Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №569/19366/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19366/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 1.08.2025 за №62025240030008368 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Рівне, Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживає в АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, не судимого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України в/ч НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу 2-ї навчальної роти 4-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки в/ч НОМЕР_1 , у порушення вимог ст..ст.11,16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ ст..ст.3,4,6 Дисциплінарного статуту ЗСУ, пунктів 1,2 Додатку №1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян,громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-701 «Про право власності на окремі види майна» не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу (ліцензії) на придбання і зберігання бойових припасів, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений розслідування час та місці(конкретна дата розслідуванням не встановлена), але не пізніше 07.02.2026, при невстановлених розслідування обставинах та способі, шляхом привласнення знайденого незаконно придбав бойовий припас - 1 (один) 30 – мм унітарний постріл НЕ М93 Р1 із наявним маркуванням ВGA 30-AG5-17, який у відповідності до висновку експерта належить до бойових припасів та придатний до здійснення вибуху. Після чого не здав його для постановлення на обліку військову частину, правоохоронні органи не повідомив, а навпаки почав незаконно носити та зберігати без передбаченого Законом дозволу, до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду місця події 07.02.2026 у період часу з 19 год. 45 хв. до 20 год.30 хв., за адресою по АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що у вчиненому злочині вину визнає повністю. Дійсно у вказаний вище період часу (в обвинувальному акті) ним було вчинено інкримінований злочин. Зокрема, будучи військовослужбовцем ЗСУ за призовом під час мобілізації, самовільно залишив розташування військової частини та перебував за місцем свого проживання. Коли перебував у дома, прогулюючись біля будинку в посадці, знайшов вказаний вище бойовий припас - 1 (один) 30 – мм унітарний постріл НЕ М93. Став бойовий припас зберігати, при цьому нікого не повідомляв. Для поставлення на облік до військової частини бойовий припас не здав, та незаконно носив та зберігав при собі, до вказаного часу та дати, тобто до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції. Свої дії, чому носив та зберігав бойовий припас придатну для здійснення вибуху, суду не пояснив. Також суду повідомив, що не погоджується із позицією прокурора в судових дебатах, щодо покарання для нього у виді позбавлення волі. Вважає, що йому необхідно призначити покарання із застосуванням ст..75 КК України. Просив звільнити його від відбування покарання з випробовуванням. Щиро розкаявся у вчиненому. Буде продовжувати військову службу.

В зв`язку із не запереченням учасниками судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначених обставин та їх зміст, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку, що інкримінований злочин обвинуваченому ОСОБА_4 , вчинений саме ним.

Органом досудового розслідування його дії кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 263 КК України, які виразились у незаконному придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин відноситься до тяжкого.

Стороною захисту в ході судового розгляду, суду не надавались докази якими спростовувалась вина обвинуваченого.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1ст. 337 КПК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ч.1 ст.67 КК України судом не встановлено.

ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, проходить військову службу (солдат ЗСУ) за призовом під час мобілізації, що підтверджується відповідними витягами з наказів, військовим квитком, за місцем служби характеризується посередньо. Також у вказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_4 , за клопотанням прокурора (яке було задоволено) відповідно до ухвали суду 24 серпня 2026 року, був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, зобов`язаний прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Згідно довідки КП «РОЦПЗН» за медичною допомогою до лікаря – психіатра, нарколога не звертався.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи встановлені судом обставини та особу обвинуваченого ОСОБА_4 який зробив належні висновки із скоєного, та є діючим військовослужбовцем – солдат ЗСУ, не настання шкідливих наслідків від вчиненого, суд дійшов висновку, призначити йому необхідне та достатнє покарання, для виправлення його та попередження нових злочинів, з позбавленням волі. Однак, звільнивши його від відбування покарання з випробовуванням, тобто із застосуванням ст. 75 КК України. При цьому, здійснення нагляду за ним, як військовослужбовцем, суд покладає на командира військової частини за місцем проходження служби.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази: залишки,уламки (після проведеної експертизи)бойового припасу - 1 (один) 30 – мм унітарний постріл НЕ М93 - необхідно знищити.

Письмові докази (документи) необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченогоОСОБА_4 , на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової (вибухово - технічної ) експертизи, судової біологічної експертизи у кримінальному провадженні, що становлять 15 445 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 - тримання під вартою, втратив дію 24 серпня 2026 року.

Керуючисьст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,та призначити йому покарання за вказаний злочин у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в один рік.

Відповідно до ч.4 ст. 76 КК України, на звільненого від відбування покарання з випробовуванням ОСОБА_4 , суд покладає такі обов`язки:

Здійснення нагляду за ОСОБА_4 , засудженим як військовослужбовцем, суд покладає на командира військової частини за місцем проходження служби.

В разі звільнення із військової служби ОСОБА_4 , необхідно:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 - тримання під вартою, втратив дію 24 серпня 2026 року.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази: залишки,уламки (після проведеної експертизи)бойового припасу - 1 (один) 30 – мм унітарний постріл НЕ М93 - знищити.

Письмові докази (документи) залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, процесуальні витрати, в сумі 15 445 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень, в зв`язку із залученням експертів для проведення судових експертиз.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

В іншій частині, відповідно до ст. 395 КПК України, вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1