Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №320/39264/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Київ справа №320/39264/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить суд:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обчислення та виплати з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 у неповному розмірі шляхом застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану” від 03.01.2025 № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нараховувати та виплачувати з 01.01.2025 пенсію ОСОБА_1 у розмірі 79% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану” від 03.01.2025 № 1 та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.01.2025 року по день проведення перерахунку.

Ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відтак, суд, з урахуванням приписів ст. 162 КАС України, здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивач перебуває на обліку в територіальному органі ПФУ та отримує пенсію відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ); відповідачем позивачу з 01.01.2025 була нарахована пенсія в сумі 41221,69 грн, однак здійснюється, на виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 виплата пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів виплата лише 26801,46 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно позову, предметом спору є дії відповідача щодо здійснення на виконання ст. 46 Закону України № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 виплати пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Частинами 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2025 по справі № 120/081/25 сформовано такі правові висновки:

"54. Розглянувши у касаційному порядку цю справу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду доходить таких висновків: 55. Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України. 56. Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 Постанови № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв`язку із чим є протиправними. 57. Застосувавши нормативно-правові акти, які не урегульовають умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, протиправно обмеживши право позивача на належний соціальний захист, ГУ ПФУ у Вінницькій області вийшло за межі наданих повноважень, що є беззаперечною підставою для визнання протиправними його дій щодо перерахунку пенсії позивача.".

Таким чином відповідач, здійснивши позивачу виплату пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів на виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 вчинив протиправно, а тому належним способом захисту прав та інтересів позивача, враховуючи предмет спору, є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, без застосування коефіцієнтів, передбачених ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 16.12.2025 року у справі №140/2813/25.

При цьому суд звертає увагу, що рішенням від 15.09.2025, яке набрало законної сили 09.12.2025, у справі № 320/2229/25 визнано протиправним та нечинним абзац перший пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині його застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позовні вимоги в частині виплати пенсії щодо перерахунку та виплати пенсії у розмірі 79% сум грошового забезпечення - задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду справи відсутні докази зменшення розміру пенсії позивача у відсотковому співвідношенні до сум його грошового забезпечення, а тому права позивача у цій частині ще не є порушеними.

Позовні вимоги в частині здійснення виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром по день проведення перерахунку - задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду справи відсутні докази проведення відповідного перерахунку та визначення конкретного розміру належних до виплати сум, а тому права позивача у цій частині ще не є порушеними.

Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, відтак у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в м. Києві, які полягають у здійсненні виплати ОСОБА_1 з 01.01.2025 пенсії, яка перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів на виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025.

3. Зобов`язати Головне управління ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2025 пенсії, яка перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, без застосування коефіцієнтів, передбачених ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.