Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №320/16328/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Київ №320/16328/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від сум його грошового забезпечення та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90% від сум грошового забезпечення згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01 січня 2016 року з урахуванням проведених раніше виплат;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 27.12.2024 №786, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.12.2019;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 27.12.2024 №786, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.12.2019;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі по тексту – Закон №2262-XII). Позивач вказує, що у квітні 2018 року при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідачем протиправно зменшено основний розмір пенсії позивача з 90% до 70% від сум грошового забезпечення. Крім того, Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві листом від 31.12.2024 надіслано до відповідача нову довідку про розмір грошового забезпечення від 27.12.2024 №786, проте відповідач листом від 13.02.2025 відмовив у проведенні перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки, посилаючись на відсутність підстав після скасування пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. На думку позивача, дії відповідача є протиправними та порушують його право на пенсійне забезпечення, що змусило його звернутися до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчать відповідні матеріали справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.

У квітні 2018 року відповідачем позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі по тексту – Постанова КМУ №103) та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі по тексту – Постанова №988). В ході зазначеного перерахунку основний розмір пенсії позивача було зменшено з 90% до 70% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, що підтверджується матеріалами справи.

05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі по тексту – Порядок №45).

19.11.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, яким визнано протиправним та нечинним пункт 3 Постанови КМУ №103. З 19.11.2019 – дня набрання законної сили зазначеним рішенням – пункт 3 Постанови КМУ №103 втратив чинність.

На підставі заяви позивача Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві листом від 31.12.2024 надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення від 27.12.2024 №786, станом на 19.11.2019, для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019.

13.01.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки.

Проте листом від 13.02.2025 №6937-2848/4-02/8-2600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що умови проведення перерахунку відповідно до Постанови №988 були передбачені пунктом 3 Постанови КМУ №103, який набрав чинності рішення суду, що скасовує його. Після визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови КМУ №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення такого перерахунку прийнято не було, у зв?язку з чим підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та інших визначених цим Законом категорій осіб, визначено Законом №2262-XII.

Щодо протиправності зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% від сум грошового забезпечення суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII у редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Пунктом 8 розділу II Закону України від 08.07.2011 №3668-VII «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та пунктом 23 розділу II Закону України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до частини другої статті 13 Закону №2262-XII послідовно вносились зміни, якими граничний розмір пенсії за вислугою років знижувався спочатку до 80%, а потім до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, зміна встановленого законом максимального розміру пенсії відбулась після призначення позивачу пенсії. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, внесені після призначення позивачу пенсії, не є підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії при проведенні її перерахунку.

Суд також зазначає, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Статтею 13 Закону №2262-XII встановлено граничний розмір пенсії при її призначенні, тоді як механізм перерахунку раніше призначених пенсій визначено статтею 63 цього Закону. Змін до статті 63 Закону №2262-XII, які б надавали підстави для зменшення основного розміру вже призначеної пенсії при проведенні перерахунку, не вносилось. Крім того, відповідно до частини третьої статті 1-1 Закону №2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», однак жодним із цих законів не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку її основного розміру при проведенні перерахунку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18 (постанова від 04.02.2019), відповідно до якої зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо граничного розміру пенсії за вислугою років можуть застосовуватись виключно при призначенні нових пенсій і не є підставою для зменшення вже призначеної пенсії при її перерахунку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% від сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку є протиправними, а позивач має право на перерахунок пенсії із збереженням основного розміру в 90% від сум грошового забезпечення відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII та Постанови №988, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням проведених раніше виплат.

Щодо протиправності відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 27.12.2024 №786, суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв?язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв?язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пунктами 2, 3 Порядку №45 визначено процедуру перерахунку пенсій, яка передбачає послідовне повідомлення Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку, складання списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та підготовку довідок про розмір грошового забезпечення уповноваженими органами. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45.

11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №988, якою підвищено грошове забезпечення поліцейських та, зокрема, визначено щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та порядок нарахування премій.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову КМУ №103, пунктом 3 якої встановлено перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з розміру грошового забезпечення поліцейського відповідно до Постанови №988, починаючи з 01.01.2016. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Таким чином, з 05.03.2019 відновлено дію редакції додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до внесення зазначених змін і передбачала включення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення до бази для обчислення та перерахунку пенсії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та нечинним пункт 3 Постанови КМУ №103. З 19.11.2019 – дня набрання законної сили зазначеним рішенням – пункт 3 Постанови КМУ №103 втратив чинність, а підстав для обмеження складу грошового забезпечення при перерахунку пенсій осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) більше не існувало.

Таким чином, з 19.11.2019 у позивача виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення поліцейського відповідно до Постанови №988, у тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, визначених законодавством, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою та третьою статті 51 Закону №2262-XII. Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Враховуючи, що право на перерахунок виникло 19.11.2019, перерахунок підлягає проведенню з 01.12.2019.

Судом встановлено, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві оформив та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення від 27.12.2024 №786, станом на 19.11.2019, для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019. Після отримання відповідачем зазначеної довідки у нього виник обов?язок здійснити перерахунок пенсії позивача. Проте відповідач, посилаючись на відсутність окремого рішення Уряду після скасування пункту 3 Постанови КМУ №103, відмовив у перерахунку, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Висновки суду у цій частині узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 червня 2020 року у справі №160/8324/19, відповідно до якої підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може слугувати як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Щодо обмеження максимального розміру пенсії суд зазначає таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі по тексту – Закон №3668-VI), яким внесено зміни до статті 43 Закону №2262-XII шляхом доповнення її частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини вказаного Рішення ці положення втратили чинність з дня його ухвалення, тобто з 20.12.2016. Конституційний Суд України, ухвалюючи зазначене Рішення, виходив із того, що норми частини п?ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер, а обмеження максимального розміру пенсії порушує суть зазначених конституційних гарантій.

Положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII) є однаковими за змістом та прийняті для регулювання одних і тих самих правовідносин. У зв?язку з наявністю колізії між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії, суд, керуючись правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18, а також у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18, доходить висновку, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов?язків особи органи державної влади зобов?язані застосувати підхід, найбільш сприятливий для особи.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 25 липня 2022 року у справі №580/3451/21, від 20 липня 2022 року у справі №340/2476/21.

У зв?язку з цим суд вважає, що відповідач не може застосовувати обмеження пенсії позивача максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплаті.

Крім того, ухвалюючи таке рішення суд враховує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Також, у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб?єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, з?ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об?єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства та вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв?язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб?єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов?язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб?єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов?язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб?єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб?єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов?язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб?єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 90% до 70% від сум його грошового забезпечення та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90% від сум грошового забезпечення згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016, з урахуванням проведених раніше виплат.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 27.12.2024 №786, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.12.2019.

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію в розмірі 90% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 27.12.2024 №786, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.