Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №555/971/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/971/26

Номер провадження 1-кп/555/181/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2026 р.м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Березнівського районного суду Рівненської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025181060000322 від 04 грудня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Голубне Березнівського району Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із базовою середньою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, неодруженого, нагороджений державними та відомчими нагородами, медалями як учасник бойових дій, не депутата, військовослужбовця Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України,

- судовий розгляд проведено за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , за відсутності потерпілого ОСОБА_5 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період по контракту та обіймаючи посаду оператора безпілотних літальних апаратів відділення управління командира батареї 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 у порушення вимог вищевказаного законодавства вирішив умисно нанести тілесні ушкодження громадянину ОСОБА_5 за наступних обставин.

Так, 01.12.2025 приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 , який сидів за столом у його літній кухні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання у виді тілесних ушкоджень останньому, ОСОБА_3 приставив кухонний ніж до двох пальців лівої руки ОСОБА_5 , а саме середнього та безіменного, після чого наніс два удари молотом зверху вниз по кухонному ножу, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження.

Внаслідок таких протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_5 було заподіяно тілесні ушкодження у виді травматичної ампутації дистальних фаланг 3 та 4 пальців лівої кисті з крайовим переломом (надщербленням) дистального суглобу основної фаланги третього пальця.

Отримані громадянином ОСОБА_5 ушкодження пальців лівої кисті (ампутації фаланг двох пальців) за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем за контрактом Збройних Сил України, обіймаючи посаду оператора безпілотних літальних апаратів відділення управління командира батареї 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу (ліцензії) на придбання та зберігання бойових припасів, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений у ході досудового розслідування час та місці, придбав бойові припаси, а саме корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та уніфікований запал УЗРГМ, що належить до бойових припасів, які при конструктивному поєднанні їх між собою придатні до здійснення вибуху, які у подальшому ОСОБА_3 перемістив та зберігав за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 до 06.12.2025, тобто до виявлення та вилучення під час проведення обшуку співробітниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у придбанні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення суд визнає доведеним, кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України і визнає ОСОБА_3 винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні винуватим себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, фактичні обставини обвинувачення не оспорював та пояснив, що 01 грудня 2025 року, у вечірній час, за місцем проживання під час конфлікту із ОСОБА_5 приставив кухонний ніж до двох пальців руки та вдарив молотком по ножу, унаслідок чого потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження. Також підтвердив, що придбав корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запал УЗРГМ, перемістив їх до місця проживання і зберігав. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився. Від нього надійшла письмова заява від 08.06.2026 року (вх. №4242/26) про розгляд кримінального провадження за його відсутності, у якій він зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, вони примирилися та просив суворо його не карати.

Показання обвинуваченого узгоджуються з фактичними обставинами пред`явленого обвинувачення та учасниками судового провадження не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, не оспорював фактичних обставин кримінального провадження, прокурор не заперечував проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, а потерпілий у письмовій заяві просив розглянути провадження за його відсутності, повідомив про відсутність претензій до обвинуваченого та просив суворо його не карати, суд з`ясував правильність розуміння присутніми учасниками судового провадження змісту цих обставин, переконався у добровільності їхньої позиції та роз`яснив, що вони будуть позбавлені права оспорювати такі обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, документів щодо процесуальних витрат і речових доказів.

Оцінивши встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані: за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я; за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог статей 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, характер і ступінь суспільної небезпечності діянь, наслідки для потерпілого, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, є тяжким злочином.

Суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання, проходить військову службу у Збройних Силах України за контрактом, у судовому засіданні повністю визнав вину та не заперечував фактичних обставин обвинувачення.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд також ураховує позицію потерпілого ОСОБА_5 , який просив суворо обвинуваченого не карати та зазначив, що претензій до нього не має.

Разом із тим суд враховує спосіб вчинення кримінального правопорушення проти здоров`я особи: обвинувачений використав кухонний ніж і молоток, умисно завдав ударів по пальцях руки потерпілого, що спричинило травматичну ампутацію частин двох пальців та тривалий розлад здоров`я. Такі дії характеризуються значним ступенем фактичної суспільної небезпечності та незворотністю заподіяних потерпілому наслідків.

Суд також ураховує підвищену суспільну небезпечність незаконного придбання і зберігання бойових припасів, зокрема корпусу оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та запалу УЗРГМ, придатних у поєднанні до здійснення вибуху, а також те, що обвинувачений як військовослужбовець усвідомлював небезпечні властивості таких предметів.

Вирішуючи питання про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд виходить не лише з наявності обставин, що пом`якшують покарання, а оцінює в сукупності характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, його поведінку під час судового розгляду та можливість виправлення без ізоляції від суспільства.

Суд ураховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, було вчинене умисно, із застосуванням кухонного ножа та молотка, а його наслідком стала травматична ампутація частин двох пальців потерпілого. Суд також бере до уваги підвищену суспільну небезпечність незаконного придбання та зберігання корпусу оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 і запалу УЗРГМ, які при конструктивному поєднанні придатні до здійснення вибуху. Наведені обставини свідчать про значний ступінь фактичної суспільної небезпечності вчинених діянь та виключають можливість призначення обвинуваченому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Разом із тим суд ураховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, уперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за місцем реєстрації проживання характеризується посередньо, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, проходить військову службу у Збройних Силах України, що свідчить про наявність у нього сталих соціальних зв`язків та можливості здійснення належного контролю за його поведінкою.

У судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні обох кримінальних правопорушень, фактичних обставин пред`явленого обвинувачення не оспорював, висловив жаль із приводу вчиненого та щиро розкаявся. Щире каяття суд визнав обставиною, що пом`якшує покарання. Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд також ураховує позицію потерпілого ОСОБА_5 , який повідомив про примирення з обвинуваченим, зазначив, що претензій до нього не має, та просив суворо його не карати. Водночас суд не розцінює позицію потерпілого як таку, що усуває суспільну небезпечність вчинених діянь, однак у сукупності з іншими даними про особу обвинуваченого враховує її при визначенні необхідного та достатнього заходу кримінально-правового впливу.

Зіставивши тяжкість і конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень із даними про особу ОСОБА_3 , його ставленням до вчиненого, відсутністю попередніх судимостей та обставин, що обтяжують покарання, наявністю постійного місця проживання, проходженням військової служби, а також позицією потерпілого, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, також що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування призначеного покарання.

На переконання суду, реальне відбування покарання у виді позбавлення волі за встановленої сукупності обставин не є необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Досягнення мети покарання може бути забезпечене шляхом звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установленням іспитового строку тривалістю три роки, покладенням на нього передбачених законом обов`язків та здійсненням належного нагляду за його поведінкою.

Визначаючи трирічну тривалість іспитового строку, суд ураховує умисний характер вчинених діянь, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, незворотність наслідків для потерпілого, а також небезпечні властивості незаконно придбаних і збережених бойових припасів. Такий іспитовий строк є необхідним для перевірки стійкості позитивної поведінки засудженого, забезпечення належного контролю за ним та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

За таких обставин суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши йому іспитовий строк тривалістю три роки та поклавши на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не встановив.

У кримінальному провадженні наявні документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у загальному розмірі 22 872 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 24 копійки, а саме: витрати за висновком експерта від 26 грудня 2025 року № СЕ-19/118-25/18312-ВТХ за результатами проведення судової вибухотехнічної експертизи - 7 131 грн 20 коп.; витрати за висновком експерта від 15 січня 2026 року № СЕ-19/118-25/18371-БД за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи 12 175 грн 44 коп.; витрати за висновком експерта від 23 січня 2026 року № СЕ-19/118-26/884-БЛ за результатами проведення судової експертизи зброї 3 565 грн 60 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України зазначені процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України суд під час ухвалення вироку вирішує питання про долю речових доказів.

Корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та уніфікований запал УЗРГМ є предметами кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом, тому після набрання вироком законної сили підлягають передачі відповідному підрозділу Національної поліції України для знищення у встановленому законом порядку.

Кухонний ніж і молоток були використані як знаряддя вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Відомостей про їх належність добросовісному власнику суду не надано, тому до них слід застосувати спеціальну конфіскацію та після набрання вироком законної сили знищити.

Змив речовини бурого кольору зі скатертини, контрольний зразок, а також змиви із запалу УЗРГМ, корпусу гранати Ф-1, рукоятки та спускового гачка пневматичної гвинтівки самостійної майнової цінності не мають, тому підлягають знищенню.

Планшет марки «Samsung», мобільний телефон марки «Redmi», кухонна дерев`яна дошка та предмет, зовні схожий на пневматичну гвинтівку, не є предметами чи знаряддями інкримінованих кримінальних правопорушень і не підлягають спеціальній конфіскації, тому після набрання вироком законної сили підлягають поверненню особі, у якої були вилучені.

Ухвалою слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2025 року у справі № 555/2837/25, провадження № 1-кс/555/568/25, на зазначене майно було накладено арешт з метою збереження речових доказів. Оскільки судом остаточно вирішено їх долю і потреба в подальшому застосуванні арешту відпала, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись статтями керуючись статтями 100, 124, 174, 349, 368–371, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, установивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України та ч. 1 ст. 163 КВК України нагляд за поведінкою ОСОБА_3 як військовослужбовця протягом іспитового строку покласти на командира військової частини, в якій він проходить військову службу, а в разі його звільнення з військової служби до закінчення іспитового строку — на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальному розмірі 22 872 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 24 копійки, з яких: 7 131 грн 20 коп. - за висновком експерта від 26 грудня 2025 року № СЕ-19/118-25/18312-ВТХ; 12 175 грн 44 коп. - за висновком експерта від 15 січня 2026 року № СЕ-19/118-25/18371-БД; 3 565 грн 60 коп. - за висновком експерта від 23 січня 2026 року № СЕ-19/118-26/884-БЛ.

Скасувати після набрання вироком законної сили арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2025 року у справі № 555/2837/25, провадження № 1-кс/555/568/25.

Речові докази у кримінальному провадженні № 12025181060000322 від 04 грудня 2025 року: планшет марки «Samsung» темного кольору, поміщений до сейф-пакета НПУ № HYQ0136428, — після набрання вироком законної сили повернути особі, у якої його було вилучено, — ОСОБА_3 ; мобільний телефон марки «Redmi» темного кольору, поміщений до сейф-пакета НПУ № CRI1167207, — після набрання вироком законної сили повернути особі, у якої його було вилучено, — ОСОБА_3 ; кухонну дерев`яну дошку, поміщену до паперового конверта НПУ СУ, — після набрання вироком законної сили повернути особі, у якої її було вилучено, — ОСОБА_3 ; предмет, зовні схожий на пневматичну гвинтівку, опечатаний биркою з відповідними записами, — після набрання вироком законної сили повернути особі, у якої його було вилучено, — ОСОБА_3 ; предмет, який відповідно до висновку експерта є уніфікованим запалом УЗРГМ та поміщений до сейф-пакета НПУ № WAR1355504, і предмет, який відповідно до висновку експерта є корпусом оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та поміщений до сейф-пакета НПУ № R1C2033577, — після набрання вироком законної сили передати відповідному підрозділу Національної поліції України для знищення у встановленому законом порядку; кухонний ніж із нашаруванням речовини бурого кольору, поміщений до паперового конверта НПУ СУ, та молоток із нашаруванням речовини бурого кольору, поміщений до паперового конверта НПУ СУ, які були використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, — відповідно до статей 96-1, 96-2 КК України примусово безоплатно вилучити у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію, та після набрання вироком законної сили знищити; змив речовини бурого кольору зі скатертини в кухонній кімнаті та контрольний зразок до нього, поміщені до паперового конверта НПУ, змиви з уніфікованого запалу УЗРГМ, поміщені до паперового конверта НПУ, змиви з корпусу оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, поміщені до паперового конверта НПУ, змиви з рукоятки предмета, зовні схожого на пневматичну гвинтівку, поміщені до паперового конверта НПУ, змиви зі спускового гачка предмета, зовні схожого на пневматичну гвинтівку, поміщені до паперового конверта НПУ —після набрання вироком законної сили знищити.

Судове рішення не може бути оскаржене з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати потерпілому.

Суддя: ОСОБА_1