Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №300/3784/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. справа № 300/3784/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 № 46-РС від 20.03.2026 про звільнення солдата ОСОБА_1 з посади водія-електрика апаратної 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності) пункту 2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не звільнення позивача з військової служби відповідно до поданого 07.05.2026 рапорту про звільнення солдата ОСОБА_1 з посади водія-електрика апаратної 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 141 від 13.05.2026, яким вважається, що справи та посаду позивач здав із направленням ОСОБА_1 для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з виключенням з фінансового, речового та продовольчого забезпечення, зі списків особового складу частини, та виплатою різноманітних премій, допомог та компенсацій;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт позивача, поданий 07.05.2026 про звільнення солдата ОСОБА_1 з посади водія-електрика апаратної 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 27.02.2022 призваний на військову службу по мобілізації та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_1 подав рапорт від 16.12.2024 про звільнення з військової служби відповідно до підпункту “б” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” за станом здоров`я у зв`язку з наявністю інвалідності ІІІ групи. До вказаного рапорта від 16.12.2024 позивач долучив необхідний перелік документів, які підтверджують наявність обставин для звільнення з військової служби відповідно до підпункту “б” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, за результатами розгляду якого позивачу було відмовлено у звільненні з військової служби. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби, позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за абзацом 2 підпункту “б” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за станом здоров`я – наявності інвалідності 3 групи, коли позивач не висловив бажання продовжувати військову службу. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 300/2340/25, яке набрало законної сили 10.03.2026, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2024 та прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (у зв`язку з наявністю інвалідності). На виконання вказаного рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 300/2340/25, Військовою частиною НОМЕР_1 прийнято наказ № 46-РС від 20.03.2026 про звільнення солдата ОСОБА_1 з посади водія-електрика апаратної 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності) пункту 2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Під час видання такого наказу № 46-РС від 20.03.2026 позивач перебував на обстеженні у КНП «Міська клінічна лікарня № 17» Харківської міської ради» в період з 02.03.2026 по 05.05.2026, за наслідками якого ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби. Після повернення до Військової частини НОМЕР_1 , позивач 07.05.2026 подав рапорт про звільнення відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, однак в задоволенні такого рапорту відмовлено. 13.05.2026 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ № 141, згідно якого вважається, що справи та посаду позивач здав із направленням ОСОБА_1 для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з виключенням з фінансового, речового та продовольчого забезпечення, зі списків особового складу частини, та виплатою різноманітних премій, допомог та компенсацій. Позивач вважає протиправними вищевказані накази № 46-РС від 20.03.2026 та № 141 від 13.05.2026, оскільки маючи дві підстави для звільнення, ОСОБА_1 має право вибору за якою саме підставою його звільняти з військової служби.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.06.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2026 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 300/2340/25, яке набрало законної сили 10.03.2026, командиром Військової частини НОМЕР_1 було повторно розглянуто рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2024 та прийнято наказ від 20.03.2026 №46-РС про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (у зв`язку з наявністю інвалідності). З 02.03.2026 по 06.05.2026 позивач перебував у лікувальному закладі, що унеможливлювало його виключення зі списків особового складу частини у зв`язку з прийнятим рішенням (наказом) про його звільнення з військової служби. Після повернення позивача з лікувального закладу наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.05.2026 № 141, позивача виключено зі списків особового складу частини у зв`язку з його звільненням з військової служби (прийняттям рішенням – наказом про звільнення з військової служби (у зв`язку з наявністю інвалідності), тобто у точній відповідності рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №300/2340/25, яке набрало законної сили 10.03.2026. Жодних підстав для скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №46-РС від 20.03.2026 про звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби (у зв`язку з наявністю інвалідності) та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.05.2026 №141 про виключення позивача із списків особового складу частини – немає, оскільки такі накази видані на підставі рішення суду – рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим. Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 46-РС був виданий 20.03.2026, а новий рапорт позивача про звільнення з військової служби у зв`язку із непридатністю до військової служби 07.05.2026, тобто вже після видання командиром наказу про звільнення позивача. Пунктом 243 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначено, що після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо при звільненні не допущені порушення законодавства і не виникли нові обставини, пов`язані зі звільненням. Тобто, обставинами, які б дозволяли змінити підставу для звільнення з військової служби, є: якщо при звільненні не допущені порушення законодавства; не виникли нові обставини, пов`язані зі звільненням. Отже, необхідно довести наявність обох цих обставин для підтвердження необхідності зміни підстави для звільнення з військової служби. Проте, позивачем не було жодним чином вказано на жодну з них ні у рапорті про звільнення з військової служби, ні у позовній заяві. Крім того, позивачу були доведені результати розгляду даного рапорту і в резолюції командира військової частини НОМЕР_1 на рапорті позивача від 07.05.2026 наведено відповідне обґрунтування. За вказаних обставин представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 24-43).

06.07.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача від 30.06.2026 на відзив. Так, ОСОБА_1 звернув увагу на те, що пунктом 241 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України передбачено можливість військовослужбовців, за наявності кількох підстав для звільнення, обирати за бажанням одну з них. При цьому, звільнення з військової служби за наявності інвалідності та звільнення з військової служби через непридатність до військової служби, мають різні правові наслідки для позивача (а.с. 44).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний з 27.02.2022 на військову службу по мобілізації та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно довідки до акту огляду МСЕК № 066969 від 27.11.2024 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з 11.11.2024 до 01.12.2025.

16.12.2024 на ім`я командира 2 взводу роти зв`язку тилового пункту управління польового вузла зв`язку Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 подано рапорт про звільнення з військової служби відповідно до підпункту “б” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” за станом здоров`я у зв`язку з наявністю інвалідності ІІІ групи.

Листом від 20.02.2025 № 900 Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2024 був розглянутий командиром Військової частини НОМЕР_1 та за результатами розгляду було відмовлено у звільненні з військової служби.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби, позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за абзацом 2 підпункту “б” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за станом здоров`я – наявності інвалідності 3 групи, коли позивач не висловив бажання продовжувати військову службу.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 300/2340/25, яке набрало законної сили 10.03.2026, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2024 та прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (у зв`язку з наявністю інвалідності).

На виконання вказаного рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 300/2340/25, Військовою частиною НОМЕР_1 прийнято наказ № 46-РС від 20.03.2026 про звільнення солдата ОСОБА_1 з посади водія-електрика апаратної 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності) пункту 2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с. 32).

Під час видання такого наказу № 46-РС від 20.03.2026 позивач перебував на обстеженні у КНП «Міська клінічна лікарня № 17» Харківської міської ради» в період з 02.03.2026 по 05.05.2026, за наслідками якого ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби. Так, на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2026 № 67 позивач вибув у лікувальний заклад (для стаціонарного проходження ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України), з 03.03.2026 ОСОБА_1 знято з продовольчого забезпечення (а.с. 33).

Згідно свідоцтва про хворобу від 29.04.2026 № 2026-0417-1214-5375-0, прийнятого позаштатною постійно діючою ВЛК КНП «Міська клінічна лікарня № 17» Харківської міської ради» ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби на підставі статті 61а графи ІІ Розкладу хвороб (а.с. 11-13).

Протоколом засідання штатної ВЛК від 04.05.2026 № 2026-0504-1157-5607-3 затверджено свідоцтво про хворобу від 29.04.2026 № 2026-0417-1214-5375-0 (а.с. 14).

На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2026 № 133 позивач прибув з лікувального закладу до Військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків (а.с. 34).

07.05.2026 ОСОБА_1 подав на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, до якого долучив протокол засідання штатної ВЛК від 04.05.2026 № 2026-0504-1157-5607-3 та свідоцтво про хворобу від 29.04.2026 № 2026-0417-1214-5375-0 (а.с. 37).

13.05.2026 командиром військової частини НОМЕР_1 було розглянуто рапорт позивача від 07.05.2026 та надано відповідь, шляхом накладення відповідної резолюції з зазначенням відсутності причин (підстав) для прийняття рішення по суті. Так, в зазначеній резолюції від 13.05.2026 № 5963/р вказано, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №300/2340/25, яке набрало законної сили 10.03.2026, повторно розглянуто рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2024 та прийнято наказ (по особовому складу) від 20.03.2026 №46-РС про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (у зв`язку з наявністю інвалідності). В рапорті від 07.05.2026 позивач не навів обставин, які б вказували на допущені порушення під час процедури його звільнення і наявність нових обставин, пов`язаних із звільненням, які слугували б підставами для зміни наказу від 20.03.2026 №46-РС про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 42).

13.05.2026 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ № 141, згідно якого вважається, що справи та посаду позивач здав із направленням ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 № 46-РС у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з виключенням з фінансового, речового та продовольчого забезпечення, зі списків особового складу частини, та виплатою різноманітних премій, допомог та компенсацій (а.с. 17).

Вважаючи протиправними накази Військової частини НОМЕР_1 № 46-РС від 20.03.2026, № 141 від 13.05.2026, та бездіяльність відповідача щодо не звільнення позивача з військової служби відповідно до поданого 07.05.2026 рапорту про звільнення солдата ОСОБА_1 з посади водія-електрика апаратної 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд скасувати накази Військової частини НОМЕР_1 № 46-РС від 20.03.2026, № 141 від 13.05.2026 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт позивача, поданий 07.05.2026 про звільнення солдата ОСОБА_1 з посади водія-електрика апаратної 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією РФ проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Водночас, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби унормовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до положень частини першої статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Так, пунктом 6 статті 2 Закону № 2232-XII, передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Так, згідно з підпунктом г) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

під час дії воєнного стану:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення № 1153/2008).

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення № 1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Згідно з пунктом 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев`ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.

Звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду регламентовано пунктом 225 цього Положення. Так, підпунктом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу":

у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;

у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них .

Стосовно порядку звільнення, то пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (абзац третій пункту 241 Положення № 1153/2008).

Згідно з пунктом 242 Положення № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.

Пунктом 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за № 438/16454, передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.

Відповідно до пункту 12.9 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України документи на звільнення військовослужбовців з військової служби надсилаються безпосередньо до служби персоналу, підпорядкованій посадовій особі, яка має право на звільнення такого військовослужбовця з військової служби, у таких випадках звільнення:

за підставами, передбаченими пунктами «г»-«е», «и» частини третьої, підпунктами «а», «д», «є», «ж» пункту 1, підпунктами «в», «з» пункту 2 частини четвертої, підпунктами «д», «е», «и»-«о», «р», «с» пункту 1, підпунктами «д», «е», «з»-«м», «р», «с» пункту 2, підпунктами «а», «в», «е», «з» пункту 3 частини п`ятої, підпунктами «д»-«к» пункту 1, підпунктами «ґ»-«и», «й», «к» пункту 2, підпунктами «а», «б», «в», «д», «ж» пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якщо звільнення відбувається за ініціативою командування;

за підставами, передбаченими пунктами «б», «в», «д», «є» частини третьої, підпунктами «г», «е», «є» пункту 1, підпунктами «б», «г», «д», «е» пункту 2 частини четвертої, підпунктами «а»-«в», «ґ», «к», «р» пункту 1, підпунктами «а»-«в», «ґ», «й», «к», «п», «р» пункту 2, підпунктами «а», «б», «г», «д» пункту 3 частини п`ятої, підпунктами «а»-«в», «ґ», «й» пункту 1, підпунктами «а», «б», «г», «і», «й» пункту 2, підпунктами «а», «б», «г», «ґ» пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якщо звільнення відбувається за бажанням військовослужбовця.

Пунктом 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України встановлено, що перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Так, пунктом 3 Переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби додатку 19 до Інструкції визначено, що при поданні до звільнення з військової служби за підставами: за станом здоров`я подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; висновок (постанова) військово-лікарської комісії або копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою первинної облікової документації № 157/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я від 30 липня 2012 року № 577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2012 року за № 1509/21821, або копія посвідчення особи з інвалідністю, або копія пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або копію довідки для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 21 вересня 2015 року № 946, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2015 року за № 1198/27643 (у разі звільнення з військової служби за підставами, передбаченими абзацом третім підпункту «б» пункту 2 частини четвертої або абзацом третім підпункту «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за наявності інвалідності); копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

В спірному випадку рапорт позивача від 07.05.2026 надійшов до Військової частини НОМЕР_1 , що не заперечується представником відповідача у відзиві на позовну заяву, в якому підтверджено факт отримання командиром Військової частини НОМЕР_1 рапорта ОСОБА_1 від 07.05.2026 про звільнення його з посади водія-електрика апаратної 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 за № 40, рапорт (заява) - це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Отже, згідно з пунктом 233 Положення № 1153/2008 передбачено, що волевиявлення військовослужбовця, який бажає звільнитися з військової служби, викладається лише у формі рапорта, який є допустимим доказом в підтвердження бажання військовослужбовця звільнитися з військової служби.

Суд звертає увагу на те, що у разі наявності підстав для прийняття рішення про звільнення військовослужбовця, таке оформляється розпорядчим документом, яке доводиться до відома особи, що регламентовано зазначеними вище нормативно-правовими актами: Положенням № 1153/2008, Інструкцією про організацію виконання цього Положення. Проте дані акти не визначають, яким чином має бути оформлена і доведена до відома відмова військовослужбовцю у звільненні з військової служби. На переконання суду, сама форма відмови (лист, рішення, висновок тощо) не є суттєвою, основним є те, щоб вона містила конкретні підстави відмови та була доведена до відома військовослужбовця.

Відповідно до пункту 3.10.2 Інструкції № 40, документи, розглянуті керівництвом військової частини (установи) повертаються з відповідною резолюцією до служби діловодства, що здійснює передачу документів на виконання.

Згідно з пунктом 32.2.14 Інструкції № 40, резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень, яка передбачає постановку конкретного завдання, визначення його предмета, мети, строку та відповідальної за виконання особи.

Пунктом 2 Розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531, визначено, що командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

В цій справі на рапорт позивача від 07.05.2026 була накладена резолюція із зазначенням відсутності причин (підстав) для прийняття рішення по суті. Так, в зазначеній резолюції від 13.05.2026 № 5963/р вказано, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №300/2340/25, яке набрало законної сили 10.03.2026, повторно розглянуто рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2024 та прийнято наказ (по особовому складу) від 20.03.2026 №46-РС про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (у зв`язку з наявністю інвалідності). В рапорті від 07.05.2026 позивач не навів обставин, які б вказували на допущені порушення під час процедури його звільнення і наявність нових обставин, пов`язаних із звільненням, які слугували б підставами для зміни наказу від 20.03.2026 №46-РС про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 42).

З огляду на зміст резолюції від 13.05.2026 № 5963/р, доводи відповідача щодо відмови в задоволенні рапорта ОСОБА_1 від 07.05.2026 зводяться до того, що на час надходження такого рапорта від 07.05.2026 прийнято наказ (по особовому складу) від 20.03.2026 №46-РС на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №300/2340/25, яке набрало законної сили 10.03.2026, про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (у зв`язку з наявністю інвалідності). При цьому, на думку представника відповідача, в рапорті від 07.05.2026 позивач не навів обставин, які б вказували на допущені порушення під час процедури його звільнення і наявність нових обставин, пов`язаних із звільненням, які слугували б підставами для зміни наказу від 20.03.2026 №46-РС про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 42).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

При цьому, виключення зі списків особового складу військової частини відбувається виключно на підставі наказу, якому передує наказ про звільнення з військової служби.

Верховний Суд у постанові від 01.06.2026 за результатом розгляду справи № 640/27112/20 зазначив, що наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими наслідками. Наказ про виключення зі списків особового складу не стосується самого факту (підстави) звільнення з військової служби, а є процедурним актом. Його правова функція, відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», полягає виключно у фіксації та визначенні конкретної календарної дати (дня) закінчення проходження військової служби, що відбувається лише після повного розрахунку та здачі посади.

Таким чином, наказ про звільнення з військової служби залишається нереалізованим до прийняття наказу про виключення зі списків особового складу військової частини.

В спірному випадку, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.03.2026 №46-РС про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (у зв`язку з наявністю інвалідності), прийнятий на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №300/2340/25, яке набрало законної сили 10.03.2026.

З огляду на те, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом, відсутні підстави ставити під сумнів правомірність прийняття наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 №46-РС.

Наказ, який виданий на виконання судового рішення, не може бути визнаний протиправним та скасований в іншому судовому процесі, оскільки такі дії суперечили б принципу незмінності судового рішення, як одному з елементів принципу правової визначеності.

За вказаних обставин, не підлягає задоволенню позов в частині визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 № 46-РС від 20.03.2026 про звільнення солдата ОСОБА_1 з посади водія-електрика апаратної 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності) пункту 2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Під час судового розгляду цієї справи правовій оцінці підлягають дії (бездіяльність) відповідача, які вчинені (допущені) після отримання Військовою частиною НОМЕР_1 рапорту ОСОБА_1 від 07.05.2026 про звільнення його з посади водія-електрика апаратної 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Так, на момент отримання рапорту ОСОБА_1 від 07.05.2026, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 №46-РС про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (у зв`язку з наявністю інвалідності), уже був прийнятий, однак, ще не реалізований, оскільки наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 141 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини прийнятий лише 13.05.2026.

Ключовим питанням під час вирішення цього спору ОСОБА_1 з Військовою частиною НОМЕР_1 є з`ясування можливості внесення відповідачем змін в наказ від 20.03.2026 №46-РС про звільнення з військової служби та наявність в спірному випадку обставин, які б слугували достатніми та належними підставами для внесення таких змін.

Відповідно до пункту 241 Положення № 1153/2008 військовослужбовці за наявності кількох підстав, передбачених пунктами "б", "в", "д" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г" пункту 1, підпунктами "а", "б" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "к" пункту 1, підпунктами "а", "б", "в", "ґ" пункту 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п`ятої, підпунктами "а", "б", "в" пункту 1, підпунктами "а", "б", "г" пункту 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", для звільнення можуть обрати за бажанням одну з них.

Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Згідно з пунктом 243 Положення № 1153/2008 після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо при звільненні не допущені порушення законодавства і не виникли нові обставини, пов`язані зі звільненням.

Таким чином, пунктом 243 Положення № 1153/2008 передбачено дві підстави для зміни підстави звільнення після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби: при звільненні допущені порушення законодавства; виникли нові обставини, пов`язані зі звільненням.

В спірному випадку наявні саме нові обставини, пов`язані зі звільненням ОСОБА_1 з військової служби, оскільки виникла нова, одна із передбачених статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підстава для звільнення за станом здоров`я, а саме: попередня підстава для звільнення, яка зазначена в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 №46-РС, – наявність в позивача інвалідності; нова підстава – визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Це не лише нові обставини, пов`язані зі звільненням ОСОБА_1 з військової служби, а безпосередньо нові (інші) підстави звільнення позивача, які мають різні правові наслідки як для відповідача, так і для позивача.

Так, маючи у своєму розпорядженні інформацію з відповідними підтверджуючими документами про зміну передбаченої статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підстави звільнення з військової служби (рапорт ОСОБА_1 від 07.05.2026 з долученими протоколом засідання штатної ВЛК від 04.05.2026 № 2026-0504-1157-5607-3 та свідоцтвом про хворобу від 29.04.2026 № 2026-0417-1214-5375-0), Військова частина НОМЕР_1 фактично залишила такі відомості поза увагою та без відповідного реагування.

При цьому, чинним законодавством передбачено чіткий та однозначний алгоритм дій для зміни підстави звільнення після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби. Невчинення таких дій свідчить про допущення відповідачем порушення законодавства при звільненні, що само собою можна вважати передбаченою пунктом 243 Положення № 1153/2008 підставою для зміни підстави звільнення після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби.

Наказом Міністерства оборони України 15.09.2022 № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 14.10.2024 № 687) затверджена Інструкція з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (далі – Інструкція № 280), яка визначає: організацію обліку військовослужбовців та працівників (далі - особовий склад) в Міноборони, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - військовий навчальний заклад), установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), органі управління Державної спеціальної служби транспорту, бригадах, полках, окремих батальйонах, підрозділах охорони, органах забезпечення, навчальному центрі, закладах, підприємствах та установах, що входять до її складу (далі - Держспецтрансслужба); завдання і види обліку, призначення облікових документів, їх складання і ведення; обов`язки посадових осіб, відповідальних за організацію і ведення обліку особового складу; облік загальних (безповоротних та тимчасових) втрат особового складу; видання, облік, зберігання, розсилку наказів по особовому складу та витягів із них.

Відповідно до пункту 33 розділу ІІ Інструкції № 280 виключення із списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки: військовослужбовців, звільнених з військової служби, призначених для проходження військової служби до інших військових частин (у тому числі ті, які в установленому порядку направлені для подальшого проходження військової служби навчання за кордон на строк понад один рік), зарахованих на навчання до військових навчальних закладів, обраних народними депутатами України, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, а також направлених для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування), - з дня вибуття.

Згідно з пунктом 1 розділу Х Інструкції № 280 накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини всіх військовослужбовців (крім осіб, які проходять базову військову службу).

Пунктом 2 розділу Х Інструкції № 280 встановлено, що накази по особовому складу видаються посадовими особами, визначеними Положенням.

Відповідно до пункту 3 розділу Х Інструкції № 280 накази по особовому складу щодо військовослужбовців (крім осіб, які проходять базову військову службу) видаються з таких питань, зокрема: звільнення, призупинення, поновлення та продовження військовослужбовцю військової служби; виключення із списків особового складу Збройних Сил (Держспецтрансслужби) померлих (загиблих), визнаних безвісно відсутніми або оголошених померлими.

Згідно з пунктом 8 розділу Х Інструкції № 280 зміни до змісту вступних частин і пунктів підписаних наказів по особовому складу, виправлення помилок у примітках до пунктів наказів щодо відомостей про смерть (загибель), засудження судом, позбавлення військового звання, зменшення вислуги років або трудового стажу для призначення пенсій, а також внесення змін до пунктів раніше виданих наказів здійснюються новими наказами. В усіх примірниках скасованого або зміненого наказу робляться відповідні записи з посиланням на наказ, яким внесено зміни. Записи засвідчуються підписом керівника служби персоналу і скріплюються гербовою печаткою.

Інші помилки, допущені в примітках, виправляються без видання наказів і засвідчуються в перших примірниках тільки підписом керівника служби персоналу, в якій відпрацьовувався такий наказ, про що він повинен сповістити всі інстанції, до яких надіслано наказ по особовому складу або витяги із нього.

Окрім цього, загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними в паперовій та електронній формі в Апараті Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, командуваннях видів, родів військ (сил) Збройних Сил України, органах військового управління, штабах угруповань військ (сил), військових частинах (установах) Збройних Сил України (далі – військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням, встановлює Інструкція з діловодства у Збройних Силах України, затверджена наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40 (далі – Інструкція № 40).

Відповідно до пункту 2.3.2 Інструкції № 40 накази по особовому складу видаються з питань щодо, зокрема: звільнення військовослужбовців з військової служби відповідно до номенклатури посад для призначення; виключення зі списків особового складу у зв`язку зі смертю, позбавлення військового звання за вироком суду.

Порядок підготовки, подання на підпис, реєстрації, видання, розсилки (доведення) наказів по особовому складу визначається нормативним актом Міністерства оборони України щодо обліку особового складу в системі Міністерства оборони України.

Пунктом 2.8.1 Інструкції № 40 визначено, проєкти наказів (директив, розпоряджень) мають відповідати Конституції України, законам України, постановам Верховної Ради України, указам та розпорядженням Президента України, постановам та розпорядженням Кабінету Міністрів України, а також раніше виданим розпорядчим документам та дорученням органів військового управління вищого рівня.

Відповідно до пункту 2.8.1.3 Інструкції № 40 накази (директиви, розпорядження) розробляються за рішенням командира (керівника) військової частини (установи) для вирішення необхідних питань, усунення можливих невідповідностей у чинних наказах, уникнення великої кількості наказів з одного й того самого питання або в ініціативному порядку з відповідним обґрунтуванням.

Подання розробником пропозицій щодо підготовки наказів або внесення змін до існуючих наказів має починатися з ретельного вивчення суті питання, яке підлягає вирішенню, законодавчих та інших нормативно-правових актів, усього переліку чинних наказів, які регулюють це питання, міжнародних зобов`язань України, інших додаткових матеріалів (звітів, пропозицій, узагальнень, доповідей, актів тощо).

Під час розроблення проєкту наказу (директиви) головні виконавці (виконавці) аналізують стан справ у відповідній сфері правового регулювання, причини, які зумовлюють необхідність підготовки проєкту наказу, визначають предмет правового регулювання, механізм вирішення питання, що потребує врегулювання, передбачають правила і процедури, які, зокрема, унеможливлювали б вчинення корупційних правопорушень. Крім того, розробник (головний виконавець) визначає потребу в матеріальних, фінансових та інших ресурсах, необхідних для виконання передбачених у наказі заходів.

У наказах (директивах) не допускаються повтори нормативних положень, визначених раніше виданими наказами.

Згідно з пунктом 2.8.1.6 Інструкції № 40 накази підписує командир (керівник) військової частини (установи), а в разі його відсутності – посадова особа, яка виконує його обов`язки згідно з письмовим наказом.

Після підписання наказу (директиви, розпорядження) зміни до нього вносяться лише шляхом видання відповідного розпорядчого документа про внесення змін.

Якщо наказом відміняється попередній розпорядчий документ, то в розпорядчій частині зазначається пункт, який має починатися зі слів: “Визнати таким, що втратив чинність,…”.

Зміни, що вносяться до розпорядчого документа, оформляються окремим документом, у якого має бути такий заголовок: “Про внесення змін до …”, із зазначенням дати, номера, назви виду розпорядчого документа, до якого вносяться зміни.

З огляду на вищевказані положення, отримавши рапорт ОСОБА_1 від 07.05.2026 з долученими протоколом засідання штатної ВЛК від 04.05.2026 № 2026-0504-1157-5607-3 та свідоцтвом про хворобу від 29.04.2026 № 2026-0417-1214-5375-0, відповідач був зобов`язаний внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 №46-РС в частині зміни підстави звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я, а саме: замість «за наявності інвалідності» зазначити «на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби».

Як вказано судом вище, пунктом 241 Положення № 1153/2008 гарантоване військовослужбовцю право вибору за власним бажанням однієї з підстав для звільнення з військової служби у випадку наявності кількох підстав, передбачених, зокрема, підпунктами "а", "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

З метою реалізації такого права, ОСОБА_1 подав відповідний рапорт від 07.05.2026 про звільнення з військової служби, в якому чітко зазначив підставу для звільнення з військової служби - абзац 1 підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

При цьому, пунктом 29 розділу ХІІ Інструкції № 280 передбачено окремий порядок звільнення військовослужбовців після визнання їх непридатними до військової служби. Так, після затвердження висновку (постанови) військово-лікарської комісії про визнання військовослужбовців за станом здоров`я непридатними до військової служби, підготовка документів для звільнення військовослужбовців та виключення їх зі списків особового складу військових частин здійснюються службами персоналу військових частин, у списках особового складу яких вони перебувають, або службами персоналу вищих рівнів, кадрових центрів з урахуванням вимог Положення та цієї Інструкції. Витяги із наказів в електронній формі (у разі відсутності технічної можливості або, якщо передбачено надання тільки оригіналів паперових документів, також примірники витягів з наказів у паперовій формі) направляються до закладів охорони здоров`я (установ), у яких перебувають на лікуванні військовослужбовці, або до ТЦК та СП, зазначених в особистих рапортах військовослужбовців.

Розглянувши такий рапорт позивача від 07.05.2026, Військова частина НОМЕР_1 , всупереч вищевказаним нормам, відмовила в задоволенні рапорта ОСОБА_1 від 07.05.2026 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, що свідчить про протиправність такої відмови відповідача в задоволенні рапорта позивача від 07.05.2026.

Щодо позову в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача, поданий 07.05.2026 про звільнення солдата ОСОБА_1 відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, то, як встановлено судом вище, Військова частина НОМЕР_1 розглянула такий рапорт позивача від 07.05.2026. При цьому, відмова в задоволенні рапорта ОСОБА_1 від 07.05.2026 прийнята у формі резолюція від 13.05.2026 № 5963/р, яка містить підстави такої відмови.

Таким чином, відповідач висловив власну думку щодо рапорта ОСОБА_1 від 07.05.2026 у вигляді резолюції, яка є основною формою реалізації управлінських доручень, а тому відсутня необхідність зобов`язувати відповідача повторно розглядати рапорт позивача, поданий 07.05.2026 про звільнення солдата ОСОБА_1 .

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача в цій частині вимог є визнання протиправною відмови відповідача в задоволенні рапорта позивача від 07.05.2026 та зобов`язання відповідача внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 №46-РС в частині зміни підстави звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я, а саме: замість «за наявності інвалідності» зазначити «на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби».

Що стосується позову в частині визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 141 від 13.05.2026, яким вважається, що справи та посаду позивач здав із направленням ОСОБА_1 для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з виключенням з фінансового, речового та продовольчого забезпечення, зі списків особового складу частини, та виплатою різноманітних премій, допомог та компенсацій, то як зазначено судом вище, наказ про виключення зі списків особового складу не стосується самого факту (підстави) звільнення з військової служби, а є процедурним актом. Його правова функція, відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», полягає виключно у фіксації та визначенні конкретної календарної дати (дня) закінчення проходження військової служби, що відбувається лише після повного розрахунку та здачі посади.

В спірному випадку, зміна підстави звільнення в наказі про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я, жодним чином не має своїм наслідком зміну конкретної календарної дати (дня) закінчення проходження позивачем військової служби, яка визначена в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 № 141 від 13.05.2026.

Водночас, з огляду на те, що в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 № 141 від 13.05.2026 зазначено серед підстав прийняття такого наказу, зокрема, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.03.2026 №46-РС про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності) пункт 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», то після внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 №46-РС в частині зміни підстави звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я, а саме: замість «за наявності інвалідності» зазначити «на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби», виникає також необхідність приведення наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 141 від 13.05.2026 у відповідність до зміненого наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби в частині зміни підстави такого звільнення позивача з військової служби та, як наслідок, зміни інших відомостей, які пов`язані зі звільненням військовослужбовця за станом здоров`я саме на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 належить задовольнити частково: слід визнати протиправною відмову відповідача в задоволенні рапорта позивача від 07.05.2026 про звільнення з військової служби відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 №46-РС в частині зміни підстави звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я, а саме: замість «за наявності інвалідності» зазначити «на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби»; зобов`язати відповідача привести наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 141 від 13.05.2026 у відповідність до зміненого наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби в частині зміни підстави такого звільнення позивача з військової служби «на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби». Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 в задоволенні рапорта ОСОБА_1 від 07.05.2026 про звільнення з військової служби відповідно до абзацу 1 підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 №46-РС в частині зміни підстави звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) з військової служби за станом здоров`я, а саме: замість «за наявності інвалідності» зазначити «на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 привести наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 141 від 13.05.2026 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 у відповідність до зміненого наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби в частині зміни підстави такого звільнення з військової служби «на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби».

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.