Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №160/14614/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокуСправа №160/14614/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Україна, Донецька область, м. Слов`янськ, пл.Соборна, 3. ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

УСТАНОВИВ:

29.05.26 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.04.2026 № 045550019757, яким мені відмовлено у перерахунку пенсії згідно моєї заяви від 06.04.2026 № 8352.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. ч. 2, 3, 4, 15, 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII в редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, як працюючому прокурору, пенсію за вислугу років у розмірах, обчислених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.ч. 2, 3, 4, 15, 20 ст. 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VII в редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019. При цьому, рішенням відповідача було відмовлено у такому перерахунку оскільки відповідно до узгодженого Порядку проведення перерахунків, пенсіонерам, які працюють на посадах прокурорів, перерахунок проводиться у зв`язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати. Позивач вважає вказане рішення про відмову у перерахунку пенсії протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не ґрунтується на приписах ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.06.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти вимог викладених у позові, та зазначив, що Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні. Разом з тим відповідач зазначив, позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Орган ПФУ, який первинно розглядав заяву, в подальшому не має доступу до електронної пенсійної справи, i у випадку зобов`язання його судом вчинити певнi дiї, як то зарахувати певні періоди до стажу, повторно розглянути заяву, призначити або виплатити пенсію, цей орган позбавлений можливості вчинити такі дії внаслідок відсутності доступу до електронної пенсiйної справи.

15.06.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечив проти доводів викладених відповідачем та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 року у задоволенні клопотання відповідача про залучення співвідповідача до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працює в Луганській обласній прокуратурі починаючи з вересня 2000 року.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» починаючи з травня 2023 року у розмірі, визначеному відповідно до Закону України №1058 на момент звернення.

Судом встановлено, що 06.04.2026 позивач звернувся відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону №1697-VII, як працюючий прокурор.

Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення від 13.04.2026 року №045550019757 про відмову у перерахунку пенсії.

В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідачем зазначено, що у довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 26.02.2026 № 21-35вих-26, виданій Луганською обласною прокуратурою (далі – довідка від 26.02.2026), посадовий оклад ОСОБА_1 визначений за посадою прокурора обласної прокуратури станом на 01.08.2025 з урахуванням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 2102 грн (25 * 2102 * 1,2 = 63060 грн.), у довідці від 06.04.2026 № 81вих-26, виданій Луганською обласною прокуратурою (далі — довідка від 06.04.2026), зазначено збільшення надбавки за вислугу років, але неможливо взяти цю довідку до уваги так, як в ній посадовий оклад аналогічно визначено з урахуванням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 2102 грн (25 * 2102 * 1,2 = 63060 грн.). Оскільки підвищення з 01.08.2025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора обласної прокуратури не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідок від 26.02.2026 та від 06.04.2026 відсутні.

Позивач вважає вказане рішення про відмову у перерахунку пенсії протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури до 15.07.2015 регулювалися Законом України Про прокуратуру №1789-XII від 05.11.1991 (надалі, також Закон №1789-XII), після 15.07.2015 - також унормовано Законом України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV, іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

З положень Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ вбачається, що статтею 50-1 визначаються особливості пенсійного забезпечення прокурорів, а саме:

прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);

обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);

призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон №1697-VІІ.

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.

Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»,

- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

Суд зазначає, що згідно абзацу 4, 5 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до пункту 13-1 Розділу XV Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» на умовах законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про наукову і науково-технічну діяльність» у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.

Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI набрав чинності 01 жовтня 2011 року.

Положення наведених норм є чинними, як на дату звернення позивача із вказаною заявою про перерахунок та виплату пенсії за нормами Закону України «Про прокуратуру», так і на час розгляду справи.

З огляду на те, що позивач є пенсіонером, який працює на посаді та на умовах, передбачених Законом №1697-VII та не відноситься до осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд дійшов висновку, що в даному випадку, на позивача поширюються положення п.13-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV абзацу четвертого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, відповідно до яких пенсія на період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом №1697-VII виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058-ІV.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2022 року по справі № 380/4215/20.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі Закону №1058-ІV.

Так, судом встановлено, що згідно матеріалів справи станом на дату звернення із заявою про перерахунок пенсії 06.04.2026 року позивачем відпрацьовано два роки з дати призначення пенсії (01.05.2023 року), у цей же ж період відбулось підвищенням його заробітної плати.

Таким чином, враховуючи первинну редакцію частини 20 статті 86 Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, якою, серед іншого, передбачено можливість перерахунку пенсії працюючого пенсіонера, зокрема, у зв`язку зі збільшенням вислуги років та збільшенням розміру складових його заробітної плати за кожні два відпрацьовані роки, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, як працюючого пенсіонера органів прокуратури, в розмірі обчисленому відповідно до Закону №1058-ІV, у зв`язку з чим спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на гарантоване статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частина четверта статті 245 КАС України передбачає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми вбачається, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення, суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що для належного відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. ч. 2, 3, 4, 15, 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII в редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, як працюючому прокурору, пенсію за вислугу років у розмірах, обчислених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням виплачених сум.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як встановлено судом позивачем заявлено вимогу немайнового характеру та подано до суду вказану позовну заяву за допомогою системи “Електронний суд”, а отже позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дану позовну заяву у розмірі 1064,96 грн.

В свою чергу, позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн., а отже позивачем переплачено судовий збір на 266,24 грн.

З урахуванням зазначеного, враховуючи той факт, що вимоги позивача, які підлягають задоволенню є похідними, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. 77, 241-246, 250, 251, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Україна, Донецька область, м. Слов`янськ, пл.Соборна, 3. ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.04.2026 № 045550019757, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 06.04.2026 № 8352.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. ч. 2, 3, 4, 15, 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII в редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, як працюючому прокурору, пенсію за вислугу років у розмірах, обчислених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV відповідно до поданої заяви від 06.04.2026 року, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко