Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №947/39561/25 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №947/39561/25

Суддя: Цирфа К. А.

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/39561/25

Провадження № 2/947/575/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01.09.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Хомінець Т.В.,

- представниці позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору Київська районна адміністрація Одеської міської ради (як орган опіки та піклування) про визначення порядку участі батька у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У жовтні 2025 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернувся ОСОБА_2 (далі також – позивач), поданим в його інтересах представницею ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (далі також – відповідачка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київська районна адміністрація Одеської міської ради (як орган опіки та піклування) (далі також – третя особа) про визначення порядку та способу участі батька у вихованні дітей:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме надання можливості щотижня з 9 год п`ятниці до 9 год понеділка забирати дітей до місця свого проживання та повернення дітей матері у визначений час; у святкові дні та під час канікул – за взаємною домовленістю батьків.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що звернення з цим позовом обумовлене небажанням матері допустити батька до виховання дітей у належний спосіб.

У відзиві на позов представниця відповідачки частково погодилася з вимогами позивача та зазначила, що для спілкування з дітьми позивачеві достатньо буде два ради за місяць забирати дітей до себе. В іншому – погодилася з доводами позивача.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Заяви та клопотання учасників справи

Третій особі судом наданий достатній розумний строк для надання відповідного висновку. Однак на час розгляду справи останній до суду не надійшов. Означене затягування розгляду позову не відповідає найкращим інтересам дітей, відтак розгляд справи проведено судом на підставі наявних матеріалів справи.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 03.12.2025, після усунення недоліків, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовчі судові засідання призначалися на 19.12.2025, 10.02.2026, 10.03.2026, 08.04.2026, 07.05.2026, 03.06.2026, 28.07.2026.

Ухвалою суду від 28.07.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.08.2026.

У судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Представниця відповідачки, представник третьої особи, належним чином повідомлені, до суду не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого 19.10.2017, підтверджено реєстрацію Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області факту народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 1086 від 19.10.2017.

Також, відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданого 30.03.2012, підтверджено реєстрацію Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції факту народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 2663 від 30.03.2012.

Батьками дітей зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2025 у справі № 947/19081/25 розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований Відділ реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 57 від 22.07.2006.

Застосовані норми права

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Статтею 51 Основного Закону України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється СК (ст. 1 СК України).

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (ч. 1 ст. 121 СК України).

Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 1-4 ст. 157 СК України).

Відповідно до ст. 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна зробити висновок, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом ст. 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (Hunt v. Ukraine, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07.12.2006). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Mamchur v. Ukraine, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16.07. 2015).

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ч. 1-3 ст. 159 СК України).

Мотиви прийнятого рішення

У цій справі доведено, що діти проживають разом із матір`ю.

Спору про це сторони не мають.

Водночас, із запропонованими сторонами графіками побачення батька з дітьми суд погоджується частково.

Діти наразі відвідують школу.

Отже перебування з батьком з 09 год п`ятниці до 9 год понеділка може негативно вплинути на їх навчальний процес, оскільки місцем постійного проживання дітей є саме місце проживання матері.

Відтак, можливість перебування дітей з батьком, починаючи з 09 год суботи та до 18 год неділі, буде збалансованим рішенням відносно сторін, відповідатиме найкращим інтересам дітей, надасть їм можливість належним чином підготуватися до школи, поєднуючи це із залученням до виховання та навчання також батька.

Висновки суду

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню та зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

Отже, проаналізувавши заяви по суті справи та надані сторонами докази на їх підтвердження у поєднанні із застосованими правовими нормами, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить висновку, що позивачем частково доведено перед судом належними та допустимими доказами визначення порядку участі батька у вихованні дітей.

Щодо судових витрат

За приписами ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору Київська районна адміністрація Одеської міської ради (як орган опіки та піклування) про визначення порядку участі батька у вихованні дитини – задовольнити частково.

2. Установити такий спосіб спілкування та участі батька ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

- кожний перший та третій тиждень, починаючи з 9 год суботи та до 18 год неділі, батько має право забирати дітей до місця свого проживання та зобов`язаний повернути їх матері у зазначений час;

- у святкові дні та під час канікул – за взаємною домовленістю сторін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення тексту повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Третя особа: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ № 26303241, адреса: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 9).

Суддя К. А. Цирфа

Оригінал: reyestr.court.gov.ua