Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №400/7637/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 р. № 400/7637/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у впорядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби відповідно до згідно з абз.4 п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років. зобов`язання повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби (ГО р3698150) відповідно до абз.4 п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він утримує троє неповнолітніх дітей, тому має право на звільнення з військової служби.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки відповідно до наданих матеріалів до рапорту позивачем не було додержано всіх вимог законодавства. Позивач не надав усі належні документи для підтвердження факту тримання ним 3 і більше дітей віком до 18 років у розумінні Закону № 2232-ХІІ та додатка 19 до Інструкції «Про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України». Усі передбачені підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої у поєднанні з положеннями абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 № 2232-ХІІ умови для звільнення позивача з військової служби не було виконано. У зв`язку з цим, командуванням військової частини НОМЕР_1 була надана відмова у задоволенні рапорту Позивача від 04.06.2026 року, та з цих же, причин позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

У позові зазначено, що у ОСОБА_1 на утриманні перебуває троє дітей, а саме:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

22.11.2008 ОСОБА_1 було укладено шлюб із ОСОБА_5 , після одруження прізвище дружини - ОСОБА_6 . В шлюбі у подружжя народилась дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 16.08.2010 у справі №2-о-118/10 розірвано шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області 22.11.2008 за актовим записом №33 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . Після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоєно позивачці прізвище - ОСОБА_8 .

На підставі судового наказу від 21.03.2018 у справі №655/153/18 Горностаївським районним судом Херсонської області було вирішено стягувати щомісячно із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 в розмірі (однієї четвертої) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15.03.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

04.06.2021 позивачем було укладено шлюб із ОСОБА_9 , після одруження прізвище дружини - ОСОБА_6 , що підтверджується інформацією, зазначеною у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 від 04.06.2021.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава у справі №554/10568/2021від 10.02.2022 заяву ОСОБА_1 про усиновлення дитини задоволено. Суд вирішив усиновити заявником ОСОБА_1 дитину - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести зміни в актовий запис цивільного стану про народження ОСОБА_10 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому по батькові змінити з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », в графі «відомості про батька» вказати: батько - ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 11.04.2022.

В шлюбі у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_13 народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується інформацією, зазначеною у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 від 07.11.2025.

Підтвердженням факту утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 міститься у нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_13 від 06.11.2025, посвідченої приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Орловською В.Г.

04.06.2026 ОСОБА_1 через додаток «Армія+» подав рапорт на звільнення, у зв`язку з сімейними обставинами, передбаченими підпунктом 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військову обов`язок та військовий службу» а саме: наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

До даного рапорту він долучив копії:

Свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (серії НОМЕР_4 від 06.09.2025);

Свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (серії НОМЕР_5 від 06.09.2025);

Свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3

(серії НОМЕР_3 від 07.11.2025);

Свідоцтва про шлюб з ОСОБА_13 , серії НОМЕР_2 від 04.06.2021;

Нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_13 від 06.11.2025;

Рішення Горностаївського районного суду Херсонської області у справі №2- о-118/10 від 16.08.2010 про розірвання шлюбу з ОСОБА_7 ;

Судового наказу від 21.03.2018 у справі №655/153/18 про стягнення аліментів на сина ОСОБА_2 ;

Довідки Великолепетиського ВДВС у Каховському районі Херсонської області від 01.06.2026 про відсутність заборгованості по аліментах.

12.06.2026 позивачу на телефон надійшла резолюція до рапорту, оформленого в електронній формі, про відхилення рапорту із зазначенням правової підстави та обґрунтування: відсутні підстави для звільнення, оскільки до рапорту не додано: копії рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовослужбовцем, або копії письмового договору між батькам про те, з ким з батьків будуть проживати діти та про участь другого з батьків у їх вихованні; інформація з Єдиного реєстру відомостей про військовослужбовця за категорією стягнення (характером зобов`язання) «стягнення аліментів» з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби та їх реєстрації в установленому порядку, (копію долучаємо до позовної заяви).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України « Про військовий обов`язок та військову службу» №2232-ХІІ.

Частинами 1 та 5 ст.1 цього Закону визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За змістом ч.1 ст.2 Закону №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Проходження військової служби громадянами України здійснюється у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (ч.2 ст.2).

Згідно з ч.ч.3 і 4 ст.2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно правовими актами.

Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232- XII і залежать від виду військової служби.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час дії воєнного стану:

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Отже визначальними для вирішення цього публічно-правового спору є перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років та відсутність заборгованості зі сплати аліментів.

Надані суду та відповідачу документи свідчать, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей, що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (серії НОМЕР_4 від 06.09.2025); Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (серії НОМЕР_5 від 06.09.2025); Свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3

(серії НОМЕР_3 від 07.11.2025);

Щодо усиновленої дитини ОСОБА_3 суд зазначає:

Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 180 СК України.

Відповідно до ст. ст. 232,233 Сімейного Кодексу України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.

Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Отже, позивачем надано суду докази, що позивач утримує 3-х неповнолітніх дітей та довідка ДВС від 01.06.2026 свідчить про відсутність у позивача заборгованості зі сплати аліментів на ОСОБА_2 .

Відповідач відмовив позивачу у задоволенні рапорту, в зв`язку з тим, що ним не надано документи, перелік яких передбачено додатком 19 до Інструкції «Про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», а саме: копія свідоцтва про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше), або копія рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовослужбовцем, або копія рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовослужбовцем, або копію письмового договору між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні, або копія свідоцтва про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та копії документів, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (копія свідоцтва про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин; копія рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; копія вироку суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; копія висновку медико-соціальної експертної комісії або лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; копія рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька).

Стосовно ненадання вищезазначених документів, передбачених Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони № 170 від 10.04.2009 суд зазначає, що вимоги Закону України « Про військовий обов`язок та військову службу» позивач при поданні рапорту виконав та надав всі документи необхідні для звільнення його з військової служби, а саме докази про знаходження у нього на утриманні 3-х неповнолітніх дітей та довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів.

Закони України мають вищу юридичну силу, ніж накази Міністра оборони, тому суд вважає за необхідне застосувати саме норми Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок».

Документи, які передбачені Інструкцією , на відсутність яких посилається відповідач, як на підставу для відмови у звільненні позивача від служби не можуть ні підтвердити, ні спростувати факт утримання 3-х неповнолітніх дітей позивачем.

Оскільки позивач до рапорту про звернення до відповідача надав усі документи передбачені Законом: то він має право на звільнення його з військової служби відповідно до абз.4 п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Позовну вимогу про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби відповідно до згідно з абз.4 п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, суд вважає за необхідне задовольнити шляхом визнання протиправно відмову відповідача у задоволенні рапорту позивача.

Позовну вимогу в частині зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби (ГО р3698150) відповідно до абз.4 п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суд вважає за необхідно задовольнити в такій спосіб: зобов`язати відповідача задовольнити рапорт від 04.06.2026 та звільнити позивача з військової служби та це буде належним способом захисту прав позивача.

Отже, позов належить задовольнити.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби відповідно до абз.4 п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

3.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) задовольнити рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби та прийняти наказ про звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) з військової служби на підставі абз.4 п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко