Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №522/1986/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1986/26

№ 3/522/1510/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Кривохижа Ю.А., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту ПП УПП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

1. 02.02.2026 року о 22 годині 24 хвилин у м. Одесі по вул. Преображенській 42, ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: сповільненість мови та ходи, розширенні зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану спяніння у медичному закладі відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

2. У судові засідання 19.03.2026, 21.04.2026, 04.06.2026, 03.07.2026, 21.07.2026, 01.09.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про день та час судового засідання повідомлений шляхом вручення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.

3. Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 в суд не з`явився, суд оцінює таку поведінку останнього, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

4. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

5. У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

6. У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 — адвокат Машак Д.Е. зазначив, що зупинка транспортного засобу працівником поліції була безпідставною та здійснювалася без належного пред`явлення документів і повідомлення конкретних причин зупинки. При цьому поліцейський послався на нібито порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, однак протокол про відповідне адміністративне правопорушення складений не був. Захисник також зазначив, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції не встановив жодних об`єктивних ознак, які б могли свідчити про перебування останнього у стані наркотичного чи іншого сп`яніння. Зокрема, поліцейський не проводив належної перевірки стану очей за допомогою ліхтаря та не зафіксував будь-яких зовнішніх ознак сп`яніння. Крім того, за твердженням захисника, працівником поліції не було названо належних і конкретних підстав та ознак, які відповідно до вимог законодавства могли б бути підставою для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. У зв`язку з цим захисник вважав, що така пропозиція була безпідставною та незаконною. Таким чином, захисник зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим просив суд закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

ІІ. Досліджені в судовому засіданні докази

7. Таким чином, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в судове засідання надано такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 581712 від 02.02.2026;

- довідка про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якого ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.

- довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року адміністративному стягненню не піддавався.?

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.02.2026 року, ?

- диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

ІІІ. Оцінка Суду

8. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує таке.

9. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

10. Стосовно посилання захисника про зупинку ОСОБА_1 поліцейськими без законних підстав, суд зауважує, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

11. Також необхідно також врахувати і існування введеного воєнного стану на території України, що дозволяє інспектору поліції зупинити будь-який транспортний засіб для здійснення дій, пов`язаних із превентивними заходами

12. Суд вважає непереконливими доводи захисника щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та, як наслідок, відсутності підстав для пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння.

13. Посилання захисника на те, що працівником поліції не було виявлено у ОСОБА_1 жодних ознак наркотичного сп`яніння є безпідставними. Пояснення захисника, що на відео незафіксовані ознаки наркотичного сп`яніння, не підтверджуються іншими доказами, які могли б спростувати висновки, зроблені на основі відеозапису. Більш того, підставою для складання протоколу відносно ОСОБА_1 є відмова проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

14. Таким чином, доводи захисника про те, що у ОСОБА_1 нібито були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, не спростовували факту наявності підстав для пропозиції пройти огляд та не свідчили про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

15. Тобто, вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП.

16. Вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.

17. У діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ІV. Накладення адміністративного стягнення

18. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.

19. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.

20. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.

21. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

22. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Із цих підстав,

керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 130, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, у разі несплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.

Суддя Ю. А. Кривохижа