Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №521/21151/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/21151/25

Провадження №2/521/1950/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року місто Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Положенцева Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка через свого представника ОСОБА_3 звернулась до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 20.08.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

Під час перебування у шлюбі у сторін народилися діти:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16.03.2017 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі №521/1680/17 шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом із позивачкою.

27.11.2018 року заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по праві №521/9270/18 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 2000,00 грн. на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дати звернення з позовом до суду, тобто з 31.05.2018 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та аліменти у розмірі 2000,00 грн. на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дати звернення з позовом до суду, тобто з 31.05.2018 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відносно відповідача відкрито виконавче провадження №58445694 щодо стягнення з останнього аліментів на утримання дітей.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №58445694 станом на 20.11.2025 року сукупний розмір заборгованості складає 250130, 00 грн.

ОСОБА_1 разом з дітьми проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ, проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю від 09.09.2025 року №291231540 на запит державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Пенсійного фонду України.

На даний час розмір аліментів, визначений судом менший ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Аліментів, які стягуються з відповідача в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму недостатньо для матеріального утримання неповнолітніх синів, що ставить позивачку у скрутне матеріальне становище. Позивачка самостійно, власними силами намагається матеріально забезпечити та виховати синів, а також виконувати інші обов`язки, покладені на неї.

Відповідач є здоровою працездатною людиною, офіційно працевлаштований та регулярно отримує заробітну плату, позивач вважає, що аліменти на утримання синів повинні бути визначені у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повноліття.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про слухання справи сповіщені належним чином та своєчасно. Від представника надійшла заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовну заяву підтримують, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про слухання справи сповіщений належним чином та своєчасно, правом на надання відзиву не скористався.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Стаття 27 Конвенції про права дитини та стаття 8 ЗУ «Про охорону дитинства», передбачають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі за № 6-143цс13 з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Враховуючи зміст ст. ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Згідно з вимогами статті 192 СК України, розмір аліментів може бути змінений за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника чи одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Доведення саме вказаних обставин є підставою для перегляду визначеного судом розміру аліментів, у тому числі, і шляхом зміни способу їх стягнення.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 липня 2019 року, справа № 415/4386/16-ц, провадження № 61-21056св18.

Право звернутися з позовом про зміну способу стягнення аліментів має одержувач аліментів (ч.3 ст.181 СК України).

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Судом встановлено, що 20.08.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

Під час перебування у шлюбі у сторін народилися діти:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16.03.2017 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі №521/1680/17 шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом із позивачкою.

27.11.2018 року заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по праві №521/9270/18 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 2000,00 грн. на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дати звернення з позовом до суду, тобто з 31.05.2018 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та аліменти у розмірі 2000,00 грн. на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дати звернення з позовом до суду, тобто з 31.05.2018 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відносно відповідача відкрито виконавче провадження №58445694 щодо стягнення з останнього аліментів на утримання дітей.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №58445694 станом на 20.11.2025 року сукупний розмір заборгованості складає 250130, 00 грн.

ОСОБА_1 разом з дітьми проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ, проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю від 09.09.2025 року №291231540 на запит державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Пенсійного фонду України.

Частиною четвертою ст. 273 ЦК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким відповідачу присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів: наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина: інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Суд, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін та потреби дитини, стан здоров`я відповідача, вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог та зміну розміру стягнення визначених раніше судом аліментів.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу суд зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною позивача надано копію ордера на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та договір про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 3-6 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивачка дійсно понесла витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять.

Тому суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог в частині стягнення судових витрат в розмірі 8000,00 грн слід відмовити.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовій збір в сумі 1 211, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2018 року по справі №521/9270/18.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з 05.08.2032 року продовжити стягувати аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В задоволені іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ).

Суддя: І.В. Плавич