Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №686/13282/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/13282/25

Провадження № 22-ц/820/1533/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Плінська І.П.,

з участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про встановлення відсутності факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У травні 2025 року ОСОБА_1 у порядку окремого провадження звернувся до суду з заявою про встановлення відсутності факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – ОСОБА_2

ОСОБА_1 зазначив, що судовим рішенням від 14 червня 2024 року підтверджено юридичний факт розірвання шлюбу між ним і ОСОБА_2 18 лютого 2002 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області. Водночас у рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року момент розірвання шлюбу встановлено з 18 лютого 2003 року. Така розбіжність у датах унеможливлює врегулювання правових наслідків розірвання шлюбу між подружжям і впливає на захист прав та інтересів їхнього сина ОСОБА_3 .

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд встановити відсутність факту розірвання шлюбу між ним і ОСОБА_2 18 лютого 2003 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Суд керувався тим, що встановлення судом факту розірвання шлюбу здійснюється за умови реєстрації розірвання шлюбу в установленому законом порядку та втрати відповідного документа, який неможливо поновити. При цьому законодавством України не передбачено можливість встановлення в порядку цивільного судочинства факту відсутності розірвання шлюбу. Оскільки такий факт не встановлюється в судовому порядку, то у відкриті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 18 лютого 2002 року підтверджено судовим рішенням. У зв`язку з цим відсутність факту розірвання цього шлюбу 18 лютого 2003 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області підлягає встановленню в судовому порядку. Відтак у суду були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_2 не подала відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 18 лютого 2002 року, залишеним без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 21 червня 2002 року та ухвалою Верховного Суду України від 29 жовтня 2002 року шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвано.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як передбачено пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом пункту 4 частини першої, частини другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено порядку їх встановлення.

В силу пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 39 Кодексу про шлюб та сім`ю України (далі – КпШС України), який був чинним на час ухвалення рішення суду про розірвання шлюбу заявника, встановлено, що розірвання шлюбу провадиться в судовому порядку, а у випадках, передбачених статтями 41 і 42 цього Кодексу, – органами реєстрації актів громадянського стану.

Шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану (стаття 44 КпШС України).

Згідно зі статтею 180 КпШС України реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться по пред`явленні подружжям або одним з них копії судового рішення, що набрало законної сили, а також квитанції про сплату встановленої судом суми.

Із положень статті 158 КпШС України слідує, що про зроблений запис акта громадянського стану видається відповідне свідоцтво. Актові записи, вчинені в органах реєстрації актів громадянського стану, до спростування їх по суду є безспірними доказами посвідчуваних ними актів.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, які виникають із цивільних правовідносин, тобто особистих немайнових і майнових відносин, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Одним із видів цивільного судочинства є окреме провадження, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або їх відсутність із метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Одним із юридичних фактів, який за певних обставин, може бути встановлений судом є факт розірвання шлюбу.

Якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, в тому числі в окремому провадженні, то суд відмовляє у відкритті провадження у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року (справа №320/948/18) зазначила, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Зібрані докази вказують на те, що шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвано за рішенням суду в період чинності КпШС України.

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 просить суд встановити відсутність факту розірвання шлюбу між ним і ОСОБА_2 у певну дату – 18 лютого 2003 року.

Водночас КпШС України визначено, що шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

Отже, ОСОБА_1 може встановити дату припинення свого шлюбу у позасудовому порядку шляхом одержання в органах державної реєстрації актів цивільного стану відповідного документа.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення відсутності факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту.

Посилання ОСОБА_1 на те, що розгляд його заяви має здійснюватися у порядку окремого провадження, не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а висновки суду узгоджуються з цими обставинами. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють порядок розгляду справи. Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права є безпідставними.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 1 вересня 2026 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.М. Костенко

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Хараджа Н.В.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 49