторським обслуговуванням (далі по тексту - ТЕО) зовнішньоторговельних вантажів Клієнта; зобов`язаний надавати послуги з організації перевезення вантажу, вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання вантажу, а також проводити розрахунки з портами та іншими організаціями за виконання таких робіт за дорученням, в інтересах і за рахунок Клієнта.

Згідно п.4.2. договору Послуги Експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов`язані з виконанням цього Договору, сплачуються Клієнтом на умовах 100% передоплати або за фактом надання послуг на підставі виставленого Експедитором рахунку. У разі виникнення в Експедитора додаткових витрат, витрат по оплаті штрафів і проведенні інших платежів в інтересах Клієнта та пов`язаних з виконанням цього Договору, Експедитор виставляє Клієнту додатковий рахунок, який оплачується Клієнтом.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що вартість транспортно-експедиційних послуг за даним договором узгоджується Сторонами шляхом підписання Заявки до даного Договору. Вартість транспортно-експедиційних послуг за даним договором також може бути визначена в Заявках на надання послуг, актах виконаних робіт, рахунках-фактурах та інших документах, погоджених Сторонами. У разі, якщо такі документи (заявка на надання послуг, рахунок-фактура і т.п.) підписані тільки однією Стороною, однак Сторони фактично приступили до виконання своїх зобов`язань за Договором в частині тієї чи іншої послуги, передбаченої таким документом, це є достатнім для виставлення рахунку за надані послуги.

З викладеного слідує, що ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" надає ТОВ "СТІЛЛІ" комплексну послугу з експедирування вантажу від постачальника до покупця. При цьому експедитор самостійно вживає заходи щодо організації такого перевезення, в тому числі укладає договору з третіми особами, несе всі необхідні витрати на користь таких осіб. За результатами перевезення експедитор виставляє покупцю рахунок на оплату транспортних послуг, який містить всі складові витрат, пов`язаних з таким перевезенням. Позивач самостійно не укладає жодних додаткових договорів з іншими особами та не здійснює жодних оплат на користь таких осіб.

При цьому, п.4.3 договору транспортного експедирування наведено перелік документів, в яких зазначається вартість перевезення, перед яких рахунок-фактура та інші документи, погоджені сторонами. ТОВ "СТІЛЛІ" митному органу надано довідку про вартість міжнародного перевезення від 18.03.2026 р. № 1803/4, рахунок на оплату від 16.03.2026 р. № 721, а тому твердження відповідача про неможливість визначення вартості перевезення внаслідок ненадання позивачем заявки на перевезення та акту щодо умов та обсягу фактично наданих послуг є безпідставними, так як довідка та рахунок є одними із документів, що підтверджують вартість перевезення, про що безпосередньо вказано у п.4.3 договору.

Відповідно до довідки про вартість міжнародного перевезення від 18.03.2026 р. № 1803/4 вартість транспортних витрат з перевезення вантажу згідно договору транспортного експедирування № 21072023-01 від 21 липня 2023 р. по коносаменту HLCUNG12512SGEW1 BW26010250D в контейнері HAMU5027890 за маршрутом Ningbo (Китай) - Чорноморськ (Україна) складають: локальні портові витрати в Китаї складають 45241,55 грн.; від порту Ningbo (Китай) до порту Чорноморську (Україна) складає 199724,90 грн.; страхування вантажу не проводилось.

Згідно рахунку на оплату від 16.03.2026 р. № 721 загальна сума витрат складає 259311,33 грн., з яких ПДВ - 2390,81 грн.: експедиційна винагорода на території України - 2000 грн.; транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 12344,88 грн.; морське перевезення за межами державного кордону - 199724,90 грн.; локальні портові витрати за межами державного кордону України - 45241,55 грн.

Вищезазначені документи не містять жодних розбіжностей щодо витрат на перевезення, які включаються до митної вартості товарів.

Частина 2 статті 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказаною нормою не встановлено конкретних вимог щодо виду таких документів. Надані декларантом документи є такими документами, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду у від 31.05.2019 р. у справі № 804/16553/14, від 22.08.2019 р. у справі № 810/2784/18, від 31.01.2018 р. у справі № 810/2839/17, від 21.11.2019 р. у справі № 804/9754/15, від 07.05.2020 р. у справі № 400/2922/18, від 03.02.2021 р. у справі № 810/4441/16, від 31.05.2019 р. у справі № 804/16553/14, від 13.01.2022 р. у справі № 520/11061/2020.

Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність можливості провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування.

Суд відхиляє доводи митного органу про ненадання до митного оформлення документів щодо витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, виходячи з наступного.

Згідно інвойсу від 15.01.2026 р. № 227 поставка товарів здійснюється на у мовах FOB Ningbo.

Відповідно до Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати), FOB, FREE ON BOARD (... named port of shipment), ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження). Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Тобто продавець доставляє товар на борт зазначеного покупцем контейнеровоза, який пройшов митне очищення для експорту, у морському порту, зазначеному як місце відвантаження. З моменту завантаження на судно покупець несе ризик та витрати за вантаж. Товар повинен привезти до порту призначення відправник та завантажити на судно. Після того, як вантаж розмістять на борту, ризики під час перевезення та подальшої доставки переходять до покупця. Перед доставкою на корабель витрати та ризики несе продавець, після завантаження на борт у зазначеному порту за них відповідальний покупець. Усі витрати за транзит чи імпорт та залагодження митних формальностей покладаються на покупця. Отже, витрати на перевезення повинні бути підтверджені документами, які повинні надаватися для митного оформлення, адже такі витрати є складовою митної вартості товару.

У довідці про вартість міжнародного перевезення від 18.03.2026 р. № 1803/4, рахунку на оплату від 16.03.2026 р. № 721 вказана вартість перевезення вантажу за весь маршрут від порту Ningbo (Китай) до порту Чорноморськ (Україна) та окремо виділено вартість морського перевезення за межами державного кордону (199724,90 грн.) та локальні портові витрати за межами державного кордону (45241,55 грн.).

Тобто, позивачем надавались до митного оформлення документи на підтвердження витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту.

При цьому вимога відповідача щодо необхідності надання декларантом документів на підтвердження витрат на перевезення товару від пункту SHENZHEN (Китай) до порту NINGBO (Китай) не ґрунтується на обставинах справи, так як умовами поставки за контрактом від 18.07.2022 р. № 1 є FOB Ningbo, у зв`язку з чим за умовами даної поставки згідно Інкотермс витрати з доставки товару до пункту відправлення несе продавець, а не покупець.

Крім того, зазначення у коносаменті місця його видачі - SHENZHEN жодним чином не свідчить про те, що товар було завантажено в SHENZHEN та перевезено до порту відправлення Ningbo.

Твердження відповідача про ненадання позивачем документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів до кордону України суд не бере до уваги, оскільки умовами контракту не передбачено здійснення страхування товару, а у інвойсі від 15.01.2026 р. № 227, довідці про вартість міжнародного перевезення від 18.03.2026 р. № 1803/4 чітко зазначено, що страхування вантажу не проводилось.

Стосовно доводів відповідача про те, що в електронному інвойсі митної декларації вказаний виробник товарів RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD, а у графі 1 "ЕКСПОРТЕР" наданого Сертифікату походження від 19.03.2026 р. № 26C700001262/00116 зазначена китайська компанія, відомості про яку не зазначені декларантом у ЕМД та не підтверджені документально, то суд зазначає, що згідно ч.2 ст.53 МК України сертифікат походження товарів не відносить до документів, на підставі яких встановлюється митна вартість.

Відповідно до пп.а) п.А7 Інкотермс 2020 щодо умов поставки FOB продавець повинен сплатити та здійснити всі формальності з очищення для експорту, які вимагаються країною експорту, такі як: експортна ліцензія; контроль безпеки товару при експорті; передвідвантажувальна інспекція; і будь-який інший офіційний дозвіл.

Отже саме продавець RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd є відповідальною особою за оформлення документів з експорту, в тому числі щодо оформлення сертифікату про походження товару.

Крім того, у відповідному сертифікаті в графі опис товару зазначено, що його виготовлено RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd, а також інші наведені у ньому дані кореспондуються з наданими до митного оформлення документами, а саме: порт відправлення Ningbo, спосіб доставки (морем до України), отримувач товару, кількість товару, дата та номер інвойсу.

Тому вказані зауваження не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів.

Доводи відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію.

Згідно правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Ця подія має бути документально оформлена. Для імпортних операцій таким документом є митна декларація, у якій міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару: фіксується ціна товару, кількість, загальна сума (ураховуючи курс).

З огляду на викладене, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов`язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.

Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Стосовно тверджень митного органу про те що, митному органу не надану митну декларацію країни відправлення, то суд зауважує, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у ст.53 МК України і в ньому відсутній такий документ, як "експортна декларація країни відправлення".

Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 р. у справі № 804/5143/16.

За таких обставин, твердження митного органу щодо не надання до митного оформлення експортної декларації країни відправлення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставними.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом всіх додатково витребуваних документів, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Дана правова позиція сформована в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 19.11.2024 р. у справі № 420/23588/23, від 31.07.2018 р. у справі № 814/1253/14, від 04.09.2018 р. у справі № 814/2659/16, від 04.09.2018 р. у справі № 818/1186/17.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2026 р. № UA500110/2026/000057/1 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2026 р. № UA500110/2026/000057/1, а тому позовні вимоги ТОВ "СТІЛЛІ" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "СТІЛЛІ", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 5564,37 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛІ" (65026, м.Одеса, пл.Грецька, буд.1, офіс 201-Б, код ЄДРПОУ 44601800) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.03.2026 р. № UA500110/2026/000057/1.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛІ" (65026, м.Одеса, пл.Грецька, буд.1, офіс 201-Б, код ЄДРПОУ 44601800) судовий збір у сумі 5564 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн. 37 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко