Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №340/2283/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №340/2283/26

Суддя: М.Я. САВОНЮК

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2283/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання рішень протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач 2) у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №759 від 27.03.2026 року, в частині, що стосується призову солдата ОСОБА_1 під час проведення загальної мобілізації та направленого у військову частину НОМЕР_1 для проходження військової служби у Збройних Силах України;

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену довідкою ВЛК від 27.03.2026, якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 27.03.2026 мав чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 26.05.2026, відомості про яку містилися в додатку «Резерв+», при цьому рішення про її скасування йому не надсилалося. Крім того, на зазначену дату він перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі.

Незважаючи на це, 27.03.2026 його було примусово доставлено до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без попереднього вручення повістки та дотримання встановленої процедури виклику, після чого направлено на проходження військово-лікарської комісії. Поряд з цим наголошує, що на той час мав чинний висновок ВЛК, складений за результатами медичного огляду в червні 2025 року.

За результатами повторного медичного огляду 27.03.2026 був визнаний придатним до військової служби, після чого призваний на військову службу під час мобілізації.

Позивач стверджує, що під час проведення військово-лікарської експертизи не було належним чином враховано факт його перебування на стаціонарному лікуванні, наявну медичну документацію та фактичний стан здоров`я. На його переконання, медичний огляд проведено формально протягом дуже короткого проміжку часу, що унеможливлювало повне, всебічне та об`єктивне обстеження стану його здоров`я.

У зв`язку з цим вважає постанову ВЛК від 27.03.2026 про визнання його придатним до військової служби такою, що прийнята з істотним порушенням установленої процедури, а подальший призів на військову службу — протиправним.

З наведених підстав просити позов задовольнити.

ІНФОРМАЦІЯ_3 надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку зі здійсненням постійного догляду за його дядьком ОСОБА_2 , однак останній помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , унаслідок чого позивач фактично втратив підставу для відстрочки. При цьому про зміну відповідних обставин у встановлений семиденний строк позивач ТЦК та СП не повідомив.

У зв`язку з втратою підстав для відстрочки протокольним рішенням комісії від 19.03.2026 надану позивачу відстрочку було скасовано, а повідомлення про її скасування направлено йому засобами поштового зв`язку.

Також вказує, що 27.03.2026 після перевірки його військово-облікових документів та виявлення розбіжностей позивачу було запропоновано прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення облікових даних, на що він погодився. Тому повістка з цією метою не оформлювалася, а адміністративне затримання працівниками поліції не здійснювалося.

Також, не погоджується з твердженнями позивача про перебування 27.03.2026 на стаціонарному лікуванні, вказуючи, що надане електронне направлення не підтверджує факту такого лікування, а на момент зупинки той перебував поза межами медичного закладу та зовнішніх ознак хворобливого стану помітно не було.

Стосовно повторного проходження ВЛК зазначає, що, незважаючи на чинність попередньої постанови ВЛК від 19.06.2025, підставою для повторного медичного огляду стали скарги самого позивача на стан здоров`я. За результатами огляду 27.03.2026 ВЛК дійшла аналогічного попередньому висновку щодо ступеню придатності позивача до військової служби.

Враховуючи, що станом на 27.03.2026 відстрочку позивача було скасовано, а за результатами ВЛК його визнано придатним до військової служби, відповідач вважає наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 правомірним.

Крім того, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, зауважив, що процедура призову на військову службу під час мобілізації є незворотною, а тому обраний позивачем спосіб захисту не забезпечить відновлення його попереднього становища.

З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити.

ІНФОРМАЦІЯ_6 також надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що медичний огляд позивача проведено відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.

Наголошує, що питання визначення діагнозу та ступеня придатності особи до військової служби належить до компетенції ВЛК і потребує спеціальних медичних знань, а суд під час розгляду спору вправі перевіряти дотримання процедури прийняття постанови ВЛК, однак не може самостійно оцінювати правильність медичних висновків. У разі незгоди з постановою ВЛК позивач мав можливість оскаржити її до ВЛК вищого рівня або Центральної військово-лікарської комісії, однак таким правом не скористався.

Заперечив доводи про формальний та поверхневий характер медичного огляду. Крім цього, позивач не навів конкретних порушень процедури проведення ВЛК, не зазначив, які саме медичні дані не були враховані та яким чином це вплинуло на висновок комісії.

Заперечив наявність у позивача станом на 27.03.2026 належним чином підтвердженої чинної відстрочки від призову, адже долучені до позову документи підтверджують надання відстрочки у 2024 році та відмову у її наданні у липні 2025 року.

Вказав, що після реалізації наказу про призов та зарахування позивача до списків особового складу військової частини останній набув статусу військовослужбовця, у зв`язку з чим виникли нові правовідносини щодо проходження військової служби. Тому вважає обраний позивачем спосіб захисту неефективним та таким, що не забезпечить відновлення його попереднього правового становища.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.05.2026 представник позивача надала суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

Вказує, що дійсно отримав відстрочку від призову у зв`язку зі здійсненням догляду за дядьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Водночас зміна відповідних обставин не припиняє дію відстрочки автоматично, без прийняття уповноваженим органом відповідного рішення та належного повідомлення про це військовозобов`язаного. Однак повідомлення про скасування відстрочки було направлено йому лише 01.05.2026, тобто вже після його призову на військову службу.

Вважає, що законодавство не передбачає можливості направлення військовозобов`язаного на ВЛК без належного виклику лише з огляду на його доставлення працівниками поліції, а тому відсутність повістки та примусове доставлення свідчать про істотне порушення встановленої процедури. Відсутність у нього візуальних ознак хворобливого стану не спростовують наявних медичних документів, оскільки оцінка стану здоров`я належить до компетенції медичних працівників, а не посадових осіб ТЦК та СП.

Наявність скарг на стан здоров`я не є достатньою підставою для проведення повторного медичного огляду за наявності чинного висновку ВЛК, строк дії якого не закінчився. При цьому повторний огляд проведено без належних правових підстав та з порушенням процедури направлення, а його нетривалість у сукупності з аналогічністю нового і попереднього висновків свідчить про формальний характер медичного обстеження.

Крім того, визнання протиправним рішення про призов має самостійне юридичне значення та може бути підставою для усунення подальших негативних наслідків. Наголошує, що предметом цього спору є саме законність процедури мобілізації та призову, а не безпосереднє звільнення його з військової служби.

20.04.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано докази.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг» (а.с. 13-14).

19.06.2025 позивач пройшов медичний огляд позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якого визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони (а.с. 25).

18.11.2025 позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до 26.05.2026 на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з доглядом за членом сім`ї — дядьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №48 від 16.03.2026 (а.с. 79).

18.03.2026 начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до голови комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову із рапортом про скасування відстрочки ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю особи, за якою він здійснював догляд (а.с. 78зв.)

Протоколом комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_9 №11 від 19.03.2026 відстрочку ОСОБА_1 скасовано у зв`язку з втратою (відсутністю) законних підстав для її подальшого надання (а.с. 77зв.-78).

27.03.2026 позивачу було сформовано електронне направлення №0105-5366-5724-6039 на стаціонарне лікування загального напрямку у КНП «Новоархангельська багатопрофільна лікарня» Новоархангельської селищної ради (а.с. 15).

27.03.2026 щодо позивача зареєстровано епізод стаціонарної медичної допомоги. Початок відповідного епізоду зафіксовано о 10:00, його завершення — о 10:10. У медичному записі, зокрема, зазначено діагноз S06.8 «Інші внутрішньочерепні травми», а у відомостях про результат лікування вказано, що пацієнт залишив заклад охорони здоров`я всупереч медичним рекомендаціям (а.с. 103).

27.03.2026 керівником ІНФОРМАЦІЯ_10 сформовано направлення №6954109 на медичний огляд позивача для визначення його придатності до військової служби. Місцем проведення ВЛК визначено ІНФОРМАЦІЯ_6 у АДРЕСА_1 (а.с. 94).

За результатами медичного огляду, проведеного 27.03.2026 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 , прийнято постанову, оформлену довідкою ВЛК №2026-0327-1937-3301-0, відповідно до якої у позивача діагностовано виразкову хворобу, хронічну виразку шлунка, ускладнену кровотечею без розвитку анемії, деформуючий артроз обох колінних суглобів та остеохондроз поперекового відділу хребта. На підставі статей 61б, 53в, 64в графи II Розкладу хвороб позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони (а.с. 16зв.)

Цього ж дня наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 №759 від 27.03.2026 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено до військової частини НОМЕР_1 (а.с. 17).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 №762 від 27.03.2026 позивача у зв`язку з призовом на військову службу знято з військового обліку військовозобов`язаних (а.с. 76).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII передбачені наступні види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Законом України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — Закон №3543-ХІІ) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку (абз. 12 п. 60 Порядку №560).

Пунктом 65 Порядку №560 передбачено, що у разі втрати (зміни) підстав щодо надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний календарний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

З аналізу наведених норм вбачається, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які належним чином реалізували наявне право на відстрочку з підстав, передбачених статтею 23 Закону №3543-XII. Поряд з цим, право на відстрочку зберігається лише протягом існування законних підстав, а втрата таких підстав є самостійною підставою для скасування раніше наданої відстрочки.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (у редакцію на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2. розділу 1 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза — це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з абз. 1-7 пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до підпунктів 2.5.1. 2.5.2. пункту 2.5. Розділу 2 Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Згідно із пунктами 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_14 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Таким чином, із наведених вище норм Положення №402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пунктом 1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються до ВЛК обласних ТЦК та СП. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП. У судовому порядку оскаржуються дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних ТЦК та СП, регіональних ВЛК та ЦВЛК.

Відповідно до пункту 1.2 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно із пунктом 3.1. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року №360 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів".

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей (абз. 2-3 п. 3.2. розділу ІІ Положення №402).

Пунктом 3.4. розділу ІІ Положення №402 передбачено, що під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "B" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "C" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень здійснюється лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974 (далі - форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК (п. 3.5 розділу ІІ Положення №402).

За змістом пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров`я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку. Паперова копія такого документа засвідчується печаткою закладу охорони здоров`я, де проводився медичний огляд (у разі звернення до закладу охорони здоров`я), або ТЦК та СП (у разі звернення до ТЦК та СП), та видається особі, що пройшла медичний огляд, з її підписом про ознайомлення та датою. Паперова копія документа з постановою, що потребує затвердження штатною ВЛК, видається за запитом особи, що пройшла медичний огляд, у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку у день звернення після отримання ТЦК та СП протоколу засідання штатної ВЛК. Паперова копія документа з постановою засвідчується печаткою ТЦК та СП та видається особі з її підписом про ознайомлення та датою разом з паперовою копією електронного протоколу засідання штатної ВЛК, засвідченою печаткою штатної ВЛК.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII у зв`язку з доглядом за членом сім`ї — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з 18.11.2025 до 26.05.2026.

Водночас ОСОБА_2 , за яким позивач здійснював догляд та у зв`язку з чим набув право на відстрочку, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, починаючи з 14.03.2026 обставина, з якою Закон №3543-XII пов`язував право позивача не підлягати призову на військову службу під час мобілізації, припинила існувати.

Рішенням комісії, оформленим протоколом №11 від 19.03.2026, відстрочку ОСОБА_1 скасовано у зв`язку з втратою підстав для її надання.

Таким чином, на час прийняття наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 №759 від 27.03.2026 обставина, яка надавала позивачу право на відстрочку, не існувала, а Комісією було прийнято рішення про її скасування.

Суд враховує, що повідомлення про скасування відстрочки не було своєчасно направлено та вручено позивачу до здійснення мобілізаційних заходів.

Разом з тим недотримання встановленого порядку повідомлення позивача про вже прийняте рішення щодо скасування відстрочки не є спростовує обставини припинення відповідного права, що у даній справі пов`язане зі смертю ОСОБА_2 , адже право на відстрочку за своєю природою є похідним від фактичної підстави для її надання (здійснення догляду за особою, яка цього потребує), а не від формального факту одержання відповідного повідомлення чи невнесення запису до Єдиного реєстру.

При цьому саме на позивача пунктом 8 пункту 1 Правил №560 покладено обов`язок повідомити ТЦК та СП про зміну обставин, що мають значення для військового обліку, у семиденний строк, який позивачем виконано не було. Крім цього, зазначене рішення комісії, оформлене протоколом №11 від 19.03.2026 не є предметом цього спору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що станом на 27.03.2026 позивач не мав чинного (діючого по суті) права на відстрочку від призову, а тому відповідач 1 мав право вчиняти дії щодо його призову на військову службу.

Оцінюючи доводи позивача про те, що станом на 27.03.2026 він перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Новоархангельська багатопрофільна лікарня», суд зазначає таке.

З досліджених судом відомостей електронної системи охорони здоров`я встановлено, що 27.03.2026 щодо позивача було зареєстровано епізод стаціонарної медичної допомоги, початок якого зафіксовано о 10 год. 00 хв., а завершення — о 10 год. 10 хв. При цьому у відомостях щодо результату надання медичної допомоги зазначено, що пацієнт залишив заклад охорони здоров`я всупереч медичним рекомендаціям.

Отже, наявні у справі медичні відомості спростовують доводи позивача про його перебування на стаціонарному лікуванні протягом 27.03.2026. Саме лише електронне направлення на стаціонарне лікування, за відсутності інших належних та допустимих доказів (виписки з медичної картки, підтвердження факту та тривалості фактичного перебування в стаціонарі, призначень, які б свідчили про необхідність цілодобового медичного нагляду), не є достатнім доказом того, що позивач станом на 27.03.2026 дійсно перебував на стаціонарному лікуванні у розумінні, яке б об`єктивно унеможливлювало його участь у заходах з уточнення облікових даних та проходження медичного огляду.

Щодо законності постанови військово-лікарської комісії від 27.03.2026, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 19.06.2025 позивач уже проходив військово-лікарську комісію, за результатами якої його було визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.

За результатами повторного медичного огляду 27.03.2026 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 прийняла постанову з аналогічним висновком щодо ступеня придатності позивача до військової служби.

Вказана довідка військово-лікарської комісії відповідає формі, затвердженій додатком 4 до Положення №402. Містить всі необхідні реквізити, зокрема, особисті дані позивача, висновок ВЛК з посиланням на відповідні статті Розкладу хвороб, підписана електронними підписами усіх членів ВЛК.

Суд зауважує, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 806/526/16.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів неналежного складу ВЛК, відсутності необхідних лікарів-спеціалістів, відмови у проведенні необхідного обстеження, неврахування конкретно визначеного медичного документа, порушення порядку оформлення постанови ВЛК чи інших процедурних недоліків, які могли б свідчити про незаконність оскаржуваної постанови.

Таким чином, наведені позивачем обставини свідчать фактично про його незгоду з проведенням повторного медичного огляду, однак не підтверджують наявності такого порушення процедури прийняття постанови ВЛК, яке могло б бути підставою для її скасування.

Суд також враховує, що як за результатами ВЛК від 19.06.2025, так і за результатами ВЛК від 27.03.2026 позивача визнано придатним до служби в однакових видах військових частин та підрозділів. Тобто оскаржувана постанова ВЛК не змінила ступеню його придатності.

Відтак, загальні твердження про «формальність» та «поверховість» огляду, за відсутності їх конкретизації та належного доказового підтвердження, не можуть бути визнані судом достатньою підставою для визнання постанови ВЛК протиправною.

Посилання ОСОБА_1 на його затримання та примус до проходження ВЛК також не можуть братись до уваги, позаяк не знаходять свого доказового підтвердження.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України; прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Пунктом 81 Порядку №560 встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Враховуючи, що станом на дату його видання позивач фактично втратив передбачену законом підставу для відстрочки від призову, відстрочка була скасована рішенням уповноваженої комісії, була наявна довідка військово-лікарської комісії від 27.03.2026 № 2026-0327-1937-3301-0, якою встановлено факт придатності позивача до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 №759 від 27.03.2026 про призов на військову службу під час мобілізації прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд зазначає, що спірний наказ про призов на військову службу під час мобілізації вичерпав свою дію, адже правовий статус позивача з дня відправлення у військову частину змінився з військовозобов`язаного на військовослужбовця. З моменту видання наказу військової частини про зарахування позивача до списків особового складу військової частини виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).

Таким чином, суд доходить висновку, що оскарження наказу про призов на військову службу не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки його скасування не може привести до відновлення порушеного права, тому підстави для задоволення відповідних позовних вимог відсутні.

Решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання рішень протиправними — відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 01 вересня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_6 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua