Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №160/8798/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокуСправа №160/8798/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого позову):

- визнати протиправною відмову, у видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887, що оформлена відповіддю військової частини НОМЕР_1 №4408 від 10.11.2025.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був призваний на військову службу на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022. Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ДССТ України. За час проходження військової служби позивач неодноразово приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а саме був: 1) Задіяний до облаштування місця розташування тилового командного пункту в Миколаївській області; 2) Задіяний до охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України. Підтвердженням даного факту є численні бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 та записи в журналі бойових дій. Представником позивача неодноразово було подано адвокатські запити на адресу відповідача для отримання Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в інтересах позивача, задля подальшого оформлення статусу учасника бойових дій. На адвокатський запит від 17.09.2025 № 170925-ДОМ було надано відповідь від 27.09.2025 №3981: «Повідомляю, що військовою частиною НОМЕР_1 не видано на ім`я солдата ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що ним не виконувались бойові (спеціальні) завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій під час проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_1 ». Позивач вважає неправомірною і необґрунтованою відмову відповідача щодо видачі Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим постала необхідність у зверненні з даним позовом до суду для захисту прав позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст.169 ч.3 "Ухвала про відкриття після без руху" від 27.04.2026 №160/8798/26 було надіслано одержувачу Військова частина НОМЕР_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 27.04.2026.

Відзив від Військової частини НОМЕР_1 на адресу суду не надходив.

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.

Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).

Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 07.05.2022 року, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 ..

17.09.2025 року представником позивача направлено МОУ, Генерального штабу ЗСУ, Адміністрації ДСТС України, командиру ВЧ НОМЕР_1 адвокатський запит, в якому просив надати військовослужбовцю ОСОБА_1 копію довідки про безпосередню участь у бойових діях (або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), на підставі відповідних бойових наказів та розпоряджень за 2022 рік, для подальшого отримання додаткових соціальних пільг та гарантій; у випадку відсутності довідки просив надати інформацію про законні причини відсутності.

Листом від 27.09.2025 №3981 ВЧ НОМЕР_1 розглянуто адвокатський запит представника позивача від 17.09.2025 та повідомлено зокрема наступне:

"Із Вашого адвокатського запиту вбачається прохання надати військовослужбовцю ОСОБА_1 копію довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі Постанова № 413) або зазначити причину відсутності такої довідки. Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», порядок надання статусу учасника бойових дій визначається Кабінетом Міністрів України. B Постановою № 413 затверджено «Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» (далі Порядок). Пунктом 8 Порядку встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій командири військових частин зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 до Постанови № 413. Підставою для видачі військовослужбовцю довідки за формою згідно з додатком 6 до Постанови № 413 є факт виконання ним бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, перелік яких затверджений наказами Головнокомандувача Збройних Сил України. Повідомляю, що військовою частиною НОМЕР_1 не видано довідки на ім`я солдата ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що ним не виконувались бойові (спеціальні) завдання у районах ведення воєнних (бойових) дій під час проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_1 ."

24.10.2025 року представником позивача направлено МОУ, Генерального штабу ЗСУ, Адміністрації ДСТС України, командиру ВЧ НОМЕР_1 адвокатський запит, в якому просив надати засвідчені належним чином копії витягів з бойових донесень, журналів бойових дій за час служби ОСОБА_1 , які підтверджують участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Листом від 30.10.2025 року №4347 ВЧ НОМЕР_1 ВЧ НОМЕР_1 повідомлено, що документи, які мають гриф обмеження доступу, не підлягають пересиланню поштовими каналами загального користування та надаються виключно для ознайомлення в умовах, що забезпечують режим секретності. У зв`язку з цим, направлення документів поштою не здійснюється. Додаємо до листа витяги із наказів командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) про всі відрядження солдата ОСОБА_1

06.11.2025 року представником позивача направлено МОУ, Генерального штабу ЗСУ, Адміністрації ДСТС України, командиру ВЧ НОМЕР_1 адвокатський запит, в якому просив на підставі витягів із наказів командира ВЧ НОМЕР_1 надати військовослужбовцю ОСОБА_1 копію довідки за формою №6 про безпосередню участь у бойових діях (або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), на підставі відповідних бойових наказів та розпоряджень за 2022 рік, для подальшого отримання додаткових соціальних пільг та гарантій.

Листом від 10.11.2025 №4408 ВЧ НОМЕР_1 розглянуто адвокатський запит представника позивача від 06.11.2025 та повідомлено зокрема наступне:

"Із Вашого адвокатського запиту вбачається прохання надати військовослужбовцю ОСОБА_1 копію довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі Постанова № 413). Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», порядок надання статусу учасника бойових дій визначається Кабінетом Міністрів України. B Постановою № 413 затверджено «Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» (далі - Порядок). Пунктом 8 Порядку встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій командири військових частин зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 до Постанови № 413. Підставою для видачі військовослужбовцю довідки за формою згідно з додатком 6 до Постанови № 413 є факт виконання ним бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, перелік яких затверджений наказами Головнокомандувача Збройних Сил України. Повідомляю, що станом на дату надання цієї відповіді військовою частиною НОМЕР_1 не видано довідки на ім`я солдата ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що ним не виконувались бойові (спеціальні) завдання у районах ведення воєнних (бойових) дій під час проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_1 . Роз`яснюю, що відповідно до раніше наданих військовою частиною НОМЕР_1 за Вашим адвокатським запитом витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), солдат ОСОБА_1 виконував службові завдання (не бойові (спеціальні) завдання!!) з облаштування місця розташування тилового командного пункту у 2022 році, а також виконував бойові (спеціальні) завдання з охорони та оборони важливих державних об`єктів національної транспортної системи України у 2023 - 2025 роках, але не у районі ведення воєнних (бойових) дій, що не дає підстав для видачі довідки за формою згідно з додатком 6 до Постанови № 413.)"

Також судом досліджено копії витягів:

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.05.2022 №108/ДСК, згідно якого: 1. Вважати такими, що вибули: 1.1. У відрядження: 1.1.2. У село Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області з 24 травня 2022 року, з метою облаштування місця розташування тилового командного пункту: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_4 полку охорони від 23.05.2022 № 24/ДСК.

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.06.2023 №212/ДСК, згідно якого: 22. Вважати такими, що 13 червня 2023 року вибули з тилового командного пункту селища міського типу Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області і прибули 13 червня 2023 року до села Коблево Миколаївського району Миколаївської області важливого державного об`єкта національної транспортної системи України: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони 3 батальйону охорони. З 14 червня 2023 року виключити з продовольчого забезпечення за нормою № 1 загальновійськова на тиловому командному пункті та з 14 червня 2023 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № 1 загальновійськова на об`єкті. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_4 полку охорони від 13.06.2023 № 99/ДСК.

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.09.2023 №350/ДСК, згідно якого: 4. Вважати такими, що вибули: 4.1. У відрядження: 4.1.7. У село Коблево Миколаївського району Миколаївської області з 23 вересня 2023 року, з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони 3 батальйону охорони. З 24 вересня 2023 року виключити з продовольчого забезпечення в частині за нормою № 1 - загальновійськова та з 24 вересня 2023 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № 1 загальновійськова на об`єкті. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_4 полку охорони від 13.06.2023 № 99/ДСК.

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.11.2023 №425/ДСК, згідно якого: 18. Вважати такими, що вибули: 18.1. У відрядження: 18.1.4. У село Коблево Миколаївського району Миколаївської області з 20 листопада 2023 року, з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. 321 листопада 2023 року виключити з продовольчого забезпечення в частині за нормою № НОМЕР_5 загальновійськова та з 21 листопада 2023 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № 1 загальновійськова на об`єкті. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_4 полку охорони від 13.06.2023 № 99/ДСК.

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2024 №12/ДСК, згідно якого: 38. Вважати такими, що вибули: 38.1. У відрядження: 38.1.7. У село Коблево Миколаївського району Миколаївської області з 09 квітня 2024 року, з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 3 взводу охорони 3 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. З 10 квітня 2024 року виключити з продовольчого забезпечення в частині за нормою № НОМЕР_5 загальновійськова та з 10 квітня 2024 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № 1 загальновійськова на об`єкті. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_4 бригади охорони від 09.04.2024 № 9/ДСК.

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.07.2024 №101/ДСК, згідно якого: 8. Вважати такими, що вибули: 8.1. У відрядження: 8.1.2. У село Коблево Миколаївського району Миколаївської області з 04 липня 2024 року, з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 3 взводу охорони 3 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. З 05 липня 2024 року виключити з продовольчого забезпечення в частині за нормою № НОМЕР_5 загальновійськова та з 05 липня 2024 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № 1 загальновійськова на об`єкті. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_4 бригади охорони від 09.04.2024 № 9/ДСК.

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.09.2024 №2/ДСК, згідно якого: 1710. Вважати такими, що вибули: 1710.1. У відрядження: 1710.1.16. У село Коблево Миколаївського району Миколаївської області з "23" вересня 2024 року, з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України. З "24" вересня 2024 року виключити з продовольчого забезпечення в частині за нормою № 1 загальновійськова та з "24" вересня 2024 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № НОМЕР_5 загальновійськова на об`єкті: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 4 взводу охорони 3 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_4 бригади охорони від 09.04.2024 № 9/ДСК.

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2024 №14/ДСК, згідно якого: 33. Вважати такими, що вибули: 33.1. У відрядження: 33.1.1. У село Пісочин Харківського району Харківської області з "03" жовтня 2024 року, з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України. 3 "04" жовтня 2024 року виключити з продовольчого забезпечення в частині за нормою № 1 загальновійськова та з "04" жовтня 2024 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № НОМЕР_5 загальновійськова на об`єкті, видати сухі пайки в кількості 13 комплектів на одну добу: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 4 взводу охорони 3 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_4 окремої бригади охорони від 03.10.2024 № 11/ДСК, рапорт підполковника ОСОБА_2 (вх. № 8313 від 01.10.2024).

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.11.2024 №62/ДСК, згідно якого: 2. Вважати такими, що вибули: 2.1. У відрядження: 2.1.2. У село Пісочин Харківського району Харківської області з "10" листопада 2024 року, з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України. 3 "11" листопада 2024 року виключити 3 продовольчого забезпечення B частині за нормою № 1 загальновійськова та з "11" листопада 2024 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № НОМЕР_5 загальновійськова на об`єкті: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 4 взводу охорони 3 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_4 окремої бригади охорони від 03.10.2024 № 11/ДСК.

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.12.2024 №132/ДСК, згідно якого: 14. Нижчепойменованих військовослужбовців, які перебували на лікуванні у Харківській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2 міста Харків, вважати такими, що вибули у відрядження в село Пісочин Харківського району Харківської області, з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України: з "30" грудня 2024 року: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 4 взводу охорони 3 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. 3 "31" грудня 2024 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № 1 загальновійськова на об`єкті. Підстава: виписний епікриз № 5567 від 30.12.2024, бойове розпорядження командира НОМЕР_4 окремої бригади охорони від 03.10.2024 № 11/ДСК.

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.02.2025 №39/ДСК, згідно якого: 3. Вважати такими, що вибули: 3.1. У відрядження: 3.1.4. У село Пісочин Харківського району Харківської області з "02" лютого 2025 року, з метою охорони та оборони важливих державних об`єктів національної транспортної системи України. З "03" лютого 2025 року виключити з продовольчого забезпечення в частині за нормою № 1 загальновійськова та з "03" лютого 2025 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № НОМЕР_5 загальновійськова на об`єкті: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 4 взводу охорони 3 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. Підстава: бойові розпорядження командира НОМЕР_4 окремої бригади охорони від 24.09.2024 № 2/ДСК, від 03.10.2024 № 11/ДСК, від 23.09.2024 № 1/ДСК.

Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.07.2025 №240/ДСК, згідно якого: 2. Вважати такими, що вибули: 2.1. У відрядження: 2.1.3. У село Пісочин Харківського району Харківської області з "27" липня 2025 року, з метою охорони та оборони важливих державних об`єктів національної транспортної системи України. 3 "28" липня 2025 року виключити з продовольчого забезпечення в частині за нормою № 1 загальновійськова та з "28" липня 2025 року зарахувати на продовольче забезпечення за нормою № 1 загальновійськова на об`єкті: солдата ОСОБА_1 , водія-стрільця відділення охорони 4 взводу охорони 3 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_4 окремої бригади охорони від 03.10.2024 № 11/ДСК,

Вважаючи протиправною відмову відповідача у наданні довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку зі збройною агресією рф проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України, затвердженими законами України.

Суспільні відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку стосовно захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовані, насамперед, нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Суспільні відносини з приводу набуття громадянином правового статусу учасника бойових дій регламентовані, зокрема, приписами Закону №3551-ХІІ.

Згідно із статті 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь:

в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення,

у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів,

у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених положень свідчить, що законодавець у кожному випадку пов`язує надання статусу учасника бойових дій із фактичною участю у збройному протистоянні, яка має ознаки безпосередності, тобто особистого виконання бойових (службових) завдань у складі військових формувань під час здійснення відповідних заходів. Йдеться не про будь-яке виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, а про реальне та особисте залучення до виконання завдань, безпосередньо пов`язаних із відсіччю та стримуванням збройної агресії, що за своїм змістом і характером передбачають підвищений рівень небезпеки для життя і здоров`я військовослужбовця. Виконання завдань забезпечувального, чергового чи охоронного характеру, навіть у період дії воєнного стану, саме по собі не може ототожнюватися з такою безпосередньою участю.

При цьому, зміст поняття «безпосередня участь» підлягає системному тлумаченню у взаємозв`язку з нормативними актами, прийнятими на виконання Закону № 3551-ХІІ, які визначають порядок підтвердження такої участі та критерії її встановлення. У цьому контексті територіальна складова не є самостійно встановленим обмеженням, а виступає елементом правової моделі, відповідно до якої безпосередність участі пов`язується з виконанням бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку. Відсутність встановленого факту виконання завдань у таких районах виключає можливість визнання відповідної діяльності як безпосередньої участі у розумінні пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.

Подібний підхід щодо обов`язковості встановлення у сукупності, зокрема, функціональної та територіальної ознак застосований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23.

Механізм надання статусу учасника бойових дій визначений Порядком № 413.

Згідно положень підпункту 4 пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання статусу учасника бойових дій для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, є довідка за формою згідно з додатком 6.

Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку № 413, для надання статусу учасника бойових дій документи подаються командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи чи організації стосовно заявників, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII, або самостійно заявником з їх числа - у разі неподання таких документів відповідним командиром (начальником).

Водночас пунктом 8 Порядку № 413 прямо встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані протягом 30 календарних днів з дня участі таких осіб у виконанні бойових (службових) завдань подати на розгляд відповідної комісії довідку за формою згідно з додатком 6 або додатком 7 до цього Порядку.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 із відповідним змістом про участь особи у заходах, визначених пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, є необхідною передумовою для позитивного вирішення питання щодо надання статусу учасника бойових дій відповідною комісією. Водночас підстави внесення інформації до такої довідки та її зміст підлягають перевірці на відповідність вимогам законодавства, у тому числі в межах здійснення судового контролю за рішеннями суб`єктів владних повноважень.

Обов`язок командира (начальника) військової частини щодо подання такої довідки виникає лише за умови наявності підтверджених належними документами фактів безпосередньої участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Суд при цьому наголошує, що командир (начальник) військової частини, оформлюючи довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413, не здійснює оцінку доцільності чи обґрунтованості надання статусу учасника бойових дій, оскільки такі повноваження належать відповідній комісії. Його функція полягає у внесенні до довідки відомостей про участь військовослужбовця у відповідних заходах та оформленні її на підставі наявних документів, що підтверджують виконання завдань, передбачених пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.

Судом установлено, що позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 (через свого представника) із заявою про видачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, за формою, встановленою додатком 6 до Порядку № 413.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листами від 27.09.2025 року №3981 та 10.11.2025 № 4408 повідомив про відсутність підстав для оформлення позивачу відповідної довідки у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не виконувались бойові (спеціальні) завдання у районах ведення воєнних (бойових) дій під час проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_1 .

В листі від 10.11.2025 № 4408 додатково зазначено, що згідно витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), солдат ОСОБА_1 виконував службові завдання (не бойові (спеціальні) завдання) з облаштування місця розташування тилового командного пункту у 2022 році, а також виконував бойові (спеціальні) завдання з охорони та оборони важливих державних об`єктів національної транспортної системи України у 2023 - 2025 роках, але не у районі ведення воєнних (бойових) дій, що не дає підстав для видачі довідки за формою згідно з додатком 6 до Постанови № 413.)

Позивач, обґрунтовуючи своє право на отримання спірної довідки пов`язує його із участю у бойових діях, із виконанням бойових (спеціальних) завдань з охорони та оборони важливих державних об`єктів національної транспортної системи України.

При оцінці вказаних доводів, суд звертає увагу на те, що на виконання указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 та «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168, якою диференційовано додаткову винагороду залежно від характеру виконуваних завдань.

Відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Разом із тим, особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій території України або на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення таких заходів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах.

Крім того, окремо передбачено можливість збільшення розміру додаткової винагороди (але не більше ніж до 50 000 гривень) для військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органів військового управління або штабів угруповань військ, у тому числі поза районами ведення бойових дій, за умови здійснення ними оперативного (бойового) управління підрозділами, що ведуть бойові дії.

Отже, системний аналіз пункту 1 Постанови № 168 свідчить, що законодавець чітко розмежував поняття:

- загальне виконання бойових (спеціальних) завдань у період воєнного стану, за яке виплачується додаткова винагорода до 30 000 гривень;

- безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони з обов`язковим перебуванням у районах їх ведення (здійснення), що є підставою для збільшення винагороди до 100 000 гривень.

Таке розмежування має правове значення для оцінки характеру участі військовослужбовця у виконанні військового обов`язку та не допускає ототожнення будь-якого виконання завдань у період воєнного стану з безпосередньою участю у бойових діях.

Крім того, згідно з статтею 9 Закону № 2011-ХІІ, Указу Президента України № 64/2022 та постанови КМУ № 168 наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 затверджено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок №260).

Порядок № 260 доповнено новим розділом «XXXIV. Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25 січня 2023 року - застосовується з 01 лютого 2023 року.

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою КМУ № 168 виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі до складу сільських (селищних), міських, районних та обласних військових адміністрацій, на території (або частині цієї території), здійснення повноважень яких ведуться воєнні (бойові) дії, та виконують бойові (спеціальні) завдання виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 30000 гривень.

Військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні або у складі органів військового управління (військових частин, підрозділів) розвідувального органу Міністерства оборони України, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, а також інших військових формувань, виплата додаткової винагороди здійснюється в порядку, на умовах та розмірах, передбачених у цьому розділі.

Військовослужбовцям, зазначеним у цьому пункті, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується в більшому розмірі.

Таким чином, Порядок № 260, прийнятий на виконання постанови КМУ № 168, також закріплює диференційований підхід до визначення розміру додаткової винагороди залежно від характеру та умов виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань, зокрема з урахуванням факту безпосередньої участі у бойових діях та перебування у районах їх ведення. Отже, як постанова КМУ № 168, так і Порядок № 260 послідовно розмежовують загальне виконання завдань у період воєнного стану та безпосередню участь у збройному конфлікті, що має істотне значення для правової оцінки характеру участі позивача.

Крім того, пунктом 3 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно з пунктом 6 розділу XXXIV Порядку №260 про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

Отже, у своєму системному взаємозв`язку положення Закону № 3551-ХІІ, Порядку № 413, постанови КМУ № 168 та розділу XXXIV Порядку № 260 формують узгоджену правову модель регулювання, відповідно до якої вирішальним критерієм для віднесення діяльності військовослужбовця до безпосередньої участі у бойових діях чи заходах із забезпечення національної безпеки і оборони є встановлення факту виконання ним бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

При цьому нормативне розмежування розмірів додаткової винагороди (100 000, 50 000 та 30 000 гривень) не має суто фінансового характеру, а залежить від фактичних обставин, інтенсивності та умов залучення військовослужбовця до виконання бойових (спеціальних) завдань, зокрема від характеру таких завдань і території їх здійснення. Виплата у розмірі 100 000 гривень поставлена у залежність від встановлення факту безпосередньої участі у бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони за умови перебування в районах їх ведення. Натомість виконання бойових (спеціальних) завдань поза межами таких районів або здійснення завдань забезпечувального чи охоронного характеру, що зумовлює виплату додаткової винагороди у меншому розмірі (30 000 гривень), саме по собі не може розцінюватися як безпосередня участь у бойових діях.

Таким чином, лише сукупність установлених обставин щодо характеру виконуваних завдань, території їх здійснення та їх належного документального підтвердження відповідно до вимог законодавства є передумовою виникнення обов`язку щодо оформлення довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 і, відповідно, підставою для подальшого розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій.

У цьому контексті заслуговує на увагу і постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф» (далі - постанова КМУ № 1364), якою встановлено механізм формування єдиного переліку таких територій. Відповідно до зазначеної постанови перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за погодженням з Міністерством оборони України на підставі пропозицій відповідних військових адміністрацій; у ньому визначаються дати початку та завершення бойових дій або тимчасової окупації, а сам перелік підлягає регулярному оновленню.

Сам факт запровадження воєнного стану на всій території України та його тривалий характер не є визначальним для оцінки участі особи в бойових діях. Правовий режим воєнного стану є загальнодержавним, однак райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються окремими рішеннями уповноважених суб`єктів та мають конкретний територіальний характер.

Отже, нормативне регулювання чітко розмежовує загальну дію воєнного стану та конкретні території, які мають статус районів ведення воєнних (бойових) дій.

Так, матеріалами справи не підтверджено факт виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень як особі, яка брала безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, перебуваючи в районах їх ведення у період здійснення зазначених заходів, відповідні докази відсутні.

З огляду на нормативне розмежування розмірів додаткової винагороди, відсутність доказів на підтвердження факту виплата позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, свідчить про не підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони за умови перебування у визначених районах їх ведення.

Крім того, судом встановлено, що позивач у спірний період проходив службу у складі військової частини НОМЕР_1 та на підставі наказів командира ВЧ НОМЕР_1 , які досліджені судом, позивач неодноразово відряджався: у село Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області з метою облаштування місця розташування тилового командного пункту; неодноразово у село Коблево Миколаївського району Миколаївської області з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України, у село Пісочин Харківського району Харківської області з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України.

Разом із тим суд зазначає, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, село Коблево Миколаївського району Миколаївської області, село Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області не визначалися як район ведення воєнних (бойових) дій. Село Пісочин Харківського району Харківської області є територією можливих бойових дій з 24.02.2022 по 31.03.2026.

Варто також зауважити, що запровадження та дія воєнного стану на всій території України не ототожнюються з веденням активних бойових дій у кожному регіоні держави. Нормативне визначення таких районів здійснюється у встановленому порядку відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, а також у межах механізму формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані, запровадженого постановою КМУ № 1364.

Отже, матеріалами справи підтверджено виконання позивачем завдань з облаштування місця розташування тилового командного пункту у селі Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, здійснював завдання з охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України у селі Коблево Миколаївського району Миколаївської області, Пісочин Харківського району Харківської області. Разом із тим такі обставини не відповідають умовам, з якими пункт 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ пов`язує визнання безпосередньої участі у бойових діях, оскільки не встановлено виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку.

Окрім того, системний аналіз положень Закону № 3551-ХІІ, Порядку № 413, постанови КМУ № 168 та розділу XXXIV Порядку № 260 свідчить, що виконання військового обов`язку в умовах воєнного стану не є тотожним безпосередній участі у бойових діях. Належність до військової частини, залучення до охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України чи облаштування місця розташування тилового командного пункту поза районами ведення воєнних (бойових) дій саме по собі не створює правових підстав для визнання відповідної діяльності безпосередньою участю у розумінні пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.

Інше тлумачення зазначених норм призвело б до необґрунтованого розширення кола осіб, яким може бути надано статус учасника бойових дій, без урахування характеру та інтенсивності участі у збройному протистоянні, що суперечило б принципу справедливості та рівності правового статусу військовослужбовців.

Відсутність установленого факту виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, а також відсутність у матеріалах справи інформації та документів, передбачених законодавством і локальними актами (бойових наказів, розпоряджень, доручень, рішень Головнокомандувача Збройних Сил України чи начальника Генерального штабу Збройних Сил України, які підтверджують перебування у складі діючих угруповань або в районах ведення бойових дій), виключає виникнення у відповідача обов`язку щодо оформлення та видачі довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413.

При цьому суд не перешкоджає реалізації права особи у разі наявності належних і допустимих доказів, однак за встановлених у цій справі обставин правових підстав для покладення на відповідача обов`язку щодо видачі відповідної довідки не вбачається, а тому відмова у її наданні є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 року по справі № 200/7273/24.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова