Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №545/2324/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 31.08.2026Справа № 545/2324/26

Провадження № 2/554/4622/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» у травні 2026 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 77429254 у розмірі 11 747,20 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову представник зазначив, що 02.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77429254, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки встановлені договором.

02.11.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 029-021122, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату, а ТОВ «Сіроко Фінанс» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 12/12/22 до Договору факторингу №029-021122 від 02.11.2022 року до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

17.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» за плату, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідач не виконала свого обов`язку за договором позики після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» за договором позики № 77429254 від 02.10.2021 в сумі 11 747,20 грн, з яких: 5 717,21 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 185,68 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2 844,31 грн. - комісія.

Ухвалою суду від 17.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06.07.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить закрити провадження у цивільній справі № 545/2324/26 на підставі п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору; відмовити повністю у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. В обґрунтування відзиву зазначає, що відповідач не визнає позовних вимог у повному обсязі та критично оцінює доводи позивача, викладені в позовній заяві, вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними, оскільки наведені твердження не відповідають дійсним обставинам справи, а також положенням законодавства.

Так, згідно доводів позовної заяви, заміна сторони договору (кредитора) відбувалася двічі: за результатами укладення договору відступлення права вимоги (факторингу) № 029-021122 від 02.11.2022 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». У свою чергу, згідно з п. 5.3.3 даного договору, фактор зобов`язаний оформляти та надсилати кожному з боржників повідомлення про відступлення права вимоги до фактора, у порядку та строки, визначені цим договором, фактор самостійно повідомляє боржників про відступлення права вимоги і несе усі ризики, пов`язані з неналежним повідомленням боржників; за результатами укладення договору відступлення права вимоги (факторингу) №17/12/25-01 від 17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект».

У свою чергу, згідно з п. 5.8. та п. 6.1 даного договору, протягом 10 (десяти) робочих днів, після підписання сторонами акту, фактор повідомляє боржників про відступлення (повернення) клієнту прав вимоги. Фактор бере на себе зобов`язання дотримуватися щодо заборгованості вимог Закону України «Про споживче кредитування» та інших нормативно-правових актів врегулювання простроченої заборгованості. Вказані заходи повідомлення та врегулювання простроченої заборгованості передують зверненню нового кредитора до суду за захистом порушеного права, а тому є обов`язковим для позивача заходом врегулювання спору, який останній зобов`язаний був вжити перед зверненням до суду.

Відповідач наголошує, що, станом на сьогодні, остання не отримувала жодного повідомлення або вимоги від кредиторів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» про факт зміни кредитора за кредитним договором, та, відповідно, про розмір заборгованості відповідач дізналася тільки після ознайомлення з матеріалами позовної заяви.

Згідно з даними з додатку MYCREDIT, протягом періоду з 01.11.2021 по 04.02.2022 позивачем було перераховано в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 77429254 від 02.10.2021 року коштів на загальну суму 11 023,56 грн., що, у свою чергу, перевищує суму боргу, вказаного в позовній заяві у розмірі 8 902,89 грн, який складається з тіла кредиту (5 717,21 грн) та процентів за його користування (3 158,68 грн), без урахування безпідставно нарахованої комісії. А тому, в даному випадку взагалі відсутній предмет спору внаслідок повного виконання відповідачем заявлених до неї вимог в частині сплати заборгованості, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Щодо неправомірного нарахування позивачем заборгованості по комісії в сумі 2844,31 грн. Звертає увагу суду на те, що умовами кредитного договору № 77429254 від 02.10.2021 року передбачено сплату виключно суми процентів та пені по кредиту, але жодними положеннями вказаного кредитного договору не встановлено сплату суми комісій за користування споживчим кредитом, що свідчить про безпідставність заявлення вказаної позовної вимоги.

Нарахування за короткостроковою позикою (мікрокредити в електронній формі) процентів у зазначеному позивачем надмірному розмірі, а саме: 56% від фактично отриманої суми (тіла) кредиту (3185,68 грн / 5717,21 грн*100%), згідно даних позовної заяви, та 105% від фактичної суми заборгованості за тілом кредиту (6029,99 грн / 5717,21 грн*100%), згідно даних витягу з реєстру прав вимог № 12/12/22 до договору факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 та реєстру боржників до договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, є безпідставним. Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, вказує, що спір у даній справі не належить до категорій справ значної складності, надання усної консультації та складання позовної заяви для професійного досвідченого адвоката не становить надмірної складності, не потребує значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи (а.с.52-63).

Представник позивача до суду не з`явився, згідно наданого клопотання просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, про місце та час слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77429254, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 8 000,00 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 1,99% (п.2) (а.с.17).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з копією платіжної інструкції ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» 02.10.2021 року на номер платіжної картки ОСОБА_1 зараховано суму в розмірі 8000,00 грн.; відправник: ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.21).

З досліджених доказів судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

02.11.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 029-021122, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату, а ТОВ «Сіроко Фінанс» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.24-25).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 12/12/22 до Договору факторингу №029-021122 від 02.11.2022 року до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача (а.с.27-зворот)

17.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» за плату, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників (а.с.29-31).

ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку за договором позики належним чином, відповідач має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» за договором позики № 77429254 від 02.10.2021 в сумі 11 747,20 грн, з яких: 5 717,21 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 185,68 грн.- сума заборгованості за відсотками, 2 844,31 грн комісія.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за Договором позики № 77429254 від 02.10.2021 перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Колект» на підставі договорів факторингу.

Згідно Розрахунку заборгованості за Договором позики № 77429254 від 02.10.2021, заборгованість ОСОБА_1 становить 11 747,20 грн., з яких: 5 717,21 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 185,68 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2 844,31 грн. - комісія.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 717,21 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 3 185,68 грн. заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, отримавши кредитні кошти в сумі 8 000,00 грн., доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу та сплати відсотків у встановленому договором розмірі та у повному обсязі не надала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 717,21 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу, 3 185,68 грн. суми заборгованості за відсоткамиє законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 844,31 грн. комісії, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що умовами Договору позики, який укладено сторонами, не передбачено сплату позичальником комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що сторони, уклавши кредитний договір, погодили істотні умови договору, а сплата позичальником комісії не передбачена умовами договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 844,31 грн. комісії до задоволення не підлягають.

Суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України слід відмовити, оскільки невиконання кредитором умов договорів факторингу щодо повідомлення боржника або не направлення досудової вимоги не свідчить про відсутність предмета спору, а є матеріально-правовим запереченням проти позову. Законодавство України не містить вимог про обов`язкове досудове врегулювання такої категорії спорів як передумови для звернення до суду. Відповідно до статей 55 та 124 Конституції України, право на судовий захист є абсолютним, а пред`явлення позову є самостійною вимогою кредитора виконати зобов`язання, про яку відповідач належним чином дізналася після отримання копії позовної заяви, тому справа підлягає розгляду по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 11 747,20 грн., судом задоволено позовні вимоги на суму 8 902,89 грн., що становить 75,78 % від ціни позову.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 017,56 грн., що складає 75,78 % від 2662,40 грн.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Богомолов В.В. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 7000,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 3000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, відповідачем не доведено не співмірність заявлених судових витрат, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 2 273,40 грн, що складає 75,78 % від 3000,00 грн.

В частині стягнення в відповідача на користь позивача витрат за відправку документів відповідачу в розмірі 381,74 грн, суд зазначає, що вказані витрати відповідно ч.3 ст.133 ЦПК України не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи, у зв`язку з чим стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81, 133, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (місцезнаходження: 02154, м. Київ, проспект Соборності, 30-А, приміщення, 321; ЄДРПОУ: 43950742), заборгованість за договором позики № 77429254 від 02.10.2021 рокуу розмірі 8 902,89 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (місцезнаходження: 02154, м. Київ, проспект Соборності, 30-А, приміщення, 321; ЄДРПОУ: 43950742), судовий збір в розмірі 2 017,56 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 273,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження: 02154, м. Київ, проспект Соборності, 30-А, приміщення, 321; ЄДРПОУ: 43950742;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя А.М.Чуванова