Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №679/570/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/570/26

Провадження № 22-ц/820/1952/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15 червня 2026 року (суддя Гавриленко О. М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У квітні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 01.11.2024 між ТОВ «Оптимальні кредити», правонаступником якого є ТОВ «Таліон Плюс», та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір кредитної лінії № LM394404675, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 3400 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в терміни, що визначені договором. 21.07.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21/0725-01, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № LM394404675 від 01.11.2024 в розмірі 11320,75 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3399,10 грн, заборгованість за процентами - 6222,10 грн, заборгованість за штрафом/пенею - 1699,35 грн.

Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15 червня 2026 року в позові відмовлено.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Обставини укладення кредитного договору з відповідачем і наявності заборгованості доведені належними та допустимими доказами. ОСОБА_1 не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання від ТОВ «Оптимальні кредити» коштів у розмірі 3400 грн. Суд формально відмовив у задоволенні позову через відсутність у матеріалах справи договору факторингу № ОК-ТП/27 від 19.03.2025, укладеного між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс», який підтверджує відступлення права вимоги за кредитним договором. Надання іншого договору № ОК-ТП/28 від 26.03.2025 є технічною помилкою.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що 01.11.2024 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір кредитної лінії № LM394404675, згідно із умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у формі кредитної лінії в розмірі 3400 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

За умовами договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору, в порядку передбаченому п. 11.1. договору; дострокового припинення дії договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору; кінцева дата повернення кредиту 01.12.2029.

Базова процентна ставка складає 1% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365% річних (п. 8.3. договору).

За весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 4930 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 1530 грн та суму кредиту у розмірі 3400 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складе 1936,45% річних (п. 8.4. договору).

Договір підписаний 01.11.2024 ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором KQAH.

Відповідно до платіжного доручення від 01.11.2024 на рахунок ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в сумі 3400 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно з договором № LM394404675 від 01.11.2024, ОСОБА_1 , код 2834820855, для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ.

За повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 11.05.2026 на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , 01.11.2024 на вказаний рахунок був зарахований платіж у сумі 3400 грн.

21.07.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 21/0725-01, відповідно до умов якого, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Таліон Плюс», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № LM394404675 від 01.11.2024.

Згідно з витягом з Реєстру прав вимоги за договором факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 11320,75 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3399,10 грн, заборгованість за процентами - 6222,10 грн, заборгованість за неустойкою - 1699,55 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові суд мотивував недоведенням обставин переходу до позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Суд першої інстанції установив обставини укладення 01.11.2024 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії № LM394404675.

На підтвердження позовних вимог позивач посилався на набуття ним права вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу № 21/0725-01, укладеного 21.07.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Разом з тим, позивач не надав доказів набуття ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за договором кредитної лінії № LM394404675 від 01.11.2024, а саме договору факторингу № ОК-ТП/27 від 19.03.2025, укладеного між ТОВ «Оптимальні кредити» і ТОВ «Таліон плюс».

Відповідно до частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами обставин набуття ТОВ «Таліон плюс», а відповідно й позивачем права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № LM394404675 від 01.11.2024.

Доводи апеляційної скарги правильний висновок суду не спростовують.

Посилання в апеляційній скарзі на технічну помилку при наданні письмових доказів, як на підставу для скасування рішення суду, не заслуговує на увагу, оскільки інші документи (письмові докази) не були предметом дослідження у суді першої інстанції.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 01 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта