Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №711/5945/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/5945/26

Номер провадження 3/711/1478/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 683820), про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що 04.06.2026 о 14.00 год. в м.Черкаси по вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), 70/1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Daf XF480FT д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив вантаж, а саме транспортний засіб КРАЗ н.з. НОМЕР_3 , загальною висотою 5 метрів, при цьому не врахував дорожньої обстановки, особливостей вантажу та здійснив наїзд на контактну мережу КП «Черкасиелектротранс», внаслідок чого було завдано збитків КП «Черкасиелектротранс», за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Особа стосовно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП не визнав. Пояснив, що працівником поліції було складено протокол серії ЕПР1 № 683820, відповідно до якого ним було порушено п.12.1 «Правил дорожнього руху України». Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення ним саме швидкісного режиму. З усією відповідальністю заявляє, що дозволену швидкість він не перевищував. Окрім цього, порушення швидкісного режиму є елементом правопорушення лише тоді, коли воно перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП чи її наслідків. Причино-наслідковим зв`язком у пошкодженні контактних проводів тролейбусної лінії є порушення посадовими особами КП «Черкасиелектротранс» державних будівельних норм ДБН В.2.3-18:2007 «Споруди транспорту. Трамвайні та тролейбусні лінії. Загальні вимоги до проектування. Із Зміною №1, Зміною № 2 та Зміною № 3», а саме п.8.1.10: «Висота розташування контактних проводів трамвая чи тролейбуса над рівнем головок рейок чи дорожнього покриття в будь-якому місці прольоту в найгіршому розрахунковому режимі не повинна бути менше ніж 5,2 м...». Оскільки, найвища точка вантажу, який він перевозив, складала рівно 5 м над дорожнім покриттям та протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, просить суд, відповідно до ст.247 КУпАП, закрити провадження в справі № 711/5945/26 про адміністративне правопорушення.

Представник КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився. Його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного:

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п.1.4 ПДР України - кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.

Відповідно до п.2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно ПДР України п.12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не дотримався ПДР України, що призвело до ДТП, на підтвердження чого, суду було надано протокол про адміністративне правопорушення.

Проте в даній ситуації, на думку суду, в ході судового розгляду справи, не знайшлися підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив вказане порушення.

Зокрема, як було зазначено вище, ОСОБА_1 повністю заперечив вчинення ним адміністративного правопорушення, зазначивши, що найвища точка вантажу, який він перевозив, складала рівно 5 м над рівнем дороги, в той час, як відповідно до а саме п.8.1.10 ДБН В.2.3-18:2007 «Споруди транспорту. Трамвайні та тролейбусні лінії. Загальні вимоги до проектування, зі змінами», - висота розташування контактних проводів трамвая чи тролейбуса над рівнем головок рейок чи дорожнього покриття в будь-якому місці прольоту в найгіршому розрахунковому режимі не повинна бути менше ніж 5,2 м..., що на думку останнього свідчить про неналежне виконання саме працівниками КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» своїх обов`язків, які призвели до провисання дротів, що і стало причиною ДТП.

В ході розгляду справи, судом досліджено матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683820 від 04.06.2026, схему ДТП, в ході вивчення яких неможливо встановити, на якій висоті знаходилася найвища точка вантажу, який перевозив ОСОБА_1 та висоту електромереж, які було пошкоджено.

Представником КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» ОСОБА_2 , під час попередніх судових засідань, суду надані виписки з оперативного журналу дільниці контактно-кабельної мережі служби енергогосподарства, з якого вбачається, що працівниками електромереж в травні 2026 року проведено ряд робіт та відповідно до яких електромережі перебували в належному стані. Проте подія, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683820, мала місце 04.06.2026, що на думку суду не може достовірно свідчити про відповідність електромереж та відсутності їх провисання на момент ДТП вказаній в протоколі, на що вказує ОСОБА_1 .

Враховуючи обставини, які встановлених в ході судового розгляду, вважаю, що судом не здобуто беззаперечних доказів, які б свідчили, що наслідки у виді ДТП, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із діями водія ОСОБА_1 .

Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають підстав Суду оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.

Об`єктивною складовою адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП є саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Оскільки в ході судового розгляду суду не надано достатніх та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 вищевказаного порушення, а тому відсутня складова вищезазначеного правопорушення.

Враховуючи викладене та згідно п.1 ст.247 провадження стосовно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.124, 247, ст.256 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник