Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №159/6685/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6685/25

Провадження № 2/159/261/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Губара В.Є.,

з участю:

секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

представника позивача Пилипчука С.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача Крупінської Н.Л. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулося у суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 3303912 від 26.09.2021 у розмірі 47603,40 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено 26.09.2021 договір про споживчий кредит №3303912, який підписано електронним підписом, згідно умов якого відповідачу надано кредит у загальній сумі 7800,00 грн, договірна процентна ставка 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожень день строку користування кредитом, стандартна (базова) ставка 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 13.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 13/01/2022-79, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги до відповідача ТОВ «Вердикт Капітал». 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» згідно з договором №10-01/2023 відступило право вимоги до відповідача ТОВ «Коллект Центр». Заборгованість за договором відповідачем не погашена, у зв`язку з чим в останнього утворився борг на загальну суму 47603,40 грн., з яких: 7800,00 грн. тіло кредиту, 39803,40 грн. заборгованість за процентами розрахована на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою суду від 30.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

20.11.2025 відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Крупінська Н.Л., через систему «Електронний суд», подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає, вказує, що він є пенсіонером, жодних договорів із позивачем чи з ТзОВ «Мілоан» 26.09.2021 чи будь-коли не укладав. У договорі його прізвище зазначене ОСОБА_2 , однак згідно паспорта громадянина України вірним є його прізвище ОСОБА_3 . Зазначає, що в договорі абонементом зазначено ОСОБА_4 , яка йому не відома. Жодних підстав нести будь-які договірні зобов`язання він не має. Крім того, позивачем порушено позовну давність звернення до суду. Просить застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача 27.11.2025 через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив. З приводу факту укладення договору, зазначає, що договір укладений в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Щодо посилання про невірне написання прізвища відповідача у договорі зазначає, що останнім самостійно вносились такі дані при заповненні заявки на отримання кредиту та не змінювалися позивачем. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту та отримав одноразовий ідентифікатор на зазначений ним номер мобільного телефону, з метою підписання кредитного договору. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором підтверджує вчинення позичальником підписання кредитного договору в електронній формі згідно вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання умов кредитного договору кредитодавцем перераховано грошові кошти у сумі 7800 грн, що підтверджується довідкою про перерахування. Відповідачем на спростування зазначеного не долучено належних доказів. Твердження відповідача про те, що він не укладав договору та не отримував кошти є спрямованими на уникнення обов`язку повернення грошових коштів, отриманих у кредит. Крім того, позивачем не порушено строк позовної давності, так як запровадження на території України карантину і введення воєнного стану припадали на період у який позивач мав би реалізувати своє право на звернення до суду, перебіг строків, передбачених ч. 4 ст.267 ЦК України, на які покликається відповідач, було зупинено у зв`язку з введенням карантину, а в подальшому воєнного стану. Просить позовну заяву задовольнити.

30.11.2025 від представника відповідача у суд надійшло заперечепння на відповідь на відзив, у якому сторона відповідача наполягає на необхідності відмови у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні суду пояснила, що відповідач договір кредиту не укладав, просить відмовити у задоволенні позову.

Судом 25.08.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи його складення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 16 год. 45 хв.31.08.2026.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_5 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , укладено договір про споживчий кредит № 3303912 за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у сумі 7800 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії за користування кредитом та проценти за користування кредитом в термін (дату) повернення кредиту, визначену в п. 1.4 договору, а саме: 26.10.2021. Строк кредитування 30 днів з 26.09.2021, процентна ставка 0,01 відсотоків за кожень день користування кредитом в межах строку кредитування, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що прізвище позичальника в договорі про споживчий кредит зазначено ОСОБА_2 , однак його вірне прізвище ОСОБА_3 .

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , такий виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповдно до картки платника податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому присвоєно код НОМЕР_2 , такі ж відомості щодо серії та номеру документа, що посвідчує його особу, РНОКПП співпадають з зазначеним в договорі № 3303912, окрім його прізвища, тому суд приходить до висновку ще це одна і та ж сама особа.

Крім того, доводи представника позивача наведені у відповіді на відзив щодо невірного зазначеного самим позивачем свого прізвища в договорі є слушними, так як заповнення анкетних даних у заявці про отримання кредиту здійснювалося особисто позичальником, - відповідачем по справі.

Отже, сторонами у договорі про споживчий кредит № 3303912 від 26.09.2021 є ТОВ «Мілоан», як кредитодавець, та ОСОБА_6 , як позичальник.

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан» Вініченко О. В., відповідач ідентифікований як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував підписавши 26.09.2021 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора R38211 направленого на номер телефону НОМЕР_3 , такий же номер зазначений у договорі.

Анкета-заява на кредит №3303912 від 26.09.2021 та паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Мілоан».

Згідно з п 5, 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.

Частина 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, договір про споживчий кредит укладено в електронній формі, акцептовані відповідачем шляхом підписання електронним підписом.

Доказів на спростування даного факту стороною відповідача суду не надано.

З квитанції LIQPAY від 26.09.2021 вбачається, що ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок НОМЕР_4 згідно з договором №3303912 перерахувало грошові кошти в сумі 7800 грн.

З отриманої на ухвалу суду відповіді АТ КБ «Приватбанк» вих.№20.1.0.0.0/7-260513/57024-БТ від 20.05.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), по даному рахунку зараховано кошти на суму 7800 грн 26.09.2021, що підтверджується випискою.

Судом відхиляються аргументи сторони відповідача щодо причетності до отримання кредитних коштів ОСОБА_4 , оскільки докакзів на користь такого твердження матеріали справи не містять. Крім того, суд відзначає, що наданий предстаником відповідача договір № 295359940208/395451006439 від 29.10.2025 про надання ПрАТ "ВФ Україна" ОСОБА_4 послуг мобільного зв"язку за номером НОМЕР_7 (а.с.162-163), який станом на 20.05.2026 також визначено АТ КБ "Приватбанк" як фінансовий номер телефону ОСОБА_1 (а.с.'199), .стосується іншого періоду часу, ніж час отримання відповідачем у 2021 році кредитних коштів.

Отже, суд дійшов висновку, що в порушення умов договору відповідач не сплатив ТОВ «Мілоан» грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом та відсотками, відповідно до умов договору.

Згідно з розрахунком ТОВ «Мілоан» відповідач має заборгованість за кредитним договором у розмірі 31223,40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 7800 грн.; заборгованість за процентами 23423,40 грн.

Пунктом 3.2 пп. 3.2.6 договору передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу за № 13-01/2022-79, відповідно до умов якого та реєстру боржників від 13.01.2022, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників за договорами, у тому числі до відповідача за договором № 3303912 та відповідно до реєстру боржників до договору ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі заборгованості 31223,40 грн, з яких 7800,00 грн тіло кредиту, 23423,40 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні його, а ТОВ «Коллект Центр» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у додатках №1 до цього договору, в тому числі за договором № 3303912.

Згідно з реєстром боржників до договору ТОВ«Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі заборгованості 47603,40 грн, з яких 7800,00 грн тіло кредиту, 39803,40 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Разом з тим, суд не погоджується із розміром нарахованих відсотків за користування кредитом виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що умовами договору про споживчий кредит (пункт 1.4) визначено, що терміном повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом є 07.09.2021. Проте пункт 2.3.1 договору передбачає його пролонгацію на пільгових або на стандартних умовах.

Так, умови пролонгації на пільгових умовах передбачені пунктом 2.3.1.1 договору, згідно з яким Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитовцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Встановлено строк продовження кредитування на 3 дні зі сплатою комісії 3 % від суми поточного залишку кредиту, на 7 днів зі сплатою комісії 5,00 % від суми поточного залишку кредиту, на 15 днів зі сплатою комісії 10 % від суми поточного залишку кредиту.

Пунктом 2.3.1.2 договору передбачені умови пролонгації на стандартних (базових) умовах. Вказаним пунктом визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього договору.

Тобто, сторони погодили порядок продовження строку кредитування, умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4 (26.10.2021), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання позичальника за цим договором, у тому числі, а не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений пунктом 1.4 договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно пункту 1.3 та пункту 2.3 цього договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, пунктом 3.2.5 договору (пункт 2.4.2 договору).

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором - до 26.10.2021. Відтак відповідач продовжив користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично на 60 календарних днів, що відповідає пункту 2.3 договору.

Отже, сума заборгованості за процентами складає 23400,00 грн (7800*60*5%=23400,00).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 1 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦУ України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згіднозі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже, ТОВ «Коллект Центр» має право вимагати від відповідача сплату заборгованості за відсотками за користування кредитом згідно з договором № 3303912 від 26.09.2021, яка нарахована первісним кредитором ТОВ «Мілоан» в загальному розмірі 7800,00 грн +23400,00 грн = 31200,00грн, станом на дату відступлення ним права вимоги, ТОВ «Вердикт Капітал».

Нарахувавши відсотки за користування кредитом після отримання прав вимоги від первісного кредитора ТОВ «Коллект Центр» вийшло за межі узгоджених сторонами умов договору про споживчий кредит.

З наведених підстав виконаний позивачем розрахунок заборгованості станом на 10.01.2023 по сплаті процентів в сумі 39803,40 грн, суд визнає необґрунтованими.

Щодо строків позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встанволено карантин.

Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився до 04.09.2025.

Строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 до 04.09.2025 перебіг строку звернення до суду зупинявся.

Враховуючи наведені положення ЦК України щодо продовження строків позовної давності під час карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку, що строки позовної давності для звернення ТОВ «Коллект Центр» із вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договорам, який укладався 26.09.2021, не сплив.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору про споживчий кредит від 26.09.2021 належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №3303912 від26.09.2021 в загальному розмірі 31200 грн., що складається із: 7800 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23400 грн.- заборгованість за відсотками.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково, виходячи з розрахунку задоволених позовних вимог 65,54% (31200,00/47603,40,00*100%=6554%), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1587,64 грн (2422,40*65,54%=1587,64 грн).

Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 16000 грн.

Представник позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 16000 грн. надав суду: копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс", копію заявки про надання юридичної допомоги №1266 від 01.08.2025, копію витягу з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 з описом наданих послуг в сумі 16000 грн, копію детального опису наданих послуг до акту № 293 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02.06.2025, копію ордера.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 ст.141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч.ч.4-5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідає положенням ч. 2 ст. 141 ЦПК України та правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 у справі №712/4126/22.

Як визначено ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки витрати позивача у сумі 16000 грн. на правничу допомогу підтверджені складеними ним вищевказаними документами, клопотань про їх зменшення від сторони відповідача не надходило, пропорційним розміром вказаних витрат позивача, підлягаючих стягненню з відповідача, є сума 10486,40 грн (16000*65,54%=10486,40 грн).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526 -527, 530, 1048, 1077, 1082 ЦК України,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №3303912 від 26.09.2021 в загальній сумі 31200 (тридцять одна тисяча двісті) гривень 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1587 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят сім) гривень 64 копійки та 10486 (десять тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень 40 копійок витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ТОВ «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул.Мечнікова, 3, офіс 306, м.Київ.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складене 31.08.2026.

Головуючий:В. Є. ГУБАР