Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №279/4177/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №279/4177/26

Суддя: Івашкевич О. Г.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4177/26

Провадження № 2/279/2788/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4177/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з відповідачем перебувають у шлюбі з 11 червня 2011 року, шлюб зареєстрований міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, про що складено відповідний актовий запис № 144.

Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотиви, за якими шлюб між сторонами має бути розірваний, полягають в тому, що їх сімейне життя з відповідачем не склалось, кожен з них має різні погляди на життя, шлюб та сім`ю. Останнім часом між ними постійно виникали сварки, у зв`язку з цим подружжя припинило між собою шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство. Сім`я фактично розпалася, а тому шлюб носить лише формальний характер. Примиритись з відповідачем, не бажає.

Просить суд постановити рішення про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. Неповнолітню доньку після розірвання шлюбу, залишити з нею. Справу розглядати без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи не подав.

До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 червня 2011 року між позивачем - ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстровано міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий записза № 144 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Подружжя має малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 797 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Спільне життя подружжя не склалося. Сторони втратили взаєморозуміння та взаємоповагу, в останні роки між ними часто виникали сварки. Спільне господарство не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, подальше перебування у шлюбі та сумісне життя вважають неможливим, що є підставою для розірвання шлюбу між ними. Примирення не бажають.

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного Кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини 1 статті 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

З урахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.

Згідно зі частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи те, що укладення та розірвання шлюбу є добровільним, примушування до шлюбу не допускається, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження сім`ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити інтересам сторін, а тому позов слід задовольнити, а шлюб розірвати.

Вирішуючи клопотання позивача щодо залишення дитини на її вихованні та утриманні дитини після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Положенням частини 2 статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Враховуючи, що на момент звернення до суду неповнолітня донька - ОСОБА_3 досягла чотирнадцяти років, суд не може визначати її місце проживання, за позовом когось із батьків, оскільки право вибору місця проживання надано законом самій дитині.

Враховуючи принцип диспозитивності питання про розподіл судових витрат між сторонами не вирішувалось.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.29 ЦК України та ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 червня 2011 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис за № 144 - розірвати.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua