Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №420/29816/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29816/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у якому позивач просить суд: визнати бездіяльність відповідача протиправною, щодо надання неповної інформації у відповіді на запит від 22.08.2025 р., на який надійшла відповідь ДСР НПУ № 983472025 від 28.08.2025 (386260), та зобов`язати відповідача надати повну інформацію у відповідь на вищезазначений запит (надісланий: 22.08.2025 р., реєстраційний номер запиту: ДСР НПУ 87зі-2025 від 22.08.2025 р.).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності, яка виразилась у ненаданні розпорядником повної інформації на запит позивача.

Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що вважає, що позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в позовній заяві не наведено жодних доказів порушення прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 , позовні вимоги про визнання дій Управління протиправними щодо неповідомлення у відповіді на запит від 22.08.2025 спеціальне звання, назва посади, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка розписала резолюцію на виконання звернення (якщо резолюцій на виконання звернення декілька від декількох посадових осіб - тоді повідомити спеціальне звання, назву посади, прізвище, ім`я, по батькові щодо кожної посадової особи) та зобов`язання Управління надати відповідь на запит від 22.08.2025 - безпідставні та необґрунтовані, оскільки Управлінням надано обґрунтовану та вичерпну відповідь, з дотриманням норм законодавства та в межах повноважень Управління.

Відповідач наголошує, що в ЗУ «Про доступ до публічної інформації» надання відомостей про процедуру безпосереднього розгляду запитів (реєстрація, розгляд керівництвом, визначення виконавця та виконання запиту) не передбачено. Таким чином, надаючи відповідь позивачу на його запит від 22.08.2025, відповідач, на його думку, діяв у межах визначених законодавством, та ненадання інформації щодо процедури створення резолюцій до основного виконавця не суперечить вимогам закону, не свідчить про порушення прав позивача.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій вказує про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 22 серпня 2025 року направив засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти dsr до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України запит на публічну інформацію, наступного змісту: « 22 серпня 2025 року, о 16:22 було надіслано електронний лист із зверненням до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань НПУ, на електронну пошту: dsr_ods@od.police.gov.ua

Заголовок електронного листа був такий:

"ЗАЯВА__ДСРод канц 21.08.25__"

Повідомте інформацію щодо вищезазначеного звернення, а саме:

дата та час реєстрації звернення;

реєстраційний номер звернення;

назва журналу обліку (системи обліку), де конкретно було зареєстровано звернення;

спеціальне звання, назва посади, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка безпосередньо зареєструвала звернення;

назва структурного підрозділу, куди звернення було передано для розгляду (на виконання);

спеціальне звання, назва посади, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка розписала резолюцію на виконання звернення (якщо резолюцій на виконання звернення декілька від декількох посадових осіб тоді повідомте спеціальне звання, назву посади, прізвище, ім`я, по батькові щодо кожної такої посадової особи);

спеціальне звання, назва посади, прізвище, ім`я, по батькові безпосереднього виконавця по зверненню;

----------------------

Разом із відповіддю на цей запит, також надайте копію цього запиту.

---------------------

Відповідь надайте за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_1 ».

У відповідь на указаний запит позивача, відповідач направив листа «Про надання інформації» від 22.08.2025 №87зі-2025 наступного змісту:

«В управлінні стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі Управління) розглянуто Ваш запит від 22 серпня 2025 року щодо надання інформації стосовно звернення «ЗАЯВА__ДСРод канц 21.08.25__».

Повідомляємо, що 22 серпня 2025 року на електронну адресу Управління надійшла заява «ЗАЯВА__ДСРод канц 21.08.25__», яка о 17:18 год. цього ж дня, діловодом сектору документального забезпечення Управління ОСОБА_3 , внесена до системи електронного документообігу «МІА: Документообіг» за № А-1986/ез. Розгляд вказаної заяви керівництвом Управління доручено старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах 9-го відділу Управління підполковнику поліції ОСОБА_4 .

Крім цього повідомляємо, що відомості про процедуру безпосереднього розгляду запитів (реєстрація, розгляд керівництвом, визначення виконавця та виконання запиту) не є публічною інформацією, а лише описують процес створення відповіді на запит, отже, дані відомості Закону України «Про доступ до публічної інформації» не стосуються.

У разі Вашої незгоди з результатами розгляду запиту, Ви маєте право їх оскаржити відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Надсилаємо копію Вашого запиту.

Додаток: запит на 1-му аркуші в 1-му примірнику.».

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач проігнорував пункт запиту, в якому позивач просив повідомити: «спеціальне звання, назва посади, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка розписала резолюцію на виконання звернення (якщо резолюцій на виконання звернення декілька від декількох посадових осіб тоді повідомте спеціальне звання, назву посади, прізвище, ім`я, по батькові щодо кожної такої посадової особи)».

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено ч. 2 ст. 34, 40 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації», та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено цим Законом.

У відповідності до приписів ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Згідно ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

У ч. 1 - 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

В силу вимог ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» наведений вичерпний перелік підстав, з яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на її отримання.

Так розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Згідно ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Згідно з приписами ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Положеннями статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено види інформації, до якої може бути застосовано обмеження в доступі: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація; та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для такого обмеження.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, визначених пунктами 1-3 частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В силу вимог ч.1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Повертаючись до обставин даної справи, суд зауважує, що фактично спірним є питання чи дотримався відповідач норм Закону України «По доступ до публічної інформації» при розгляді запиту позивача на публічну інформацію, у якому позивач в тому числі просив надати йому відомості про спеціальне звання, назву посади, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка розписала резолюцію на виконання звернення (якщо резолюцій на виконання звернення декілька від декількох посадових осіб - просив повідомити спеціальне звання, назву посади, прізвище, ім`я, по батькові щодо кожної такої посадової особи), які між тим у відповіді відповідача - відсутні.

Оцінюючи доводи сторін та правомірність поведінки відповідача у спірних правовідносинах суд, аналізуючи вищенаведені норми зазначає, що у відповідності до вимог ЗУ «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації повинен надати відповідь на запит запитувача інформації, при цьому, такий повинен бути повним, достовірним та точним або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». В свою чергу публічною, є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Суд звертає увагу, у широкому розумінні, «резолюція» - це офіційне доручення керівника, яке вже відображене у системі документообігу чи на папері.

Отже, відомості про діяльність посадових осіб суб`єктів владних повноважень, а також створені ними документи (зокрема й накладені резолюції) є відкритою публічною інформацією. Можливість обмеження доступу до такої інформації не передбачена у ст.6 зазначеного вище Закону, та така не є конфіденційною інформацією, а іншого відповідачем не доведено. Якщо на документі є декілька резолюцій, розпорядник зобов`язаний надати інформацію про кожного керівника, який розписав документ, оскільки кожен із них виконав владну управлінську функцію.

З наведеного слідує, що відповідь Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань НПУ від 28.08.2025 №98347-2025 на запит позивача на публічну інформацію є неповною, адже запитуваної позивачем інформації про спеціальне звання, назву посади, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка розписала резолюцію на виконання звернення (якщо резолюцій на виконання звернення декілька від декількох посадових осіб - спеціальне звання, назва посади, прізвище, ім`я, по батькові щодо кожної такої посадової особи) відповідач не надав.

Фактично, у спірному випадку, відповідач протиправно відмовив у наданні вказаної вище запитуваної позивачем інформації, безпідставно, на думку суду, пославшись на те, що відомості про процедуру безпосереднього розгляду запитів (реєстрація, розгляд керівництвом, визначення виконавця та виконання запиту) не є публічною інформацію, отже дані відомості не стосуються ЗУ «Про доступ до публічної інформації», позаяк такі посилання відповідача не узгоджуються з вимогами зазначеного Закону.

За наведених обставин, суд вважає, що відповідачем у спірному випадку не доведено правомірності своєї поведінки у спірних правовідносин.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) від 17 лютого 2015 року у справі «Гусева проти Болгарії», заява № 6987/07, пункти 36, 40; від 03 квітня 2012 року у справі «Гіллберг проти Швеції», заява № 41723/06, пункт 93) вказано, що стаття 10 Конвенції має на меті гарантувати вільний обіг ідей та відомостей у суспільстві. Вона гарантує не лише право на передання інформації, але також право громадськості отримувати її. Більше того, визнане на національному рівні право на отримання інформації може бути підставою для реалізації права, гарантованого статтею 10.

Реалізації вказаних прав не повинні перешкоджати органи держави, крім випадків втручання, передбачених пунктом 2 вказаної статті. Відмова державного органу в наданні інформації на запит є формою втручання в право на свободу одержувати інформацію. Тому таке втручання має розглядатися на предмет дотримання пункту 2 статті 10 Конвенції.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням усього викладеного вище, дослідивши встановлені спірні обставини справи, надані сторонами до справи документами у сукупності із нормами чинного законодавства у сфері регулювання спірних правовідносин, з урахуванням приписів ст.9 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилась у наданні неповної інформації у відповіді ДСР НПУ № 983472025 від 28.08.2025 (386260) на запит від 22.08.2025 та зобов`язання відповідача надати повну інформацію на запит ОСОБА_1 від 22.08.2025, з урахуванням висновків суду.

Судові витрати не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльності Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, яка виразилась у наданні неповної інформації у відповіді ДСР НПУ № 983472025 від 28.08.2025 (386260) на запит від 22.08.2025.

Зобовязати Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надати повну інформацію на запит ОСОБА_1 від 22.08.2025, з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, код ЄДРПОУ 43305056, адреса: вул. Вадима Корженка, 23, м.Одеса, 65048.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА