Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №140/10434/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10434/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Скопалюк Г.Д.,

представника позивача Наумчик Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Волинської митниці до Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Волинська митниця (далі – Волинська митниця, позивач) звернулася з позовом до Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – Ратнівський ВДВС, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2026 у ВП №75206288; зобов`язання орган державної виконавчої служби усунути допущені порушення та продовжити примусове виконання ухвали Ратнівського районного суду від 08.12.2023 відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні у Ратнівському відділі ДВС перебував виконавчий лист Ратнівського районного суду Волинської області щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути Волинській митниці ДФС України автомобіль “Ауді А6”, р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , технічний паспорт на вказаний т/з серії НОМЕР_3 та ключ запалювання, які перебувають у його володінні (виконавче провадження №75206288).

Державним виконавцем 04.06.2024 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

06.06.2025 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №75206288 на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”. Вказана постанова була оскаржена в судовому порядку. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №140/8908/25 визнано протиправною та скасовано дану постанову. Зокрема при вирішенні даної справи суд вказав, що вона винесена передчасно, за відсутності доказів які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів.

Після відновлення виконавчого провадження державним виконавцем не було вчинено жодної виконавчої дії, а єдиною дією було звернення до Ратнівського районного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

26.06.2026 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що винесена передчасно. Стверджує, що матеріали виконавчого провадження №75206288 не містять доказів щодо вжиття державним виконавцем усіх необхідних заходів, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”, з метою виконання рішення суду. Наявні у матеріалах ВП документи свідчать про те, що виконавцем взагалі не вчинялись виконавчі дії для повного та всебічного виконання судового рішення.

На переконання позивача, накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа, проте не є належними та достатніми заходами примусового виконання судового рішення. З наведених підстав просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , (далі – ОСОБА_1 , третя особа) розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Розгляд справи призначено на 14:30 год. 25.08.2026. У справі оголошувалась перерва до 14:30 год. 31.08.2026.

У поданому відзиві відповідач позовні вимоги заперечив та вказав на те, що Ратнівським відділом ДВС вжиті всі заходи передбачені Законом України “Про виконавче провадження” щодо виявлення майна боржника з метою виконання виконавчого документа. Вважає, що постанова від 26.06.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №75206288 винесена у відповідності до норм чинного законодавства та є правомірною. З врахуванням зазначеного просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа пояснень у справі щодо позовних вимог не подала.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала із підстав викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засіданні не з`явились, хоча про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2024 Ратнівським районним судом Волинської області видано виконавчий лист у справі №166/1051/20 про зобов`язання ОСОБА_1 повернути Волинській митниці ДФС України автомобіль “Ауді А6”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , технічний паспорт на вказаний транспортний засіб серії НОМЕР_3 та ключ запалювання, які перебувають у його володінні (т.1 а.с.32 зворот -33,90).

04.06.2024 головним державним виконавцем Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романюк Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75206288 про примусове виконання виконавчого листа у справі №166/1051/20, виданого 20.05.2024 про зобов`язання ОСОБА_1 повернути Волинській митниці ДФС України автомобіль “Ауді А6”, р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , технічний паспорт на вказаний т/з серії НОМЕР_3 та ключ запалювання, які перебувають у його володінні (т.1 а.с.100-101).

У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Державним виконавцем Ратнівського відділу ДВС Романюк Л.В., вважаючи, що нею вчинені всі можливі дії для виконання судового рішення, 06.06.2025, прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №75206288 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” (т.1 а.с.155-156).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №140/8908/25 за позовом Волинської митниці до Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови позов було задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романюк Лариси Василівни від 06.06.2025 про закінчення виконавчого провадження №75206288. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набрало законної сили 30.10.2025 (т.1 а.с.178-180).

11.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про відновлення ВП №75206288 (т.1 а.с. 182-183).

Державним виконавцем 26.06.2026 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (т.1 а.с.211-212).

Позивачем було подано скаргу на вказану постанову до Начальника Ратнівського ВДВС (т.1 а.с.214-219).

За результатами розгляду скарги 23.07.2026 начальником Ратнівського ВДВС постановою визнано дії державного виконавця по винесенню постанови від 26.06.2026 у ВП №75206288 такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» ( т.1 а.с. 222-223).

Позивач, не погоджуючись із прийнятою державним виконавцем постановою від 26.06.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №75206288, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Питання примусового виконання рішень врегульовані Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно із статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1403-VIII).

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов`язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Як встановлено частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 6 частини 1 статті 37 визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Аналізуючи вищенаведену норму права суд доходить висновку, що виконавчий документ може бути повернуто стягувачу на підставі пункту 6 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII лише за умови здійснення виконавцем відповідно до цього Закону всіх заходів щодо розшуку такого майна та за умови виконання органом ДВС всіх дій, що передбачені Законом.

Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 140/8908/25, яким було визнано протиправним та скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у ВП №75206288, суд констатував, що вона винесена передчасно, за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Суд вказав, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови відповідача про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось не виконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Відтак в межах даної справи при оцінці оскаржуваної постанови суд надає оцінку вчиненим державним виконавцем виконавчих дій після скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та відновлення виконавчого провадження.

Виконавче провадження №75206288 після рішення суду було відновлено 11.11.2025.

Виносячи оскаржувану постанову державний виконавець виходив з того , що вжитими заходами майно, вказане у рішенні суду, виявити не виявилось можливим.

Вказує на те, що Ратнівським районним судом було відмовлено у зміні способу та порядку виконання судового рішення у справі №166/1051/20. Ухвала суду від 18.02.2026.

Також в матеріалах ВП наявна наступна інформація щодо розшуку майна боржника (після відновлення ВП): відповіді МВС України від 31.03.2026 та 04.06.2026 про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів, інформація Заболоттівської ОТГ від 15.06.2026 про те, що боржник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично не проживає, майна на території громади не має; акт державного виконавця від 23.06.2026 про те, що боржник зареєстрований в селищі Заболоття, однак майна там не має (т.1 а.с.208-210).

Суд вже вказував за яких умов державним виконавцем може бути винесено постанову по п.6 ч.1 ст.37 Закону№ 1404-VIII.

Наявні у ВП №75206288 докази вчинені державним виконавцем після 11.11.2025 не свідчать про те, що ним вжито всіх необхідних виконавчих дій для розшуку майна боржника та те. що ним чинено вичерпних дій визначених Законом для цього.

Наявність у ВП №75206288 відповідей МВС, інформації селищної ради та акту державного виконавця не свідчать про те, що майно яке підлягає поверненню є втраченим чи знищеним.

Наявність інформації від МВС про те, що за боржником не зареєстровані транспортні засоби не свідчить про те, що таке майно не може перебувати в його користуванні.

Інформація Заболоттівської селищної ради лише засвідчує факт не проживання третьої особи за місцем реєстрації та відсутність його майна у цьому місці.

Аналогічно, акт державного виконавця від 23.06.2026 лише засвідчує факт не проживання ОСОБА_1 за адресою реєстрації та те, що саме його майно відсутнє у цьому місці.

При цьому суд звертає увагу, що із акту державного виконавця від 23.06.2026 незрозуміло в межах якого ВП він складався, по примусовому виконанню якого документа, позаяк номер ВП у ньому відсутній. В описовій частині даного акту вказано «про стягнення з ОСОБА_1 штрафів», що може свідчити про те, що вказаний акт складався в межах інших ВП, а не ВП №75206288.

Судом встановлено, що цим актом державним виконавцем не вирішувалося питання про можливість перебування такого майна в іншому місці, враховуючи його специфіку та можливість зберігання, використання. Акт від 23.06.2026 сам по собі не є доказом відсутності у боржника присудженого до передачі майна та, відповідно, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа на підставі пункту 6 частини першої статті 37 Закону N 1404-VIII.

Так само із відповіді МВС від 07.06.2026 можна зробити висновок, що вона надавалась на запити державного виконавця в іншому виконавчому провадження.

Тобто вказане свідчить, що фактично в межах ВП №75206288 після 11.11.2026 державним виконавцем вчинено лише одну виконавчу дію, а саме звернення із заявою до суду про зміну та порядок виконання судового рішення.

Отже, слід звернути увагу, що лише вчинення виконавцем вичерпних заходів примусового виконання рішення суду та розшуку майна боржника може свідчити про правомірність постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, якщо майно боржника відсутнє в натурі.

Разом з тим, наявні в справі докази не свідчать про те, що виконавцем вжито всіх необхідних дій для розшуку майна боржника і ці заходи не дали результату і що ним вчинено всі необхідні виконавчі дії визначені Законом для його встановлення.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, суд доходить висновку щодо протиправності постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2026 у ВП №75206288, як такої, що винесена передчасно, за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання та розшуку майна боржника.

Не підлягає до задоволення вимога позивача про зобов`язання відповідача усунути допущені порушення та продовжити примусове виконання ухвали Ратнівського районного суду від 08.12.2023 відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 41 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі визнання судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи скасування постанови у встановленому законом порядку, а також у разі надходження рішення про скасування заходів забезпечення позову, заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження за рішенням про встановлення побачення з дитиною виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем відповідного рішення.

Суд в межах даного спору дав оцінку постанові виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2026 у ВП №75206288 та прийшов до висновку про її протиправність.

В силу наведеної норми Закону, визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу судом є підставою для відновлення виконавчого провадження та продовження вчинення виконавчих дій виконавцем в межах виконавчого провадження та додаткового зобов`язання вчинити дії не потребує.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 243 ч.3, 246, 271, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Романюк Лариси Василівни про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2026 у ВП №75206288.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення.

Позивач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Відповідач: Ратнівський відділ державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (44100, Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Ратне, вул. Каштанова, 24, код ЄДРПОУ 34417276).

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повний текст судового рішення складено 01.09.2026

Суддя Р.С. Денисюк