Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №357/11707/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11707/26

3/357/3645/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону № 2 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

З протоколу серії ЕПР1 № 683828 від 04.06.2026 вбачається, що 04.06.2026 о 14 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 , рухаючись за адресою Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Смерека, 8, керував транспортним засобом електромопедом SOK MOTO XB MAX без номерних знаків, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARM 0372, результат - 2,63% проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України повторно протягом року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до суду 07.07.2026. Судове засідання було призначено на 21.07.2026. У вказане судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки суду не повідомив. У зв`язку з цим розгляд справи було відкладено на 01.09.2026.

У судове засідання, призначене на 01.09.2026, ОСОБА_1 повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, при цьому був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суддя, виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливим здійснити розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічну можливість заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 (провадження № 61-10553св22) дійшов висновку, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки у розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводиться в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.

Отже, електромопед, який приводиться в рух електричним двигуном, є транспортним засобом, бере участь у дорожньому русі та створює підвищену небезпеку для його учасників. Тому особа, яка керує таким транспортним засобом, зобов`язана дотримуватися вимог Правил дорожнього руху України, у тому числі вимог п. 2.5 ПДР України щодо проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та п. 2.9. а ПДР України щодо заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно, у разі керування таким транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку така особа підлягає адміністративній відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок).

Так, згідно з п. 2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, за наявності ознак алкогольного сп`яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з п. 7 Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, серед іншого при розгляді справи про адміністративне правопорушення слід з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони даного правопорушення.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб`єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 роз`яснено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу, а отже знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Так, із дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом електромопедом SOK MOTO XB MAX без номерних знаків. При цьому на відеозаписі ОСОБА_1 неодноразово зазначає, що алкогольні напої він вживав уже після прибуття на місце, де був виявлений працівниками поліції, та заперечує факт керування електроскутером у стані алкогольного сп`яніння (Clip-1 15:08:54; Clip-2 15:19:49, 15:20:10, 15:21:45). Водночас протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП складено виключно на підставі пояснень заявниці, тоді як будь-які об`єктивні докази, які б безпосередньо підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , у матеріалах справи відсутні. Надані суду докази не дають можливості достовірно ідентифікувати ОСОБА_1 як водія транспортного засобу у момент події.

Разом із тим суд звертає увагу, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції неодноразово ставили йому запитання, зміст яких був спрямований на підтвердження версії про вживання ним алкогольних напоїв до початку руху та керування електроскутером у стані алкогольного сп`яніння. Зокрема, працівники поліції наполягали на тому, що алкогольні напої були вжиті до того, як ОСОБА_1 прибув на місце, де його було виявлено (Clip-2 15:21:30).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та наявні відеозаписи, суд не встановив належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відсутні правові підстави вважати його суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення та покладати на нього обов`язок проходження огляду на стан сп`яніння, а також враховувати результати такого огляду.

Таким чином, ключова обставина, яка підлягала доведенню у даній справі, а саме факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, належними та допустимими доказами свого підтвердження не знайшла.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення не доведена поза розумним сумнівом, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи судом витлумачені на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 62 Конституції України

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку з чим провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 2, 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,- закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ