Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №320/52077/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Київ справа №320/52077/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до?? Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

про?? визнання протиправною бездіяльності, скасування записів та зобов`язання

вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент), у якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виправлення технічної помилки, допущеної під час внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності позивача № 46596140 від 03.02.2022 15:21:59, внесений державним реєстратором Полянцевою Ольгою Миколаївною щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2577373380000;

3) скасувати зазначений у позовній заяві запис № 4653448 від 27.05.2022 17:00:59, внесений приватним нотаріусом Русанюком Золтаном Золтановичем, який позивач пов`язує з об`єктом нерухомого майна з реєстраційним номером 2577373380000;

4) зобов`язати відповідача внести замість скасованих записів до існуючого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта з реєстраційним номером 17649880000 записи про право власності позивача на групу нежитлових приміщень № 6, 9, 77 у літ. «В» загальною площею 760,9 кв. м та на групу нежитлових приміщень у літ. «В» загальною площею 214,3 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 14-Б;

5) стягнути з відповідача понесені судові витрати.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на думку позивача, одночасно зберігаються відомості про об`єкти нерухомого майна та площі, які після реконструкції і поділу набули інших технічних характеристик. Позивач вважає, що відкриття нових розділів щодо окремих приміщень без належного коригування попереднього розділу спричинило дублювання відомостей, яке впливає на визначення належних йому об`єктів нерухомості та податкових зобов`язань.

Позивач зазначає, що 04.10.2024 направив до Департаменту заяву про виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав. Оскільки станом на день звернення до суду запитувані зміни не внесено, позивач розцінює таку поведінку як протиправну бездіяльність. На його переконання, належним способом захисту є скасування відповідних записів і внесення відомостей про сформовані приміщення до раніше відкритого розділу за реєстраційним номером 17649880000.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. У відзиві зазначив, що поштове відправлення, в якому, за твердженням позивача, містилася заява від 04.10.2024, до Департаменту не надходило. Відповідач також вказав, що державна реєстрація прав та виправлення технічної помилки здійснюються за заявою, поданою у встановленому законодавством порядку державному реєстратору або нотаріусу, у тому числі через центр надання адміністративних послуг, а направлення звичайного письмового звернення поштою не замінює подання реєстраційної заяви.

Щодо запису № 46596140 відповідач зазначив, що право за ним припинено, а розділ Державного реєстру прав щодо об`єкта з реєстраційним номером 2577373380000 закрито 31.05.2022 приватним нотаріусом у зв`язку з поділом об`єкта. Запис про право власності від 27.05.2022 фактично має номер 46953448, стосується іншого об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2593827180000 та внесений приватним нотаріусом Русанюком З.З., а не державним реєстратором Департаменту.

Відповідач наголосив, що з 16.01.2020 законодавство не передбачає самостійного способу захисту у вигляді скасування запису про державну реєстрацію права. Крім того, суд не може підміняти державного реєстратора і без проходження реєстраційної процедури визначати структуру розділів Державного реєстру прав та вносити до них конкретні відомості.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

28.02.2025 до суду надійшли відзив відповідача на позовну заяву та заява позивача про зміну предмета позову. У заяві про зміну предмета позову позивач, зокрема, додав вимогу про закриття розділу щодо об`єкта з реєстраційним номером 2577373380000, вимогу щодо запису № 44266802 від 27.09.2021 та змінив перелік реєстраційних дій, які просив зобов`язати вчинити відповідача.

Відповідач подав заперечення проти прийняття такої заяви, посилаючись на її подання після початку розгляду справи по суті.

Надалі позивач подавав заяви про виправлення описок щодо номера одного з приміщень та площі об`єкта з 760,9 кв. м на 1784,5 кв. м.

ОСОБА_2 подала заяву про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а також просила зупинити провадження до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 753/15153/22 за її позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Заява мотивована тим, що у цивільній справі досліджується правовий режим нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 14-Б, відомості щодо яких є предметом реєстраційних вимог у цій справі.

Позивач заперечив проти залучення ОСОБА_2 та зупинення провадження, зазначивши, що адміністративний суд не вирішує питання поділу майна подружжя, а перевіряє виключно поведінку суб`єкта владних повноважень у сфері державної реєстрації. На думку позивача, матеріали справи дозволяють вирішити спір незалежно від результату розгляду цивільної справи.

Щодо заяви про зміну предмета позову, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право позивача змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання, а якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження - не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України, якщо судове засідання у справі, що розглядається у спрощеному позовному провадженні, не проводиться, розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження.

Провадження у справі відкрито 24.12.2024, тому за відсутності судового засідання розгляд справи по суті розпочався 24.01.2025. Заяву про зміну предмета позову подано 28.02.2025, тобто після початку розгляду справи по суті. Її зміст не зводиться до уточнення реквізитів, а передбачає додавання нових вимог, нового реєстраційного запису та іншого обсягу реєстраційних дій. Отже, суд не приймає цю заяву до розгляду та вирішує спір у межах первісних позовних вимог.

Подані надалі заяви про виправлення описок стосуються вимог, викладених у несвоєчасно поданій заяві про зміну предмета позову, та змінюють ідентифікаційні й технічні характеристики об`єктів. Такі зміни не є виправленням очевидних технічних описок у первісній позовній заяві та не змінюють визначених вище меж розгляду справи.

Щодо залучення ОСОБА_2 до участі у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Підставою для залучення є не будь-яка фактична заінтересованість у результаті розгляду справи, а прямий юридичний вплив судового рішення на права чи обов`язки особи.

Предметом цієї адміністративної справи у визначених судом межах є наявність або відсутність у Департаменту публічно-правового обов`язку розглянути заяву позивача про виправлення технічної помилки, правова допустимість вимог про скасування реєстраційних записів та можливість зобов`язання відповідача вчинити конкретні реєстраційні дії. Суд не встановлює належність спірного майна до особистої приватної чи спільної сумісної власності подружжя, не визначає склад спільного майна та частки сторін у ньому, не оцінює дійсність правовстановлюючих документів у межах цивільних правовідносин.

Посилання заявниці на те, що відомості Державного реєстру прав можуть мати доказове значення у цивільній справі, свідчить про фактичний інтерес до наслідків розгляду справи, але не доводить прямого юридичного впливу цього рішення на її права чи обов`язки у розумінні статті 49 КАС України. Відтак підстав для залучення ОСОБА_2 до участі у справі як третьої особи суд не встановив.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, у порядку цивільного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на таку неможливість, якщо зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

У постанові від 12.03.2024 у справі № 640/12926/20 Верховний Суд роз`яснив, що об`єктивна неможливість має місце тоді, коли обставини, які розглядаються в іншій справі, адміністративний суд не може встановити самостійно через обмеженість своєї юрисдикції, предмета позову чи інші процесуальні перешкоди. Сам лише взаємний зв`язок двох справ не є достатньою підставою для зупинення провадження.

У цивільній справі № 753/15153/22 вирішується спір про поділ майна подружжя. Натомість для вирішення цієї адміністративної справи суду необхідно встановити факт подання та отримання заяви від 04.10.2024, дотримання передбаченої законом реєстраційної процедури, фактичний стан оспорюваних записів і належність їх внесення до повноважень відповідача. Ці обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами та можуть бути оцінені адміністративним судом самостійно.

Встановлення у цивільній справі правового режиму майна не є передумовою для оцінки того, чи виник у Департаменту обов`язок діяти за ненадходження належно поданої реєстраційної заяви та чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Тому об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення цивільної справи немає.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містилися та містяться відомості щодо декількох об`єктів нежитлової нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 14-Б, право власності на які зареєстровано за позивачем.

03.02.2022 державним реєстратором Полянцевою О.М. внесено запис № 46596140 про право власності позивача на об`єкт з реєстраційним номером 2577373380000 - групу нежитлових приміщень № 6, 9, 11 у літ. «В» загальною площею 760,9 кв. м. Підставою внесення запису зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63335871 від 09.02.2022, а серед поданих документів - висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна та технічний паспорт.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру прав, 27.05.2022 речове право за записом № 46596140 погашено у зв`язку з поділом об`єкта, а 31.05.2022 приватним нотаріусом Русанюком З.З. закрито розділ та реєстраційну справу щодо об`єкта з реєстраційним номером 2577373380000.

27.05.2022 приватним нотаріусом Русанюком З.З. внесено запис № 46953448 про право власності позивача на групу нежитлових приміщень № 6 у літ. «В» загальною площею 214,3 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 14-Б, приміщення 6. Цей запис міститься у розділі щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2593827180000. Отже, вказаний у позовній заяві номер запису 4653448 і реєстраційний номер об`єкта 2577373380000 не відповідають фактичним відомостям Реєстру щодо реєстраційної дії від 27.05.2022 17:00:59.

04.10.2024 позивач склав письмову заяву до Департаменту, у якій просив виправити відомості Державного реєстру прав. До позову додано опис вкладення у поштове відправлення та матеріали відстеження відправлення № 0421600140154.

З матеріалів відстеження поштового відправлення вбачається, що воно не було вручене Департаменту. Доказів присвоєння заяві вхідного номера, її реєстрації в базі даних заяв Державного реєстру прав, прийняття державним реєстратором або центром надання адміністративних послуг, а також квитанції про прийняття заяви для проведення реєстраційної дії матеріали справи не містять.

Відсутні також докази прийняття Департаментом рішення про відмову у виправленні технічної помилки або іншого рішення за результатами розгляду належно зареєстрованої заяви позивача.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті або вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно і своєчасно.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), у редакціях, чинних на час звернення позивача у жовтні 2024 року.

Державна реєстрація прав є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Вона проводиться державним реєстратором на підставі заяви та документів, визначених законом, із реєстрацією заяви в базі даних заяв, перевіркою документів і відомостей реєстрів, прийняттям рішення та внесенням відповідних відомостей до Реєстру.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце у разі невчинення ним дії, яку він був зобов`язаний вчинити на підставі закону за наявності передбачених законом умов. Тому для задоволення такої вимоги необхідно встановити не лише відсутність певної дії, а й виникнення у відповідача конкретного юридичного обов`язку її вчинити.

Частиною п`ятою статті 26 Закону № 1952-IV передбачено, що виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Пунктом 6 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, а законодавство також передбачає подання заяв через центри надання адміністративних послуг.

Отже, ініціювання процедури виправлення технічної помилки потребує подання реєстраційної заяви у встановленій формі та порядку, її прийняття і реєстрації у Державному реєстрі прав. Надсилання органу листа загального характеру поштовим відправленням, яке, крім того, адресату не вручено, не створює для державного реєстратора обов`язку розпочати реєстраційну процедуру.

Позивач довів складання і направлення листа від 04.10.2024, однак не довів його подання у встановленому порядку. Також позивач не надав доказів подання заяви державному реєстратору, нотаріусу або через центр надання адміністративних послуг, реєстрації такої заяви у базі даних заяв та подання документів, необхідних для заявлених реєстраційних змін.

За таких обставин у відповідача не виник передбачений законом обов`язок розглядати питання про виправлення технічної помилки в межах процедури державної реєстрації. Відсутність результату процедури, яка не була належним чином ініційована, не може кваліфікуватися як протиправна бездіяльність Департаменту.

Щодо вимог про скасування записів.

Частиною третьою статті 26 Закону №1952-IV передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування на підставі судового рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, або скасування державної реєстрації прав правові та реєстраційні наслідки визначаються залежно від змісту відповідної реєстраційної дії. Зокрема, права, набуті внаслідок скасованої державної реєстрації, припиняються, а права, змінені чи припинені такою реєстрацією, повертаються у стан, що існував до її проведення, у порядку, встановленому Законом.

Отже, чинне законодавство не передбачає скасування або вилучення самого запису чи відомостей про речове право як самостійного способу відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постановах від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 18.12.2024 у справі № 922/2809/19 та від 29.05.2025 у справі № 922/3727/19 дійшов послідовного висновку, що після 16.01.2020 закон не передбачає такого самостійного способу захисту, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Позивач просить саме скасувати записи, не заявляючи у первісному позові вимог про скасування рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації прав або недійсність документів, на підставі яких проведено реєстрацію, а відтак, позивачем, крім іншого, обрано не вірний спосіб захисту.

Крім того, запис № 46596140 не є чинним: право за ним погашено 27.05.2022, а відповідний розділ щодо об`єкта з реєстраційним номером 2577373380000 закрито, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Отже, скасування цього запису не може забезпечити ефективного відновлення прав позивача та не відповідає фактичному стану Реєстру.

Щодо другої реєстраційної дії матеріали справи підтверджують, що запис від 27.05.2022 17:00:59 має номер 46953448, міститься у розділі щодо об`єкта з реєстраційним номером 2593827180000 та внесений приватним нотаріусом Русанюком З.З. Запису з наведеними позивачем реквізитами № 4653448 щодо об`єкта 2577373380000 матеріали справи не підтверджують. Департамент не приймав рішення і не вчиняв реєстраційної дії, яка фактично відповідає зазначеним даті та часу. Тому відповідач не є належним суб`єктом владних повноважень щодо вимоги, спрямованої на усунення наслідків дії приватного нотаріуса.

Щодо вимоги про зобов`язання внести конкретні відомості до Державного реєстру прав.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення або вчинити конкретну дію можливе, якщо суд установив виконання заявником усіх визначених законом умов, відсутність у суб`єкта владних повноважень правомірних альтернатив і наявність достатніх документів для єдиного законного результату.

У цій справі позивач не подав у встановленому порядку реєстраційну заяву про внесення заявлених відомостей, а державний реєстратор не здійснював перевірку повного комплекту правовстановлюючих і технічних документів, не встановлював відповідність заявлених об`єктів відомостям Державного реєстру прав та не приймав рішення за результатами такої перевірки.

Безпосереднє зобов`язання відповідача внести записи з визначеними позивачем характеристиками фактично означало б проведення судом первинної перевірки документів і формування структури Державного реєстру прав замість державного реєстратора, а також обхід передбаченої Законом № 1952-IV адміністративної процедури. Такий спосіб захисту за встановлених обставин є передчасним і не може бути застосований.

При цьому суд не надає правової оцінки тому, кому належить відповідне нерухоме майно, яким є його правовий режим у відносинах подружжя, а також не визначає остаточну технічну конфігурацію об`єктів нерухомості. Ці питання не входять до предмета доказування у цій адміністративній справі.

Суд також не робить висновку про законність усіх реєстраційних дій, вчинених у 2021-2022 роках, оскільки для відмови у позові достатні встановлені обставини щодо відсутності належно ініційованої процедури, фактичного стану записів, неналежності заявленого способу захисту та відсутності у відповідача повноважень щодо запису, внесеного приватним нотаріусом. Надання ширшої оцінки не є необхідним для вирішення переданого на розгляд спору.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своєї поведінки покладається на відповідача. Разом з тим саме позивач має довести факти звернення до відповідача у належному порядку та виникнення обов`язку, невиконання якого він оскаржує.

Оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів виникнення у відповідача обов`язку вчинити заявлені дії, а обрані вимоги про скасування записів та безпосереднє внесення нових відомостей не відповідають установленому законом механізму захисту. Відтак підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

VI. Судові витрати.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача виникають у разі задоволення позову. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати розподілу на його користь не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 47, 49, 72-77, 90, 132, 139, 236, 241-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності, скасування записів та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.