Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №320/56304/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Київ Справа № 320/56304/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська зернова торгова транспортна компанія» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 15.05.2025 року № 20841/45512937/2 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.03.2025 р., складеної ТОВ «Українська зернова торгова транспортна компанія» (ЄДРПОУ 45512937) та зобов?язати Державну податкову службу України, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 08.03.2025 р. днем направлення її на реєстрацію;

- визнати протиправним і скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 17.06.2025 року № 25484/45512937/2 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.04.2025 р., складеної ТОВ «Українська зернова торгова транспортна компанія» (ЄДРПОУ 45512937) та зобов?язати Державну податкову службу України, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01.04.2025 р. днем направлення її на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним були подані до контролюючого органу спірні податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак контролюючим органом безпідставно зупинено їх реєстрацію. Позивач вказує на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки останні є такими, що прийняті за відсутності правових підстав.

Одночасно позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення були прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Окрім того, запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзиви на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачі в поданих до суду відзивах заперечували проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначили, зокрема, що платником податків не надано документів, які відображають зміст, обсяг господарських операцій, час та місце здійснення операцій, що підтверджують реальність господарських операцій із контрагентами, зокрема, останнє покладено в основу формування не зареєстрованої податкової накладної, наполягає на правомірності спірних рішень. Окрім того, звертають увагу, що в цій справі позивачем оскаржуються рішення ДПС України прийняті за результатом розгляду скарг ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ», які не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача й не призведе у разі їх скасування до відновлення порушеного права.

ДПС України також вказує на дискреційні повноваження контролюючого органу щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 45512937) зареєстровано 27.03.2024.

Позивач є платником ПДВ, ІПН 455129326532.

ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» є платником ПДВ та платником податку на загальних підставах.

Основним видом діяльності позивача є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Іншими видами діяльності ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» є: Неспеціалізована оптова торгівля, Вантажний автомобільний транспорт, Транспортне оброблення вантажів, Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, Вирощування інших багаторічних культур, Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Щодо обставин зупинення реєстрації та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної від 08.03.2025 № 1 судом встановлено наступне.

07.03.2025 між ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (Постачальник) та ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (Покупець) укладено договір поставки № П-1566/7/25 (далі – Договір), відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2024 року (надалі – Товар) на умовах, зазначених у цьому Договорі (п. 1.1 Договору).

08.03.2025 Сторони уклали додаткову угоду № ЗМ24-20511 до Договору поставки №П-1566/7/25 від 07.03.2025, у якій погодили найменування Товару, його вартість, умови поставки тощо.

На підставі укладеного Договору та додаткової угоди до нього, 08.03.2025 позивач поставив ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» Товар загальною вартістю 637 428,18 грн, в т.ч. ПДВ - 78 280,65 грн, що підтверджується копією видаткової накладної № 3 від 08.03.2025.

За правилом першої події (відвантаження товарів) позивачем було сформовано податкову накладну від 08.03.2025 № 1 на загальну суму 637 428,18 грн, в т.ч. ПДВ 78 280,65 грн.

Проте, згідно квитанції від 04.04.2025 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію такої податкової накладної було зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» було подано до контролюючого органу повідомлення із поясненнями та копіями документів щодо підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній від 08.03.2025 № 1, реєстрацію якої зупинено.

Водночас, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві прийнято рішення від 28.04.2025 № 12796730/45512937, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 08.03.2025 № 1.

Підставою прийняття зазначеного рішення вказано, що таке прийнято із: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Крім того, зазначено додаткову інформацію: «Джерело походження Насіння соняшнику не прослідковується по ланцюгу постачання».

Позивач оскаржив таке рішення про відмову в реєстрації податкової накладної до ДПС України, проте, рішенням від 15.05.2025 № 20841/45512937/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скаргу без задоволення та рішення комісії без змін з підстав «ненадання платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфiки, накладних».

Щодо обставин зупинення реєстрації та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної від 01.04.2025 № 1 судом встановлено наступне.

25.03.2025 між ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (Постачальник) та ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (Покупець) укладено договір поставки № П-1586/7/25 (далі – Договір), відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2024 року (надалі – Товар) на умовах, зазначених у цьому Договорі (п. 1.1 Договору).

На підставі укладеного Договору, 01.04.2025 позивач поставив ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» Товар загальною вартістю 830 910,16 грн, в т.ч. ПДВ – 102 041,60 грн, що підтверджується копією видаткової накладної № 8 від 01.04.2025.

За правилом першої події (відвантаження товарів) позивачем було сформовано податкову накладну від 01.04.2025 № 1 на загальну суму 830 910,16 грн, в т.ч. ПДВ – 102 041,60 грн.

Проте, згідно квитанції від 05.05.2025 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію такої податкової накладної було зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» було подано до контролюючого органу повідомлення із поясненнями та копіями документів щодо підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній від 01.04.2025 № 1, реєстрацію якої зупинено.

Водночас, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві прийнято рішення від 27.05.2025 № 12907745/45512937, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 01.04.2025 № 1.

Підставою прийняття зазначеного рішення вказано, що таке прийнято із: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Крім того, зазначено додаткову інформацію: «Джерело походження Насіння соняшнику не прослідковується по ланцюгу постачання».

Позивач оскаржив таке рішення про відмову в реєстрації податкової накладної до ДПС України, проте, рішенням від 17.06.2025 № 25484/45512937/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скаргу без задоволення та рішення комісії без змін з підстав «ненадання платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфiки, накладних».

Не погоджуючись із прийнятими за результатами розгляду скарг рішеннями, якими, на думку позивача, порушено його права та інтереси, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом розгляду у цій справі є рішення Державної податкової служби України про відмову в задоволенні скарг на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2025 № 20841/45512937/2 та від 17.06.2025 № 25484/45512937/2.

Пунктом 4 частини першої КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У пункті 13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/393/19 визначено, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/393/19 (пункт 28).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 вказано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам касаційної скарги (п. 54).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 та у постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 22.04.2021 у справі № 640/2291/20, від 13 квітня 2022 року у справі № 620/3527/20.

Предметом оскарження є рішення Державної податкової служби України від 15.05.2025 № 20841/45512937/2 та від 17.06.2025 № 25484/45512937/2 за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту вказаних рішень вбачається, що вони ухвалені за результатами розгляду скарг позивача на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, поданих в порядку адміністративного оскарження.

У свою чергу, самі рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2025 № 12796730/45512937 та від 27.05.2025 № 12907745/45512937, якими безпосередньо було відмовлено в реєстрації податкових накладних від 08.03.2025 № 1 та від 01.04.2025 № 1 позивачем не оскаржується, позовних вимог до Головного управління ДПС у м. Києві в цій частині не заявлено.

Так, у позовній заяві позивач вказує про те, що оскаржувані рішення прийнято Комісією Головного управління ДПС у м. Києві, однак суд звертає увагу, що розгляд скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не віднесено до компетенції вказаного органу.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.02.2020 року у справі № 826/11086/18 міститься правовий висновок, за змістом якого рішення ДПС України про відмову в задоволенні скарги на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регіонального рівня, не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

У цій же постанові Верховного Суду міститься й правовий висновок, за змістом якого позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну є похідними, а тому можуть бути задоволені лише після визнання неправомірним рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно, суд доходить висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту, який не здатен забезпечити ефективний захист прав позивача, оскільки оскаржуване позивачем рішення не має зв`язку із процедурою реєстрації податкових накладних, а є результатом розгляду скарг позивача на відмову в реєстрації таких накладних, тобто не є такими, що прийняті у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень відповідача, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, при цьому визнання таких рішень протиправними та їх скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові з огляду на те, що в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 липня 2022 року у справі № 826/6664/17.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові позовні вимоги є неналежними та не можуть призвести до ефективного захисту прав позивача.

З огляду на викладене, у позові належить відмовити.

При цьому суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права оскаржити рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2025 № 12796730/45512937 та від 27.05.2025 № 12907745/45512937 в установленому порядку до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір на суму 4 844 грн 80 коп.

З урахуванням прийнятого судом рішення та приписів статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат у розмірі сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.