Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №400/5423/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 р. № 400/5423/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення податкового боргу у сумі 31 416,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі- позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогами про стягнення податкового боргу у сумі 31416,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема, зазначив, що борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, земельного податку виник на підставі відповідних податкових повідомлень-рішень і є узгодженим. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільно відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою від 30.05.2025 суд відкрив провадження у справі, встановив, що справа буде слухатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, визначила строки для подання сторонами заяв по суті.

У відзиві відповідач висловив незгоду з позовом і зазначив, що відповідно до статті 283-1 Податкового кодексу України визначено особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. При цьому, розпорядженням Снігурівської міської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області № 63-р/с від 19 лютого 2025 року земельну ділянку позивача площею 10 4500 га з кадастровим номером 4825784200:12:000:0021 визнано непридатною для використання у зв`язку потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами; встановлено податкову пільгу зі сплати земельного податку у розмірі 100%. Аналогічне рішення прийнято і відносно земельної ділянки кадастровий номер 4825784200:12:000:0019. Посилаючись на ці рішення, відповідач вважає, що у нього є пільга щодо сплати земельного податку, відтак, просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач у відповіді на відзив в спростування підстав відзиву зазначив, що в судовому та адміністративному порядку у встановлені чинним законодавством терміни податкові повідомлення-рішення не оскаржено, а відтак зазначена у них сума податкового зобов`язання є узгодженою і підлягає сплаті у десятиденний строк з моменту отримання згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України. Також звернув увагу, що відповідно до пп. 266.7.3., п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою із сплати податку. В свою чергу, ОСОБА_1 заяву на проведення звірки даних та копії рішень органів місцевого самоврядування стосовно застосування пільги по платі за землю не надавав.

Інших заяв по суті до суду не надходило.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи зазначені приписи справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Головним управління ДПС у Миколаївській області як контролюючим органом визначено податкові зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання у сумі 18923,89 грн податковим повідомленням – рішенням № 637294-24/14-28 вiд 11.06.2024 за період 2023 року, строк сплати – 11.11.2024. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено за адресою місця реєстрації позивача, проте позивачем не отримано і повернулось за закінченням терміну зберігання.

З заяв по суті позивача суд встановив, що зобов`язання розраховані за такі земельні ділянки: площею 17,5 га (для ведення товарного с/г виробництва); площею 5,83 га (для ведення товарного с/г виробництва); площею 0,24 га (для будівництва та обслуговування житл. будинку, господарських будівель і споруд (села-не більш як 0,25 га); площею 0,09 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (села-не більш як 0,25 га); площею 0,07 га. (для будівництва і обслуговування житлового будинку (села-не більш як 0,25 га).

Податкові зобов`язання за земельним податком визначені податковими повідомленнями-рішеннями:

№ 4431036-2410-1411 вiд 31.05.2023 за період 2023 року у сумі 697,67 грн., строк сплати – 13.10.2023;

№ 4431035-2410-1411 вiд 31.05.2023 за період 2023 року у сумі 48,00 грн., строк сплати – 13.10.2023;

№ 4431038-2410-1411 вiд 31.05.2023 за період 2023 року у сумі 4 731,65 грн., строк сплати – 18.03.2025;

№ 4431039-2410-1411 вiд 31.05.2023 за період 2023 року у сумі 127,99 грн., строк сплати – 13.10.2023;

№ 2482089-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024 за період 2024 року у сумі 154,69 грн., строк сплати – 26.08.2024;

№ 2482091-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024 за період 2024 року у сумі 1 656,71 грн., строк сплати – 26.08.2024;

№ 2482096-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024 за період 2024 року у сумі 58,01 грн., строк сплати – 26.08.2024;

№ 2482094-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024 за період 2024 року у сумі 4 972,98 грн., строк сплати – 26.08.2024;

№ 2482093-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024 за період 2024 року у сумі 45,12 грн., строк сплати – 26.08.2024.

Всі податкові повідомлення-рішення, якими визначено земельний податок, позивачу вручені: за 2023 рік - 14.08.2023, за 2024 рік - 24.06.2024.

Розпорядженням Снігурівської міської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області № 63-р/с від 19 лютого 2025 року земельну ділянку площею 10 4500 га з кадастровим номером 4825784200:12:000:0021, яка надежить відповідачу, визнано непридатною для використання у зв`язку потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами.

Також, розпорядженням Снігурівської міської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області № 64-р/с від 19 лютого 2025 року земельну ділянку площею 15,6700 га з кадастровим номером 4825784200:12:000:0019 визнано непридатною для використання у зв`язку потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами.

В матеріалах справи є податкова вимога від 31.08.2021 №0037291-1304-1428 яка була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримана 25.09.2021.

У зв`язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків податкового боргу, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

У силу п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Застосовуючи ці приписи до обставин справи вбачається, що податкове повідомлення – рішення № 637294-24/14-28 вiд 11.06.2024, яким визначено мінімальні податкові зобов`язання, направлено за адресою, за якою позивач зареєстрований відповідно до витягу з реєстру територіальної громади.

Податкове повідомлення – рішення повернулось на адресу контролюючого органу за закінченням терміну зберігання. Отже, з огляду на норми п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України, воно є належно врученим.

Що стосується податкових повідомлень-рішень № 4431036-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 4431035-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 4431038-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 4431039-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 2482089-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482091-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482096-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482094-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482093-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024, то матеріли справи місять докази вручення цих рішень позивачу.

Суд наголошує, що у разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу оскарження, скасування чи відкликання податкових повідомлень-рішень, яким контролюючим органом визначено податкові зобов`язання відповідача.

Також відповідачем не надано доказів сплати грошового зобов`язання, нарахованого вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 18.04.2019 по справі №813/2092/15, за якими: «Вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо». «При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз».

У даній справі вимогою заявленого позову також є стягнення податкового боргу за узгодженим податковим повідомленням-рішенням (в адміністративного чи судовому порядку не оскаржувалось), а отже, як зазначено в правовій позиції Верховного Суду, питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення- рішення, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а відповідно не має здійснюватися їх правовий аналіз.

Таким чином, питання правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення, має досліджуватися при розгляді справи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а не при розгляді даної справи про стягнення з відповідача узгодженого податкового боргу.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що в зв`язку з перебуванням на військовій службі він не мав можливості своєчасно звернутись до органу місцевого самоврядування щодо отримання рішення щодо встановлення пільги з земельного податку.

Варто зазначити, що матеріалами справи підтверджується, що в період з 14.03.2023 позивач перебував на військовій службі по мобілізації.

Проте, в рамках цієї справи суд не встановлює наявність пільги зі сплати земельного податку, оскільки предметом цього позову не є визнання протиправним податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов`язання без врахування пільги.

Суд зауважує, що і після відкриття провадження у цій справі ОСОБА_1 зі зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області не звертався, окремого позову про визнання податкових повідомлень-рішень, якими визначені податкові зобов`язання, не звертався.

Суд враховує, що відповідно до пп. 266.7.3., п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Водночас, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до контролюючого органу з письмовою заявою про проведення звірки.

За таких обставин, враховуючи, що податкові повідомлення-рішення № 637294-24/14-28 вiд 11.06.2024, № 4431036-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 4431035-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 4431038-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 4431039-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 2482089-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482091-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482096-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482094-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482093-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024 не скасовані судом у спорі за позовом платника податків, не відкликані податковим органом за результатами звірки, суд висновує, що позивач має узгоджені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, земельного податку в сумі 31416.71 грн, які перетворились на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, узгоджене грошове зобов`язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки на 31.08.2021 вже існував податковий борг позивача контролюючим органом була сформована податкова вимога форми «Ф» №0037291-1304-1428, яка направлена на адресу відповідача.

Позивач стверджує, що податковий борг відповідача з моменту винесення податкової вимоги від 31.08.2021 не переривався і не був погашений повністю. Відповідач це твердження не спростував.

За таких обставин, з огляду на приписи ст. 59 Податкового кодексу України, зміна суми податкового боргу після прийняття податкових повідомлень-рішень № 637294-24/14-28 вiд 11.06.2024, № 4431036-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 4431035-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 4431038-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 4431039-2410-1411 вiд 31.05.2023; № 2482089-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482091-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482096-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482094-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024; № 2482093-2410-1411-UA48020190000083597 вiд 30.04.2024 не свідчить про необхідність винесення ще однієї вимоги.

Отже, суд доходить висновку, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

За приписами пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, судом з`ясовано, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг з 31416,71 грн. У зв`язку з цим, суд доходить до висновку, що вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 31416,71 (тридцять одна тисяча чотириста шістнадцять гривень 71 коп) грн., а саме з: податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання (11011300) у сумі 18923,89 грн. на користь бюджету розмежування Снігурівської об`єднаної територіальної громади; земельного податку з фізичних осіб (18010700) у сумі 12 492,82 грн. на користь місцевого бюджету Снігурівської об`єднаної територіальної громади.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко