Суд: Рівненський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 26 серпня 2026 р.
Справа: №570/1225/26
Суддя: Красовський О.О.
Справа № 570/1225/26
Номер провадження 3/570/629/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2026 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Красовський О.О., з участю: ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Дремлюги Ю., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, посвідчення водія НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
Відповідно допротоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 602584, ОСОБА_2 28.02.2026 о 03.34 год в с-щі Клевань Рівненського району Рівненської області керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ2121 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Аlcotest Drager та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину не визнав та пояснив, що він не керував зазначеним транспортним засобом, а тільки перебував за кермом. Він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння через те, що не керував автомобілем. Вважає дії працівників поліції неправомірними.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Дремлюга Ю. зазначив, що листом УПП в Рівненській області ДПП «Про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні» за підписом начальника управління підполковника поліції Миколи Прищепи, в якому прямо зазначено: «…проведено службове розслідування, в ході якого факт порушення вимог службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 (з обслуговування міста Рівне) полку УПП в Рівненській області ДПП, знайшов своє підтвердження. За вчинення дисциплінарного проступку, у відповідності до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України 15 березня 2018 року № 2337-VIII, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 буде вжито заходи дисциплінарного впливу». Cтарший лейтенант поліції Шевчук В. 28.02.2026 не здійснив направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння до відповідного закладу охорони здоров`я. Сам старший лейтенант поліції ОСОБА_4 у власноруч наданому в ході службового розслідування письмовому поясненні визнав: «…з власної необережності, всупереч частини третьої статті 266 КУпАП, частини шостої Порядку … та частини сьомої Інструкції, я, старший лейтенант поліції Шевчук В., не здійснив направлення для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння до відповідного закладу охорони здоров`я». Саме «усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку» визнано комісією обставиною, що пом`якшує відповідальність поліцейського. Таким чином, обставина, що ОСОБА_2 не пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я і направлення його до такого закладу фактично не здійснювалося, встановлена не стороною захисту, а самим органом, посадовою особою якого складено протокол, – офіційним актом Національної поліції України, і визнана порушенням вимог закону. Ця обставина додаткового доказування не потребує. Наведене повністю спростовує зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602584 від 28.02.2026 та інших письмових матеріалів адміністративного провадження. Також до справи не надані докази керування ОСОБА_6 автомобілем ВАЗ 2121 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За результатами розгляду справи суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно пункту 4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Матеріали справи не містять доказів того, що 28.02.2026 о 03.34 год в с-щі Клевань Рівненського району Рівненської області ОСОБА_3 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ2121 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
З наявної відеофіксації з бодікамери № 472507:
час 04:06:45 - поліцейський пропонує пройти огляд на стан сп`яніння на місці. ОСОБА_2 не відмовляється, поліцейський оцінює його дії як відмова від огляду на стан сп`яніння.
час 04:09:45 - поліцейський повідомляє про складання протоколу про адміністративні правопорушення. Поліцейський не пропонує пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі.
час 04:11:39 - поліцейський повідомляє що буде складений протокол про адміністративні правопорушення. Поліцейський не пропонує пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі.
Відповідно до п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Вказана норма кореспондується із п. 10 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.
В порушення зазначеного пункту поліцейським акт огляду на стан сп`яніння протягом спілкування з ОСОБА_2 не складався та під підпис не надавався, відповідно, другий примірник не вручався.
В постанові Рівненського апеляційного суду від 17.04.2024 № 569/17045/23 (провадження № 33/4815/149/24) суд зазначив: «Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У направленні, форма якого визначена у додатку №1 до Інструкції, має бути зазначений конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, точний час видачі направлення та інше.І лише у випадку, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КупАП».
За зверненням ОСОБА_2 від 04.03.2026 (вх. № К-122) в Управлінні патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП в Рівненській області ДПП) на підставі наказу від 01.04.2026 № 79 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» проведено службове розслідування щодо дій старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 (0162311), інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 (з обслуговування міста Рівне) полку УПП в Рівненській області ДПП, – тобто саме тієї посадової особи, якою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602584 від 28.02.2026 відносно ОСОБА_2 . За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією у складі голови комісії – капітана поліції ОСОБА_8 та членів комісії – капітана поліції ОСОБА_9 і старшого лейтенанта поліції Дмитра Мельника складено висновок, затверджений начальником УПП в Рівненській області ДПП підполковником поліції ОСОБА_10 , яким встановлено: «…внаслідок особистої недисциплінованості, всупереч пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 266 КУпАП, пункту 1 частини третьої статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 абзацу 1 Посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 (з обслуговування міста Рівне) полку УПП в Рівненській області ДПП, частини шостої Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, частини сьомої Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, старший лейтенант поліції Шевчук В. 28.02.2026 не здійснив направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння до відповідного закладу охорони здоров`я». За наслідками розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що «Факт вчинення дисциплінарного проступку старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 , знайшов своє підтвердження», у зв`язку з чим, керуючись частиною одинадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до нього застосовано захід дисциплінарного впливу – попередження про необхідність дотримання службової дисципліни.
В світлі таких недоліків, зібраних в рамках даної справи, докази не можуть належно свідчити про винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Протокол про адміністративне правопорушення, який містить виклад обставин вчинення адміністративного правопорушення, сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є беззаперечним доказом вини особи.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, 280 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Красовський О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua