Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №160/12739/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокуСправа №160/12739/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

13.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , з вимогами:

- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 256 617,66 гривень.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено наступне. Відповідач має податковий борг на загальну суму 256 617,66 грн. Податковий борг виник внаслідок несплати зобов`язань, донарахованих контролюючим органом. Податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми «Ф» від 03.03.2025р. №0008527-1306-0436. Однак, сума боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку. У зв`язку з чим, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 р. відкрито провадження у адміністративній справі № 160/12739/26 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

18.05.2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом надіслано до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

У відповідь на запит Відділом формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур надано лист №6/5-618, яким повідомлено, що в реєстрі територіальної громади відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ), на території міста Дніпра відсутні.

Згідно відповіді №3147945 від 07.08.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру на запит судді Рябчук О.С., ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рівненська, 1.

Копію ухвали про відкриття провадження направлялась ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу суду повернуто конверт з відміткою АТ «Укрпошта» про невручення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 11 ст.126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідачем у встановлений судом строк, відзив на позов, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано.

У відповідності до положень ч.6ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку платників податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

З матеріалів справи вбачається, що сума податкового боргу Фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), становить 256 617,66 грн., а саме:

1. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, яка виникла в результаті порушення встановленого терміну сплати податку, у розмірі 231 365,53 грн, згідно:

- Штрафні санкції донараховані в поточному році за актом перевірки м.р. від 16.12.2024 термін сплати 03.02.2025 на суму 340,00 грн;

- Донараховано в поточному році основного платежу за актом перевірки м.р. від 16.12.2024 термін сплати 19.02.2025 на суму 183 258,76 грн;

- Штрафні санкції донараховані в поточному році за актом перевірки м.р. від 16.12.2024 термін сплати 19.02.2025 на суму 45 814,69 грн;

- Пеня, нарахована на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 1 952,08 грн.

2. Заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами-підприємцями, яка виникла в результаті несплати податку у встановлений термін грошових зобов`язань у розмірі 25 123,53 грн, згідно:

- Донараховано в поточному році основного платежу за актом перевірки м.р. від 16.12.2024 термін сплати 19.02.2025 на суму 15 271,56 грн;

- Штрафні санкції донараховані в поточному році за актом перевірки м.р. від 16.12.2024 термін сплати 19.02.2025 на суму 3 817,89 грн;

- Пеня, нарахована на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 162,68 грн.

3. Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДПС), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін грошових зобов`язань у розмірі 6 000,00 грн, згідно:

- Штрафні санкції донараховані в поточному році за актом перевірки м.р. від 16.12.2024 термін сплати 03.02.2025 на суму 6 000,00 грн.

На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» від 03.03.2025р. №0008527-1306-0436 на суму 256 617,66 грн., яка направлена засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу податкового органу повернуто конверт з відміткою АТ «Укрпошта» про невручення «за закінченням терміну зберігання».

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст. 46 ПК України).

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.1., п. 58.2., 58.3. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з положенням п.41.1, 41.2 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Податкова вимога форми «Ф» від 03.03.2025р. №0008527-1306-0436 на суму 256 617,66 грн., яка направлена засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу податкового органу повернуто конверт з відміткою АТ «Укрпошта» про невручення «за закінченням терміну зберігання».

Одночасно з цим суд зазначає, що податкові повідомлення – рішення, на підставі яких заявлено до стягнення суму податкового боргу направлялись податковим органом на адресу: АДРЕСА_2 .

Натомість в ході розгляду адміністративної справи судом було встановлено, що адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 , що підтверджено наданою з Єдиного державного демографічного реєстру відповіддю №3147945.

Таким чином суд не може констатувати факт належного повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання та відповідно відсутній факт узгодженості заявленої до стягнення суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність підтвердження факту узгодження податкових зобов`язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 256 617,66 грн. з рахунків відповідача в обслуговуючих банках є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук