Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №140/16631/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16631/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач 2) про:

визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо переведення на пенсію по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки та з урахуванням зарплати до 01.07.2000, та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки) та без урахування заробітної плати до липня 2000 року відповідно до абзацу першого частини першої статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з дня подачі заяви 17.11.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що досягнувши 60-річного віку, позивач 17.11.2025 звернувся ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем реєстрації) з письмовою заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон №1058-IV).

Однак при визначенні розміру пенсії відповідачами застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, як для перерахунку пенсії, а не призначення нової пенсії. Повідомлено про те, що оскільки йому вже була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ), а тому для застосування середньої заробітної плати, визначеної ч.2 ст.40 Закону №1058-IV для призначення пенсії при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, немає підстав.

Позивач не погоджується з діями відповідачів та зазначає, що його пенсія відповідно до Закону №1058-IV має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2022-2024 роки, що передували року звернення (2025 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.

Також, на переконання позивача, орган Пенсійного фонду має проводити розрахунок коефіцієнта заробітної плати за найвигідніших умов для позивача, а застосування відповідачем при розрахунку розміру пенсії за віком заробітної плати до липня 2000 року (з 01.07.1995 по 30.06.2000) призвело до зменшення коефіцієнта заробітної плати.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Валюха В.М. від 01.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку з відрахуванням зі штату Волинського окружного адміністративного суду 04.06.2026 судді Валюха В.М. на підставі наказу голови суду від 19.05.2026 №02-07/7/26 розпорядженням керівника апарату суду від 25.05.2026 №01-87/512/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Денисюка Р.С. для розгляду вказаної справи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

У відзиві на позовну заяву відповідач ГУ ПФУ в Донецькій області позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.32-36). В обґрунтування цієї позиції вказав що ОСОБА_1 з 13.08.2009 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до пункту 2-1 Розділу ХV “Прикінцевих положень” Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

17.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, яка відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області із прийняттям рішення про переведення позивача з 17.11.2025 на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. При переведенні з одного виду пенсії на інший застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки немає підстав, так як положення статті 40 вказаного Закону застосовуються саме при призначенні пенсії, а не її перерахунку. Обрахунок заробітної плати для визначення розміру пенсії позивача проведено на найвигідніших умовах.

У відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ в Одеській області позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні також просив відмовити (а.с.24-27). Зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області. З 30.06.2009 по 16.11.2025 позивач отримував пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 17.11.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. З 17.11.2025 позивача переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки ОСОБА_1 з 30.06.2009 отримував пенсію за вислугу років, то для врахування середньомісячної заробітної плати за 2022-2024 роки підстав немає.

Зазначає, що відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області, відтак перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком здійснено саме ГУ ПФУ в Донецькій області, а ГУ ПФУ в Одеській області підтвердило прийняте рішення. Тож, дії зобов`язального характеру щодо проведення позивачу перерахунку пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок позивачу пенсії за віком, а саме ГУ ПФУ в Донецькій області.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.06.2009 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії від 25.02.2025 №907590122525 (а.с.11).

17.11.2025 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області, в якій просив перевести його із раніше призначеної пенсії за нормами Закону №1788-ХІІ на пенсію за віком згідно з Законом №1058-ІV (а.с.15-16).

Заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області з прийняттям рішення про перерахунок пенсії відповідно до якого ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV та його пенсія з 17.11.2025 обчислена з урахуванням середнього заробітку по Україні за 2014-2016 роки. При обчисленні розміру пенсії застосовано індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії в розмірі 1,73108.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону №1058-ІV).

Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону №1058-ІV. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 17.11.2025.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Вказані норми Закону свідчать на користь висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника. У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №577/2457/17, від 10 квітня 2019 року у справі №211/1898/17, від 31 липня 2019 року у справі №720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17.

Спірні правовідносини виникли з приводу застосування органом Пенсійного фонду при обчисленні розміру пенсії показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передували року призначення пенсії в сумі 3764,40 грн під час переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. При цьому за позицією відповідачів застосовувати середню заробітну плату за 2022-2024 роки немає підстав, оскільки має місце саме переведення з пенсії одного виду на інший, а не призначення пенсії.

Однак суд зауважує, що вперше ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно з положеннями Закону №1788-XII з 30.06.2009.

Статтею 51 Закону №1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Варто зазначити, що Закон №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Набувши право на пенсію за віком на загальних підставах та у зв`язку із досягненням пенсійного віку, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та пенсія йому відповідно до Закону №1058-ІV призначена вперше 17.11.2025.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.

Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17, від 19 січня 2022 року у справі №528/639/17, від 28 вересня 2022 року у справі №184/886/17, від 29 березня 2023 року у справі №240/4170/19, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, від 27 листопада 2024 року у справі №560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22, від 27 лютого 2025 року у справі №380/21644/23 та ін.

Таким чином, при зверненні із заявою до пенсійного органу після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набув право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV. Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати має застосуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.

Поряд з цим суд зауважує, що у позовній заяві позивач просив перевести його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком без врахування заробітної плати за період, визначений автоматично, тобто до липня 2000 року.

За приписами частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Отже, період, за який враховується заробітна плата - це періоди страхового стажу з 01 липня 2000 року по місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії. При цьому заробітна плата за період 60 місяців до 01 липня 2000 року враховується лише за бажанням особи або коли страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців,

Позивач з огляду на своє право може самостійно обрати період, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії. Такий період можливо встановити з 01 липня 2000 року відповідно до абзацу першого частини першої статті 40 Закону №1058-IV без врахування заробітної плати до 01 липня 2000 року.

Однак як вбачається із розрахунку (а.с.11-12), при визначенні коефіцієнта заробітної плати враховано заробітну плату позивача за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 що суперечить приписам абзацу першого частини першої статті 40 Закону №1058-IV (щодо обчислення пенсії за бажанням пенсіонера з врахуванням заробітної плата (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв).

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, наведені вище норми чинного законодавства України, які врегульовують спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення позову частково шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області (яким позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV) щодо застосування при визначенні позивачу розміру призначеної відповідно до Закону №1058-ІV пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, та заробітної плати до 01 липня 2000 року та зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області провести позивачу з 17.11.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком (з урахуванням виплачених сум) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, та без врахування заробітної плати до 01 липня 2000 року.

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Одеській області, оскільки відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд заяви позивача від 17.11.1025 та документів, наданих для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності» ГУ ПФУ в Донецькій області, відтак переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком здійснено саме ГУ ПФУ в Донецькій області, а ГУ ПФУ в Одеській області підтвердило прийняте рішення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 21.12.2025 (а.с.3).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування при визначенні ОСОБА_1 розміру призначеної відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, та заробітної плати до 01 липня 2000 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 з 17 листопада 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком (з урахуванням виплачених сум) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, та без врахування заробітної плати до 01 липня 2000 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя Р.С. Денисюк