Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №680/504/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 680/504/26

Провадження № 33/820/640/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника Полянчука В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Полянчука Владислава Богдановича на постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 15 липня 2026 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 15 липня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч.3 ст.30 КУпАП до накладеного адміністративного стягнення приєднано невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами відповідно до постанови Новоушицького районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року по справі №680/520/25 за ч. 1 ст.130 КУпАП, яка набрала законної сили 02 вересня 2025 року, у вигляді 1 місяця та 18 днів позбавлення права керування транспортними засобами та остаточно визначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць 18 (вісімнадцять) днів.

За постановою суду, 20 червня 2026 року о 13 годині 20 хвилин, в с-щі Нова Ушиця ОСОБА_1 повторно протягом року, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП по справі №680/520/26 Новоушицьким районним судом, керував електричним скутером YADEA LUNA без д.н.з., із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. За результатами огляду на стан сп`яніння, проведеного на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alkotest 7510 ARLM 0330 встановлено стан сп`яніння водія (тест №1021, результат 1,90 проміле). З вказаним результатом ОСОБА_1 не погодився, однак від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно із ч.2 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Полянчук В.Б. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області Хмельницької області від 15 липня 2026 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення..

Вказує, що судом першої інстанції було поверхнево розглянуто справу, не було здійснено повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

Працівниками поліції порушений встановлений законом порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Не було забезпечено проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я протягом двох годин з моменту висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатами огляду.

Так з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він висловив свою незгоду з результатами приладу Драгер та просив доставити його до медичного закладу. Проте після того як ОСОБА_1 висловив незгоду з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, працівники поліції не забезпечили проведення його огляду в найближчому закладі охорони здоров`я.

З відеозапису видно, що медичний працівник закладу охорони здоров`я відмовив ОСОБА_1 в проведенні огляду зіславшись на відсутність у них приладу Дргер, хоча як було встановлено огляд на стан алкогольного сп`яніння включає не лише продуття приладу Драгер, а й встановлення наявності чи відсутності клінічної картини сп`яніння та проведення обов`язкових лабораторних досліджень.

Такі дії працівників поліції та медичного працівника суперечать вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції 1452/735.

Недотримання встановленого законом порядку огляду тягне за собою його недійсність.

Судом не враховано, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров`я, а тому в його діях відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Після відмови у проведенні огляду лікарем наркологом, ОСОБА_1 направили не до найближчого закладу охорони здоров`я – КНП «Новоушицька багатопрофільна лікарня» Новоушицької селищної ради, а до КНП Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня», відстань до якої становить від 51 км до 68 км. При цьому відстань до КНП «Віньковецька багатопрофільна лікарня» Віньковецької селищної ради від місця зупинки становить 26 км.

В діях ОСОБА_1 наявні обставини крайньої необхідності при відмові від проходження огляду в КНП Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня», оскільки він є інсулінозалежним та не може їхати далеко від дому.

До ОСОБА_1 є неможливим застосування адміністративне стягнення у виді позбавлення права транспортними засобами.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував електроскутером, керування яким не вимагає посвідчення водія, а тому у розумінні Правил дорожнього руху він не був водієм.

Згідно протоколу ОСОБА_1 керував 20.06.2026 о 13 год. при цьому відеозапис фіксує події, які відбувалися 20.06.2026 о 14 год. 20 хв.

Матеріали справи не містять жодних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 у зазначені у протоколі день та час. На відеозаписах не відображено руху транспортного засобу та не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував цим транспортним засобом.

Постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не засвідчена в установленому законом порядку, а тому суд не вправі її враховувати на підтвердження кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності .

В порушення ст.266 КУпАП ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом.

Працівниками поліції ОСОБА_1 не був ознайомлений зі змістом направлення на огляд в закладі охорони здоров`я та йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння згідно направлення форма якого наведена у додатку 1 до Інструкції №1452/735

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є беззаперечним доказом вини особи.

З урахуванням допущених працівниками поліції порушеннями при здійсненні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, додані до протоколу докази є недопустимими.

Враховуючи викладене, справа відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання апеляційного суду не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення захисника Полянчука В.Б., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Судом першої інстанції зазначені вимоги закону дотримані.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від від 20 червня 2026 року серії ЕПР1 №698183 20 червня 2026 року о 13 годині 20 хвилин, в с-щі Нова Ушиця ОСОБА_1 повторно протягом року, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП по справі №680/520/26 Новоушицьким районним судом, керував електричним скутером YADEA LUNA без д.н.з., із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

За результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alkotest 7510 ARLM 0330 встановлено стан сп`яніння водія (тест №1021, результат 1,90 проміле).

З вказаним результатом ОСОБА_1 не погодився, проте від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився.

Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698183 від 20 червня 2026 року, у якому зафіксовано час, місце та обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом. Зауважень щодо протоколу під час його складання від ОСОБА_1 не надходило, також останній не був позбавлений можливості викласти свою незгоду із цим правопорушенням;

- результатом тесту Drager Alkotest 7510 ARLM 0330 № 1021, згідно якого в організмі ОСОБА_1 виявлено 1,90 проміле алкоголю;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці;

- постановою Новоушицького районного суду №680/520/25 від 20 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 17000,00 грн. та позбавлено права керування на строк 1 рік;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Новоушицька БЛ» ОСОБА_1 ;

- відеозаписом на якому видно, що ОСОБА_1 керує скутером YADEA LUNA без д.н.з., зупинений працівниками поліції, при цьому поліцейський зазначає, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння і пропонує йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер Алкотест», на що водій погодився. Результат склав 1,90 проміле алкоголю, однак ОСОБА_1 з результатом не погодився і виявив бажання проходити огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Прибувши на огляд в медичний заклад КНП «Новоушицька багатопрофільна лікарня» працівник медичного закладу повідомив, що провести огляд на стан сп`яніння немає можливості, оскільки прилад знаходиться на перереєстрації. Далі працівники поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад КНП «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня» на що ОСОБА_1 відмовився посилаючись на стан здоров`я та інсулінозалежність. Далі відеозаписом встановлено, що ОСОБА_1 в медичному закладі перевірили рівень цукру в крові, результат озвучений медичним працівником «в нормі». Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, а саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Відеозапис події є цілісним, безперервним, повністю відображає обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами, є належним та допустимим доказом.

Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, при проведенні огляду /відмови від проходження огляду/ ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.

Суд першої інстанції дав належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, які є належними та допустимими доказами, та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги захисника Полянчука В.Б. про те, що працівниками поліції порушений встановлений законом порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, не було забезпечено проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я протягом двох годин з моменту висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатами огляду. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров`я, а тому в його діях відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Такі твердження спростовуються відеозаписом на якому зафіксований факт керування ОСОБА_1 скутером YADEA LUNA без д.н.з. у зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення час та місці, його зупинка працівниками поліції, виявлення ознак алкогольного сп`яніння, проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alkotest 7510, результат якого становив 1,90 проміле алкоголю. ОСОБА_1 з результатом не погодився і виявив бажання проходити огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП «Новоушицька багатопрофільна лікарня» не проводився через те, що прилад, яким проводять огляд на стан сп`яніння знаходиться на перереєстрації. Проїхати в медичний заклад КНП «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_1 відмовився в установленому законом порядку.

При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив, що вибір закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду належить до повноважень працівників поліції та не залежить від волевиявлення водія. Проведення огляду здійснюється за обов`язкової присутності працівників поліції, у зв`язку з чим саме вони визначають заклад охорони здоров`я, до якого доставляється особа. Заклад охорони здоров`я, до якого працівники поліції запропонували проїхати водієві, включений до переліку закладів охорони здоров`я, яким надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у 2026 році, затверджених наказом №3 від 08 січня 2026 року Хмельницької обласної державної адміністрації Хмельницької обласної військової адміністрації.

Отже, обов`язок водія полягає у виконанні законної вимоги працівників поліції та проходженні медичного огляду у зазначеному ними закладі охорони здоров`я, а відмова від проїзду до такого закладу свідчить про відмову від проходження огляду в установленому законом порядку.

Крім того, з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції видно, що ОСОБА_1 не наполягав на проходженні огляду саме у зазначеному захисником закладі охорони здоров`я.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що з відеозапису видно, що медичний працівник закладу охорони здоров`я відмовив ОСОБА_1 в проведенні огляду зіславшись на відсутність у них приладу Дргер, хоча як було встановлено огляд на стан алкогольного сп`яніння включає не лише продуття приладу Драгер, а й встановлення наявності чи відсутності клінічної картини сп`яніння та проведення обов`язкових лабораторних досліджень.

Відповідно до п. 2 Р ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція), огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі (п.8 Інструкції).

Таким чином, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, а у разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження.

Безпідставними є посилання захисника Полянчука В.Б. на наявність в діях ОСОБА_1 обставин крайньої необхідності при відмові від проходження огляду в КНП Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня», з посиланням на те, що ОСОБА_1 є інсулінозалежним та не може їхати далеко від дому. А тому до ОСОБА_1 є неможливим застосування адміністративне стягнення у виді позбавлення права транспортними засобами.

Відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Верховний Суд у постанові № 686/5225/17 від 21 грудня 2018 року зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини. Суд роз`яснив, що стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам. Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Керування ОСОБА_1 електроскутером у стані алкогольного сп`яніння з метою проїхати до аптеки не є станом крайньої необхідності, оскільки таке не вимагало особистого керування транспортним засобом.

Крім того, з відеозапису події видно, що ОСОБА_1 в медичному закладі перевірили рівень цукру в крові, результат озвучений медичним працівником - «в нормі».

Під час розгляду справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом не встановлено будь-яких загроз для життя і здоров`я ОСОБА_1 .

А отже, обставини на які в апеляційній скарзі посилається захисник не свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 крайньої необхідності.

Не є слушними доводи апеляційної скарги захисника Полянчука В.Б. про те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував електроскутером, керування яким не вимагає посвідчення водія, а тому у розумінні Правил дорожнього руху він не був водієм.

Так, санкція ч.2 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто суб`єктом правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом, а не лише водій.

Крім того, згідно правового висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

У вказаній постанові об`єднана палата зазначає, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, звертається увага на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Таким чином, суд може позбавити особу права керування транспортним засобом навіть у разі відсутності у неї такого права, незалежно від характеру вчиненого нею правопорушення - кримінального чи адміністративного.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 врахував підвищену суспільну небезпеку вчиненого ним адміністративного правопорушення та наклав на нього стягнення в межах санкції ч.2 ст. 130 КУпАП з урахуванням положень ч.3 ст.30 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять жодних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 у зазначені у протоколі день та час, спростовуються відеозаписом на якому зафіксований факт керування ОСОБА_1 скутером YADEA LUNA без д.н.з. у зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення час та місці.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в порушення ст.266 КУпАП ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, та що

працівниками поліції ОСОБА_1 не був ознайомлений зі змістом направлення на огляд в закладі охорони здоров`я не спростовують висновків суду першої інстанції про доведення вини останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 не доставлявся працівниками поліції до КНП «Дунаєвецька БЛ», оскільки відмовився від проходження огляду.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698183 від 20 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП, є належним та допустимим доказом та оцінений судом у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами,

А тому, не впливають на законність постанови суду твердження апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є беззаперечним доказом вини особи.

Доводи захисника про те, що постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не засвідчена в установленому законом порядку, а тому суд не вправі її враховувати на підтвердження кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом першої інстанції перевірені та надана їм належна оцінка, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, надано належну оцінку усім доказам у справі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 15 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Полянчука В.Б. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК