Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №140/16363/25 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №140/16363/25

Суддя: Денисюк Руслан Степанович

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16363/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньліспром” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньліспром” (далі – ТОВ «Волиньліспром” , позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000229/1 від 19.09.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов контракту №28/03/2025 від 28.03.2025, укладеного між ТОВ «Волиньліспром” (покупець) та компанією AEROPARQUET S.L (Іспанія, продавець) та згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 15.09.2025 №AEINV/2025/00338, декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту подано до Волинської митниці митну декларацію №25UA205050036066U5 від 17.09.2025 щодо митного оформлення товару №1 та №2 «Фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини…”, де в графі 22 вказано ціну товару у розмірі 26444,22 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару – за ціною контракту. Митна вартість (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 48158,15 грн) становить 1 334 846,63 грн (еквівалентно 27433,97 Євро - графа 12 МД).

Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та прийняв рішення №UA205050/2025/000229/1 від 19.09.2025 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару №1 за 2 методом, а митну вартість товару №2 за резервним 6 методом. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та наявні розбіжності.

Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000229/1 від 19.09.2025 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №25UA205050036066U5 від 17.09.2025 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

Вказуючи у повідомленні декларанту на відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним ним методом, відповідач при цьому не конкретизував, яких саме даних йому недостатньо для визначення митної вартості в означений спосіб.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) (а.с.55).

У відзиві на позовну заяву від 20.01.2026 (а.с.59-68) відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час здійснення митного оформлення товару за митною декларацією №25UA205050036066U5 від 17.09.2025 та перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- відповідно до інформації у відкритих джерелах продавець та покупець є пов`язаними між собою особами, про що декларантом також вказано у графі 9(а) ДМВ, поданої до ЕМД №25UA205050036066U5 від 17.09.2025.

Однак при застосуванні основного методу визначення митної вартості товарів за ЕМД №25UA205050036066U5 від 17.09.2025 декларантом не дотримано вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України, хоча відповідно до інформації, наявної в АСМО «Інспектор», вартість оцінюваних товарів є суттєво нижчою від вартості товарів зі схожими характеристиками, які імпортувалися на митну територію України за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, що може свідчити про вплив взаємозв`язку між AEROPARQUET S.L. та ТОВ «Волиньліспром” на заявлену митну вартість товарів;

- декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів надано договір про надання транспортних та експедиторських послуг від 11.09.2025 №1-11/09/2025, рахунок на оплату від 16.09.2025 №190 та на вимогу митниці договір-заявку від 11.09.2025 №1.

Рахунок на оплату від 16.09.2025 №190 містить інформацію щодо вартості витрат по перевезенню товарів за маршрутом м. Піш (Польща) – м/п Ягодин (Україна) у розмірі 48158,15 грн (відстань орієнтовно 480 км, що становить 100,33 грн за 1 км) та за маршрутом м/п Ягодин (Україна) – с. Ратне (Україна) у розмірі 14 887,56 грн (відстань орієнтовно 115 км, що становить 129,46 грн за 1 км). З огляду на зазначене вартість перевезення товарів за межами митної території України є меншою, ніж вартість перевезення товарів на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товарів;

- умови поставки товарів, вказані в інвойсі від 15.09.2025 №AEINV/2025/00338 FCA Pisz, Польща. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки FCA,- вибір місця постачання впливає на зобов`язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець. Продавцем товару відповідно до контракту є AEROPARQUET S.L. (Іспанія), тоді як завантаження товару за умовами поставки та згідно графи 4 CMR відбулося в місті Піш (Польща), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відсутня інформація щодо вартості їх навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ;

- декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваних товарів, хоча витрати на страхування є невід`ємною складовою митної вартості.

Встановлені розбіжності є достатньою підставою для виникнення сумнівів у достовірності наданих документів та правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару за першим методом.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту 17.09.2025 запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

На вимогу митниці декларантом надано: договір-заявку від 11.09.2025 №1, калькуляцію ціни продавця від 12.09.2025 б/н, посередницький інвойс від 15.09.2025 №FEU/25/09/0137, калькуляцію ціни виробника від 12.09.2025 б/н, висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 19.09.2025 №03/735. Наданий висновок не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товарів. До висновку не долучено витягів з мережі Інтернет, інформаційних ресурсів, відповіді виробника продукції, даних EUROSTAT, які використовувалися як джерела інформації. За відсутності у розпорядженні митного органу додатків до висновку не можливо перевірити достовірність використаних експертом даних при проведенні оцінки. Інші витребувані документи декларант відмовився надати, про що вказано в листі від 19.09.2025 б/н.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, Волинська митниця не визнає заявлену митну вартість, а відтак:

- митну вартість оцінюваного товару №1 визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 МК України, на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару №1 взято вартість ідентичного товару, митне оформлення якого вже завершено за ЕМД від 02.07.2025 № 25UA205050025435U6, - «Фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини, кожний лист завтовшки не більш як 6 мм, що має два зовнішні шари з берези (Betula spp.): WGSKLIS-3501-C фанера з берези товщиною 12мм, розміром 1250х2500мм; WGSKLIS-3501-C фанера з берези товщиною 12мм, розміром 1220х2440мм. Виробник: PAGED MORAG S. A., PL. Торговельна марка: PAGED», країна походження- EU, торгівельна країна - Іспанія, який ввозився на умовах поставки FCA Morag Польща, та час експорту якого є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару №1. Рівень митної вартості оцінюваного товару №1, з урахуванням здійсненого коригування понесених витрат, пов`язаних з транспортуванням оцінюваного та ідентичного товару, різниця яких обумовлена різницею в обсягах партій та умовах поставки, становить 969,1765 євро за м3 (937,65 євро за м3- фактурна вартість ідентичного товару за ЕМД №25UA205050025435U6 + 43999,0370 грн задекларованих транспортних витрат по оцінюваному товару №1 за ЕМД №25UA205050036066U5 в перерахунку по курсу в євро на дату подання ЕМД №25UA205050036066U5 - 17.09.2025);

- митну вартість товару №2 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС за ЕМД від 22.01.2025 №25UA205050002192U0. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено, - «Інша фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини, що має два зовнішні шари з деревини хвойних порід, кожний лист завтовшки не більш як 6 мм», країна походження- EU, виробник- PAGED MORAG S. A., який ввозився з Польщі на умовах поставки FCA Morag згідно контракту, укладеного з виробником товару, та митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом. Рівень митної вартості оцінюваного товару №2 становить 3,13 євро за кг, що в перерахунку становить 2161,4408 євро за м3 (ЕМД від 22.01.2025 № 25UA205050002192U0).

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000229/1 від 19.09.2025 є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд в судовому засіданні за участю сторін адміністративної справи за позовом ТОВ “Волиньліспром” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено (а.с.143).

У поданій до суду відповіді на відзив від 22.01.2026 позивач підтримав вимоги заявлені у позовній заяві, просив позов задовольнити. Просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (а.с.146-148).

У клопотанні від 23.01.2026 відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Вважає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума – необґрунтованою (а.с.159-161).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ТОВ «Волиньліспром” є юридичною особою приватного права, яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.05.2006. Видами діяльності товариства за КВЕД є: 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво (основний).

28.03.2025 між ТОВ «Волиньліспром” (покупець) та компанією AEROPARQUET, S.L (Іспанія, продавець) було укладено контракт №28/03/2025, за умовами якого продавець за цим контрактом зобов`язується поставляти покупцю на умовах FCA – зі складу – Mazurska 1, 14-300 Morag, Poland (спосіб доставки - автотранспорт) “товар”. Асортимент, кількість, якісні характеристики та вартість узгоджуються обома сторонами в інвойсі. Покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар у порядку та у строки, передбачені цим контрактом (п. 1 контракту).

Пунктом 2 вказаного контракту обумовлено, що постачання товару проводитиметься за такими позиціями: фанера шліфована, калібрована березових та хвойних порід.

Пунктом 6 контракту визначено, що доставка товару за цим контрактом здійснюється автотранспортом.

Відповідно до пунктів 8.1. – 8.3 контракту валюта контракту – Євро. Ціна на товар узгоджується сторонами і зазначається в інвойсі на даний товар. Загальна вартість даного контракту 400 000,00 Євро. Ціни на товар, що постачається відповідно до цього контракту: - встановлюються в євро за умов FCA – зі складу (спосіб доставки товару – автотранспорт). За згодою сторін можуть бути змінені протягом терміну дії цього контракту. У цьому випадку сторони підписують додаткову угоду до контракту. Відповідно до пункту 8.4 контракту розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем у безготівковому порядку 100% оплати на розрахунковий рахунок продавця протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару. Комісії банків посередників за переказ коштів оплачує покупець (а.с.21-24).

17.09.2025 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №25UA205050036066U5 з описом товару:

№1 «Фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини, кожний лист завтовшки не більш як 6 мм, що має два зовнішні шари з берези (Betula spp.):WGSKLIS-3501-C фанера з берези товщиною 12 мм, розміром 1220х2440 мм (593 шт.) - 21,183 м.куб WGSKLIS-3501-C фанера з берези товщиною 12мм, розміром 1250х2500 мм (200 шт.) - 7,5 м.куб. Виробник: PAGED MORAG S. A., PL. Торговельна марка: PAGED»;

№2 «Фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини, кожний лист завтовшки не більш як 6 мм, що має два зовнішні шари з деревини хвойних порід:WGSKIGS-1379-С фанера з сосни товщиною 9 мм, розміром 1220х2440 мм (100 шт.) - 2,679 м.куб Виробник: PAGED MORAG S. A., PL. Торговельна марка: PAGED», де в графі 22 вказано ціну товару у розмірі 26444,22 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару – за ціною контракту. Митна вартість (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 48158,15 грн) становить 1 334 846,63 грн (еквівалентно 27433,97 Євро - графа 12 МД) (а.с.27-28).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: контракт №28/03/2025 від 28.03.2025; рахунок-фактуру (інвойс) від 15.09.2025 №AEINV/2025/00338; рахунок-проформу (інвойс) від 15.09.2025 №AEINV/2025/00338; автотранспортну накладну (CMR) б/н від 15.09.2025; сертифікат з перевезення EUR.1 №PL/MF/AU0422060 від 16.09.2025; договір про надання транспортних та експедиторських послуг від 11.09.2025 №1-11/09/2025; рахунок на оплату від 16.09.2025 №190; митну декларацію країни відправлення № 25PL371010000WC1B6 від 16.09.2025 (а.с.16,18-19,21-24,26,36-38,43).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Оскільки продавець і покупець є взаємопов`язаними особами (сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року), тому відповідно до частини 4 статті 53 МК України також надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

19.09.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000229/1 (а.с.39-40).

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного оформлення за митною декларацією виявлено, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ та надані декларантом на запит митного органу, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. За результатами проведеного опрацювання наданих документів встановлено наступні розбіжності:

Митну вартість оцінюваного товару №1 визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 МК України, на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару №1 взято вартість ідентичного товару, митне оформлення якого вже завершено за ЕМД від 02.07.2025 № 25UA205050025435U6, - «Фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини, кожний лист завтовшки не більш як 6 мм, що має два зовнішні шари з берези (Betula spp.): WGSKLIS-3501-C фанера з берези товщиною 12мм, розміром 1250х2500мм; WGSKLIS-3501-C фанера з берези товщиною 12мм, розміром 1220х2440мм. Виробник: PAGED MORAG S. A., PL. Торговельна марка: PAGED», країна походження- EU, торгівельна країна- Іспанія, який ввозився на умовах поставки FCA Morag Польща, та час експорту якого є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару №1. Рівень митної вартості оцінюваного товару №1, з урахуванням здійсненого коригування понесених витрат, пов`язаних з транспортуванням оцінюваного та ідентичного товару, різниця яких обумовлена різницею в обсягах партій та умовах поставки, становить 969,1765 євро за м3 (937,65 євро за м3- фактурна вартість ідентичного товару за ЕМД №25UA205050025435U6 + 43999,0370 грн задекларованих транспортних витрат по оцінюваному товару №1 за ЕМД №25UA205050036066U5 в перерахунку по курсу в євро на дату подання ЕМД №25UA205050036066U5 - 17.09.2025);

Митну вартість товару №2 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС за ЕМД від 22.01.2025 №25UA205050002192U0. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено, - «Інша фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини, що має два зовнішні шари з деревини хвойних порід, кожний лист завтовшки не більш як 6 мм», країна походження- EU, виробник- PAGED MORAG S. A., який ввозився з Польщі на умовах поставки FCA Morag згідно контракту, укладеного з виробником товару, та митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом. Рівень митної вартості оцінюваного товару №2 становить 3,13 євро за кг, що в перерахунку становить 2161,4408 євро за м3 (ЕМД від 22.01.2025 № 25UA205050002192U0).

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД №25UA205050036549U0 від 19.09.2025 року із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.29-30).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «Фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини…”, за МД №25UA205050036066U5 від 17.09.2025, щодо якого проведено коригування митної вартості) за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) ТОВ «Волиньліспром” подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт №28/03/2025 від 28.03.2025, укладений між ТОВ «Волиньліспром” (покупець) та компанією AEROPARQUET S.L (Іспанія, продавець), містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов то строку поставки; рахунок-фактура (інвойс) від 15.09.2025 №AEINV/2025/00338, наданий для підтвердження митної вартості товару, визначає вартість товару 26444,22 Євро (а.с.21-24,37).

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Відповідно до пункту 8.4 контракту №28/03/2025 від 28.03.2025 розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем у безготівковому порядку у 100% оплаті на розрахунковий рахунок продавця протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару.

Відтак, на день митного оформлення товару за МД №25UA205050036066U5 від 17.09.2025 у позивача був відсутній обов`язок оплати товару та, як наслідок, надання банківського платіжного документа митному органу.

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів – це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №25UA205050036066U5 від 17.09.2025 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 15.09.2025 №AEINV/2025/00338, наданому позивачем для підтвердження митної вартості товару та становить 26444,22 Євро.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості товару, становить 26444,22 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Визначаючи митну вартість за першим методом за МД №25UA205050036066U5 від 17.09.2025, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України (48158,15 грн), що не заперечується відповідачем.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір про надання транспортних та експедиторських послуг від 11.09.2025 №1-11/09/2025, укладений між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ «Волиньліспром” (замовник) (а.с.18-19); договір-заявку на перевезення вантажу №1 від 11.09.2025 (а.с.20); рахунок на оплату від 16.09.2025 №190 (а.с.38), відповідно до яких транспортні витрати по доставці товару автомобілем Mercedes НОМЕР_1 , Krone НОМЕР_2 за маршрутом: м. Піш (Польща), - м/п Ягодин (Україна) - становлять 48158,15 грн (витрати з перевезення вантажу до кордону України); м/п Ягодин (Україна) – смт Ратне (Україна) - становлять 14887,56 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 48158,15 грн (витрати з перевезення вантажу до кордону України).

З вищенаведеного слідує, що визначена у МД №25UA205050036066U5 від 17.09.2025 митна вартість товару у розмірі 1 334 846,63 грн (еквівалентно 27433,97 Євро), включає вартість товару (26444,22 Євро) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України 48158,15 грн (еквівалентно 989,75 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №25UA205050036066U5 від 17.09.2025.

З приводу висновку відповідача про непропорційність транспортних витрат (вартість перевезення товару за один кілометр по Україні перевищує вартість перевезення товару за один кілометр за межами України), то суд погоджується із позивачем, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по всьому маршруту, формуючи ціну з огляду на різні ціноутворюючі фактори (як-от вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі і т.п.). При цьому митний орган неуповноважений у рішенні про коригування митної вартості товарів перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та подальшу вартість такого перевезення товару до пункту призначення.

Щодо посилання в оскаржуваному рішенні на те, що умови поставки товарів, вказані в інвойсі від 15.09.2025 №AEINV/2025/00338 FCA Pisz, Польща. Продавцем товару відповідно до контракту є AEROPARQUET S.L. (Іспанія), тоді як завантаження товару за умовами поставки та згідно графи 4 CMR відбулося в місті Піш (Польща), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відсутня інформація щодо вартості їх навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ, суд зазначає наступне.

Умови поставки FCA означають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці: якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження; якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника.

Із умов контракту від 28.03.2024 №28/03/2025 вбачається, що відповідальність за відвантаження товару несе саме продавець – компанія AEROPARQUET, S.L. Так, згідно із пунктом 6.4. договору відвантаження товару здійснюється силами, коштами та за рахунок продавця.

Відтак, сумніви відповідача з приводу можливого не включення до митної вартості витрат на навантаження, як з огляду на міжнародні правила тлумачення комерційних умов поставки (FCA), так і виходячи з умов договору, погоджених сторонами письмово, є необгрунтованими. З поданих документів вбачається, що передача товару перевізнику здійснювалася продавцем, який ніс зобов`язання по завантаженню товару. Тому відсутні підстави вважати, що витрати по завантаженню товару у місці передачі є додатковими витратами позивача, які не включені у митну вартість товару.

Окрім того, підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало також те, що відповідно до інформації у відкритих джерелах продавець та покупець є пов`язаними між собою особами, про що декларантом також вказано у графі 9(а) ДМВ, поданої до ЕМД №25UA205050036066U5 від 17.09.2025. Однак при застосуванні основного методу визначення митної вартості товарів за ЕМД №25UA205050036066U5 від 17.09.2025 декларантом не дотримано вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України, вартість оцінюваних товарів є суттєво нижчою від вартості товарів зі схожими характеристиками, які імпортувалися на митну територію України за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, що може свідчити про вплив взаємозв`язку між AEROPARQUET S.L. та ТОВ «Волиньліспром” на заявлену митну вартість товарі. З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

За змістом частини дванадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 58 МК України за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (частини шістнадцята та сімнадцята статті 58 МК України).

Згідно з пунктом четвертим статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, для визначення пов`язаності осіб до якої відсилають положення частини шістнадцятої статті 58 МК України, особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4 (пункт 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №826/2313/16 за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митних органів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Отже, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на митному органі. У разі якщо митний орган не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Разом з тим, у відповідь на електронний запит митниці про надання додаткових документів, позивач додатково надав висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №03/735 від 19.09.2025. Як вбачається із вказаного висновку, ДП «Держзовнішінформ» було надіслано запит до виробника продукції, що постачається - підприємства Paged Morаg SA та отримано відповідь щодо щодо поточної ціни листів фанери березової WGSKLIS-3501-С Birch Plywood ext. 12,0 III/IV CARB/FSC (розміром 1220х2440 та 1250x2500) при відвантаженні на експорт в Україну на умовах FCA – склад (Польща). Згідно інформації на сайті (https://pagedplywood.com ) підтверджується, що Paged Morag SA є виробником продукції із деревини, зокрема листів фанери різних видів. Відповідно до даних наданої для дослідження документації, країною виробництва продукції є Польща. Було проведене дослідження щодо відповідності цін, зазначених в інвойсі №AEINV/2025/00338 від 15.09.2025, цінам на подібну продукцію за зазначеною у експортній декларації товарною групою (ТНЗЕД 44123310) при експорті з країни походження - Польщі.

Встановлено, що ціни фанери березової, наведені в інвойсі №AЕINV/2025/00338 від 15.09.2025 не суперечать дослідженим наявним даним щодо приведеного середньомісячного середньостатистичного рівня ціни при експорті з Польщі до інших країн за кодом ТНЗЕД 44123310 (розрахунковий рівень зведеної середньостатичної місячної ціни за кодом ТНЗЕД 44123310 при експорті з Польщі до інших країн у червні в 2025 становив орієнтовно 611,74 євро/м3), за останніми опублікованими наявними даними EUROSTAT

Так, згідно із висновком, умови постачання (FCA - без транспортних витрат); обсяг партії замовлення фанери березової (28 683 м3). Беручи до уваги інформацію у відповіді виробника продукції Paged Morag SA (Польща), вбачається, що рівень ціни досліджуваної фанери березової, що постачається в рамках контракту №28/03/2025 від 28.03.2025 за інвойсом №AEINV/2025/00338 від 15.09.2025, не суперечить вищенаведеним досліджений ціновим статистичним даним щодо експорту з країни походження продукції - Польщі та, з урахуванням відповіді компанії - виробника Paged Morag SA (Польща) щодо цін на постачання досліджуваної продукції може складати на листи фанери березової WGSKLIS-3501-С Birch Plywood ext. 12,0 III/IV CARB/FSC (розміром 1220х2440 та 1250x2500) - 855,75 євро/ м3 при постачанні на умовах поставки FCA Morag (Польща) (ІНКОТЕРМС).

З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, що підлягав митному оформленню, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205050/2025/000229/1 від 19 вересня 2025 року про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн, грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.12.2025 №1855 та квитанцією від 05.01.2026 №1038-8387-7292-0135 (а.с.52).

Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати в сумі 2422,40 грн.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: ордер серії АС №1142254 вд 04.06.2025, договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.05.2025, укладений між адвокатом Нестеруком О.В. та ТОВ «Волиньліспром” (а.с.152-153), додаток №4 від 22.01.2026 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.05.2025 (а.с.155), платіжну інструкцію від 26.11.2025 №1841 на суму 10 000,00 грн (а.с.150), з яких вбачається надання позивачу у цій справі правової допомоги у фіксованій сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до додатку №4 від 22.01.2026 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.05.2025 адвокатом надано такі послуги: підготовка документів та представництво інтересів ТОВ «Волиньліспром” щодо оскарження рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000229/1 від 19.09.2025 у Волинському окружному адміністративному суді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини 28.11.2002 у справі “Лавентс проти Латвії” (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості; спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, не передбачають. При цьому, суд зауважує, що судові засідання в суді першої інстанції у цій справі не проводилися.

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; сталу судову практику Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньліспром” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000229/1 від 19 вересня 2025 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньліспром” за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок), судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньліспром” (44101, Волинська область, Ковельський район, селище Ратне, вулиця Серпнева, 16, код ЄДРПОУ 34122317).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385)

Суддя Р.С. Денисюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua